СТРІЛОК повинен стабілізувати свою зброю, стріляючи з нерухомого положення або у русі. Для створення стійкої опори солдати повинні розуміти фізичні взаємозв’язки між збройовою системою, тілом стрілка, землею та будь-якими іншими об’єктами, що торкаються зброї або тіла стрільця. Чим більшою буде площа контакту стрілка із землею, тим стабільнішим й ефективнішим буде положення при стрільбі. Те, яка позиція буде застосовуватися в тому чи іншому випадку, визначається ситуацією та тактичною обстановкою. Коли стрілок займає стійке положення для стрільби, рухи від напруги м’язів, дихання та інших природних дій тіла передаються на зброю та повинні компенсуватися стрільцем.











