З досвіду роботи вчителя англійської мови Довгополої О.І. на тему "Навчання письму як виду мовленнєвої діяльності" .У сучасних умовах роль письма в навчанні іноземної мови поступово збільшується і, в деякому розумінні, письмо починають розглядати як резерв у підвищенні ефективності навчання іноземної мови. Безсумнівно, письмо – це один із найсвідоміших видів мовленнєвої діяльності, який цілком базується на мисленні автора. Також не можна знівелювати і практичну значимість писемного мовлення в світлі сучасних засобів комунікації, адже обсяг письмових контактів в умовах глобалізації розширюється як через Інтернет, так і звичайними засобами.
Взагалі, мова формується і в усному, і в писемному мовленні, проте більша частина потенціалу мови відображається саме в писемному мовленні. Перш за все писемне мовлення відрізняється використанням більш формальних мовних засобів. Для нього не характерна еліптичність, оскільки послаблена ситуативність не дозволяє пропускати будь-яку частину інформації. Найважливішою соціолінгвістичною особливістю навчання письма як виду мовленнєвої діяльності є культурно обумовлена різниця у побутових писемних дискурсів різних народів. Багато відмінностей між різними культурами існує у так званому форматі, тобто в нормах оформлення письмових документів, наприклад, листів. В англомовних ділових листах дуже жорсткі правила шодо того, як розпочинати та закінчувати лист. Писемне мовлення розглядається як творче комунікативне вміння, що розуміється як здатність викласти свої думки. в письмовій формі.
