Посібник "Морфологічні розбори на уроках української мови".

Опис документу:
У посібнику-довіднику наведено зразки морфологічних розборів, по кілька прикладів розбору кожної з частин мови та завдання для тренування. Довідник розрахований для учнів 6-7 класів та для вчителів-словесників.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися

Упорядник

учитель української мови та літератури

вищої кваліфікаційної категорії

Вощанцівського НВК « СЗШ І-ІІ ст. – ДНЗ»

Озимко Галина Михайлівна

У посібнику-довіднику наведено зразки морфологічних розборів, по кілька прикладів розбору кожної з частин мови та завдання для тренування.

Довідник розрахований для учнів 6-7 класів та для вчителів-словесників.

Схема морфологічного розбору

іменника

  1. Аналізоване слово.

  2. Іменник, його загальне значення. На яке питання відповідає.

  3. Початкова форма (називний відмінок однини).

  4. Лексико-граматичні категорії:

а) власна чи загальна назва;

б) назва істоти чи неістоти;

в) лексичне значення – конкретне (предметне, речовинне, збірне) чи абстрактне.

  1. Граматичні категорії:

а) рід;

б) число;

в) відмінок;

г) відміна, група(для І і II відмін).

  1. Синтаксична роль.

Зразок морфологічного розбору іменника

Слухаю, як дерево часу росте (О.Софієнко)

Зразок усного розбору

Дерево — іменник, означає предмет, відповідає на питання що? Стоїть у початковій формі. Загальна назва; неістота(що?); назва абстрактного поняття. Середній рід, ужитий у називному відмінку однини. Друга відміна, тверда група. У реченні виконує роль підмета.
 

Зразок письмового розбору

Дерево — ім., означає предмет; поч. ф. — дерево; неіст., заг.; с. р., Н. в., одн.; II відм., тв. гр.; підмет.

Липень промайнув гарячим крилом над землею і розтанув між соковитими травами (М.Сиротюк).

  1. Липень - іменник, означає предмет, відповідає на питання що? 

  2. Початкова форма - липень;

  3. загальна назва; неістота (що?); назва абстрактного поняття;

  4. чоловічий рід;

  5. однина;

  6. Н. в.;

  7. ІІ відміна, м’яка група;

  8. у реченні виконує роль підмета;

ЗАВДАННЯ.
Розгляньте послідовність і зразки розбору іменника. Розберіть виділені в реченнях іменники як частину мови.

1. Без тебе, мамо, не пізнать науки, як честь і совість треба берегти. (Т. Нещерет). 2. Я йшов буз сумнівів і страху, лишень би з честю й гідністю дійти. (3. Красівський). 3. О гуси, гусенята! Прилиньте нині взяти на крилята земних дітей! (М. Рильський).

Схема морфологічного розбору

прикметника

  1. Аналізоване слово.

  2. Прикметник, його загальне значення. На яке питання відповідає.

  3. Початкова форма (називний відмінок однини, чоловічого роду).

  4. Розряди за значенням (якісний, відносний, присвійний).

  5. Ступінь порівняння (для якісних прикметників - вищий (проста чи складена форма); найвищий (проста, складна, складена форма)).

  6. Форма – повна (стягнена, нестягнена), коротка.

  7. Група – тверда, м'яка.

  8. Рід.

  9. Число.

  10. Відмінок.

  11. Синтаксична роль.

Зразок морфологічного розбору прикметника

Школярських днів нам не забуть ніколи. (А Малишко).

 Зразок усного розбору

Школярських (днів) — прикметник, означає ознаку предмета, відповідає на питання яких? Початкова форма — школярський. Відносний. Повна форма. Тверда група. Ужитий у родовому відмінку множини. Узгоджується у цих формах з іменником днів. У реченні є означенням.

Зразок письмового розбору

Школярських (днів) — прикм., означає ознаку предмета; поч. ф. — школярський; відн.; повна ф. ; тв. група; мн., Р. в.; означ.

Легенькі хмарини пливуть за вікном хорошої ясної днини (І. Коваленко).

Зразок усного розбору

Ясної (днини) — прикметник, означає ознаку предмета; відповідає на питання якої? Початкова форма — ясний; якісний; повна форма; тверда група. Ужито в жіночому роді, однині, родовому відмінку. В реченні є означенням до іменника днина.

Зразок письмового розбору

Ясної (днини) — прикм., означає ознаку предмета; ясний; якісн., повна ф., тв. гр., ж. р., одн., Р. в., означ.

Панувало над селом лагідне серпневе надвечір’я (В.Козаченко).

Зразок усного розбору

Лагідне (надвечір’я) —— прикметник, означає ознаку предмета, відповідає на питання яке? Початкова форма - лагідний; якісний, повна стягнена форма, тверда група, вжитий у формі середнього роду однини, називного відмінка узгоджується у цих формах з іменником надвечір’я; прикметник виступає означенням.

У світі той наймудріший, хто найдужче любить життя. (В.Симоненко)


Наймудріший – прикметник, поч.ф. наймудріший, якісний, проста форма найвищого ступеня порівняння, тверда група, однина, чол.рід, називний відм., присудок.

ЗАВДАННЯ.

  1. Розгляньте послідовність і зразки розбору прикметника. Розберіть виділені в реченнях прикметники як частину мови.

Виорем нивочку довгеньку, посієм гречечку чорненьку. А з тієї гречки чорні вершечки, а із того проса русая коса. (Нар.творч.) Маленька квіточка гвоздичка процвіла і з листя в'ялого голівку підвела. (Олена Пчілка.) Гей у полі на роздоллі там високі дві тополі, і капличка, і криничка, і долина невеличка. (О.Маковей.) Назустріч сонцеві в димку тонкім вогню блиснула смужечка багряна.(Леся Українка.)

Схема морфологічного розбору

числівника

  1. Аналізоване слово.

  2. Початкова форма(називний відмінок)..

  3. Розряд за значенням:

а) кількісний (власне кількісний, неозначено-кількісний, збірний, дробовий);

б) порядковий.

  1. Група за будовою:

• простий;
• складний;
• складений

4. Морфологічні ознаки: 

  • рід (якщо йому властивий);

  • число (якщо властиве);

  • відмінок і засоби вираження його.

  1. Синтаксична роль.

Зразок морфологічного розбору числівника

Море буває трьох сортів: тихе морехвильове море й буряне море... (О. Довженко).

Зразок усного розбору

Трьох — самостійна частина мови, числівник, початкова форма — три має такі морфологічні ознаки: простий, власне кількісний, означає ціле число, вжитий у родовому відмінку, виступає означенням до іменника сорти.


Зразок письмового розбору

Трьох — числ., трипрост., кільк., ціл., Р.в., означ.


Марко до п’ятнадцяти років не був ніде за межами острова.

П’ятнадцяти – числівник, поч. ф. п'ятнадцять, кількісний, власне кількісний, складний, родовий відм., обставина.

Одну фразу з першого диктанту я й досі пам’ятаю дуже добре (Остап Вишня).

Зразок усного розбору

Одну (фразу пам’ятаю) — п.ф. один; кількісний, власне кількісний; простий за будовою; вжитий у формі однини, жіночого роду, знахідного відмінка (засіб вираження флексія –у), у цих формах узгоджується з іменником фразу; разом з іменником виступає у ролі додатка; корінь одн-, закінчення –у.

Один у другого питає: нащо нас мати привела. (Т. Шевч.)
Один — числівник (скільки?), кількісний, простий, чоловічий рід, називний відмінок однини; входить у склад підмета. 

ЗАВДАННЯ.

  1. Розгляньте послідовність і зразки розбору числівника. Розберіть виділені в реченнях числівники як частину мови.

Під (один) ковпаком сімсот козаків. Хто вранці ходить на (чотири) ногах, вдень на (дві),а ввечері на (три)? Загородив дід хлівець для (п’ять) овець. Одне рядно (сім) бабів тягло.

Схема морфологічного аналізу

займенника

  1. Аналізоване слово.

  2. Частина мови.

  3. Початкова форма (називний відмінок).

  4. Розряд за значенням (особовий, зворотний, вказівний, присвійний та ін.)

  5. Рід (якщо йому властивий).

  6. Число (якщо властиве).

  7. Відмінок.

  8. Синтаксична роль.

  9. Будова слова.

  10. Правопис слова.

Зразок морфологічного розбору займенника

Та музика, мов голос долі,

Нас освітила й поєднала (Л.Скирда).

  1. Та;

  2. та;

  3. вказівний, співвідносний з прикметником;

  4. жіночий рід;

  5. однина;

  6. Н.в.;

  7. у реченні виступає означенням

  8. та;

ЗАВДАННЯ

1.Розгляньте послідовність і зразки розбору займенника. Розберіть виділені в реченнях займенники як частину мови.

Ми з класним керівником засиділись за одвертою розмовою і я йшов додому не з хлопцями а сам. Ніхто не заважав думати. А думав я про свій учинок і про себе. Тепер мені хотілося будь-що показати класному керівникові що я — теж не останній. (За Д. Ткачем).

Схема морфологічного розбору

дієслова

  1. Аналізоване слово.

  2. Частина мови.

  3. Початкова форма - неозначена форма (інфінітив).

  4. Постійні морфологічні ознаки ознаки:

  • перехідне чи неперехідне;

  • вид (недоконаний, доконаний);

  • стан (активний, пасивний);

  • дієвідміна.

  1. Непостійні морфологічні ознаки:

  • спосіб (дійсний , умовний, наказовий);

  • час (теперішній, майбутній, минулий);

  • особа, рід, число, засоби вираження їх.

6. Синтаксична роль у реченні.

Зразок морфологічного розбору дієслова

Як швидко плине час!( І Цюпа)

Зразок усного розбору

Плине — дієслово(що робить?), , початкова форма — плинути; недоконаний вид, неперехідне, належить до першої дієвідміни; вжите в дійсному способі, теперішній час, третя особа однини; у реченні виступає присудком.

Зразок письмового розбору

Плине — дієсл., п. ф. — плинути; недок. вид, неперех., І дієвідм.; дійсн. сп., теп. час, 3-я ос. одн.; присудок.

Пролісок пробив листок торішній,

Аж зачудувалася трава (Рил.).

Пробив - дієслово (що зробив?), пробити, перехідне (пробив листок), доконаний, активний, І дієвідміна, дійсний, минулий, 3-я особа, чоловічий рід (нульове закінчення), однина, присудок

Праця людину годує, а лінь марнує. (Нар. тв.)

Годує — дієслово (що робить?), початкова форма годувати; перехідне, недоконаний, активний, І дієвідміна, дійсний, теперішній, 3 особа, однина, жіночий рід, присудок. 


ЗАВДАННЯ.

1. Спишіть речення, вставляючи пропущені букви. Розберіть дієслова як частину мови.

1. Куди б не пер..носила доля ст..повика, завжди перед його очима стоят..ме ст..пове безмеж..я, яким прокочуються ковилові хмари (І. Цюпа). 2. В..селий день давно вже ві..горів, і даль донос..ть пісню журавлину (Б. Сосюра). 3. Поважай чужі смаки, погляди, переконання, навіть якщо ти з ними не погоджуєшся (І. Томан).

2. Дієслова, використані у тексті, запишіть у початковій формі та зробіть їх морфологічний аналіз.

1.Перед зеленими святами дівчата прийдуть у плавнню по зілля та квіти для вінків, - розбредуться в плавнях побіля озер, будуть ходити серед цибатих лелек, і до першої зірки розлунюватиметься далеко дівочий перегук. 2.Гасаємо по грядках, по малині, між бур'янами, жалимо одно одного кропивою. 3.З темряви прояснились контури ясенів. 4.Над ними вгорі хтось енергійно розбирав і розкидав верхи темної зоряної повітки. 5.- Світ не родив такого волоцюги! - скаржиться мати. - Коли б не їсти, то до хати так і не заглянув би цілий день? 6.Дорош пояснив також: "Згідно з новою постановою уряду хороша робота на виробництві буде заохочуватися додатковою оплатою. Отож, берімося до діла". 7.- Христе, ти б потушила світло; нащо воно дурно горітиме? 8.Не спотикайся, коню мій, і не лякайся, уздрівши шибениць стовпи.

Схема морфологічного розбору

дієприкметника

  1. Аналізоване слово.

  2. Особлива форма дієслова.

  3. Початкова форма(дієприкметник у називному відмінку чоловічого роду однини).

  4. Активний чи пасивний стан.

  5. Вид (доконаний, недоконаний).
    Час (теперішній, минулий).
    Від якої основи (інфінітива чи теперішнього часу) утворений.

  6. Від якого дієслова утворений (перехідного чи неперехідного).

  7. Рід, число, відмінок, засоби вираження їх.

  8. Синтаксична роль.

Зразок морфологічного розбору дієприкметника

Не доїжджаючи до ташанського мосту, Оксен круто звернув праворуч і поїхав ступською дорогою, що пролягала поміж піщаними горбами. Незабаром спустився у глибоку яругу, порослу чагарем і дикими грушками (Тют.).

  1. Порослу.

  2. Порослий.

  3. Активний минулого часу (суфікс -л-).

  4. Порос(ти) +л — порослий

  5. Утворений від неперехідного дієслова порости

  6. Жіночий (поросла яруга), однина (закінчення -у), Знахідний (спустився (в що?) в порослу яругу).

  7. Означення.

Мамин хліб був обсипаний зернятками тмину.

Обсипаний – дієприкметник, поч. ф. обсипаний, пасивний, доконаний вид, минулий час, однина, чоловічий рід, називний відм., присудок.

ЗАВДАННЯ.

Розгляньте послідовність і зразки розбору дієприкметника. Розберіть виділені в реченнях дієприкметники як частину мови.

За горами гори , хмарою повиті, засіяні горем, кровію политі (Т. Шевченко). 2. Мокрі, стомлені, але радісно усміхнені ми входимо в ліс (М. Стельмах). 3. Вигукнули веселі гори, вкриті то синім кучерявим лісом, то золотою стернею, то ясно-земною травою (М. Коцюбинський). 4. Дуже цікавий чоловік зараз упізнав би той голос підсолоджений, ті очі, зумисне спущені вниз, впізнав би природжену вдачу й підроблену (І. Нечуй-Левицький).

Схема морфологічного розбору

дієприслівника

  1. Аналізоване слово.

  2. Особлива форма дієслова.

  3. Від якого дієслова утворений (перехідного чи неперехідного).

  4. Від якої основи (інфінітива ти теперішнього часу) утворений і за допомогою якого суфікса.

  5. Вид (доконаний, недоконаний); засоби його вираження.

  6. Вказати дієслово-присудок, що пояснюється дієприслівником.

  7. Ознаки якого часу має і яку додаткову дію означає (одночасну чи попередню щодо дієслова-присудка).

  8. Синтаксична роль

  9. Правопис слова.

Зразок морфологічного розбору дієприслівника

Не доїжджаючи до ташанського мосту, Оксен круто звернув праворуч і поїхав ступською дорогою, що пролягала поміж піщаними горбами. Незабаром спустився у глибоку яругу, порослу чагарем і дикими грушками (Тют.).

  1. Не доїжджаючи.

  2. не доїжджають (неперехідне)

  3. Не доїжджа(ють) + ючи — не доїжджаючи

  4. Недоконаний вид.

  5. Звернув

  6. Дія, попередня щодо дієслова-присудка.

  7. Обставина.



Білий димок, хвилюючись, здіймається догори.

Хвилюючись – дієприслівник, неперехідний, недоконаний вид, теперішній час, обставина.

ЗАВДАННЯ.

Розгляньте послідовність і зразки розбору дієприслівника . Розберіть виділені в реченнях дієприслівники як частину мови.

Дуб стояв, (не) скинувши ще сухого торішнього листя (Ю. Смолич). 2. Він любив допомагати в господарстві, виконуючи з власної ініціативи всяку роботу. 3.Він повз до нас кроків сто на животі, перекидаючись на спину, і голосно плачучи. 4. В такому стані, (не) схотівши навіть пообідати, вийшов я в сад (З тв. О. Довженка).

Схема морфологічного розбору

прислівника

  1. Аналізоване слово.

  2. Вихідна форма (для означально-якісних, які мають ступені порівняння).

  3. Розряд за значенням (означальний – який саме, обставинний – який саме).

  4. Ступінь порівняння, категорія оцінки і засоби її вираження.

  5. До якого слова відноситься.

  6. Синтаксична роль.

  7. Від якого слова і яким способом утворений.

Зразок морфологічного розбору прислівника

Зразок усного розбору
Будинок той Андрій бачив оце вперше

(В. Козаченко).


Вперше — прислівник; означає час дії: бачив (коли?) вперше. Це незмінне слово. У реченні є обставиною.

Повторив повільніше (М. Ковалевська).


Повільніше — прислівник; означає спосіб дії: повторив (я к?) повільніше. Це проста форма вищого ступеня порівняння; утворений за допомогою суфікса -іш. У реченні є обставиною.

Зразок письмового розбору
Вперше — присл., бачив (кол и?) вперше — час дії; незм.; обстав.

Повільніше — присл., повторив (я к?) повільніше — спосіб дії; незм.; прост. ф. вищого ступ, порівн.; обстав.

Зорі яскравіше засяяли вгорі.

Яскравіше – прислівник, означальний, міри і ступеня, проста форма вищого ступеня порівняння, обставина.
Вгорі – прислівник, обставинний, місця дії, обставина.

Вечоріє. Мла стає на морі... Тихше б'ється хвиля в береги... Гаснуть звуки. В їх безлюднім хорі Ще чуткіша тиша навкруги (Плужн.).

  1. Тихше.

  2. Тихо

  3. Означальний способу дії (як?).

  4. Вищий, суфікс –ш-.

  5. До дієслова б’ється.

  6. Обставина способу дії.

  7. Від прикметника тихий за допомогою суфікса –о (тихо).

  8. У кінці пишеться -е, бо вищий ступінь (довше, краще, вище, вужче), основа закінчується на шиплячий.

ЗАВДАННЯ.

1. Розгляньте послідовність і зразки розбору прислівника . Розберіть виділені в реченнях прислівники як частину мови.

 Мій університет знаходиться близько до мого гуртожитку. 2. Гори знаходяться далеко від нашого міста. 3. Вулиці розташовані паралельно. 4. Праворуч від бібліотеки розташований читальний зал. 5. На фотокартці ліворуч від мене мій брат. 6. Він бігає швидше за мене. 7. Вони стрибають вище, ніж я. 8. Моя сестра нижча від мене. 9. Вона знає це краще за нього.

Схема морфологічного розбору

прийменника

  1. Аналізоване слово.

  2. Частина мови (службова).

  3. Група за походженням (первинний чи вторинний).

  4. Який за будовою (простий, складний, складений).

  5. Від якої частини мови утворений (відіменний, прислівниковий).

  6. Граматичне значення якого відмінка допомагає виражати.

  7. До якого члена речення входить.

  8. Правопис слова.

Зразок морфологічного розбору прийменника

Дуже цікаво подорожувати між маленькими містами Америки (В. Коротич).

Зразок усного розбору

Між — прийменник, простий, непохідний; ужитий з іменником в орудному відмінку.

Зразок письмового розбору

Між — прийм., прост., непохідн.; з Ор. в. імен.

Мріють крилами з туману
Лебеді рожеві,
Сиплять ночі у лимани
Зорі сургучеві.
Заглядає в шибку казка
Сивими очима,
Материнська добра ласка
В неї
за плечима.
В. Симоненко.

З (туману) — прийменник, непохідний (первинний), простий, ужито з формою родового відмінка,
виражає просторові відношення.

За (плечима) — прийменник, непохідний (первинний), простий,
ужито з формою орудного відмінка,виражає просторові відношення.

Немає щастя без друзів (Нар. творчість).

Зразок усного розбору

Без (друзів) — службова частина мови, прийменник; незмінне слово; вказує на причинові відношення; за походженням — непохідний; указує на родовий відмінок іменника друзів у складі словосполучення щастя без друзів; пишеться окремо.


Зразок письмового розбору

Без (друзів) — сл. част. м., приймен.; незм.; причинові віднош.; непохідн.; щастя без друзів; Р. в. імен.; пиш. окр.

Поля попід небом прослались безкрайні.

Попід  (небом)– прийменник, похідний, складний, просторові відношення, вжитий з орудним відмінком.

ЗАВДАННЯ.

Розгляньте послідовність і зразки розбору прийменника . Розберіть виділені в реченнях прийменники як частину мови.

Так хороше, так чудово кругом і нанизу й на горах. Зелені ліси то виглядають з долин кучерявими верхами, то виходять і виступають сміливо на самі гори. Аж одпочивають очі, зиркаючи по зеленому лузі, по блискучій воді, по хатках та садочках! Тихе леління зеленої росьової води по камінні, шум з-під млинових коліс, тихий благодатний літній вечір — все це наводить на душу тихі думи, втихомирює серце. Й сам не зчуєшся, як примічаєш ласку й любов до всього, що тільки видно навкруги тебе, що тільки з усіх усюдів позирає на тебе... (За І. Нечуєм-Левицьким).

Схема морфологічного розбору

сполучника

  1. Аналізоване слово.

  2. Частина мови (службова).

  3. Група за походженням (первинні і вторинні, або непохідні і похідні).

  4. Група за будовою (прості, складні, складені).

  5. Група за вживанням (одиничні,повторювані, парні).

  6. Група за значенням (сурядні, підрядні).
    7. Група за характером синтаксичних зв'язків (сурядний – який саме, підрядний – який саме).

8.Які члени речення чи які речення сполучає.

Зразок морфологічного розбору сполучника

Навчання повне гіркоти, зате солодкі його плоди (Нар. творчість).

Зразок усного розбору

Зате — службова частина мови, сполучник; складний, сурядний, протиставний; пишеться разом.

Зразок письмового розбору

Зате — служб. ч. м., спол., склади., сурядн., протест.; разом.

Дощику, припусти, щоб вродило капусти (Нар. творчість).

Зразок усного розбору

Щоб — службова частина мови, сполучник; незмінне слово; з'єднує частини складного речення; за значенням — підрядний сполучник мети; за будовою — складний (складається із займенника що і часткиб); одиничний.


Зразок письмового розбору

 Щоб — сл. част. м., сполучи.; незм.; з’єднує част. склади, реч.; підряди, мети; складний (що + б); одиничн.


Не боюсь я ні темних хащів,
Ні морозів лютих, ні вогню,
І тому у днини щонайтяжчі
Радий тим,
що правду бороню.
М. Сингаївський.

Ні…ні…ні — сполучник, службова частина мови; за походженням — непохідний простий, повторюваний, сурядний (єднальний), поєднує однорідні члени речення (додатки).

Що — сполучник, службова частина мови, непохідний, простий, одиничний, підрядний, з’ясувальний, поєднує підрядне речення з головним.

Чим люди частіше черпають з криниці, тим краща й чистіша в криниці вода.


Чим… тим – сполучник, підрядний мети, простий, парний, сполучає частини складнопідрядного речення.
Й – сполучник, сурядний єднальний, простий, одиничний, сполучає однорідні члени речення.

ЗАВДАННЯ.

Зробіть письмовий розбір як частини мови сполучників із поданих речень.


1. Маленька груша-картоплянка ще спить і прокинеться не скоро, бо вона достигає пізно, коли вже ніяких груш нема. 2. Собака опустився на землю, як пух, як павутинка, дарма що важив добрих два пуди (3 тв. М. Вінграновського).

Хобі з'являється у кожного по-різному. Дехто займається ним з юнацтва, а буває, що захоплення чимось починається у похилому віці. Не має значення, чим ви захоплюєтесь. Головне, щоб ваше захоплення не шкодило здоров'ю (як, скажімо, екстремальні види спорту), приносило вам задоволення та не заважало оточуючим.

Схема морфологічного розбору

часток

  1. Аналізоване слово.

  2. Частина мови.

  3. Розряд за значенням і функцією.

  4. Словотворча чи формотворча.

  5. Місце в реченні.

  6. Правопис слова


Зразок морфологічного розбору часток


Хай не зітруться підкови, хай не підіб'ються ваші коні (О. Гончар).

Зразок усного розбору


Хай — службова частина мови, частка; формотворча, утворює форму майбутнього часу дієслова. Пишеться окремо.
Не — службова частина мови, частка; заперечна. Пишеться окремо.
Зразок письмового розбору

Хай — служб. ч. м., частка; формотв.; окремо.

Не — служб. ч. м., частка; заперечн.; окремо.

Убою страшний не ворог, а відступник (П. Перебийніс).

Зразок усного розбору
Не  частка, заперечна, з іменником пишемо окремо.

Зразок письмового розбору
Не — част., запереч., з ім. пишемо окремо.

Хай же будуть щасливі всі діти планети! (ПВоронько).

Зразок усного розбору

Хай — службова частина мови, частка; за значенням — формотворча, утворює наказовий спосіб дієслова (хай будуть); пишеться окремо.

Же — службова частина мови, частка; за значенням — модальна; пишеться окремо.


Зразок письмового розбору

Хай — сл. част. м.; частка, формотв. (хай будуть); пиш. окремо.

Же — сл. част. м.; частка, мод.; пиш. окремо.

ЗАВДАННЯ.

Розгляньте послідовність і зразки розбору частки . Розберіть виділені в реченнях частки як частину мови.

Мати з дитям на руках, мати біля колиски - це те ж саме, що воїн при зброї: вона творить майбутнє, вона творить величчя Вітчизни (Сух.). 2. Хай завше буде паляниця У нас на кожному столі, Нехай іскриться, промениться, Неначе сонце в кришталі, Дар наших рук і дар землі (Вінг,).3. Як же тут гарно, як же тут тихо, В таку годину забудеш лихо! (З те. Лесі Українки). 4. Якщо народи всім своїм життям Дають присягу волю боронити, То їх-бо справді не розбить громам І жодним океанам не залити! (Тич.). 5. Дехто, живучи в місті, гадає, що він аж ніяк не пов'язаний з природою, незалежний од неї (Збан.). 6. Дні, весняні, гарячі, сівба тільки-но почалася, тут не до сну, не до спочину (Цюпа). 7. Господь не дав нам хліба ані волі, Він обіцяв лиш після смерті рай (Павл.)

Схема морфологічного розбору

слів на –но, -то

1. Аналізоване слово.

  1. Значення виду та засоби вираження.

  2. Перехідність (засоби вираження).

  3. Стан (засоби вираження).

  4. Час (засоби вираження)

6. Синтаксична функція.

7. Будова слова.

 ЗАВДАННЯ.

Розгляньте послідовність і зразки розбору

слів на –но, -то. Розберіть виділені в реченнях слова на –но, -то.

Знову грякнуло, затріщало, застукотіло над головами. Злива дужчала. Світ побляк, померк. Стало темно, як пізнього надвечір’я. У небі тарахкотіло, грюкало, тріщало, гупало. Здригалася, коливалася земля, і, здавалося, цьому буйству і шаленству не буде кінця. Грім гримів без угаву, і видно було в світлі блискавиць, як степом переносяться, наздоганяючи один одного, водяні вихори (В. Малик).

Схема морфологічного розбору

вигуків

  1. Аналізоване слово.

  2. Розряд за значенням і функцією (емоційні, вольові).

  3. Багатозначний чи обмежений у своєму значенні.

  4. Від якої частини мови утворений.

  5. Правопис слова.

Зразок морфологічного розбору вигуків


Безмежне поле в сніжному завою, ох, дай мені обширу й волі! (І.Франко).

Зразок усного розбору

Ох — вигук; за походженням — непохідний, розряд за значенням — емоційний, виражає душевний стан; у реченні виділяється з обох боківкомами.


Зразок письмового розбору

Ох — вигук; непохід.; емоц., вираж, душевн. стан; виділ, комами.

Гей, рум’яні мої небокраї, ви, міста гомінливі кругом…
Гей – вигук, спонукальний.

ЗАВДАННЯ.

Розгляньте послідовність і зразки розбору вигука . Розберіть виділені в реченнях вигуки як частину мови.

 
Під самісіньким вікном у хащах розквітлого жасмину соловей зладнав із дрібнюсіньких гілочок кубельце для солов'їхи і щоночі так уже те гніздечко вихваляє, так припрошує її до нього. Удень шпаки дошкуляють: повсідаються на антені й собі по-солов'їному тіу-тьохкають. Ну й здібні ж! Навіть нявкати вміють!
Удосвіта, коли людям найсолодші сни сняться, ні з того ні з сього починають своє пі-пі-пі, вау-вау-вау, іті-іті-іті! А собаки — у ґвалт3 — гав-гав-гав, тяв-тяв-тяв, вав-вав-вав!
І знову птаство не вгаває: пі-пі-пі, вау-вау-вау, іті-іті-іті!
Як раптом войовниче ма-а-а-у-у! зляканої кішки розбудило всіх. Вона стояла з вигнутою спиною, відстовбурченим і розпушеним хвостом, прищуливши вуха, загрозливо тягнула своє р-р-р-н-я-а-у!
Ну що ти вдієш!

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»