Посібник "Контроль навчальних досягнень з української мови у 8 класі. Тестові завдання, диктанти."

Опис документу:
У посібнику подано основні види мовної діяльності учнів:тестові завдання для контрольних робіт та тексти контрольних диктантів для учнів 8 класу. У посібнику подано критерії оцінювання правописних (орфографічних і пунктуаційних) умінь учнів та нормативи оцінювання диктанту, що робить посібник зручним у використанні. Посібник рекомендований вчителям української мови і літератури.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися

Упорядник

учитель української мови та літератури

вищої кваліфікаційної категорії

Вощанцівської СЗШ І-ІІІ ст..

Озимко Галина Михайлівна

Відповідно до вимог сучасних програм «Рідна (українська) мова» у посібнику подано основні види мовної діяльності учнів: тестові завдання для контрольних робіт та тексти контрольних диктантів.

У посібнику подано критерії оцінювання правописних (орфографічних і пунктуаційних) умінь учнів та нормативи оцінювання диктанту, що робить посібник зручним у використанні.

Посібник рекомендований вчителям української мови і літератури району.

Т е с т о в і з а в д а н н я

Контрольна робота № 1

Словосполучення й речення

Варіант 1

1. Смислово-граматичне об'єднання двох або більшої кіль­кості повнозначних слів на основі підрядного синтаксич­ного зв'язку називається:

а) простим реченням;

б) словосполученням;

в) складним реченням;

г) складнопідрядним реченням.

2. До складу словосполучення завжди входять:

а) підмет і присудок;

б) додаток і обставина;

в) головне й залежне слово;

г) однорідні члени речення.

3. Словосполучення відрізняється від речення тим, що воно:

а) не є одиницею спілкування;

б) є одиницею спілкування;

в) щось повідомляє, запитує, спонукає;

г) інтонаційно оформлене.

4. Спосіб підрядного зв'язку між словами, коли залежне слово вживається в тих самих роді, числі, відмінку, що й головне, називається:

а) керуванням;

б) приляганням;

в) узгодженням;

г) відокремленням.

5. У якому рядку подані словосполучення з узгодженням?

а) волога земля, розцвітати пишно, думати про навчання;

б) допомагати батькам, полоти картоплю, мріяти про по­їздку;

в) місто Львів, міська вулиця, дорога до школи;

г) книжкова полиця, весела хата, довга дорога.

6. У якому з поданих речень є всі способи підрядного зв'яз­ку між словами?

а) Я довго слухала розмову чарівну ясного місяця й лагідної зорі {Леся Українка).

б) Дика конюшина вкривала низькі трави білими й черво­ними голівками (М. Івченко).

в) Добирався Богдан до міста на попутних (О. Гончар).

г) Низенькі хати осіли під синьою банею неба

(М. Коцюбин­ський).

7. Речення - це:

а) граматично організована одиниця мови, яка складається з одного або кількох слів і виражає закінчену думку;

б) смислово-граматичне об'єднання двох або більшої кіль­кості повнозначних слів на основі підрядного синтаксичного зв'язку;

в) одиниця мови, яка служить для найменування предметів, дій і процесів, властивостей;

г) найменша одиниця мовного потоку.

8. Головні члени речення - це:

а) головне й залежне слово;

б) обставина й додаток;

в) означення й обставина;

г) підмет і присудок.

9. Знайдіть спонукальне речення

а) Нема тепер уже таких річок, як ти була колись, Десно, нема (О. Довженко).

б) Думи мої, думи мої, ви мої єдині, не кидайте хоч ви мене при лихій годині (Т. Шевченко).

в) Кобзарю, знаєш, нелегка епоха оцей двадцятий невгамовний вік (Л. Костенко).

г) Сторононько рідна! Коханий мій краю! Чого все замовкло в тобі, заніміло? (Леся Українка).

10. Виділіть складне речення

а) Благословенна в болях ран степів широчина бездонна (М. Рильський).

б) Мене ліси здоров'ям напували, коли бродив у їхній гущині (В. Симоненко).

в) Жіночі голоси, чисті, високі й сильні, мов янгольські хори, вели побожну пісню (М. Коцюбинський).

г) Люблю я слухати у полі пісні дівочі на зорі

(В. Сосюра).

11. Знайдіть односкладне речення

а) Вишневий стяг зоря зняла над синім гаєм

(В. Сосюра).

б) Як робимо, так ходимо, як дбаємо, так маємо (Нар. тв.).

в) Я намалюю тебе серед березового гаю (/. Цюпа).

г) Тіні копиць полохливо тремтять на осіяній луці (М. Коцю­бинський).

12. У якому реченні непрямий порядок слів?

а) Висока гора спускалась покатом і обірвалась над самою Россю (/. Нечуй-Левицький).

б) Садок тішиться підсиненим туманцем дозрілих слив (Є. Гуцало).

в) Степ спочиває, набирається прохолоди після денної сліпучої спеки (О. Гончар).

г) Густо-прегусто висипали зорі на небі (І. Нечуй-Левицький).

Контрольна робота № 1

Словосполучення й речення

Варіант 2

1. Словосполучення - це:

а) граматично організована одиниця мови, яка складається з одного або кількох слів і виражає закінчену думку;

б) смислово-граматичне об'єднання двох або більшої кількості повнозначних слів на основі підрядного синтаксич­ного зв'язку;

в) речення, у якому його частини, що мають будову простих речень, об'єднані в одне ціле за змістом та інтонацією;

г) синтаксична одиниця, до складу якої входять два й більше підрядних речення.

2. У якому рядку всі словосполучення іменникові?

а) Ручка дверей, шапка господаря, сторінка з книжки, чаш­ка для молока;

б) білий од вітру, червоний від сорому, неспокійний через знервованість;

в) з десяти ящиків, дехто з вас, возив сіно, демонстрував задоволення;

г) втричі швидше, ішов по стежці, далеко від своїх, добре відома.

З. Знайдіть рядок, у якому названі способи зв'язку в сло­восполученні.

а) відокремлення, звертання, уточнення;

б) узгодження, керування, прилягання;

в) чергування, сполучення, написання;

г) вживання, членування, означення.

4. У якому рядку поєднання слів не є словосполученнями?

а) Густий кущ, стояли в кущах, старий чорногуз, золоті руки;

б) працювати з папером, тканина в клітинку, заплющити очі, добре працювати;

в) день втомився, минають дні, квіти розцвітають, море грає;

г) приїхав давно, полоти картоплю, розцвітати пишно, за­кінчити роботу.

5. Спосіб підрядного зв'язку між словами, при якому за­лежне слово (без прийменника чи з прийменником) ста­виться в певному відмінку, називається:

а) узгодженням; в) приляганням;

б) керуванням; г) уточненням.

6. Прилягання - це такий спосіб підрядного зв'язку між словами, при якому:

а) залежне слово (без прийменника чи з прийменником) ставиться в певному відмінку;

б) залежне слово вживається в тих самих роді, числі, від­мінку, що й головне;

в) залежне незмінюване слово пов'язується з головним тільки за змістом;

г) залежне слово має всі граматичні форми головного слова.

7. Знайдіть рядок, у якому словосполучення синонімічні

а) поїхати додому - поїздка додому, лист матері - лист до матері, тиха ніч - тихо вночі;

б) приїзд брата - приїзд до брата, виховувати дітей - виховання дітей, готовий до бою - готовий битися;

в) книга брата - братова книга, материн заповіт – заповіт матері, грона винограду - виноградні грона;

г) швидко рухатися - швидкий рух, творчий настрій - настрій творити, вивчати справу - вивчена справа.

8. Граматично організована одиниця мови3 яка складаєть­ся з одного або кількох слів і виражає закінчену думку, називається:

а) словосполученням; в) реченням;

б) членом речення; г) фонемою.

9. Виділіть розповідне речення

а) Хто ж од нас у світі дужчий? (П. Тичина).

б) Зоре моя вечірняя, зійди над горою (Т.Шевченко).

в) Чи совам зборкати орла? (М. Рильський).

г) Ставні берези вздовж дороги обабіч стали в два ряди (М. Рильський)

10. У якому з речень непрямий порядок слів?

а) Хтось берізоньку високу ранив на обочині, покотились краплі соку в трави потолочені

(В. Скомаровський).

б) Сергій ішов вулицею поволі (В. Козаченко).

в) Мирослава впала на ноги, не пускаючи своєї зброї (І. Франко).

г) Лось стояв між деревами недалеко від просіки...

Орлик).

11. У кінці якого речення неправильно поставлений розділовий знак?

а) Прокидаюсь я на березі Десни під дубом

(О. Довженко).

б) Сніжинки, сніжинки надворі, а в серці моєму весна
(В. Сосюра).

в) Чому той край так дивно звався - Герри. Якими був на­селений людьми? (Л.Костенко).

г) Виходиш з дому - кланяйся життю молодому (Нар. те.).

12. Знайдіть двоскладне речення

а) За правду, браття, єднаймось щиро (Леся Українка).

б) Амфібіям не довелося довго затримуватись на майдані (О. Гончар).

в) Отак пролечу сніжком над долиною (А. Малишко).

г) Сіріє неприораною стернею на тому березі порожній степ (В. Козаченко).

Контрольна робота № 2

Синтаксис і пунктуація. Двоскладне речення.

Односкладні, неповні речення

Варіант 1


1. За метою висловлювання речення поділяють на...

а) прості, складні, складені;

б) розповідні, питальні, спонукальні;

в) причини, мети, допустові;

г) єднальні, протиставні, розділові

2. Двоскладними називають речення...

а) у яких наявні обидва головні члени - підмет і присудок - із залежними від них словами чи без них;

б) з одним головним членом;

в) у яких головний член означає дію, яка стосується певної особи;

г) у яких дійова особа мислиться неозначено.

3. Граматично незалежним членом двоскладного речення, що означає предмет, про який ідеться в реченні, називають...

а) обставину;

б) додаток;

в) підмет;

г) присудок.

4. Визначте речення, у якому присудок — складений іменний.

а) Мені і в непроглядній пітьмі днів твоя лунала б мова солов'їна (Д. Павличко).

б) 3 лотоків летять діаманти, млиновеє коло шумить (Леся Українка).

в) Як романтично він умів оповідати про норов лебедів і звичаї гусей (М. Рильський).

г) Поезія - це завжди неповторність, якийсь безсмертний дотик до душі (Л. Костенко).

5. Додатком називають...

а) другорядний член речення, який називає ознаку предмета й залежить від члена речення, вираженого іменником;

б) другорядний член речення, який означає предмет і відповідає на питання непрямих відмінків;

в) другорядний член речення, який означає обставини дії чи стану;

г) головний член двоскладного речення, що означає дію, стан або ознаку підмета й граматично підпорядкований йому.

6. Неузгодженим називають означення...

а) пов'язане з означуваним словом зв'язком повного уз­годження;

б) пов'язане з означуваним словом способом керування або прилягання;

в) пов'язане з означуваним словом зв'язком неповного узгодження;

г) що виражається іменником і дає предмету другу назву.

7. Речення, у яких граматична основа складається з одного головного члена (підмета чи присудка), це:

а) непоширені речення;

б) неповні речення;

в) односкладні речення;

г) прості речення.

8. Виділіть односкладне речення.

а) Не люблю осінньої ночі (Б. Лепкий).

б) Я йшов все далі й далі в глибину лісів

(М. Грушевський).

в) Темна хмара озвалася громом гучним (Леся Українка).

г) Поклала мати коло хати маленьких діточок своїх (Т. Шевченко).

9. До якого типу односкладних речень належить подане речення?

Руїни, попіл, згарища, пустка, розбомблені міста і села, сироти, вдови, утрачені надїі й марні сподівання (Н. Рибак).

а) називні;

б) безособові;

в) означено-особові;

г) неозначено-особові.

10. Речення, у якому наявні всі члени речення, називають...

а) повним; в) непоширеним;

б) поширеним; г) неповним.

11. Які члени речення можуть бути опущеними в неповному реченні?

а) підмет;

б) присудок;

в) обставина;

г) будь-який член речення.

12. З'ясуйте, яке з поданих речень - неповне.

а) Люблю, коли хвилі юрбою шумують, ламаючи лід (В. Сосюра).

б) Приходив обвіяний духом полів, свіжий, як дика квітка
(М. Коцюбинський).

в) Була чудова майова ніч (М. Коцюбинський).

г) І верховіттям тонкії тополі кивають стиха, шепотять поволі (Леся Українка).

Контрольна робота № 2

Синтаксис і пунктуація. Двоскладне речення.

Односкладні, неповні речення

Варіант 2

1. Просте речення це...

а) речення з кількома граматичними основами;

б) речення, у якому кілька граматичних основ поєднано сурядними сполучниками;

в) граматично організована одиниця мови, яка має одну граматичну основу;

г) речення, у якому кілька граматичних основ поєднано підрядним зв'язком.

2. Порядок слів у реченні може бути...

а) прямим і непрямим;

б) головним і другорядним;

в) слабким і сильним;

г) закінченим і незакінченим.

3. Складеним дієслівним називають присудок, який скла­дається...

а) з іменника та дієслова-зв'язки;

б) з прикметника та дієслова-зв'язки;

в) із займенника та дієслова-зв'язки;

г) з двох дієслів: неозначеної форми та змінюваного допо­міжного дієслова.

4. Виділіть речення зі складеним іменним присудком.

а) Дівчина, як видно, соромиться розповідати йому правду (ІО. Збанацький).

б) А у тую неділеньку рано синє море чудово так грає (Леся Українка).

в) Ой високо сонце сходить, низенько заходить

(Т. Шев­ченко).

г) Чорні жилаві руки були наче з заліза

(М. Коцюбин­ський).

5. Обставина це...

а) другорядний член речення, який означає предмет і відповідає на питання непрямих відмінків;

б) другорядний член речення, який називає ознаку предмета й залежить від члена речення, вираженого іменником;

в) другорядний член речення, який означає ознаку дії чи стану;

г) головний член речення, який означає дію, стан або ознаку підмета й граматично підпорядкований йому.

6. Узгодженим називають означення, яке...

а) пов'язане з означуваним словом зв'язком повного узгодження;

б) пов'язане з означуваним словом способом керування або прилягання;

в) пов'язане з означуваним словом зв'язком неповного узгодження;

г) виражене іменником і дає предмету другу назву.

7. Речення, у яких граматична основа складається з одного головного члена (підмета чи присудка), це:

а) прості речення;

б) односкладні речення;

в) неповні речення;

г). непоширені речення.

8. Виділіть односкладне речення.

а) Одноманітно вистукували колеса на стиках рейок (А. Головко).

б) Люблю тебе, столице України (В. Сосюра).

в) Просто на південь ледь помітно миготіли вогники (Петро Панч).

г) Надвечір дивізія увійшла в місто (Петро Панч).

9. До якого типу односкладних речень належить подане речення?

Пахло прив'ялим полином (Л. Первомайський).

а) називні;

б) безособові;

в) означено-особові:

г) неозначено-особові.

10. Неповним називають речення...

а) у якому наявні всі члени речення;

б) у якому відсутній один із членів речення;

в) у якому опущений член речення можна встановити з попереднього речення або із ситуації;

г) у якому наявний лише один головний член.

11. Односкладні речення можуть бути...

а) лише повними;

б) лише неповними;

в) словами-реченнями:

г) і повними, і неповними.

12. У якому з поданих неповних речень слід поставити тире?

а) У тітки Василини рушники на стінах (Б. Лісовський).

б) І калина, і м'ята коло білої хати (М. Макух).

в) За чорним полем ще чорніший ліс (Г. Калюжна).

г) Хай стережуть вітра в полі (Ю. Збанацький).

Контрольна робота 3

Речення з однорідними членами, звертаннями, вставними словами (словосполученнями, реченнями)

Варіант 1

1.Члени речення, які відносяться до одного й того самого члена речення й виконують однакові синтаксичні функції, називають...

а) відокремленими;

б) неоднорідними;

в) однорідними;

г) уточнювальними.

2. Які сполучники вжиті при однорідних членах у поданому реченні?

Вночі і ожеледь, і мряка, і сніг, і холод (Т. Шевченко).

а) протиставні;

б) розділові;

в) єднальні;

г) підрядності.

3. Визначте речення, у якому при узагальнювальних словах слід поставити тире.

а) Крикнула Мотря на порозі так, що двері з обох хат разом одчинились і з дверей повискакували всі і Карпо, і Лаврін, і Кайдашиха, і Мелашка (І. Нечуй-Левицький).

б) Тиша була наповнена всякими звуками і дзвінкою піснею жайворонка, і дзижчанням польових мух, і тихим мелодійним шелестом стиглого жита (М. Коцю­бинський).

в) Широка синя стрічка в материному очіпкові, біла сукня на дочці, червона стрічка, котрою був підперезаний Олесин стан, червоний бант в косах усе так налякало студента, що він сидів як на шпильках (І. Нечуй-Левицький).

г) Хай на ньому цвіте росяниста доріжка, і зелені луги, й солов'їні гаї, і твоя незрадлива материнська ласкава усмішка, і засмучені очі хороші твої (А. Малишко).

4. Визначте речення, у якому при узагальнювальних словах слід поставити двокрапку.

а) На річці, в лісі, на полі усюди німо, тихо (Панас Мирний).

б) Найменший шерхіт, луск гіллячки, шум пташиного крила, цокіт копит усе резонувало тут надзвичайно лунко, чисто, повноголосе! (О. Гончар)

в) Уся краса, усі пейзажі, усі сходи й заходи сонця, усі трави, квіти, плоди, насіння, усі жнива, усі пори року усе, що дороге й любе живій людині, усе це наше

(О. Довженко).

г) Ураз усе покращало біля мене і ясени з блакитними тінями й зеленим шумом, і нагорблена клуня з чотирма вітрами, і скрипливі ворота, і маківки, і навіть ледачі гарбузи в різнобарвних сорочках... (М. Стельмах)

5. Слово чи групу слів, які називають того, до кого звернена мова, називають...

а) узагальнювальним словом;

б) вставним словом;

в) звертанням;

г) граматичною основою.

6. Яку синтаксичну роль відіграє звертання?

а) підмет;

б) не виступає членом речення;

в) обставина способу дії;

г) непрямий додаток.

  1. Виділіть речення зі звертанням.

а) Вечірнє сонце, дякую за день! (Л. Костенко)

б) О, недаремно, ні, в степах гули гармати (В. Сосюра).

в)Софія, як любовно називають собор кияни, - найстаріший пам'ятник, золота окраса Києва (І. Цюпа).

г) А що, знайшли якого майстра, щоб наладив нам дзиґарі на вежі? (/. Кочерга)

8. З'ясуйте, у якому реченні звертання виражене субстантивованим прикметником.

а) Скажи мені, мій братику, королевий цвіте!

(Т. Шев­ченко)

б) Спи ж ти, малесенький, пізній-бо час (Леся Українка).

в) Діду, серце, голубчику, заграй яку-небудь

(Т. Шев­ченко).

г) Місяченьку! Наш голубоньку! Ходи до нас вечеряти (Т. Шевченко).

9. Слова або сполучення слів, якими мовець виражає своє ставлення до того, про що він повідомляє, називають...

а) відокремленими;

б) звертаннями;

в) вставними;

г) однорідними.

10. У реченні вставні слова...

а) виступають додатками;

б) виступають присудками;

в) не виступають членами речення;

г) виступають означеннями.

11. Як називають виділену конструкцію, ужиту в поданому реченні?

Улітку під вербою біля хати (як добре, що скінчилася зима!) княгиня почала дітей навчати

(М. Руденко).

а) вставне слово;

б) вставне словосполучення;

в) вставне речення;

г) вставлене речення.

12. Виділіть речення, у якому вжито вставне слово (розділові знаки відсутні).

а) Усе одно наша правда зверху (Ю. Яновський).

б) Добра такого там зроду у мене правда не було

(Т. Шев­ченко).

в) Нам здавалося що роки пройшли (Ю. Збанацький).

г) Було вже надвечір (Петро Панч).

Контрольна робота 3

Речення з однорідними членами, звертаннями, вставними словами (словосполученнями, реченнями)

Варіант 2

1. Слова, що об'єднують в одну групу всі перелічувані предмети, ознаки, дії тощо, називають...

а) однорідними;

б) уточнювальними;

в) узагальнювальними;

г) відокремленими.

2. Виділіть речення, у якому вжиті розділові сполучники.

а) Зерно і камінь, суша і вода достойні буть зображені в картині . Малишко).

б) Хто ти, мрія чи сон? (Леся Українка)

в) Не краса красить, а розум (Народна творчість).

г)Чоловіки весело, з жартами відповіли на привітання (А. Головко).

3. У якому реченні при узагальнювальному слові слід ужити тире?

а) Папери були скрізь і на столі, і на полицях, і навіть стіни були обліплені ними (М. Коцюбинський).

б) Це все було - і все це стало нове оцей завулок, присмерк голубий, огні далекі, місто загадкове

(М. Рильський).

в) Люльок чи не півсотні розвішано в старого на стіні і прості, і химерні та чудні, і куці, й довгі... (М. Рильський)

г) На вудлищі гнучкім прозора волосінь, та білий поп­лавець, та залізний гачечок ото і зброя вся (М. Риль­ський).

4. У якому реченні при узагальнювальному слові слід ужити двокрапку?

а) І темний гай, і Дніпр дужий, і високі гори, небо, зорі, добро, люди і лютеє горе все пропало (Т. Шевченко).

б) Тут все моє отой нестримний розмах пташиного крила, магічний відголосок рими в говірці рідного села (Й. Струцюк).

в) Вівса, пшениці, ячмені все зіллялось в одну могутню хвилю... (М. Коцюбинський).

г) Її більше цікавила зміна в поглядах, нові почуття, напрямок думок усе це було таке нове, несподіване (М. Коцюбинський).

5. Чим найчастіше бувають виражені звертання?

а) іменником у називному відмінку однини та родовому множини;

б) іменником у кличному відмінку однини та називному множини;

в) іменником у знахідному відмінку однини та множини;

г) іменником у називному відмінку множини та родовому однини.

6. Комою звертання виділяють тоді, коли...

а) вимовляють з окличною інтонацією;

б) вимовляють голосно;

в) вимовляють без окличної інтонації;

г) повторюють.

7. Визначте речення з непоширеним звертанням.

а) Живи, Україно, живи для краси, для сили, для правди, для волі!.. (О. Олесь)

б) Україно моя, Україно, я для тебе на світі живу (Ц. Павличко).

в) Глянь оком щирим, о Божий Сину, на нашу землю, на Україну (О. Закидальська).

г) З-за моря припливла сюди, кохана чарівнице? (Леся Українка)

8. Виділіть речення, у якому після вигуку слід поставити кому.

а) О люди! люди небораки! Нащо здалися вам царі? (Т. Шевченко)

б) Ой жалю, мій жалю, гіркий непомалу! (І. Франко)

в) Ой ви сльози, дрібні сльози! Ви змиєте горе

(Т. Шев­ченко).

г) Ох пісне, чому, як той птах, не летиш?

(М. Рильський)

9. Вставними називають слова або сполучення слів...

а) які називають особу або предмет, до яких звертається мовець;

б) якими мовець виражає своє ставлення до того, про що повідомляє;

в) які виділені в реченні для посилення його змісту й значення;

г) які відносяться до одного й того самого члена речення й виконують однакові синтаксичні функції.

10.Чому вставні слова не бувають членами речення?

а) тому що вони виражені прислівниками;

б) тому що вони граматично не пов'язані з іншими членами речення;

в) тому що їх виділяють комами;

г) тому що вони вказують на порядок думок, на зв'язок між ними.

11. Як називають виділену конструкцію, ужиту в поданому реченні?

Як дивитися з Максаків (коли льон цвіте за Десною), то синя хмара гойдається в полях (С. Колесник).

а) вставлене речення;

б) вставне слово;

в) вставне словосполучення;

г) вставне речення.

12. Виділіть речення, у якому вжито вставне речення (розділові знаки відсутні).

а) Злива тривала майже годину (М. Трублаші).

б) Перебування в Києві уяви собі багато дало мені для п'єси (О. Довженко).

в) Я люблю тільки таку гру де я певна що виграю (Леся Українка).

г) Не побоялася вона [Рєпніна] написати Орлову, добиваючись помилування або принаймні дозволу йому [Шевченкові] малювати (3. Тулуб).

Контрольна робота №4

Речення з відокремленими та уточнювальними членами

Варіант 1

1. Відокремленими називають...

а) члени речення, які відносяться до одного й того самого члена речення й виконують однакові синтаксичні функції;

б) другорядні члени, виділені в реченні для посилення їхнього змісту й значення;

в) слова або сполучення слів, які називають особу або предмет, до яких звертається мовець;

г) слова або сполучення слів, якими мовець виражає ставлення до того, про що він повідомляє.

2. Відокремлюються ...

а) лише присудки;

б) лише підмети;

в) лише обставини;

г) лише другорядні члени речення.

3. Виділіть речення з відокремленим членом.

а) Всі зійшлися: і хлопці, й дівчата - під крилом голубим тишини (В. Сосюра).

б) Весняне сонце заливало золотом ліс та садки

(І. Нечуй-Левицький).

в) Мої дні течуть тепер серед степу, серед долини, налитої зеленим хлібом (М. Коцюбинський).

г) Гасне зірка найясніша, ангел ангела втіша

(Я. Грабовський).

4. Укажіть речення з відокремленим означенням.

а) Звернувши на шлях, коні починають чогось косо дивитись убік, до ліска (В. Винниченко).

б) У саду вже снують по доріжках, усипаних піском, поодинокі пари (М. Івченко).

в) Мене до тебе принесе з паперу зроблений літак (Д. Павличко).

г) На його дворі, замість похилої хатини, стояв веселий будинок (Панас Мирний).

5. Укажіть речення з відокремленою прикладкою.

а) Іван стояв заквітчаний, як гільце на Купала

(М. Ко­цюбинський).

б) Якась маленька дівчинка, в сірій старенькій оде­жі й у великих чоботях, спинилася над струмком (М.Івченко).

в) Палкої, поетичної вдачі, вона не могла вдовольнитися буденним життям, запрягтися до щоденної важкої праці (М. Коцюбинський).

г) Лише один Павло Степанович, як дійсний джентльмен, поздоровкався й урочисто поправив пенсне (М. Івченко).

6. Виділіть речення з відокремленим додатком.

а) Орися якийсь час дивилася вслід йому, вражена й збен­тежена

(М. Івченко).

б) За винятком баби Оришки, малий Чіпка нікого не любив (Панас Мирний).

в) У глибокій долині, між мальовничих горбів, стоїть велика хата, біля якої ростуть три могутні дуби (Т. Шевченко).

г) Він застав у хаті Софію, першу сестру Мотрину, ще не стару, балакучу жінку (М. Коцюбинський).

7. Укажіть речення з відокремленою обставиною.

а) Ягід навколо, особливо дикої малини, була сила-силенна (О. Донченко).

б) Синоніми, тобто слова, близькі за значенням, використовують не лише в художніх творах (3 підручника).

в) Смородина, залежно від ґрунту та природних умов, може давати добрі врожаї протягом багатьох років газети).

г) Крім вогневої Брянського, тут розмістився командний пункт батальйону... (О. Гончар).

8. Укажіть речення, у якому відокремлення не можна пояснити правилами.

а) Хвилюючись і все ще не отямившись, солдат розповідав про себе

(О. Гончар)

б) Воздвиженський, при великому зрості, був неповертайло (/. Нечуй-Левицький).

в) Учора, згадуючи Райгород, батьків і Катрю, він був у полоні скорботних почуттів (Н. Рибак).

г) Г зовсім інша річ, коли він сам, позичивши в Сірка очей, поспішає до тебе на берег (О. Гончар).

9. Уточнювальними називають...

а) члени речення, які відносяться до одного й того самого члена речення й виконують однакові синтаксичні функції;

б) відокремлені члени речення, які вимовляються з особ­ливою інтонацією й уточнюють, пояснюють, конкре­тизують значення головних і другорядних членів ре­чення;

в) слова або сполучення слів, які називають особу або предмет, до яких звертається мовець;

г) слова або сполучення слів, якими мовець виражає ставлення до того, про що він повідомляє.

10. На письмі уточнювальні члени відокремлюються...

а) дужками;

б) комами й тире;

в) крапкою з комою;

г) двокрапкою.

11. Укажіть речення з уточнювальним членом речення.

а) Ідуть дівчата в поле жати, та, знай, співають ідучи (Т. Шевченко).

б) Вона нехотя повернула голову (А. Шиян).

в) Не вечеряючи, ліг Македон на дивані (А. Шиян).

г) Он там, на горбку, має бути весела батьківська хата (Ю. Мокрієв).

12. Укажіть речення з уточнювальним означенням.

а) Під бровами горіли круглі, веселі, темні, карі очі (/. Нечуй-Левицький).

б) Ранок був тихий, пишний, теплий (І. Нечуй-Левицький).

в) На липах з'явилося свіже, молоде, пахуче листя (В. Собко).

г) Ніч була гаряча, жнив'яна (/. Нечуй-Левицький).

Контрольна робота 4

Речення з відокремленими та уточнювальними членами

Варіант 2

1. Другорядні члени, виділені в реченні для посилення їхнього змісту й значення, називають...

а) вставними;

б) відокремленими;

в) звертаннями;

г) однорідними.

2. Відокремлюються ...

а) лише другорядні члени речення.

б) лише підмет і присудок;

в) лише прикладки;

г) лише непрямі додатки.

3. Виділіть речення з відокремленим членом.

а) Пальник, і його жінка, і Василина, і всі діти були дуже схожі між собою (/. Нечуй-Левицький).

б) На тонкій шиї чорнів шнурок з дукачем та червоніло дрібненьке добре намисто (/. Нечуй-Левицький).

в) Зі стелі звисала велика порцелянова лампа, подарована молодим у день весілля (М. Олійник).

г) Чорна хмара з-за лиману небо, сонце криє, синє море звірюкою то стогне, то виє (Т. Шевченко).

4. Укажіть речення з відокремленим означенням.

а) Лісова у хвої земля, лоскочучи підошви ніг, пружинила під кроками (А Колісниченко).

б) Шарахнувся врізнобіч люд, розступаючись перед баскими кіньми (О. Гончар).

в) У сатиновій сорочці, у полатаних штанях, він прийшов сюди першим з дружиною й дітьми (А. Шиян).

г) І ніхто того не чув, не знав і не бачив, опріч Марка маленького (Т. Шевченко).

5. Укажіть речення з відокремленою прикладкою:

а) Над берегом послався невеликий, густо засвічений білою ромашкою луг (В. Козаченко).

б) Виснажені атаками й великими втратами, німці не витримали грізного натиску полку (О. Довженко).

в) Голубу сорочку в перехваті підперезано матер'яним поясом з китицями (А Шиян).

г) І Оксану, мою зорю, мою добру волю, що день Божий умивали (Т. Шевченко).

6. Виділіть речення з відокремленим додатком.

а) Польова билиня, вона не призвичаєна до густої садової тіні (Панас Мирний).

б) Нікого тут нема, крім мене й господині

(М. Рильський).

в) І от тепер, ставши начальником, він раптом заспівав отакої (О. Гончар).

г) Гей був у Січі старий козак, на прізвище Чалий (Народна творчість).

7. Укажіть речення з відокремленою обставиною.

а) Одне лише мав на меті - знайти іуду (Ю. Покальчук).

б) Ніколи не байдужий, я оплакував згублену волю мого народу (О. Довженко).

в) Томилася вільха, безсило опустивши крила

(М. Хви­льовий).

г) Годі вже панам сидіти згорнувши руки

(І. Нечуй-Левицький).

8. Виділіть речення, у якому дієприслівниковий зворот не відокремлюється (речення подані без розділових знаків).

а) Їй хочеться про це сказати братам сказати не соромлячись (А. Шиян).

б) Василь стріляв короткими чергами бережучи патрони (Петро Панч).

в) Сторож несучи снідання стукнув дверима (Панас Мир­ний).

г) 3 лави стогнучи підвівся Бараболя (М. Стельмах).

9. Уточнювальні члени речення виступають...

а) присудками;

б) обставинами;

в) не виступають членами речення;

г) тими самими членами речення, що й слова, які вони уточнюють.

10. Виділіть речення з уточнювальним додатком.

а) Ніякий шкідник, ніяка нечисть не витримує влітку розпечених пісків, їхніх пекельних температур (О. Гончар).

б) А під лісом, край дороги, либонь курінь мріє (Т. Шевченко).

в) Додому, у робочий гуртожиток, Лука йшов через чорну ніч (В. Собко).

г) Обидва, Віденко й Чумак, прислухалися до шереху в передпокої (А. Головко).

11. Укажіть речення з уточнювальним підметом.

а) Замислившись, мало не поставив себе на Лінине місце (Ю. Мушкетик).

б) Радюк покинув свій хутір і оселився в жінчиному домі, у Журбанях (/. Нечуй-Левицький).

в) Вона йшла, опустивши голову, неначе щось видивлялася на дорозі (Ю. Мушкетик).

г) Сухобрусові дочки, Марта й Степанида, були малими дуже гарні дівчата (І. Нечуй-Левицький).

12. Укажіть речення з уточнювальним членом.

а) Цитати з дум та з пісень без музичного їх оформлення, тобто без мелодії, а в думах ще й без супроводу кобзи, багато втрачають (М. Рильський).

б) Гетьмани, гетьмани, якби-то ви встали. Встали поди­вились на той Чигирин... (Т. Шевченко)

в) Скуйовдить вітер пишну гриву, посипле листя в срібло рік (Є. Будницька).

г) То день, то ніч сіяють над землею, і час кудись на крилах поспішає... (В. Сосюра)

дик

Тексти для контрольних диктантів

Н а д о п о м о г у в ч и т е л е в і

Критерії оцінювання правописних (орфографічних і пунктуаційних) умінь учнів

Основною формою перевірки орфографічної та пунктуаційної грамотності є контрольний текстовий диктант.

Перевірці підлягають уміння правильно писати слова на вивчені орфографічні правила та словникові слова, визначені для запам'ято­вування; ставити розділові знаки відповідно до опрацьованих пра­вил пунктуації; належним чином оформляти роботу. Перевірка здій­снюється фронтально за традиційною методикою.

Диктант, як і визначено чинною програмою, оцінюють однією оцінкою на основі таких критеріїв:

- орфографічні та пунктуаційні помилки оцінюються однаково;

- помилка в слові, яке повторюється в диктанті кілька разів, уважається однією помилкою; помилки на те саме правило, але в різних словах, уважаються різними помилками;

- розрізняють грубі помилки й негрубі (винятки; написання ве­ликої літери в складних власних назвах; правопис прислівників, утворених від іменників з прийменниками; заміна одного розділо­вого знака іншим); дві негрубі помилки вважають однією грубою;

- за наявності в диктанті більше п'яти поправок оцінка зни­жується на бал;

- орфографічні та пунктуаційні помилки на правила, які не включені до шкільної програми, виправляють, але не враховують. Також не вважають за помилку неправильну передачу так званої авторської пунктуації.

Нормативи оцінювання диктанту

Бали

Кількість помилок

1

15-16 і більше

2

13-14

3

11-12

4

9-Ю

5

7-8

6

5-6

7

4

8

3

9

1+1 (негруба) - 2

10

1

11

1 (негруба)

12

Про що говорять квіти

Слово «букет» увійшло в побут у сімнадцятому столітті. Спочатку букети складали з прянощів: кропу, селери, петрушки, кмину. Гості дарували їх господині, а вона прикрашала ними страви. Згодом букети почали робити з квітів. Зародилася і мова квітів, з'явився і словник, що містив необхідні відомості для з'ясування стосунків мовою квітів. Так, азалія означала сум, викликаний самотністю, кількість бутонів гіацинтів вказувала день зустрічі, а число дзвіночків - час побачення. Ротики символізують славу, волошки - довір'я, конвалії і бузок - оновлення, лілея - чистоту. Гілка олеандра означає: я зачарований тобою. Жовта троянда запитує, чи щире кохання.

Фіолетовий колір символізує дружбу, велич, розкіш. Це в Європі, а в Японії - сум, біль. В англійців незабудка означає любов, в Україні - пам'ять. Червоний колір - символ життя, любові; рожевий - молодість; жовтий означає шлюб, щастя; зелений - надію, спокій; синій - вірність, чорний - траур; білий - то чистота, цнотливість.

(Із календаря) (133 слова)

Перший сніг

Нарешті випав сніг - м'який і сліпучо-білий. Вечір. Тишина... Така по­вна, спокійна тишина, яка буває тільки зимовими вечорами. Зачарована ти­ша. Світ ніби який містичний, такий, якого ніколи не буває весною, літом, восени. На снігу скрізь блакитні плями; де-не-де горять іскри, коли сонце кине один із прощальних своїх поглядів. Десь гуде дзвін. Білі віти простяглись, ніби волохаті лапи білих звірів.

Ліс - гордо-урочистий. Хтось пройшов по ньому, махнув чародійною паличкою - і ліс зробився викуваний із чогось білого; може, з того ж, що оті небесні хмари, кучеряві й химерні.

Смеркає.

Вибігли із-за кущів два молодих зайчики, що вперше бачать сніг. О, як він їм подобається! Білий, м'який, пухкий сніг ... Як весело заритися в ньо­му і так само гуляти у тій нірці.

Перший сніг - краса невимовна, відчуття невимовні...

(М. Рильський.) (127 слів.)

Безцінний дар

Ліси - безцінний дар природи. Вони є надійним захисником полів. Це вони пом'якшують клімат, поліпшують водний режим полів, захищають їх від суховіїв і пилових бур, а ріки і водойми - від замулювання та переси­хання.

Ліс - це чудова лабораторія, гігантська фабрика цілющого повітря. Це легенди наших міст і селищ. Для кожного з нас перебування в лісі - це свя­то. У лісі завжди піднімається настрій, відчувається прилив енергії, бадьо­рості.

Ліси, парки, сквери - це не тільки зелена окраса. Вони мають і важливе лікувальне значення. Саме тому більша частина санаторіїв, будинків відпочинку в лісах або біля них.

Особливо корисне повітря соснових лісів і дібров, які є найулюблені­шими місцями туризму та масового відпочинку. Люди дістають велику на­солоду від перебування в лісі протягом року. Він завжди вабить до себе сво­єю тишею, красою та свіжим, чистим повітрям.

(Із книги «Дари лісів».) (126 слів.)

Левада

Левада лежала в напрочуд гарному місці, над ставом. Став обмежував леваду з одного боку, з другого боку - обкопана канавою, яка заросла тра­вою та бур'яном. Понад канавою росли молоді верби, з двох інших сторін - од дороги та пастівника - відгороджена огорожею, новенькою, у дві тичини. На леваді росла отава, густа, ярко-зелена, у якій голубіли та жовтіли квіти (серед них я знав лише одні - підморельник), вони пахли медяно і п'янко. Їх запах поглинав усі інші, слабші і незнайомі.

Робота моя була дуже легка: я стеріг, звичайно, траву. Але хто зва­житься викосити чужу траву? Скотина також не може сюди забрести, бо ж левада огороджена.

Спорудив собі такий-сякий курінь з гілок і дрімав у ньому або сидів над ставком, дивлячись, як сплескує риба, або думав про життя. Я думав про те, що жити потрібно, не віддаючись на волю великих пристрастей, без ненависті й без хворобливої любові, споглядати світ і брати собі душу.

(За Ю. Мушкетником.) (154 слова.)

Осінь

Довкола мовчала, упокорена осінню, земля. Мовчали ліси і гаї, прибиті легкою позолотою; німували озера й ставки, підставивши свої плеса, блис­кучі і спокійні, журавлиним ключам, що падали з неба, зі своєї перелітної дороги. Ранкові тумани над нею колошкали посвистом крила диких качок, крякання птахів. Десь в очеретах бив хвостищем по воді старезний сом (а може, то був добрий Водяник?). Смугаста щука, прудка, з гострими зубами, легко хапала линків і карасів, зледачілих від ситості. Зелені жаби також зле­дачіли під осінь, мовчки перестрибували по багнистому купинню, тоскно вдивляючись у цей незбагненний зелений світ. Осінь нагадувала про втому життя, і людині хотілося впасти на купу пахучого сіна й заснути. Але треба йти, добиратись до човна і перепливати річку на другий берег - ген за тума­ни. Земля мов би прикрита золотистим ранковим серпанком туману. Але дихається легко, бо густий прохолодний трунок трав бадьорить дух, п'янить голову, вигострює зір.

(За Р. Іваненко.) (141 слово.)

Стежка

По цій дорозі прекрасно не йти, а бігти в школу, гупаючи свого това­риша в спину сумкою, а потім ловлячи ту сумку десь у гущині між рядками соняшників чи кукурудзи.

Ця польова стежка - літня, осіння, зимова - кожного разу інша, кожно­го разу з новими пригодами й тайнощами. Не раз, ненароком зупинившись, ти схиляєшся над лункою чи борозною і приголомшено дивишся. Ще вчора тут була гола рілля, а сьогодні вже пнуться до сонця тугі блідо-зелені стріл­ки. У цих пагінчиках (важко навіть уявити собі) спить високе, на зріст лю­дини, гнучке й вусате стебло жита, яке колись хилитиметься від важкого налитого колосу. У зародку ще спить стебло, та ось під вітрами та теплим дощем воно розів'ється, розгорнеться, викине листя, настовбурчить зелене густе остюччя. А потім жито заколоситься, потім пожовтіє, й настане пора жнив.

Потім літо поверне на осінь, і в степу стане тихо й порожньо. Все хова­ється, відлітає, прищулюється. Тільки сіріють наїжачені стерні під холод­ним високим небом ...

(В. Близнець.) (151 слово.)

Ой радуйся, земле

На небосхилі день у багряному світлі догоряє.

На засніжену землю лягає сизий присмерк. Чиїсь спізнені спішні кроки по дорозі... Десь хриплий урваний гавкіт собак... І тиша... Рип намерзлих дверей. До світлиці господар повагом входить. У руках в'язанка сіна і сніп пшениці. Тільки не звичайний це сніп, а «дідух». Він - символ хліборобсь­кої нації, тисячолітня традиція, зроджена в сивій давнині. Тому й почесне місце для нього на покуті під образами...

Вже зійшла зірка на небі. Не звичайна ця зірка, а Святвечірня. І зачинається дія. Білим обрусом стіл застеляють, калачі кладуть і свічку ставлять.

На столі кутя, приправлена маком і медом...

Ось ідуть колядники із «звіздою», «козою» і вертепом. «Добрий вечір тобі, пане господарю. Радуйся...» - гримлять здорові парубоцькі голоси. І так - цілу ніч. Аж у досвітню годину загомонить великий дзвін на церковній дзвіниці і сповістить усьому світові радісну новину: Син Божий народився.

(За М. Сокольським) (139 слів).

ЗМІСТ

Тестові завдання:

Контрольна робота № 1

Словосполучення й речення ----------------------1

Контрольна робота № 2

Синтаксис і пунктуація. Двоскладне речення.

Односкладні, неповні речення -------------------------------8

Контрольна робота 3

Речення з однорідними членами, звертаннями, вставними словами (словосполученнями,

реченнями)-----------------------------------------15

Контрольна робота №4

Речення з відокремленими та уточнювальними

членами----------------------------------------------------23

Тексти для контрольних диктантів -----------31

Для заміток

______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

41

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Всеосвіта є суб’єктом підвищення кваліфікації.

Всі сертифікати за наші курси та вебінари можуть бути зараховані у підвищення кваліфікації.

Співпраця із закладами освіти.

Дізнатись більше про сертифікати.

До ЗНО з УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ТА ЛІТЕРАТУРИ залишилося:
0
3
міс.
0
6
дн.
1
1
год.
Готуйся до ЗНО разом із «Всеосвітою»!