Поняття прав людини і основних свобод та їх класифікація у міжнародному праві. Міжнародно-правові акти ООН

Опис документу:
Метою роботи є розкриття проблеми захисту прав людини у сучасному міжнародному праві та принцип поваги прав людини та основних свобод, поняття прав людини і основних свобод та їх класифікація у міжнародному праві, поняття стандартів прав людини у сучасному міжнародному праві, розмежування юрисдикції Суду ЄС і Суду І інстанції ЄС та правові засади діяльності Європейського Союзу в економічній сфері (внутрішній ринок).

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися

2

Поняття прав людини і основних свобод та їх класифікація у міжнародному праві. Міжнародно-правові акти ООН

У 1945 р. зусиллями держав світу була створена Організація Об’єднаних Націй, яка в своєму статуті сформулювала принцип поваги до прав людини і основних свобод для всіх, незалежно від раси, статі, мови, релігії тощо. В ході своєї діяльності ООН прийняла і проголосила ряд міжнародно-правових актів у галузі прав людини, зокрема:

▪ Загальну декларацію прав людини (10 грудня 1948 p.), що має основоположне значення для міжнародної регламентації прав і свобод людини. Це перший міжнародний документ, який найповніше виклав перелік прав людини на основі християнських заповідей;

▪ Міжнародний пакт про економічні, соціальні і культурні права (16 грудня 1966 p.);

▪ Міжнародний пакт про громадянські і політичні права (16 грудня 1966 р.) Ці два Пакти та Декларація стали складовими частинами Хартії прав людини. На відміну від Декларації, кожен Пакт має обов’язкову силу для держав, які його підписали. За обсягом – Пакти не відрізняються від Декларації, а тільки розширюють та конкретизують її положення;

▪ Європейську конвенцію про захист прав людини і основних свобод (прийнята Рада Європи у 1950 p.);

▪ Європейську соціальну хартію (Турін, 1961 p.);

▪ Заключний Акт наради з безпеки і співробітництва в Європі (НБСЄ), підписаний у Хельсінкі у 1975 p.;

▪ Конвенцію про права дитини (1989 р.) та ряд інших.

Міжнародні документи про права людини не є застиглими стандартами, вони виникають за конкретних умов і можуть уточнюватися, змінюватися, розвиватися.

Список використаної літератури

1. Андрусяк Т. Теорія держави і права / Андрусяк Т. – Львів : Право для України, 1997. – 380 с.

2. Кернз Волтер. Вступ до права Європейського Союз : навч.посібник / В. Кернз; пер. з англ. В. С. Ісакович ; наук. ред. С. В. Ісакович, А. С. Метюшев. – К. : Знання, 2002. – 381 с.

3. Тимченко Л. Д. Міжнародне право : Підручник / Л. Д. Тимченко, В. П. Кононенко. – К. : Знання, 2012. – 631 с.

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Курс:«Правове регулювання освіти осіб з особливими потребами»
Байталюк Ольга Михайлівна
24 години
490 грн

Всеосвіта є суб’єктом підвищення кваліфікації.

Всі сертифікати за наші курси та вебінари можуть бути зараховані у підвищення кваліфікації.

Співпраця із закладами освіти.

Дізнатись більше про сертифікати.