У неправдивих комунікативних актах адресант, використовуючи кодовані знаки мови, має на меті інформувати адресата неправильно. При цьому відбувається найбільша розбіжність між інтенціональною і фінальною прагматикою того самого повідомлення в адресанта й адресата. Вона й у щирих висловленнях ніколи не збігається повністю тому, що значення мовних знаків і речень перебувають не в мові, а в головах комунікантів, і ці значення в них ніколи не збігаються повністю.