Полтавщина в період "хрущовської відлиги"

Опис документу:
Матеріал даної презентації доцільно використати на уроках історії України. В презентації використано інформаційний матеріал, документи, фото та ілюстрації. Рекомендовані запитання на закріплення сприяють формуванню аксіологічної компетентності.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися
Опис презентації окремими слайдами:
Полтавщина в період “хрущовської відлиги”
Слайд № 1

Полтавщина в період “хрущовської відлиги”

Лібералізація суспільно-політичного життя Фото. 1953 Траурний мітинг у Полтаві.
Слайд № 2

Лібералізація суспільно-політичного життя Фото. 1953 Траурний мітинг у Полтаві.

Свідчення 1. З інформації Полтавського обкому В ЦК КПУ (1953 р.): «Протягом 6 березня 1953 р. в місті проведено понад 500 траурних мітингів, на яки...
Слайд № 3

Свідчення 1. З інформації Полтавського обкому В ЦК КПУ (1953 р.): «Протягом 6 березня 1953 р. в місті проведено понад 500 траурних мітингів, на яких присутніх було близько 85 тис. чол. У всіх 340 партійних організаціях міста випущено траурні стінгазети 9 березня 1953 р. [день поховання] в Полтаві проведено понад 6ОО мітингів, на яких були присутні близько 90 тис. чол.».

М. Хрущов на трибуні XX з’їзду КПРС.Фото. 1956.
Слайд № 4

М. Хрущов на трибуні XX з’їзду КПРС.Фото. 1956.

Станом на 28 липня 1956 р. у Полтавській області були проведені відкриті партійні збори в 2187 партійних організаціях (із 2329), участь у яких узял...
Слайд № 5

Станом на 28 липня 1956 р. у Полтавській області були проведені відкриті партійні збори в 2187 партійних організаціях (із 2329), участь у яких узяли 123596 комуністів (виступили 12600). Незважаючи на жорсткий контроль, на зборах подекуди були зафіксовані випадки антирадянських та антипартійних висловлювань. Прикметно, що сам обком партії вперше (і несміливо) засудив згубні наслідки культу особи лише на жовтневому (1956 р.) пленумі, обговорюючи питання ідейно-політичної роботи в Семенівському районі.

До процесів реабілітації незаконно засуджених краян долучилися створені в цей період Комісія Президії Верховної Ради УРСР по Полтавській області (г...
Слайд № 6

До процесів реабілітації незаконно засуджених краян долучилися створені в цей період Комісія Президії Верховної Ради УРСР по Полтавській області (голова - М.С. Баглай), Полтавські обласні комісії Прокуратури та Верховного Суду УРСР. Лише 1958 року працівниками прокуратури та КДБ було розглянуто 564 архівно-слідчі справи на 2225 чоловік (працівники КДБ провели перевірку за 216 справами на 1835 чол., а працівники прокуратури за 348 справами на 390 чол.). Назагал до кінця 1950-х рр. з обліку було знято 58% справ. Однак поза реабілітацією залишилися майже всі. хто був так чи інакше пов’язаний зі звинуваченням у «націоналізмі».

Висока політична активність населення викликала занепокоєння старої «сталінської Гвардії». У червні 1957 р. сталіністи з «антипартійної групи» (В. ...
Слайд № 7

Висока політична активність населення викликала занепокоєння старої «сталінської Гвардії». У червні 1957 р. сталіністи з «антипартійної групи» (В. Молотов, Л. Каганович, Г. Маленков, М. Первухін, М. Сабуров,М. Булганін, К. Ворошилов та «примкнувший до них» Д. Шепілов) спробували усунути М. Хрущова від влади, однак підтримки в ЦК не знайшли. З огляду на розгром «переродженців» М. Хрущов продовжив критику культу особи на XXII з'їзді КПРС (жовтень 1961 р.).

Цього разу йшлося про злочини не одного Й. Сталіна, а і його соратників, зокрема, Л. Кагановича. Делеґати з'їзду одноголосно висловилися за винесен...
Слайд № 8

Цього разу йшлося про злочини не одного Й. Сталіна, а і його соратників, зокрема, Л. Кагановича. Делеґати з'їзду одноголосно висловилися за винесення саркофагу з труною Й. Сталіна з мавзолею на Красній площі. Це рішення детонувало масовий демонтаж пам'ятників, закриття музеїв, перейменування міст і вулиць, фабрик і заводів, колгоспів і радгоспів. Практично за одну ніч ім'я Й. Сталіна зникло з карти Полтавщини.

І все ж знаходились сміливці, які переходили рамки хрущовської «лібералізації», відкрито виявляли свою позицію і навіть протест. Поміж тих, хто мав...
Слайд № 9

І все ж знаходились сміливці, які переходили рамки хрущовської «лібералізації», відкрито виявляли свою позицію і навіть протест. Поміж тих, хто мав власну думку, не гнувся перед системою та залишався вірнимсвоїм переконанням, були: журналіст Василь Захарченко, музеєзнавець Микола Гавриленко, літературознавець Петро Ротач, поет Антон Шевченко, хоровий дириґент Дмитро Балацький. Свіжий подих у життя Полтавського педагогічного інституту в 1956-1959 рр. намагався внести молодий асистент кафедри української літератури Євген Сверстюк. На лекціях він відходив від усталеної точки зору на літературний процес, вів вільні розмови з колегами і студентами. Під тиском керівництва вузу невгодний викладач змушений був залишити навчальний заклад.

Час від часу в містах і селах області з'являлися антирадянські листівки, поширювані, очевидно, представниками нового покоління, яке поступово долал...
Слайд № 10

Час від часу в містах і селах області з'являлися антирадянські листівки, поширювані, очевидно, представниками нового покоління, яке поступово долало страх перед тоталітарним режимом. Гучною назвою «Комітет боротьби проти хрущовщини» у II пол. 1950-х рр. підписував свої листи протести на адресу Президії ЦК КПРС анонім з Полтавщини (будь-які спроби з'ясувати, хто виступає під назвою цієї загадкової організації, виявилися марними). Від імені «Союзу боротьби за звільнення трудящих у вересні 1960 р. в Лубнах, Градизькому та Новосанжарському районах розповсюджувалися листівки, в яких висловлювалася критика на адресу КПРС, радянського державного і суспільного ладу.

Серйозним випробуванням для хрущовської відлиги стали повстання 1956 р. у Польщі та Угорщині, придушені за допомогою радянських військ. Протиправні...
Слайд № 11

Серйозним випробуванням для хрущовської відлиги стали повстання 1956 р. у Польщі та Угорщині, придушені за допомогою радянських військ. Протиправні дії СРСР викликали обурення в світі, невдоволення серед частини суспільства, передусім студентства, в середині країни. Так, із Полтавського педагогічного інституту було виключено студента 5-го курсу історико-філологічного факультету Вадима Куценка з рекомендацією «негайно влаштуватись на роботу в сферу матеріального виробництва».

Напис на листівках, виявлених 6 лютого 1953 р. у Кременчуці на транспаранті на проспекті ім. В.І. Леніна та на дверях міського ЗАГСу: «Товарищи раб...
Слайд № 12

Напис на листівках, виявлених 6 лютого 1953 р. у Кременчуці на транспаранті на проспекті ім. В.І. Леніна та на дверях міського ЗАГСу: «Товарищи рабочие и интеллигенция. Смотрите, что делается вокруг нас в городе и селах. В магазинах нету ничего. Везде хозяйничают жиды. Ставки рабочим срезают. Где же наши продукты, которые сдают колхозники. Требуйте повышения зарплаты и продовольствия в магазинах. Прочитайте и расскажите товарищу. Смерть жидокоммунистам».

ДОКУМЕНТ:Із спільної постанови № 27 виконкому Полтавської облради і бюро обкому КПУ про відбір і направлення робітників та інженерно-технічних прац...
Слайд № 13

ДОКУМЕНТ:Із спільної постанови № 27 виконкому Полтавської облради і бюро обкому КПУ про відбір і направлення робітників та інженерно-технічних працівників будівельних спеціальностей на будови в районах освоєння цілинних і перелогових земель (28 березня 1955 р.): 1. Зобов'язати виконкоми міських і районних Рад депутатів трудящих, міськкоми і райкоми КП України відібрати в установленому порядку з установ, підприємств і будівельних організацій, незалежно від їх відомчого підпорядкування і направити в будівельні організації Міністерства міського і сільського будівництва Казахської PCP для роботи в районах освоєння цілинних і перелогових земель 560 робітників і 46 інженерно-технічних працівників і службовців». Проводи молодих ентузіастівПолтавщинина цілинні землі.Фото. 1954.

Документ:Із протоколу № 46 засідання бюро Полтавського обкому КПУ про рекомендацію спеціалістів сільського господарства для роботи директорами радг...
Слайд № 14

Документ:Із протоколу № 46 засідання бюро Полтавського обкому КПУ про рекомендацію спеціалістів сільського господарства для роботи директорами радгоспів на цілинних землях (25 жовтня 1954 р.): «Рекомендувати тов. Моргуна Федора Трохимовича, 1924 р. н.,.члена КПРС з 1952 р„ освіта вища, за спеціальністю агроном, директором радгоспу на цілинні землі. Просити ЦК КП України затвердити.

Свідчення 23. Із книги Ф. Моргуна «Безсмертна душа України» (1995 р.): «На п'ятий день від'їзду з Москви ми дісталися міста Кокчетава. Тут нам треб...
Слайд № 15

Свідчення 23. Із книги Ф. Моргуна «Безсмертна душа України» (1995 р.): «На п'ятий день від'їзду з Москви ми дісталися міста Кокчетава. Тут нам треба було визначити координати майбутніх цілинних радгоспів, одержати будівельні матеріали, техніку, теплий одяг. Закінчивши справу, ми почали роз'їжджатися по місцях, їхали тракторним караваном по засніженому степу. Спочатку треба було добратися до глухого казахського аулу Кзилту, що за двісті з лишком кілометрів від найближчої залізничної станції Куломзіно. Добиралися до місця дві доби. Під ночівлю і своє майбутнє житло вирішили пристосувати покинуту конюшню, стіни якої були складені з дернини і вкриті пруттям та якимось гнилим чорним бур'яном. Тут, у конюшні, ми й перебули свою першу цілинну ніч. Тієї ж ночі, при світлі «летючої миші» був «народжений» перший офіційний акт нового радгоспу — складений наказ № 1. яким новому господарству присвоювалося звання Маршала Толбухіна. Далі було записано, що директор радгоспу Ф. Моргун «з 5 грудня 1954 року починає виконувати свої обов'язки».

Ранок на польовому станіцілинників-полтавців.Фото. 1955.
Слайд № 16

Ранок на польовому станіцілинників-полтавців.Фото. 1955.

Станом на 23 лютого 1954 р. в Полтавській області виявили бажання поїхати на освоєння цілинних земель 186 трактористів, 35 бригадирів і помічників ...
Слайд № 17

Станом на 23 лютого 1954 р. в Полтавській області виявили бажання поїхати на освоєння цілинних земель 186 трактористів, 35 бригадирів і помічників бригадирів тракторних бригад, 38 причіплювачів. 24 водії, 8 комбайнерів, 33 будівельники. У 1956 р. Полтавська область відряди.іа до Казахстану 2 тис. робітників і студентів, 690 учнів училищ механізації сільського господарства, 500 механіків-комбайнерів, 65 слюсарів по ремонту автомобілів. 175 водіїв: разом з людьми було відправлено на схід також 80 комбайнів.

Водночас підприємства Полтавщини надавали шефську допомогу республікам, на території яких розташовувалися цілинні землі. Так, у розпалі жнив 1954 р...
Слайд № 18

Водночас підприємства Полтавщини надавали шефську допомогу республікам, на території яких розташовувалися цілинні землі. Так, у розпалі жнив 1954 р. було відвантажено 250 комбайнів «Сталінець-6» та відправлено групи комбайнерів до Кокчетавської області. Аналогічні акції незабаром були здійснені щодо допомоги трудящим Башкирської АРСР (320 комбайнів «Сталінець-6» та 80 самохідних С-4) та Алтайського краю (200 комбайнів). Колектив Лубенського ливарно-механічного заводу «Комсомолець» одержав завдання виготовити механізми для елеваторів та елеваторне устаткування. Вже у травні 1954 р. до Алтайського краю, Західного Сибіру, Південного Уралу та Казахстану було надіслано бетономішалки, каменедробилки, крани «Піонер», лебідки та інші механізми

Прагнення домогтися якнайшвидшого вирішення продовольчої проблеми підштовхнуло М. Хрущова на ще один волюнтаристичний крок. У січні 1955 р. з трибу...
Слайд № 19

Прагнення домогтися якнайшвидшого вирішення продовольчої проблеми підштовхнуло М. Хрущова на ще один волюнтаристичний крок. У січні 1955 р. з трибуни чергового пленуму ЦК КПРС «головний аґроном» країни закликав працівників сільського господарства взяти курс на збільшення посівів кукурудзи, що мало б сприяти поповненню ресурсів зерна й одержанню основного тваринницького корму. В кулуарах пленуму повторювалися слова М. Хрущова, що кукурудзу треба впроваджувати, не зупиняючись перед примусом, подібно до того, як у XVIII ст. в Росії запроваджували картоплю.

У березні 1959 р. М. Хрущов гостинно прийняв на своїй дачі в Ялті американського фермера і голову компанії з виробництва насіння гібридної кукурдзи...
Слайд № 20

У березні 1959 р. М. Хрущов гостинно прийняв на своїй дачі в Ялті американського фермера і голову компанії з виробництва насіння гібридної кукурдзи Р. Гарста. У вересні 1959 р., під час візиту до США, М. Хру­щов відвідав ферму свого знайомого, де група радянських комбайнерів навчалася вирощувати кукурудзу без застосування ручної праці. Досягнення Р. Гарста підтримували у М. Хрущова віру в успіх «кукурудзяної епопеї». Однак, на відміну від США, збільшення виробництва кукурудзи в СРСР здійснювалося без належного економічного обґрунтування. «Королева полів» повинна була засіюватися повсюдно, незважаючи на придатність ґрунтів і кліматичні умови. Водночас різко скорочувались посіви пшениці, жита, кормових культур.

Кукурудзяна акція М. Хрущова знайшла цілковиту підтримку полтавського партійного керівництва. В області поширився лозунґ: «Кукурудза - це той кінь,...
Слайд № 21

Кукурудзяна акція М. Хрущова знайшла цілковиту підтримку полтавського партійного керівництва. В області поширився лозунґ: «Кукурудза - це той кінь, який нам потрібен». У 1957 р. колгоспи і радгоспи області засіяли гібридним і сортовим насінням кукурудзи 315 тис. га, в окремих місцях посіви зайняли 50% угідь. Планами передбачалось одержувати з гектара не менше 32 ц кукурудзи в зерні і 400 ц у зеленій масі.

На вирощування кукурудзи були кинуті ударні молодіжні ланки й бриґади. У 1961 р. на кожному «комсомольському» гектарі було зібрано в се­редньому по...
Слайд № 22

На вирощування кукурудзи були кинуті ударні молодіжні ланки й бриґади. У 1961 р. на кожному «комсомольському» гектарі було зібрано в се­редньому по 50 ц сухого зерна кукурудзи. Найбільшого успіху досягла ланка Катерини Гулій з колгоспу ім. Шевченка (с. Хомутець) Миргородського району, що з ЗО га зібрала по 101, а на решті Високу оцінку трудовому подвигу сільських комсомольців площі - по 75,2 ц зерна качанистої. Полтавщини дав ЦК КПРС і особисто М. Хрущов. Невдовзі К. Гулій було присвоєно звання Героя Соціалістичної Праці.

Кукурудзяна епопея
Слайд № 23

Кукурудзяна епопея

Документ. Із листа М. Хрущова ланковій К. Гулій (1961 р.): «Ваш приклад переконливо показує, які багаті врожаї зерна кукурудзи можна одержувати на ...
Слайд № 24

Документ. Із листа М. Хрущова ланковій К. Гулій (1961 р.): «Ваш приклад переконливо показує, які багаті врожаї зерна кукурудзи можна одержувати на землях Полтавщини. Центральний Комітет партії високо цінить Ваш досвід і висловлює впевненість, що він дістане велике поширенням”.

В березні 1961 р. РТС були реорганізовані в систему «Сільгосптехніка». Першим головою Полтавського обласного об’єднання «Сільгосптехніки» став Г.М....
Слайд № 25

В березні 1961 р. РТС були реорганізовані в систему «Сільгосптехніка». Першим головою Полтавського обласного об’єднання «Сільгосптехніки» став Г.М. На- лісний. На нову структуру покладено обов'язок «здійснення директив уряду з питань проведення технічної політики і забезпечення технічного проґресу в сільському господарстві». Водночас на роботу в колгоспах стали залучати досвідчених інженерів і техніків із міст. Колгоспні господарс­тва прикріпляли до промислових підприємств-шефів, які мали забезпечувати технічну допомогу, виготовляти запасні частини. Лише з Полтави у1961 р. у підшефні колгоспи було надіслано 35 ремонтних бриґад, відремонтовано й передано майже 400 одиниць технічного спорядження. Згодом робітники поряд із студентами і школярами стали масово залучатись і до сезонних робіт на полях.

У середині 1960-х рр. Полтавський тепловозоремонтний завод здійснював шефство над 7 колгоспами області. Лише в одному з них — ім. Котляревського Ка...
Слайд № 26

У середині 1960-х рр. Полтавський тепловозоремонтний завод здійснював шефство над 7 колгоспами області. Лише в одному з них — ім. Котляревського Карлівського району — заводчани механізували процесе доїння (до цього тільки 70 корів доїлися за допомогою апаратури, решта — вручну), добудували корівник, обладнали водопостачання, встановили транспортер для видалення гною, відремонтували два електроґенератори. Водночас завод виготовляв для села деталі для виробничо-екплуатаційних потреб: зірочки, ролики, ланцюги. На пікові свого розвитку Полтавське об'єднання «Сільгосптехніка» включало: 25 районних об'єднань, 22 відділення, обласну базу матеріально-технічного постачання та 3 спеціалізо­вані магазини, які обслуговували 568 господарств різних форм власності. 2189,8 тис. га сільськогосподарських угідь (у т. ч. 1829,8 тис. га орноі землі).

За хрущовської доби було зроблено вирішальні кроки на шляху перетворення Полтавського аґрарного регіону в індустріальний. Потужним промисловим цент...
Слайд № 27

За хрущовської доби було зроблено вирішальні кроки на шляху перетворення Полтавського аґрарного регіону в індустріальний. Потужним промисловим центром у ці роки став Кременчук. Упродовж 1950-1960-х рр. місцевість біля Кременчука нагадувала один величезний будівельний майданчик. Тут зводився небачений досі промисловий комплекс: гідроелектростанція, гірничо-збагачувальний комбінат, нафтопереробний та інші заводи.

Будівництво Кременчуцької ГЕС розпочалося взимку 1954 р. Місце для нової гідростанції було вибране біля села Табурище, за 14 км вище Кременчука по ...
Слайд № 28

Будівництво Кременчуцької ГЕС розпочалося взимку 1954 р. Місце для нової гідростанції було вибране біля села Табурище, за 14 км вище Кременчука по Дніпру. Засноване тут селище гідробудівників одержало назву - Хрущово. У 1961 р. до нього приєднано місто Новогеорґі- ївськ, перенесене із зони затоплення майбутнього водосховища, місто Крилов та село Табурище. Нове водосховище стало третім і найбільшим серед водосховищ Дніпровського каскаду, розлившись на 149 км у довжину і 28 км в ширину на площі 2250 кв. км, а повний об'єм води у ньому склав 13 млрд. куб. м. Будівельники перемістили та уклали 80 млн. кубометрів ґрунту, переробили близько 4 млн. кубометрів скельного ґрунту, уклали 1,2 млн. кубометра бетону та залізобетону, змонтували 20 тис. металоконструкцій. Кременчуцька ГЕС ім. 50-річ- чя Великої Жовтневої соціалістичної революції стала першою в СРСР зтанцією без машинного залу - ґенератори встановили під спеціальним металевим ковпаком. До складу споруди ввійшли: будинок ГЕС з 12-ма агрегатами, судноплавний однокамерний шлюз, захисні дамби, водоз­ливна бетонна та земляна наливна греблі. Загальна довжина всіх спо­руд по напірному фронту - 12,6 км

За успішне виконання завдань зі спорудження Кременчуцької ГЕС Указом Президії ВР СРСР від 4 листопада 1961 р. трест «Кременчукгесбуд» удостоєний ор...
Слайд № 29

За успішне виконання завдань зі спорудження Кременчуцької ГЕС Указом Президії ВР СРСР від 4 листопада 1961 р. трест «Кременчукгесбуд» удостоєний ордена Трудового Черво­ного Прапора, 509 будівельників нагороджено орденами і медалями, арматурнику М.Д, Карпову, гідромонтажнику В,А, Харитонову, електромонтажнику Д.П. Коваленку, монтажнику І.М. Буднику, начальнику управління «Кременчукгесбуд» Г.Т. Новикову, директору Укра- -нського відділення інституту «Гідропроект» Д.А. Кузнецову присвоє- : звання Героя Соціалістичної Праці. Поряд зі станцією виросло місто енерґетиків Хрущово (з 1962 р. - Кремгес, із 1969 р. – Світловодськ)- з багатоповерхівками, асфальтованими вулицями, палацом культури, лікарняним містечком, школами та затишними парками. У липні 1962 р., зробивши короткочасну зупинку на станції Кременчук, КремГЕС відвідав М.С. Хрущов.

Карт. М. Косих. 1959. Остання хата. Селище ім. М. Хрущова на будівництві Кременчуцької ГЕС. Перекриття Дніпра.Фото. 1959.
Слайд № 30

Карт. М. Косих. 1959. Остання хата. Селище ім. М. Хрущова на будівництві Кременчуцької ГЕС. Перекриття Дніпра.Фото. 1959.

Вірш Всеволода Віден­а «Райдуга над нами: Комсомольцям- будівникам Кременчуцької ГЕС» (1956 р.): Райдуга над нами дивною красою Свіжі акварелі розл...
Слайд № 31

Вірш Всеволода Віден­а «Райдуга над нами: Комсомольцям- будівникам Кременчуцької ГЕС» (1956 р.): Райдуга над нами дивною красою Свіжі акварелі розлива вгорі. На високій кручі я стою з тобою, І хлюпочуть хвилі тихо на, Дніпрі. Мрії мої, мрії... Не потрібно й слова. Я такий щасливий, що тебе зустрів. І прекрасне місто ми будуєм знову, И Кременчуцьке море в сяєві вогнів. І тоді, кохана, на новій квартирі Друзі-комсомольці привітають нас. Загримить весілля із піснями миру. Тільки б швидше, швидше прилетів той час! Розсипає сонце проміні грайливі, І в блакиті жайвір піснею бринить. Ти смієшся дзвінко, як весна вродлива. Нам з тобою, люба, тільки жити й жить!... ...Райдуга над нами, райдуга над нами, Райдуга відбилась в голубій воді. Ми до комунізму відкриваєм брами. Бо ключі від нього в нашому труді...

Гребля, турбіна і агрегат Кременчуць­кої ГЕС; Герої Соціалістичної Праці В.Харитонов, Д. Коваленко, І. Будник; краща електрозварниця Н.Сухіна;М. Хр...
Слайд № 32

Гребля, турбіна і агрегат Кременчуць­кої ГЕС; Герої Соціалістичної Праці В.Харитонов, Д. Коваленко, І. Будник; краща електрозварниця Н.Сухіна;М. Хрущов виступає на мітингу гідро­будівників; урочистий пуск станції; огляд пульту управління.Фото. 1962.

29 листопада 1960 р. розпочалося будівництво міста юності на Дніпрі - Комсомольська і найбільшого в Європі Дніпровського гірничо-збагачувального ко...
Слайд № 33

29 листопада 1960 р. розпочалося будівництво міста юності на Дніпрі - Комсомольська і найбільшого в Європі Дніпровського гірничо-збагачувального комбінату. Саме цього дня на пустинній території, що отримала від місцевих мешканців назву «кучугури», висадився перший трудовий десант молодих романтиків. Величезні запаси Кременчуцької маґнітної аномалії, наявність дешевої електроенерґії, зручний водний шлях дозволяли створити у цьому місці новий великий металургійний район.

Місто Комсомольськ починалося із наметового містечка.Фото. 1961.Здесь пели метели И ветры летели, Степной расстилался ковыль... И первой палаткой, ...
Слайд № 34

Місто Комсомольськ починалося із наметового містечка.Фото. 1961.Здесь пели метели И ветры летели, Степной расстилался ковыль... И первой палаткой, Кирпичною кладкой Пришла комсомольская быль.

Ще 1928 р. радянський геофізик А.О. Строна провів тут магнітометричну зйомку, в результаті якої з'ясувався характер маґнітної аномалії. У 1931-1936...
Слайд № 35

Ще 1928 р. радянський геофізик А.О. Строна провів тут магнітометричну зйомку, в результаті якої з'ясувався характер маґнітної аномалії. У 1931-1936 рр. геологорозвідувальні дослідження було продовжено С.П. Родіоновим: виявлено магнетитові кварцити з умістом у них 34% заліза. Нарешті, у 1945-1957 рр. група геологів на чолі з лауреатом Ленінської премії, доктором геолого-мінералогічних наук М.М. Доброхотовим виконала завершальні комплексні геофізичні дос­лідження маґнітної аномалії. Результати показали наявність кварцитових руд у достатній для промислового освоєння кількості - близько 3 млрд. т. Проектна потужність Дніпровської маґнітки була визначена в 15 млн. т залізної руди і 35 млн. т залізорудного концентрату річно.

Із газети «Комсомольская правда» (13 грудня 1960 р.): «Є Комсомольськ-на-Амурі, буде Комсомольськ-на-Дніпрі! Над Дніпром постає місто комсомольсько...
Слайд № 36

Із газети «Комсомольская правда» (13 грудня 1960 р.): «Є Комсомольськ-на-Амурі, буде Комсомольськ-на-Дніпрі! Над Дніпром постає місто комсомольської слави. 5000 ентузіастів прибудуть на береги Славутича. Бути зодчим — велика честь! Будьте щасливі ті, хто вже прибув на новий плацдарм семирічки і ті, кому пощастить за комсомольською путівкою приїхати сюди, на кручі Дніпра/».

Прокладення дороги від станції Редути до селища. Фото. 1961 Молоді ентузіасти, які першими приїхали на спорудження Комсо- мольська-на-Дніпрі. Фото....
Слайд № 37

Прокладення дороги від станції Редути до селища. Фото. 1961 Молоді ентузіасти, які першими приїхали на спорудження Комсо- мольська-на-Дніпрі. Фото. 1961

Першим підприємством нафтогазовидобувної промисловості Полтавського краю стало нафтове управління «Радченкове», яке розміщувалося в смт Гого-леве М...
Слайд № 38

Першим підприємством нафтогазовидобувної промисловості Полтавського краю стало нафтове управління «Радченкове», яке розміщувалося в смт Гого-леве Миргородського району. Протягом 1951-1954 рр. були відкриті родовища: Гнідинцівське, Глинсько-Розбишівське, Качанівське, згодом до них додалися: Чижевське, Харківцівське, Сагайдацьке, Кибинцівське, Малосорочинське, Суходолівське.

Станом на 1962 р. Полтавщина давала12,5% республіканського видобутку нафти. У зв'язку з цим постала проблема будівництва на території Полтавської о...
Слайд № 39

Станом на 1962 р. Полтавщина давала12,5% республіканського видобутку нафти. У зв'язку з цим постала проблема будівництва на території Полтавської області підприємств нафтового комплексу. Докуменьт:Із мемуарів Я.П. Погребняка: «В то время на Полтавщине насчитывалось около трехсот больших и малых строек, но главное внимание обком сосредоточил на сооружении нефтеперегонного и сажевого заводов в Кременчуге. В этих объектах тогда крайне нуждалась Украина. В республике не хватало мощностей для переработки нефти и получения бензина, сажа требовалась для производства

Будівництво Кременчуцького нафто­переробного заводу. Фото. 1966
Слайд № 40

Будівництво Кременчуцького нафто­переробного заводу. Фото. 1966

За п'ять років будівельниками було зведено десятки технологічних установок, сотні об’єктів. На площі 800 га було змонтовано ЗО тис. т технологічног...
Слайд № 41

За п'ять років будівельниками було зведено десятки технологічних установок, сотні об’єктів. На площі 800 га було змонтовано ЗО тис. т технологічного обладнання, споруджено більше 140 км під'їзних залізнич­них та шосейних доріг, потужні залізобетонні резервуари для палива, мастил, бітуму. ЗО червня 1966 р. Державна комісія прийняла в експлуатацію першу чергу заводу. Того ж 1966 р. для забезпечення заводу сировиною з відкритих родовищ розпочала роботу система магістральних нафтопроводів протяжністю 283 км, загальною продуктивністю 8,4 млн. т на рік.

Ударники будівництва В. Малишев, М. Козинцев, М.Єрьоменко. Фото. 1961.
Слайд № 42

Ударники будівництва В. Малишев, М. Козинцев, М.Єрьоменко. Фото. 1961.

Особливого розголосу набув рух, який започатковувала майстер прядильного цеху Вишньоволоцького бавовняного комбінату Калінінської області Валентина...
Слайд № 43

Особливого розголосу набув рух, який започатковувала майстер прядильного цеху Вишньоволоцького бавовняного комбінату Калінінської області Валентина Гаганова. Вона з власної ініціативи перейшла з передової бриґади у відстаючу і за короткий проміжок часу вивела її в число кращих. Гаганівський рух активно впроваджувався для наслідування на Полтавській бавовнопрядильній фабриці, Кременчуцькій трикотажній фабриці, Полтавському паровозоремонтному заводі, Крюківському ваґонобудівному заводі, Полтавському турбомеханічному заводі, у будівельних організаціях.

ВалентинаГагановапередає свійдосвідробітницям Полтавської бавовно­прядильної фабрики.Фото. 1963.
Слайд № 44

ВалентинаГагановапередає свійдосвідробітницям Полтавської бавовно­прядильної фабрики.Фото. 1963.

Станом на грудень 1959 р. почин відомої робітниці у Полтаві підтримали 195 чол., поміж них - бриґадир котельного цеху П.К. Бондаренко, штукатур буд...
Слайд № 45

Станом на грудень 1959 р. почин відомої робітниці у Полтаві підтримали 195 чол., поміж них - бриґадир котельного цеху П.К. Бондаренко, штукатур будівельного управління № 1 облбудтресту Д.П. Романов, працівниця Полтавської бавовнопрядильної фабрики Л.М. Давиденко. У Кременчуці одним з перших почин В.І. Гаганової підтримав бриґадир штукатурів О.В. Смирнов, який впродовж короткого часу спромігся вивести на передові позиції бриґаду випускників місцевого ремісничого училища.

Наприкінці семирічки частка промисловості в загальному обсязі продукції народного господарства Полтавської області досягла 60%. Було освоєно випуск...
Слайд № 46

Наприкінці семирічки частка промисловості в загальному обсязі продукції народного господарства Полтавської області досягла 60%. Було освоєно випуск нових виробів: автомобілів КрАЗ-259, КрАЗ-254, комишоз-биральної самохідної машини, ваґонів для перевезення цементу, універсальних круглошліфувальних верстатів нового типу. Однак на поч. 1960-х рр. темпи зростання промислового виробництва в області, яків цілому по Україні, почали знижуватися. Помітно вповільнилося освоєння капіталовкладень, знизилась фондовіддача.

Мітинг, присвячений відкриттю в Полтаві тролейбусного руху. Фото. 1963
Слайд № 47

Мітинг, присвячений відкриттю в Полтаві тролейбусного руху. Фото. 1963

Уперше масове будівництво житлових будинків за типовими проектами розгорнулося в 1956 р. у Москві, на землях села Черьомушки. У будівництві застосо...
Слайд № 48

Уперше масове будівництво житлових будинків за типовими проектами розгорнулося в 1956 р. у Москві, на землях села Черьомушки. У будівництві застосовувалися типові проекти, які передбачали використання уніфікованих конструкцій - блоків, панелей. Будинки, магазини, школи, садки - все з'являлося разом, швидко, а головне - не для обраних. Черьомушки стали символом соціальної справедливості. Д. Шостакович навіть написав оперетту «Москва, Черьомушки». Зовнішним виглядом будинки нагадували коробки. Висота приміщень зменшувалася до 2,5 м. У малих та середніх містах дозволялося споруджувати житлові будинки на 2-3 поверхи, у великих - на 4-5. Нині ці малоповерхівки іронічно називають «хрущобами», а квартири в них - «хрущовками».

У 1956 р. офіційно поновила діяльність Полтавська обласна філія Спілки письменників України (голова - Пилип Бабанський, згодом - Олесь Юренко). Спі...
Слайд № 49

У 1956 р. офіційно поновила діяльність Полтавська обласна філія Спілки письменників України (голова - Пилип Бабанський, згодом - Олесь Юренко). Спілчани започаткували власне видання - альманах «Полтава» (з друку вийшло два числа - 1957 та 1959 рр.), ініціювали видання поетичної збірки «Трудовий Кременчук» (1957 р.). Увагу читачів привернули: повість Олександра Ковіньки «Як мене купали й сповивали» (1957 р.), збірка віршів Андрія Страшка «Де Ворскла хлюпоче» (1957 р.), прозова книга Надії Хоменко «Повість про любов» (1958 р.), романи В'ячеслава Срібного «Сосни на камені» (1959 р.), Григорія Тютюнника «Вир» (1960 р., перша частина) та ін.

Те ж саме можна сказати й про діяльність Полтавського обласного виробничо- творчого кооперативного товариства працівників образотворчого мистецтва ...
Слайд № 50

Те ж саме можна сказати й про діяльність Полтавського обласного виробничо- творчого кооперативного товариства працівників образотворчого мистецтва “УКООП-Художник». Мистецтво полтавських майстрів пензля і різця, демонстроване на обласних художніх виставках 1955, 1957, 1960 рр., не виходило за межі со- ціалістичного реалізму. Цікавим із погляду реалізації партійної настанови: «Нести мистецтво в маси» став факт створення в 1959 р. колгоспної картинної галереї в с. Степанівна Полтавського району. В дар колгоспові було передано 140 творів 29 митців. Свої картини колгоспові подарували полтавці: В. Шаховцов, С. Ремчуков, Б. Піаніда, О. Журбій, П. Горобець, А. Сербутовський, К. Посполітак, художники-земляки з Києва (В. Мироненко, І. Лось, О. Піаніда, О. Донцов), Харкова, Одеси (Г. Самбур).

Зберігало вірність звичним формам і змісту й театральне мистецтво. У 1958 р. з обласному центрі завершилось будівництво театру ім. М.В. Гоголя. В р...
Слайд № 51

Зберігало вірність звичним формам і змісту й театральне мистецтво. У 1958 р. з обласному центрі завершилось будівництво театру ім. М.В. Гоголя. В репертуарі переважали п'єси, в яких «юнаки та дівчата шукали своє місце на будівлях комунізму»: «Іркутська історія» Арбузова, «Океан» Штейна, «Добрий ранок» Школьника. Вистави ставилися переважно російською мовою. Полтавські майстри сцени періодично виїжджали на Гастролі до Москви, Воронежа, Саратова, Тули, Челябінська, Магнітогорська, північних міст СРСР.

Більш плідною й багатою була творчість наших земляків - діячів музичного мистецтва. В хрущовські роки продовжували творити відомі композитори брати...
Слайд № 52

Більш плідною й багатою була творчість наших земляків - діячів музичного мистецтва. В хрущовські роки продовжували творити відомі композитори брати Майбороди, почав свою працю О. Білаш. У цей час на повну силу розкрився непересічний талант оперного співака Андрія Кикотя, уродженця Диканьщини,який у 1959 р. став працювати у Київському оперному театрі.

Мальовнича природа краю, його національний сільський колорит продовжузали приваблювати українських кінематографістів. Так, улітку 1955 р. на Диканщ...
Слайд № 53

Мальовнича природа краю, його національний сільський колорит продовжузали приваблювати українських кінематографістів. Так, улітку 1955 р. на Диканщині працювала експедиція кіностудії ім. О.П. Довженка, яка знімала кольоровий художній фільм «В один прекрасный день» (режисер М.Я. Слуцький). До роботи над фільмом були запрошені відомі радянські кіноактори Михайло Пуговкін, Нонна Копержинська, Поліна Куманченко, Михайло Покотило.Згодом, у 1961 р. в Пирятині розпочалися зйомки кінокомедії «Королева бензоколонки» за сценарієм Петра Лубенського. Фільм вийшов на екрани в 1963 р. і здобув велику популярність у глядачів.Серед визнаних майстрів радянського кіно було чимало наших земляків. Після тривалої перерви подовжив творчу кар'єру один із провідних акторів довженківських зфільмів, уродженець Кобеляк Степан Шкурат, удостоєний в 1971 р. звання народного артиста УРСР. Народною артисткою СРСР стала полтавка Клара Лучко.

Запитання і завдання Наскільки нагальною була необхідність модернізації правлячого режиму в СРСР після смерті Й. Сталіна? Чи існувала насправді кри...
Слайд № 54

Запитання і завдання Наскільки нагальною була необхідність модернізації правлячого режиму в СРСР після смерті Й. Сталіна? Чи існувала насправді криза радянського тоталітаризму? Чому політичне керівництво країни у І пол. 1950-х рр. почало ініціювати складні й суперечливі процеси у площині трансформації тоталітарних структур? Якими були наслідки цієї трансформації? Досьогодні складним залишається питання, якими мотивами керувався М. Хрущов, засуджуючи культ особи Й. Сталіна.А що з цього приводу думаєте Ви? Свою позицію обгрунтуйте. Згадуючи період від 1953 до 1956 р., М. Хрущов зазначав, що тодішнє керівництво не змогло відкинути минуле, оскільки було скуто своєю діяльністю під керівництвом Й. Сталіна. Чому й після XX з'їзду не вдалося це новому керівництву, очолюваному М. Хрущовим?

Як Ви вважаєте, де за М. Хрущова були здійснені найбільш радикальні реформи - в промисловості чи сільському господарстві? Свою думку обгрунтуйте. Ч...
Слайд № 55

Як Ви вважаєте, де за М. Хрущова були здійснені найбільш радикальні реформи - в промисловості чи сільському господарстві? Свою думку обгрунтуйте. Чому реформування економіки в постсталінський період розпочалося з села? Чому ідея раднаргоспів була непопулярною серед міністрів, зате видалася дуже привабливою для секретарів обкомів і ЦК союзних республік? Чому загалом не позбавлені логіки реорганізації в сфері управління економікою в підсумку не дали бажаних наслідків? Чому, незважаючи на численні реформи, справжнього повороту до ефективної економіки зроблено не було? У середині 1950-х рр. сільське господарство вперше за роки існування колгоспного ладу стало рентабельним. Завдяки чому цього вдалося досягти? Чому освоєння цілини проголошувалось справою молоді? Яку роль в освоєнні цілини відіграли посланці Полтавщини?

Оцініть трудове досягнення молодих кукурудзоводів Полтавщини, взявши до уваги, що середня врожай­ність качанистої в УРСР у 1960 р. складала 17,0 ц/...
Слайд № 56

Оцініть трудове досягнення молодих кукурудзоводів Полтавщини, взявши до уваги, що середня врожай­ність качанистої в УРСР у 1960 р. складала 17,0 ц/га, в США 33,0 ц/га.

Таких масштабів, як у 1950-ті рр., соціальна політика ще не знала: закон про пенсії, паспортизація на селі, скорочення робочого дня, небачений розм...
Слайд № 57

Таких масштабів, як у 1950-ті рр., соціальна політика ще не знала: закон про пенсії, паспортизація на селі, скорочення робочого дня, небачений розмах житлового будівництва... Влада дійсно повернулася обличчям до народу. Чому ж тоді й досьогодні існує зневажливе ставлення до того, що робилося для людей в хрущовські часи? За десятиріччя (1953—1963 рр.) грошова оплата трудодня зросла в 3,6 раза, а натуральна оплата зменшилася: зерном - на 39%, овочами і картоплею — на 38%. Чим пояснити це яви­ще?

Постановою ЦК КПРС і Ради Міністрів СРСР «Про розвиток житлового будівництва в СРСР» (липень 1957 р.) ставилося завдання в найближчі 10-12 років за...
Слайд № 58

Постановою ЦК КПРС і Ради Міністрів СРСР «Про розвиток житлового будівництва в СРСР» (липень 1957 р.) ставилося завдання в найближчі 10-12 років забезпечити людей житлом. Що перешкодило втілити в життя цю програму? Як би Ви оцінили здобутки наших земляків у культурно-мисецькій сфері? Як позначились на цій сфері соціальні процеси, пов'язані з руйнуванням укладу селянського життя?

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Всеосвіта є суб’єктом підвищення кваліфікації.

Всі сертифікати за наші курси та вебінари можуть бути зараховані у підвищення кваліфікації.

Співпраця із закладами освіти.

Дізнатись більше про сертифікати.

До ЗНО з ІСТОРІЇ УКРАЇНИ залишилося:
0
3
міс.
0
9
дн.
0
5
год.
Готуйся до ЗНО разом із «Всеосвітою»!