Полювання на смертельні ігри в інтернеті, поради батькам

Полювання на смертельні ігри в інтернеті, поради батькам:

Чому знову іде хвиля небезпечних квестів? Тому що ми всі маємо підвищений рівень тривоги через війну. Тривога в таких умовах - це нормально. Але нагнітання її до рівня паніки - не нормально та шкідливо. Треба взяти на замітку, подумати, поспостерігати, підібрати час для розмови. Дорослі дорослих мотивують "страхами" бути уважнішими до дітей. Дітей такі "страхіття" не регулюють бути обережнішими, а можуть викликати протилежну реакцію - зацікавити.

1. Що перше роблять батьки, коли узнають інформацію про такі ігри? Починають розпитувати дитину, чи ти знаєш про таку гру. А саме після цих розпитувань може з'явитися бажання пошукати. Профілактика не має викликати цікавість до забороненого. Тому треба мати з дитиною розмови щоденно про усіляке. У тому числі:

• в які ігри подобається грати, чому саме в цю гру,

• що саме найбільше подобається,

• що ти в ній знаходиш для себе,

• що тобі залишається після того, як закінчив грати,

• чим це пригодиться надалі в житті і т.д.

Послухайте, що дитина вам розкаже, уважно слухайте. Також має насторожити, якщо син чи дочка розповідають про подружку, яка бере участь у небезпечній грі – цілком імовірно, що він\вона бреше і грає сам.

2. Нема рації говорити, що такі ігри небезпечні – на підлітків це вже не діє. Набагато ефективніше сказати, що ними маніпулюють. Для них буде одкровенням, що людина, яка загрожує їх рідним, швидше за все, хвора і живе в іншому місті чи навіть країні. І його завдання – не батькі, а змусити дитину виконати її волю. Для дітей це стає відкриттям! Розкажіть їм, що на маніпуляції "ведуться" всі – скільки дорослих несуть усі свої заощадження шахраям, які дзвонять їм серед ночі та кажуть, що їхні близькі потрапили у біду! Покажіть дитині, що всі вразливі, для неї дуже важливо почути це від авторитетного дорослого.

3. Завдання вашої розмови - навчити підлітка мислити критично і питати себе про мету того чи іншого вчинку, обмірковувати все, що відбувається з ним.

4. Багато батьків у паніці вирішують встановити тотальний контроль над дитиною – забрати телефон, закрити у будинку тощо. У цьому теж немає сенсу – у ХХІ столітті підліток, якщо захоче, завжди знайде гаджет та доступ до мережі. Чим більше його обмежувати – тим більше способів обійти заборони буде. Ваше завдання – не контролювати, а дати підтримку, щоб дитина прийшла до вас із проблемою, а не приховувала її до останнього.

5. Що дитині подобається? Наскільки вона має сталий інтерес? Якщо не має, то скільки ви зробили пропозицій спробувати щось нове, і ще раз, і ще раз? Це не обов'язково нові кружки чи щось організоване. Це може бути будь-яка справа, що робиться разом (приготування їжі, наведення чистоти і краси в оселі, підготовка подарунків, спільний перегляд фільмів чи читання книги) з розмовою про відчуття, думки, здобутки, які віднайдено в цій справі, побільше гумору і веселощів.

• розвиток інтересів дитини поза інтернетом, в реальності;

• збереження довіри у стосунках, контакту, для того, щоб дитина бачила в батьках джерело допомоги в складнощах і зверталася.

6. Зараз як ніколи важливий емоційний зв'язок із дитиною. Більше обіймайте її, розповідайте, що у її віці теж помилялися, встрявали в якісь небезпеки, і вам допоміг хтось із дорослих. Дитині важливо розуміти, що навіть її "ідеальні" батьки теж оступалися, і це нормально, так само, як і нормально просити допомоги в інших. Якщо розумієте, що зараз дитина вас не сприймає, попросіть її говорити з тим із дорослих, кому вона довіряє.

7. Навіть якщо ви впевнені, що у вашій родині все добре, зайва пильність не завадить. Подібні ігри – той випадок, коли вторгнення у приватне життя сина чи доньки виправдані. Переглядайте їхні телефони та сторінки в соцмережах – але тільки так, щоб він не дізнався про це!

8. Якщо розумієте, що дитина таки в грі, Боже вас боронь її лаяти. Виявіть інші емоції – заплачте, покажіть, як сильно ви засмучені та як за нього хвилюєтеся. Обов'язково підключайте тата - у такій ситуації чоловіче слово сильніше "мамського". У розмові з дочкою батькові треба знайти, за що її похвалити, а з хлопчиками краще говорити на кшталт "Давай поговоримо як чоловік із чоловіком, що ми (саме ми!) можемо зробити в цій ситуації". Якщо тата немає, попросіть поговорити того, кому дитина довіряє – дядька, чоловіка сестри тощо.

9. Громадяни можуть повідомити про так звані «групи смерті» та інший небезпечний контент.

За електронною адресою: savechild@cyberpolice.gov.ua кіберполіція приймає звернення щодо небезпечних Інтернет-спільнот або відеороликів, що містять заклики до дітей зловживати алкогольними напоями чи наркотичними речовинами тощо.

Повідомити про правопорушення, вчинене з використанням засобів електронно-обчислювальної техніки, можна за формою зворотного зв’язку на сайті: https://ticket.cyberpolice.gov.ua
Для отримання консультації кваліфікованого спеціаліста, інформації про стан розгляду поданого раніше електронного звернення або отримання роз'яснення щодо діяльності підрозділу – звертайтеся на електронну адресу callcenter@cyberpolice.gov.ua, або за телефоном – 0 800 50 51 70 (понеділок- п’ятниця з 09:00 до 18:00).

Або за телефоном поліції - 102
Психологіня
Валерія Черняк