Зараз в ефірі:
Вебінар:
«
Особливості адаптації та модифікації освітнього процесу в контексті інклюзивного навчання
»

«Початок екологічного виховання» (Мандруємо екологічною стежинкою)

Екологія

Для кого: Дошкільнята (5-6 років)

10.02.2020

281

8

0

Опис документу:
Учити дітей спостерігати й милуватися красою навколишнього, передавати свої відчуття словом. Учити слухати й чути звуки осені, спостерігати й відчувати красу, ніжність, велич рідної природи. Уточнити знання дітей про осінні квіти, дати знання про поведінку комах та птахів в осені. Розвивати пізнавальний інтерес, вміння прислухатися, придивлятися. Розвивати зв'язне мовлення, вміння описувати, фантазувати. Виховувати любов та бережне ставлення до природи.
Перегляд
матеріалу
Отримати код

ЯСЛА-САД №6

«ТЕРЕМОК"

Конспект

прогулянки ІІ молодшої групи на тему:

«Початок екологічного виховання»

(Мандруємо екологічною стежинкою)

з досвіду роботи

Куриленко Олени Миколаївни

м.Нова Каховка

2020 р.

Тема: Мандруємо екостежиною «Осіння казка»

Програмовий зміст: Учити дітей спостерігати й милуватися красою навколишнього, передавати свої відчуття словом. Учити слухати й чути звуки осені, спостерігати й відчувати красу, ніжність, велич рідної природи. Уточнити знання дітей про осінні квіти, дати знання про поведінку комах та птахів в осені. Розвивати пізнавальний інтерес, вміння прислухатися, придивлятися. Розвивати зв'язне мовлення, вміння описувати, фантазувати. Виховувати любов та бережне ставлення до природи.

Обладнання: пташине гніздо з квітами, іграшковий павучок, годівничка, «чарівна торбинка» з каштанами, насіння для пташок.

Попередня робота: спостереження за сезонними змінами у природі; знайомство з ділянками на «екостежині», рослинами, які ростуть на цих ділянках; розучування закличок, віршів, пісеньок; ігри - перетворення; складання невеличких розповідей на теми: «Про що розказали берізки?», «Що я чую», «Звуки осені» та інше.

Хід заняття.

Вихователь: - Діти, погляньте навкруги - яка краса! Листочки на деревах різнокольорові: зелені, жовті, червоні, - наче їх хтось пофарбував. Як ви гадаєте хто це зробив? (міркування дітей).

  • Осінь по ліску ходила,

Диво - пензлем листя золотила.

І у нас в садочку побувала,

На деревах листя пофарбувала.

На деревах лист жовтіє,

З неба часто дощик сіє.

Червонясте, золотисте опадає з дерев листя.

Листя опадає, пісеньку співає.

-Давайте закриємо очі і послухаємо осінню пісеньку листочків: "Шурх, шурх..." Чуєте? Мені здається, що нас хтось гукає. Послухайте уважно: "Діти, ідіть до нас".

Як ви гадаєте, хто нас гукає? Мені здається, що це з галявини казок. Давай рівненько станемо парами та вирушимо у подорож.

(Ідемо до галявини, де ростуть верба та калина).

-Діти, пригадаємо, які казкові дерева тут ростуть? Давайте з ними привітаємось: «Доброго ранку, калини! Доброго ранку, вербочка! «Подивиться уважно на наші казкові дерева, чи змінилися вони? (На вербі з'явилося багато жовтого листя, а на калині листя стало червоне). Верба велика, а калина яка? (маленька). Давайте покажемо, які дерева.»

Ігрова вправа «Велика мала»

Молодці, мої любі. Цікаво, яку казочку сьогодні приготували для нас мудрі дерева?

(На вербі сховано пташине гніздечко, а в ньому лежать квіти: чорнобривець, айстра, жоржина).

  • Давайте подивимося, що в гніздечку?

(Розглядаємо квіти, пригадуємо назву).

Цікаво хто ж зірвав ці квіточки і як вони опинилися в гніздечку?

Давайте тихенько сядемо на пеньочки і послухаємо казочку, яку принесла нам пташка. Балачки кінчаються казка починається.

-Жив собі на світі вітерець - пустунець. Він був дуже веселий і любив гратися з усіма: листочками на деревах, квітками, комашками, бджілками, пташками. Одного разу, розпочавши гру, він так розходився, що підняв у повітрі велику бурю: пил, листя, комахи, квіти, насіння з квітів, гілочки - все літало у повітрі. Піднявся шум, свист.

Почула це тітонька - хмара, розсердилася, почорніла й напустила на вітер дощик. Охолонув вітерець, заспокоївся і все почало стихати навкруги: листочки змокли й впали на доріжки, комахи поховалися під листочки, а ось таке маленьке насіннячко квітів (показую насіння) впало на «чарівну галявину», зігрілося сонечком і виросли з нього різнокольорові гарні квіти. Ось такі! (Показую квіти в гніздечку). На ніч квіти опускали голівки й засинали. Рано вранці прокидалися, посміхалися, теплому сонечку, віталися з комахами, метеликами, які прилітали до них попити солодкого нектару. Якось вранці прокинулися квіти і побачили коло себе якусь чудову незнайому квітку. «Хто ти? Як тебе звуть, красуне?» - запитували квіти, а незнайомка мовчала й хитала голівкою. Мабуть, з квіточкою щось трапилося, що вона перестала балакати, «Що ж нам робити? Хто допоможе?» - засумували квіти. Почула це маленька пташка й прилетіла до нас, щоб покликати на допомогу.

Допоможемо квітам? А як потрапити до «Чарівної галявини», нам будуть підказувати наші друзі: дерева, кущі, комахи. Калинка підказує, щоб нам в дорозі дощик не заважав, треба заспівати йому пісеньку і закликати сонечко на допомогу.

Пісня «Дощик», закличка «Сонечко, сонечко»

-Молодці, малята! Вирушаємо в подорож.

Верба показує, що нам треба йти до галявини «Лікар Айболить».

(Йдемо до ділянки, по дорозі на кущику висить павутиння, на ньому- павучок Нафанька. Якщо діти не помітять, звертаю увагу).

-Діти, подивіться на кущик. Хто це нас зустрічає й радо вітає? Давайте і ми привітаємося з Нафанькою.

-Нафанько, як ти себе почуваєш? Бачу у тебе, горличко зав'язане, що сталося? Нічого не чую! діти, послухайте уважно. Може ви почуєте, що сталося з павучком.

(Діти прислухаються, фантазують, кажуть свої міркування)

-Пам'ятаєте, дітки що сталося з Нафанькою? Він дуже сильно захворів, бо не слухався матусі, пив холодну воду, бігав на двір роздягнений. Він мабуть, забув, що настала осінь і треба вдягатися тепліше, берегти своє здоров'я. Ми з вами розказували павучку як треба лікуватися. Йому дуже сподобався чай з червоних кругленьких ягідок. Ви пам'ятаєте як вони називаються? Так, шипшина. Нафаня довідався, що ми йдемо до галявини «Лікар Айболіть» і дуже просить, щоб ми показали йому, де росте кущ шипшини. Допоможемо? Давайте запросимо його з собою у подорож:

-«Нафанька пішли з нами!»

(Вирушаємо до галявини)

Ось ми й прийшли. Діти, як ви гадаєте, чому ця галявина називається «Лікар Айболить»? Що тут росте? Так, тут ростуть цілющі рослини, які допомагають, як лікар, нашим дітям боротися з мікробами, хворобами. Ви пригадали як називається кущик з червоними ягідками? (Шипшина).

На доріжку розвалилася,

Пишалася, хвалилася:

-Я дуже вітамінна!

А звуть мене - шипшина!

-Давайте всі разом скажемо: «Шипшина», - щоб дітки, які забули, добре запам'ятали та матусям вдома розказали.

Погляньте, коло шипшини ростуть ще дві цікаві рослини. Може хто знає якусь з них? (Відповіді дітей).

Нафанька каже, що впізнав ці рослини й хоче вам про них розказати, чистотіл і м'ята).

-Ось ця рослинка називається чистотіл – «чисте тіло» - чистотіл. Давайте разом скажемо: «Чистотіл!». Якщо ви пораните ручку або ніжку, треба обережно зірвати гілочку чистотілу і соком помазати ранку. Вона дуже швидко загоїться і тільце стане чистим, наче там нічого не було:

Чистотіле, чистотіле,

Ти очисти наше тіло.

Ми зірвемо листочок зранку

І помажемо їм ранку.

Ви запам'ятали як називається ця рослинка з кругленьким листячком? Давайте ще раз проспіваємо цю назву: «Чистотіл» Молодці, мої любі!

-А ця рослинка називається «м'ята». Може, хто знає, що треба робити з м’яти? (чай). Так, заварювати чай, щоб дітки були спокійнішими і веселими.

У м'яти є стеблинка, а на ній ростуть маленькі довгі, ароматні листочки. Ось понюхайте як пахнуть. Тому чай стає таким ароматним:

У садочку виростала

ця рослина знатна.

Запашиста та корисна М'ята ароматна!

Діти, ви запам'ятали назву цієї рослини?

(Промовляємо тихо, голосніше).

-Дякуємо тобі, Нафаня, за цікаву розповідь. А ти запам'ятав, де росте шипшина? Тільки, коли будеш збирати ягоди, будь обережний, бо на гілочках є колючки - шипи. Вони хоч і маленькі, але дуже гострі.

(Нафаня дякує дітям за допомогу і дає подарунок - годівничку, яка схована у кущику поряд).

-Погляньте, малята, яка чудова річ. Як ви гадаєте, що це таке?

(Міркування дітей).

Це - годівничка для пташок. Подивіться навкруги, чи є так багато комашок як влітку? А пташок? Це тому, що настала осінь, з кожним днем стає надворі холодніше і комахи ховаються під листочками, корою дерев. Вони спатимуть, доки буде холодно. А пташки годуються комахами. Тому багато пташок відлітають у теплі краї, бо їм не вистачає їжі.

А що робити пташкам, які залишаються на зиму? Де шукати їжу? От люди і допомагають маленьким друзям - вішають годівнички та насипають туди корм.

У нашого Нафанькі є друг - маленький горобчик, який теж залишається з нами зимувати. Павучок дуже просить, щоб ми повісили годівничку для горобчика та інших пташок. Допоможемо нашим маленькім друзям? Тож вирушаємо на допомогу. (Ідемо до туї).

  • Ось тут, на цьому дереві, яке називається туя (пропоную дітям повторити назву), живе маленький горобчик. Давайте тихенько станемо навколо туйки та пошукаємо горобчика. Ви бачите пташку? І я не бачу. Спробуємо її погукати, але дуже тихо, щоб не злякати. (Гукаємо) Не чує? Давайте погукаємо трохи голосніше. Не чує!

Зараз ви закрийте оченята, а я спробую перетворити вас на горобчиків, може тоді він прилетить з нами погратися.

Р/гра «Горобчики»

Ми - горобчики маленькі - стрибають

Гарні, сірі, чепурненькі - гладять голівки

Крильця вправно розправляєм - змахи руками

Пісню весело співаєм: - цвірінь! цвірінь!

-Молодці, ви були гарними горобчиками.

-Чи не прилетіла пташка? Горобчик, мабуть, десь далеко полетів і нас не чує. Ви не сумуйте, ми залишимо йому годівничку з їжею. Коли горобчик повернеться і побачить годівничку, то здогадається, що тут були дітки. Наступного разу він обов'язково нам подякує і пограється з нами.

Нам час вирушати далі, нас чекають квіти на допомогу. Туйка мені підказує, що ми повинні йти до дерев з ніжними білими стовбурами. Хто здогадався, що за дерева? (Берізки. В разі потреби допомагаю з відповіддю. І Ідемо до галявини «Мрій та прохань». По дорозі звертаємо увагу на комах, пташок яких побачимо).

Діти, давайте привітаємось з красунями берізками. Погляньте, які вони гарні, але чомусь засумували.

Берізка ніжна, світла

Ще сонця жде мабуть,

А вже осінні вітри

Крізь листячко метуть,

А вже холодні сині

Хлюпочуться дощі.

Стоїть берізка нині

У жовтому плащі.

Давайте підійдемо до берізок, пожаліємо їх і попросимо, щоб берізки дали нам силу, здоров'я та розуму: «Берізонька - матінко, дай нам сили, здоров'я, розуму!»

Постоїмо тихенько, послухаємо, про що розмовляють берізки . Що ви почули? (Розповіді дітей). А мені берізки сказали, що вони дуже раді малятам, які про них не забувають, приходять у гості і підказали, що зараз нам треба йти до дерев, які допомагають нам бути сильними, а їхні коричневі «синочки» зміцнюють наші ручки, лікують носики, голівки.

-До яких дерев ми підемо, як ви гадаєте?

До каштанів). (Ідемо до галявини «Каштанчик – помагайчик». Вітаємось. На дереві помічаємо «чарівну торбинку»).

-Цікаво, що в торбинці?

Д/гра «Впізнай на дотик»

Молодці, правильно вгадали, це - каштанчики. Давайте зробимо массаж нашим рученятам, щоб вони були міцними, а «каштанчики – помагайчики» нам допоможуть.

Масаж «Каштанчик – Помагайчик»

Синочки тата-велетня

Прийшли у дитсадок,

Щоб полікувати малесеньких діток.

Ми погладимо носики, вушка, рученята

Будуть наші дітки здорові та завзяті.

Давайте запитаємо у каштанчика, куди нам йти далі:

-"Каштанчику, любий, покажи нам дорогу! Будь ласка!”

Каштанчик гілочкою показує у бік “смачної галявини “Ням-ням”.

Вирушаємо до городу. По дорозі вітаємось з вишнею, тополями).

Ось ми і прийшли. Справді “смачна” галявина. Скільки тут росте всього смачного і корисного. Що росте на нашому городі? (Гарбуз, цибуля, редиска, квасоля, картопля). Так, вся гарбузова родина. Кожний овоч має багато вітамінів, які необхідні для того, щоб наші дітки росли здоровими, міцними.

- Дітки, що ж це таке? Ми з вами йшли, йшли, начебто, до кінця дійшли! А де "чарівна” галявина “Ах!”? Давайте глибоко подихаємо носиками, вдихнемо осіннє повітря. Може, за ароматом квітів знайдемо “чарівну” галявину.

Вправа на дихання «Ах!»

-Діти, погляньте, які гарні квіти. Може це і є «чарівна» галявина, як ви гадаєте? Давайте перевіримо, чи ростуть тут квіти, які принесла нам пташка? Пригадаємо їх назву і привітаємося з квітами.

А яка квітка нам не знайома? (Показуємо на хризантему). Ось цю квіточку нам і треба розбудити. Вона називається хризантема, а в народі її називають «дубок», бо листочки у неї схожі на листочки дуба. Дубки - ніжні квіти, але міцні, як дерево дуб, тому що квітнуть до самих морозів, Ці квіти ростуть кущиками. У них є стебло, різьблене листя та різнокольорові квіти: червоні, білі, жовті, рожеві.

А наша вітка якого кольору? (Червона).

- Давайте спробуємо дубок розбудити, тихенько покличемо: «Дубочок!».

А тепер трохи голосніше: «Дубочок, прокидайся!» Не прокидається. Може йому віршика про осінь прочитати, бо це осіння квітка. (Діти читають вірші. Чути зітхання: «Ах!»). Чуєте, дітки, дубочок прокинувся. Давайте його привітаємо: «Доброго ранку, дубочок!» - і познайомимо з іншими квітами: «Жоржинко, це - дубочок! Айстрочки, це - дубочок! Чорнобривці - це бочок!».

Тепер наші квіти познайомилися і будуть рости однією великою сім’єю, як ми з вами.

-Молодці, мої любі, ви у мене справді дорослі, розумні, виховані. Я люблю вас! Давайте скажемо слова любові у долоньки й пошлемо одне одному.

-Дякую вам! Ви втомилися, зараз подихайте ароматом квітів, відпочиньте!

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу.