Одним з найважливіших напрямів науково-методичної роботи, яка сприяє неперервній освіті педагога-організатора, була і залишається самоосвіта – цілеспрямована, систематична і самостійна робота над підвищенням професійної кваліфікації. У процесі самоосвіти педагог-організатор сам визначає напрям, мету і зміст своєї роботи, обирає, у якому обсязі, з якою глибиною і з якими джерелами він працюватиме. При цьому він виходить із своїх запитів і потреб, враховуючи особливості закладу.