План-конспект уроку з лікувальної фізкультури. Тема: "Гімнастичні вправи. Теоретичні відомості".

Інклюзивна освіта

Для кого: 7 Клас

11.09.2019

681

32

0

Опис документу:
Детальний план-конспект уроку з лікувальної фізкультури для учнів 7 класу з інтелектуальними порушеннями, але підійде і для інших класів. Тема: Гімнастичні вправи. Теоретичні відомості. Урок пропрацьований. Все детально, доступно розписано. Індивідуальна форма проведення корекційного заняття, розрахований урок на 25 хвилин.
Перегляд
матеріалу
Отримати код

План-конспект уроку з лікувальної фізкультури для учня 7 класу.

Тема: Гімнастичні вправи. Теоретичні відомості.

Завдання:

  1. Розвити інтерес та звичку до занять фізичними вправами.

  2. Розвити активність та стійкість довільної уваги.

  3. Розвити слухо-зоро-вібраційне сприймання.

  4. Розвити пізнавальну активність.

  5. Активізувати розумові діяльність.

  6. Розвити продуктивне мислення.

  7. Розвити мимовільну та довільну пам'ять.

  8. Збагатити активний та пасивний словниковий запас.

  9. Корекційні завдання: Розвити просторове орієнтування. Розвити вміння оперувати не тільки конкретними образами, а й окремими елементарними уявленнями.

Дата проведення:

Місце проведення: спортивний зал.

Метод проведення: фронтальний.

Зміст уроку

Дозування

Організаційно -методичні вказівки

І. ПІДГОТОВЧА ЧАСТИНА.

Основні гімнастичні терміни:

Вихідні положення — положення з якого виконується вправа. 
Стійки:
 основна стійка (о.с.) відповідає стройовій стійці; 
стійка ноги нарізно, широка стійка ноги нарізно, стійка ноги нарізно правою, стійка ноги нарізно схресно, стійка зімкнута, правою (лівою) вільно.
 
При виконанні стійок на носках добавляють слово «на носках». Перехід з стійки на колінах в стійку на носках позначається терміном «встати»..
 
Сіди
 — положення сидячи на полу або на приладі. Розрізняють: сід, сід ноги нарізно, сід кутом, сід кутом ноги нарізно, сід зігнувшись, сід з захватом, сід на п'ятках або на правій п'ятці, на стегні.
Присіди
 — положення на зігнутих ногах, напівприсід, круглий присід, напівприсід, напівприсід з нахилом, напівприсід, присід на правій або лівій.
Випад
 — рух (або положення) з виставленням і згинанням опорної ноги, випад з нахилом, випад вправо з нахилом, глибокий випад, різнойменний випад. 
Упор
 — положення, в яких плечі вище точок опори. Розрізняють: упор присівши, упор на правому коліні, упор стоячи зігнувшись, упор лежачи на передпліччях, упор лежачи ззаду. 

5 хвилин

Говорити повільно, зупиняючись та акцентуючи увагу на найважливіших моментах

ІІ. ОСНОВНА ЧАСТИНА.

Положення й рухи руками, ногами, тулубом. Усі рухи відбуваються в трьох основних площинах: 
1) передньо-задній, 2) в боковій, 3) горизонтальній.
 
Рухи, які виконуються кінцівками мають такі назви:
 
а) однойменний, коли рух збігається з стороною кінцівки;
 
б) різнойменний, якщо напрям руху протилежний стороні кінцівки;
 
в) одночасний, якщо кінцівки рухаються в один і той самий час;
 
г) послідовний, якщо рухи, які виконують кінцівками, починаються і проходять
 
в одному напрямі, але з відставанням однієї з них;
 
д) почережний, якщо рухи однакові для обох кінцівок і виконуються по черзі
 
кожною —спочатку однією, а потім другою;
 
є) симетричний, якщо кінцівки виконують одночасно один і той самий рух;
 
е) несиметричний, якщо кінцівки виконують в один і той самий час різні рухи.
 
Визначення руху окремими частинами тіла рухи рукою або обома руками 
визначають по напрямах руху із зазначенням кінцевого положення («дугою назовні», «права рука вгору»). Залежно від положення рук назву руху, якщо його виконують не найкоротшим шляхом, визначають термінами «дуга», «коло». Напрями руху можуть бути: донизу (вниз), вгору, вперед і назад, всередину і назовні. Для визначення згинання кінцівок вживається термін «зігнути».
 
Рухи ногою. Для визначення руху ногою в певному напрямі вказують, яка нога робить рух, його напрям і кінцеве положення (наприклад, «права в сторону на носок», «права назад на носок», «права нога вперед»). 
Рухи тулубом і головою. Для визначення рухів тулубом вживають терміни: «нахил» (при нахилі голови додають слово «голови»). Нахил можна виконувати вперед (записуючи, слово «вперед» можна випускати), назад та в сторони (вліво і вправо). Крім того, вживаються терміни: «нахил зігнувшись», «нахил пружинячи», «нахил розслаблено», «нахил з захватом» та ін. 
Для позначення рухів тулубом (головою) навколо вертикальної осі вживають термін: «поворот тулуба (голови)». Повороти можуть бути наліво і направо.
 
Для визначення переходу тулуба чи голови з одного положення нахилу в інше (по колу) вживається термін: «коловий рух тулубом (головою)». Вправи описуються в такій послідовності: вихідне положення; нахил; вказується напрям початкового руху тулубом (наприклад: «коловий рух тулубом (головою) вправо або вліво»)
.

Терміни вправ на приладах

Основні терміни; що вживаються під час виконання вправ на гімнастичних приладах; 
«хват»
 — спосіб тримання за снаряд. Розрізняють: хват зверху, знизу, різний, зворотний, схресний, широкий, вузький, зімкнутий. 
«упор»
 ~ положення гімнаста на приладі, коли плечова вісь вища від осі приладу; 
«вис»
 — положення гімнаста на снаряді, коли плечова вісь його нижча від осі приладу (зусилля має характер притягування); 
«вис і упор змішаний»
 — вис і упор, в якому має місце допоміжна опора (у тому числі і об підлогу), або завіс ногою чи обома ногами об прилад; 
«мах»
 — рух навколо точок хвату (або вільний рух у суглобах); 
«розмахування»
 - повторення маху вперед і назад або маху вправо і вліво; 
«поворот»
 — рух тіла навколо своєї осі, незалежно від положення гімнаста; 
«прості стрибки»
 — стрибки, що виконуються без опори руками (підскоки, стрибки у висоту, у довжину, глибину та ін.); 
«опорні стрибки»
 — стрибок через снаряд (перешкоду) з опорою об нього руками («зігнувши ноги», «ноги нарізно», «зігнувшись», «боком», «кутом», переворотом та ін.).

15 хвилин.

Усі терміни підкріплювати візуальним прикладом

ІІІ. ЗАКЛЮЧНА ЧАСТИНА.

Підведення підсумків. Перевірка засвоєного матеріалу.

5 хвилин

Учень може розказати чи показати той чи інший термін, як йому зручніше

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу.