Велике значення для сучасної педагогічної науки відіграє досвід Василя Олександровича Сухомлинського. Цілком відмовившись від авторитарної моделі виховання, В. О. Сухомлинський не сприймав і постулатів вільного виховання, обравши свій шлях: надаючи дитині виняткових прав на саморозвиток, він ключову роль у цьому процесі відвів авторитету учителя. Авторитет ґрунтується на довірі до достоїнств і якостей його носія, важливим для формування авторитету особистості є наявність у неї певних заслуг, морально-психологічних якостей.























