Майже три роки через карантин і воєнні дії діти ізольовані. Вони не вміють контактувати та обмінюватися інформацією з однолітками в живому спілкуванні. Немає з ким поділитися проблемою. Згадаймо, як було колись: зібралися всі разом, обговорили свою проблему, поскаржилися на життя і підтримали одне одного. Є навіть визначення “колективне усвідомлення” або “колективна емоція” у підлітків. На жаль, нині діти все менше збираються разом. Дорослі під час війни зайняті виживанням, дітям сумно, от вони й шукають розради. Проте вони можуть потрапити в те коло, яке не розрадить, а погубить.
Для України проблема суїцидів — більш ніж актуальна.
