Актуальність теми: розповсюдженість нейроциркуляторної дистонії має тенденцію до зростання, особливо серед дітей підліткового віку. За Міжнародною класифікацією хвороб 10 перегляду, нейроциркуляторна дистонія є «соматоформною дисфункцією вегетативної нервової системи», а також є «симптомокомплексом, що викликається розбалансованою взаємодією симпатичного, парасимпатичного та мета симпатичного відділів нервової системи». Однак Всеукраїнська асоціація кардіологів України внесла нейроциркуляторну дистонію до класифікації серцево-судинних захворювань у третьому виданні «Серцево-судинні захворювання» як окремий діагноз. Це стало підставою для проведення даного дослідження серед студентів одного із ЗВО Запорізької області у лютому 2020 р.
Мета дослідження: дослідити рівень впливу різних факторів ризику на прояви нейроциркуляторної дистонії серед підлітків; вивчити поширеність та вікову еволюцію нейроциркуляторної дистонії серед студентів І-го та ІV-го курсів.
Завдання дослідження:
1. Оцінити рівень впливу факторів ризику на прояви нейроциркуляторної дистонії за результатами анонімного анкетування, проведеного серед студентської молоді.
2. Порівняти результати анкетування студентів І-го та IV-го курсів.
Об’єкт дослідження: фактори ризику розвитку нейроциркуляторної дистонії.
За літературними даними, нейроциркуляторна дистонія є поліетіологічним захворюванням серцево-судинної системи, основним фактором патогенезу якого є розлади з боку нейроендокринної регуляції. НЦД клінічно проявляється різними симптомами та симптомокомплексами, що виникають або посилюються внаслідок стресового фактору, незбалансованого режиму праці та відпочинку, нераціонального харчування й через наявність патологій різних органів та систем організму (захворювання ССС, ШКТ, НС та ін.)
Згідно літературних джерел, на розвиток нейроциркуляторної дистонії впливають такі фактори ризику:
⮚ конституційні особливості будови тіла;
⮚ часті стреси;
⮚ порушення гормонального балансу організму
⮚ соціально-економічні умови проживання;
⮚ порушення режиму праці та відпочинку;
⮚ супутні соматичні захворювання.
Для вирішення поставлених в роботі завдань, серед студентської молоді одного із ЗВО Запорізької області, у лютому 2020 р. було проведене анкетування, направлене на визначення рівня впливу різних факторів ризику на прояви захворювання нейроциркуляторна дистонія.
На основі даних літератури, була розроблена спеціальна анонімна анкета (додаток 1), головними завданнями якої були:
o дослідження рівня поширеності нейроциркуляторної дистонії серед студентської молоді;
o визначення найпоширеніших симптомів прояву нейроциркуляторної дистонії серед підлітків;
o визначення рівня впливу основних факторів ризику на симптоматичні прояви нейроциркуляторної дистонії;
o порівняння отриманих результатів серед студентів І-го та IV-го курсів.
Учасниками анкетування у лютому 2020 р. стали сто студентів одного із ЗВО Запорізької області.
Анкета-опитувальник складається з 4 частин:
● Частина 1 є загальною частиною і складається із двох запитань, і визначає стать і курс респондента.
● Частина 2 визначає наявність основних симптомів захворювання.
● Частина 3 визначає наявність супутніх хронічних захворювань.
● Частина 4 досліджує основні фактори ризику розвитку НЦД, під впливом яких знаходиться респондент.
Згідно літературних джерел, на розвиток нейроциркуляторної дистонії впливають такі фактори ризику:
⮚ конституційні особливості будови тіла;
⮚ часті стреси;
⮚ порушення гормонального балансу організму
⮚ соціально-економічні умови проживання;
⮚ порушення режиму праці та відпочинку;
⮚ супутні соматичні захворювання.
Для постановки запитань було використано найбільш вагомі фактори ризику:
✔ стресовий фактор;
✔ кількість годин, відведених на сон;
✔ заняття спортом;
✔ дотримання принципів раціонального харчування.
Найбільш поширеними симптомами нейроциркуляторної дистонії серед дівчат є:
погане самопочуття;
головний біль;
розлади сну;
розлади апетиту;
прискорене серцебиття.
А серед хлопців:
погане самопочуття;
часті зміни рівня артеріального тиску;
прискорене серцебиття;
відчуття шуму в вухах.
Далі було підраховано суму балів, яку отримав набрав кожний респондент в результаті проходження анкетування.
Висновок: В результаті аналізування анкет, у кількості 100 примірників, ймовірна поширеність нейроциркуляторної дистонії серед студентської молоді одного із ЗВО Запорізької області у лютому 2020 р., склала 31%, тобто прояви хвороби визначені у 31 людини (серед них: студенти І-го курсу у кількості 14 осіб, IV курсу – 17 осіб). Дані результати збігаються з літературними даними про рівень поширеності НЦД серед підлітків. Основними факторами, що викликають симптоматичні прояви нейроциркуляторної дистонії, згідно з результатами анкетування є підвищений рівень стресу, недотримання режиму сну, знижена фізична активність, а також комбінування вище згаданих факторів.
#фактори_ризику_всд
Дане дослідження було проведено в лютому 2020 р. Оригінальний файл-чернетка датований 27.02.2020р. (https://docs.google.com/document/d/1LJd57UIshUmTs4oFEo-2TuKA9XFXJt3H/edit?usp=drivesdk&ouid=112290826200732609225&rtpof=true&sd=true)
