У статті розглянуто ключові проблеми функціонування освітньої системи України в умовах повномасштабної війни та тривалих суспільних змін. Висвітлено питання безпеки й доступності навчання, освітніх втрат, нерівності можливостей, кадрового забезпечення, цифровізації та впровадження реформ. Узагальнено практики, які допомагають підтримувати безперервність освіти: змішане навчання, надолуження освітніх втрат, психологічна підтримка, професійний розвиток педагогів і співпраця громад. Запропоновано напрями подальшого вдосконалення системи з акцентом на якість, інклюзивність і стійкість.














