Освічений абсолютизм

Ці джерела розкривають сутність та практичне втілення політики освіченого абсолютизму в провідних європейських державах XVIII століття. Тексти пояснюють, як ідеї просвітників спонукали монархів проводити реформи «згори», спрямовані на модернізацію законодавства, обмеження впливу церкви та розвиток освіти. Особлива увага приділяється діяльності Фрідріха II у Пруссії, а також Марії-Терезії та Йосифа II в Австрійській імперії, чиї перетворення покращили становище селян і стимулювали економіку. Водночас автори вказують на суперечливий характер правління Катерини II в Росії, де за гаслами Просвітництва ховалося посилення кріпацтва та агресивна колоніальна політика. Загалом матеріали демонструють спробу тогочасних правителів поєднати абсолютну владу з раціональним оновленням суспільства заради зміцнення власних держав. Видання наголошують, що попри прогресивні кроки, такі реформи часто залишалися поверховими й не змінювали політичної природи монархічного ладу.