Організація логопедичної роботи в різновіковій групі має свої особливості, які потребують від фахівця не лише ґрунтовних знань із логопедії, а й уміння гнучко планувати освітню діяльність. В одній групі можуть перебувати діти різного віку, з неоднаковим рівнем мовленнєвого розвитку, різним досвідом спілкування та індивідуальними темпами засвоєння нового матеріалу. Якщо серед вихованців є діти із загальним недорозвитком мовлення, завдання ускладнюється, адже кожна дитина потребує особливої уваги до тих мовленнєвих компонентів, які недостатньо сформовані.
Загальний недорозвиток мовлення — це складне порушення мовленнєвого розвитку, за якого недостатньо сформованими можуть бути всі основні компоненти мовленнєвої системи: звуковимова, фонематичні процеси, словниковий запас, граматична будова та зв'язне мовлення. Прояви ЗНМ залежать від рівня мовленнєвого розвитку дитини, її віку та індивідуальних особливостей. Одні дошкільники мають обмежений словник і користуються переважно простими реченнями, інші вже можуть висловлювати думки, але припускаються численних граматичних помилок, мають труднощі зі звуковимовою або побудовою послідовної розповіді.
У різновіковій групі ці відмінності стають особливо помітними. Діти старшого дошкільного віку зазвичай мають більший життєвий досвід, ширший словниковий запас і краще розуміють інструкції. Молодшим вихованцям часто потрібні наочність, повторення, короткі завдання та безпосередня допомога дорослого. Проте вік не завжди визначає рівень мовленнєвого розвитку, тому орієнтуватися лише на кількість років під час планування корекційної роботи неправильно. Основою має бути реальний стан мовлення кожної дитини.
