«Особливості творчого розвитку дошкільників»

Опис документу:
Проблема розвитку дитячих творчих здібностей є досить актуальною на сучасному етапі. Дослідження дозволяють відзначити необхідність та можливість розвитку творчих здібностей вже з дошкільного віку. Розвиток творчого мислення відбувається у процессі навчання і виховання. Воно формується в процесі взаємодії зі світом, за допомогою оволодіння в процесі навчання змісту матеріальної і духовної культури, мистецтва.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. ТЕОРИТИЧКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ АНАЛІЗУ ТВОРЧОГО МИСЛЕННЯ У ДОШКІЛЬНИКІВ

    1. Визначення та особливості мислення, творчості та креативності мислення дошкільників.

    2. Зміст естетичного виховання дітей дошкільного віку

1.3.Засоби розвитку творчого мислення у дітей дошкільного віку.

ВИСНОВКИ ДО І РОЗДІЛУ

РОЗДІЛ ІІ. ЕМПІРИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ОСОБЛИВОСТЕЙ ТВОРЧОГО РОЗВИТКУ ДОШКІЛЬНИКІВ

2.1. Методи та організація дослідження

2.2. Аналіз та інтерпретація результатів

ВИСНОВКИ ДО ІІ РОЗДІЛУ

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

Додатки

ВСТУП

Проблема розвитку дитячих творчих здібностей є досить актуальною на сучасному етапі. Дослідження дозволяють відзначити необхідність та можливість розвитку творчих здібностей вже з дошкільного віку.

Дитинство передусім дошкільне - єдиний період життя, коли творчість може стати універсальним і природним способом буття людини. Численні наукові дослідження різних часів свідчать про безкрайні креатині можливості дошкільного дитинства, тому провідна психолого-педагогічна проблема виявляється в тому, щоб створити ці сприятливі умови стимулювання і спрямування розвитку особистості.

Розвиток творчого мислення відбувається у процессі навчання і виховання. Воно формується в процесі взаємодії зі світом, за допомогою оволодіння в процесі навчання змісту матеріальної і духовної культури, мистецтва. Тому є можливість говорити про спеціальне, цілеспрямоване формування творчого мислення, про системний формуючий вплив.

Важливу роль у підготовці до творчої праці відіграє дошкільний заклад. Саме в цьому віці полягає психологічна основа для такої діяльності. Розвиваються уява і фантазія, творче мислення, виховується допитливість, активність, ініціатива, формуються вміння спостерігати й аналізувати явища, проводити порівняння, узагальнювати факти, робити висновки, практично оцінювати діяльність. Починають складатися і диференціюватися інтереси, схильності, формуються потреби, що лежать в основі творчості. Розвиток творчого мислення невіддільне від формування виконавських умінь і навичок. Чим різнобічне і досконаліше вміння та навички у людини, тим багатше його фантазія, реальніше задуми.

Загалом, ідея розвитку творчих здібностей індивідуума, як щойно було сказано, віповідає як його інтересам, так і загальнодержавним інтересам та інтересам людського суспільства взагалі. Насамперед, творча особистість заочно краще і легше пристосовується до побутових, соціальних та виробничих умов, ефективніше їх використовує і змінює відповідно до власних уподобань, переконань тощо.

Дбаючи про розвиток творчих здібностей у дітей, залучаючи їх до творчої праці, ми створюємо необхідні умови для розвитку всіх без винятку психічних якостей у дітей. Також залучення їх до творчої діяльності розкриває перед ними горизонти людських можливостей і сприяє правильному визначенню свого місця на широкому полі власних знань, умінь та здібностей.

Мета дослідження: визначити особливості творчого розвитку дошкільників.

Обьект дослідження: творче мислення дошкільників.

Предмет дослідження: особливості розвитку творчого мислення у дітей дошкільного віку.

Мета дослідження:

Провести теоретичний аналіз психологічної літератури з вивчення творчого розвитку у дітей в ранньому віці;

Обгрунтувати загальну характеристику творчого розвитку у дошкільників;

Розглянути особливості та умови що сприяють розвитку творчого мислення дошкільників;

Узагальнити результати дослідження про творче мислення у дошкільників.

Методи дослідження: теоретичні методи – це теоретичний аналіз проблеми, систематизація наукових даних; емпіричні методи – спостереження, психодіагоностичні методики (Скорочений варіант образотворчої (фігурної) батареї тесту креативності П. Торранса; модифікаційні тести Гілфорда: субтест "Римування", субтест "Використання предметів", субтест "Словесна асоціація").

Матеріали дослідження можуть бути використані психологами, педагогами, робітниками дитячих садків, батьками.

РОЗДІЛ 1. ТЕОРИТИЧКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ АНАЛІЗУ ТВОРЧОГО МИСЛЕННЯ У ДОШКІЛЬНИКІВ

    1. Визначення та особливості мислення, творчості та креативності мислення дошкільників.

Перш за все, необхідно визначитися з поняттями "мислення", "творчість" і "креативність". Мислення - процес пізнавальної діяльності індивіда, що характеризується узагальненим і опосередкованим відображенням дійсності. Процес мислення характеризується такими особливостями:

1. Мислення завжди має опосередкований характер. Встановлюючи зв'язки і відносини між предметами і явищами об'єктивного світу, людина спирається не тільки на безпосередні відчуття і сприйняття, а й обов'язково на дані минулого досвіду, що у його пам'яті.

2. Опосередковане пізнання засноване на наявності об'єктивних відносин і закономірних зв'язків між предметами і явищами і усвідомленні, розумінні, знанні людиною цих зв'язків. Ці зв'язки зазвичай приховані, їх не можна сприймати безпосередньо. Для того щоб виявити їх, людина вдається до розумових операцій - порівнює, зіставляє факти, аналізує їх, узагальнює, робить висновки, виводи. Таким чином, мислення завжди є пізнання (відображення) відносин і закономірних зв'язків між предметами і явищами навколишнього світу.

3. Мислення є узагальнене пізнання дійсності, процес пізнання загальних і істотних властивостей предметів і явищ. Узагальненість виражається в тому, що як матеріалом, так і продуктом мислення виступають загальні (абстрактні) форми знання - закономірності, принципи, теореми, правила. За допомогою мислення людина пізнає, наприклад, загальні й істотні властивості металів, загальні властивості газів на відміну від загальних властивостей рідин, загальні властивості трикутників, загальні ознаки дієслова на відміну від загальних ознак прикметника і т. д.

Таким чином, "мислення - це опосередковане - засноване на розкритті зв'язків, відносин, опосередкувань - і узагальнене пізнання об'єктивної реальності". Мислення грає воістину величезну роль у пізнанні. Мислення розширює межі пізнання, дає можливість вийти за межі безпосереднього досвіду відчуттів і сприйняття. Мислення дає можливість знати і судити про те, що людина безпосередньо не спостерігає, не сприймає. Воно дозволяє передбачити настання таких явищ, які в даний момент не існують (розраховувати заздалегідь затемнення Сонця і Місяця, орбіти космічних кораблів, передбачати хід суспільно-історичного процесу і т. д.). Мислення переробляє інформацію, яка міститься у відчуттях та сприйманні, а результати розумової роботи перевіряються і застосовуються на практиці.

Існує кілька видів мислення:

- Теоретичне понятійне мислення

- Теоретичне образне

Обидва види мислення непогано доповнюють один одного, розкривають людині різні, але взаємопов'язані сторони буття.

- Особливість наступного виду мислення - наочно-образного - полягає в тому, що розумовий процес у ньому безпосередньо пов'язаний із сприйняттям мислячою людиною навколишньої дійсності і без нього відбуватися не може. Мислячи наочно-образно, людина прив'язана до дійсності, а самі необхідні для мислення образи представлені в його короткочасної і оперативної пам'яті (на відміну від цього образи для теоретичного образного мислення беруться з довготривалої пам'яті і потім перетворюються). Дана форма мислення найбільш повно і розгорнуто представлена у дітей дошкільного та молодшого шкільного віку.

Останній з видів мислення - це наочно-дієве. Його особливість полягає в тому, що сам процес мислення є практичну перетворювальну діяльність, здійснювану людиною з реальними предметами. Основною умовою вирішення задачі в даному випадку є правильні дії з відповідними предметами. Цей вид мислення широко представлений у людей, зайнятих реальним виробничою працею, результатом якого є створення кого-небудь конкретного матеріального продукту.

Всі перераховані види мислення у людини співіснують, можуть бути представлені в одній і тій же діяльності. Однак, в залежності від її характеру і кінцевих цілей домінує той чи інший вид мислення. У цій підставі вони все і розрізняються.

Мислення на відміну від інших процесів відбувається у відповідності з певною логікою. Відповідно, у структурі мислення можна виділити наступні логічні операції: порівняння, аналіз, синтез, абстракція та узагальнення. Порівняння розкриває тотожність і відмінність речей. Аналіз - це розчленування предмета, уявне або практичне, на складові його елементи з наступним їх порівнянням. Синтез є побудова цілого з аналітично заданих частин. Аналіз і синтез здійснюються разом, сприяють глибшому пізнанню і дійсності.

Абстракція - це виділення будь-якої сторони або і явища, які в дійсності як самостійні не існують.

Узагальнення виступає як поєднання істотного (абстрагування) і зв'язування його з класом предметів і явищ. Поняття стає однією з форм уявного узагальнення.

Конкретизація виступає як операція, зворотна узагальнення. Вона проявляється, наприклад, в тому, що із загального визначення - поняття - вона виводиться судження про приналежність одиничних речей і явищ певного класу.

Особливе значення творча діяльність має для обдарованих і талановитих дітей. Обдарованість - це комплекс здібностей, що дозволяють мати особливі досягнення в конкретній галузі мистецтва, науки, професійної та соціальної діяльності. Не багато діти відрізняються яскраво вираженою талановитістю і обдарованістю. Для обдарованої дитини уява виступає основним характерним якістю. Йому необхідна постійна активність фантазії. Нетривіальні підходи до вирішення завдань, оригінальні асоціації, незвичайні ракурси розгляду проблеми - все це характерно для талановитої дитини і є результатом уяви.

Обдарованість і талант тісно пов'язані з випереджаючим розвитком. Такі діти відрізняються більш високими результатами в порівнянні зі своїми однолітками. І досягають цих результатів набагато легше. Вони відрізняються більшою чутливістю до навколишнього світу. До речі, особливо високою чутливістю окремих психічних функцій в конкретні періоди відрізняються всі діти. Такі періоди називаються "Сензитивні". У ці періоди конкретна функція (наприклад мова, наочно-діюче мислення або логічна пам'ять) найбільш сприйнятлива до подразників зовнішнього світу, легко піддається тренуванню та інтенсивно розвивається. Такі періоди виділені в психології для всіх функцій. У ці періоди всі діти виявляють особливі досягнення в результатах, що будуються на відповідних функціях.

Розвинена здатність уяви, типова для дітей молодшого шкільного віку, поступово втрачає свою активність у міру збільшення віку. Разом з тим втрачається жвавість і свіжість вражень, оригінальність асоціацій, дотепність порівнянь і багато іншого. Таким чином, очевидно, що уява тісно пов'язано з особистістю, її розвитком. Особистість дитини формується постійно під впливом всіх обставин життя. Однак є особлива сфера життя дитини, яка забезпечує специфічні можливості для особистісного розвитку - це гра. Основний психічною функцією, що забезпечує гру, є саме уява, фантазія.

Уявляючи ігрові ситуації і реалізовуючи їх, дитина формує у себе цілий ряд особистісних властивостей, такі, як справедливість, сміливість, чесність, почуття гумору. Через роботу уяви відбувається компенсація недостатніх поки що реальних можливостей дитини долати життєві труднощі, конфлікти, вирішувати проблеми соціальної взаємодії.

Займаючись творчістю (для чого також першочерговим є уява) дитина формує у себе таку якість, як одухотвореність. При натхненності уяву включено у всю пізнавальну діяльність, супроводжуючись особливо позитивними емоціями. Багата робота уяви часто пов'язана з розвитком такої важливої особистісної риси, як оптимізм. У зарубіжній психології творче мислення частіше пов'язують з терміном "креативність". Креативність - творчі можливості (здатності) людини, які можуть виявлятися в мисленні, почуттях, спілкуванні, окремих видах діяльності, характеризувати особистість в цілому та / або її окремі сторони, продукти діяльності, процес їх створення. Креативність розглядається як найважливіший і відносно незалежний фактор обдарованості, який рідко відображається у тестах інтелекту і академічних досягнень. Навпаки, креативність визначається не стільки критичним ставленням до нового з точки зору наявного досвіду, скільки сприйнятливістю до нових ідей.

1.2.Зміст естетичного виховання дітей дошкільного віку

Творчі здібності являють собою сплав багатьох якостей. І питання про компоненти творчого потенціалу людини залишається досі відкритим, хоча зараз існує кілька гіпотез, що стосуються цієї проблеми. Багато психологів пов'язують здатності до творчої діяльності, перш за все, з особливостями мислення. Зокрема, відомий американський психолог Гілфорд, що займався проблемами людського інтелекту встановив, що творчим особистостям властиве так зване дивергентное мислення Люди, що володіють таким типом мислення, при вирішенні якої-небудь проблеми не концентрують всі свої зусилля на знаходження єдино правильного рішення, а починають шукати рішення з усіх можливих напрямках з тим, щоб розглянути якомога більше варіантів. Такі люди схильні утворювати нові комбінації з елементів, які більшість людей знають і використовують тільки певним чином, або формувати зв'язку між двома елементами, які не мають на перший погляд нічого спільного. Дивергентний спосіб мислення лежить в основі творчого мислення, яке характеризується наступними основними особливостями:

1. Швидкість - здатність висловлювати якомога більше ідей (в даному випадку важливо не їх якість, а їх кількість).

2. Гнучкість - здатність висловлювати широке розмаїття ідей.

3. Оригінальність - здатність породжувати нові нестандартні ідеї (це може виявлятися у відповідях, рішеннях, незбіжних з загальноприйнятими).

4. Завершеність - здатність удосконалювати свій "продукт" або надавати йому закінчений вигляд.

Відомий вітчизняний дослідники проблеми творчості О.М. Цибуля, спираючись на біографії видатних вчених, винахідників, художників і музикантів виділяє наступні творчі здібності :

1. Здатність бачити проблему там, де її не бачать інші.

2. Здатність згортати розумові операції, замінюючи кілька понять одним і використовуючи все більш ємкі в інформаційному відношенні символи.

3. Здатність застосувати навички, набуті під час вирішення однієї задачі до вирішення іншої.

4. Здатність сприймати дійсність цілком, не дроблячи її на частини.

5. Здатність легко асоціювати віддалені поняття.

6. Здатність пам'яті видавати потрібну інформацію в потрібну хвилину.

7. Гнучкість мислення.

8. Здатність вибирати одну з альтернатив вирішення проблеми до її перевірки.

9. Здатність включати знову сприйняті відомості у вже наявні системи знань.

10. Здатність бачити речі такими, якими вони є, виділити бачимо речей, що привноситься інтерпретацією.

11. Легкість генерування ідей.

12. Творча уява.

13. Здатність доопрацювання деталей, до вдосконалення початкового задуму.

Вчені та педагоги, які займаються розробкою програм і методик творчого виховання на базі ТРВЗ (теорія рішення винахідницьких завдань) і АРИЗ (алгоритм вирішення винахідницьких завдань) вважають, що один з компонентів творчого потенціалу людини складають такі здібності 1. Здатність ризикувати.

2. Дивергентне мислення.

3. Гнучкість у мисленні і діях.

4. Швидкість мислення.

5. Здатність висловлювати оригінальні ідеї і винаходити нові.

6. Багата уява.

7. Сприйняття неоднозначності речей і явищ.

8. Високі естетичні цінності.

9. Розвинена інтуїція.

1.3.Засоби розвитку творчого мислення у дітей дошкільного віку.

Умови розвитку творчого мислення дошкільників

Одним з найважливіших факторів творчого розвитку дітей є створення умов, що сприяють формуванню їх творчих здібностей. На основі аналізу робіт кількох авторів, зокрема Дж. Сміта і Л. Керрола, ми виділили шість основних умов успішного розвитку творчих здібностей дітей.

Першим кроком до успішного розвитку творчих здібностей є раннє фізичний розвиток малюка: раннє плавання, гімнастика, раннє повзання та ходіння. Потім раннє читання, рахунок, раннє знайомство з різними інструментами та матеріалами.

Другою важливою умовою розвитку творчих здібностей дитини є створення обстановки, що випереджає розвиток дітей. Необхідно, наскільки це можливо заздалегідь оточити такий середовищем і такою системою відносин, які стимулювали б його найрізноманітнішу творчу діяльність і поволі розвивали б в ньому саме те, що у відповідний момент здатне найбільш ефективно розвиватися. Наприклад, ще задовго до навчання читання однорічному дитині можна купити кубики з літерами, повісити абетку на стіні і під час ігор називати дитині букви. Це сприяє ранньому оволодінню читанням.

Третє, надзвичайно важливе, умова ефективного розвитку творчих здібностей випливає з самого характеру творчого процесу, який вимагає максимальної напруги сил. Справа в тому, що здібності розвиватися тим успішніше, чим частіше у своїй діяльності людина добирається "до стелі" своїх можливостей і поступово піднімає це стеля все вище і вище. Така умова максимального напруження сил найлегше досягається, коли дитина вже повзає, але ще не вміє говорити. Процес пізнання світу в цей час йде дуже інтенсивно, але скористатися досвідом дорослих малюк не може, так як пояснити такому маленькому ще нічого не можна. Тому в цей період малюк мусить більше, ніж коли-небудь, займатися творчістю, вирішувати безліч абсолютно нових для нього завдань самостійно і без попереднього навчання (якщо, зрозуміло дорослі дозволяють йому це робити, вони вирішують їх за нього). У дитини закотився далеко під диван м'яч. Батьки не повинні поспішати дістати йому цю іграшку з-під дивана, якщо дитина може вирішити це завдання сам.

Четверте умова успішного розвитку творчих здібностей полягає в наданні дитині великої свободи у виборі діяльності, у чергуванні справ, в тривалості занять одним яким-небудь справою, у виборі способів і т.д. Тоді бажання дитини, її інтерес, емоційний підйом послужать надійною, гарантією того, що вже більше напруження розуму не призведе до перевтоми, і піде дитині на користь.

Але надання дитині такої свободи не виключає, а, навпаки, передбачає ненав'язливу, розумну, доброзичливу допомогу дорослих - це і є п'яту умову успішного розвитку творчих здібностей. Найголовніше тут - не перетворювати свободу у вседозволеність, а допомога в підказку. На жаль, підказка - поширений серед батьків спосіб "допомоги" дітям, але вона тільки шкодить справі. Не можна робити що-небудь за дитину, якщо він може зробити сам. Не можна думати за нього, коли він сам може додуматися.

Давно відомо, що для творчості необхідно комфортна психологічна обстановка і наявність вільного часу, тому шосте умова успішного розвитку творчих здібностей - тепла дружня атмосфера в сім'ї і дитячому колективі. Дорослі повинні створити безпечну психологічну базу для повернення дитини з творчого пошуку і власних відкриттів. Важливо постійно стимулювати дитину до творчості проявляти співчуття до його невдач, терпляче ставитися навіть до дивних ідей невластивим в реальному житті. Потрібно вилучити з ужитку зауваження та засудження.

Але створення сприятливих умов недостатньо для виховання дитини з високим творчим потенціалом, хоча деякі західні психологи і зараз вважають, що творчість спочатку властиво дитині і, що треба тільки не заважати йому вільно самовиражатися. Але практика показує, що такого невтручання мало: не всі діти можуть відкрити дорогу до творення, і надовго зберегти творчу активність. Виявляється (і педагогічна практика доводить це), якщо підібрати відповідні методи навчання, то навіть дошкільниківа, не втрачаючи своєрідності творчості, створюють твори більш високого рівня, ніж їх ненавчені самовиражаються однолітки. Не випадково зараз так популярні дитячі гуртки і студії, музичні школи та школи мистецтв. Звичайно, ведеться ще багато суперечок про те, чому ж і як вчити дітей, але той факт, що вчити треба не викликає сумнівів.

Виховання творчих здібностей дітей буде ефективним лише в тому випадку, якщо воно буде являти собою цілеспрямований процес, у ході якого вирішується ряд приватних педагогічних завдань, спрямованих на досягнення кінцевої мети. І в цій роботі, на основі вивчення літератури з даної теми, спробували визначити основні напрями та педагогічні завдання з розвитку таких найважливіших компонентів творчих здібностей як творче мислення і уява в дошкільному віці.слення дошкільник творчість гра

Сутність та особливості розвиваючих ігор

До початку дошкільного віку дитина вже володіє певним життєвим досвідом, який поки що недостатньо усвідомлений і являє собою скоріше потенційні здібності, ніж склалася здатність реалізовувати вміння у своїй діяльності. Завдання виховання полягає як раз в тому, щоб спираючись на ці потенційні можливості, просунути вперед свідомість малюка, покласти початок повноцінного внутрішнього життя.

Як же вирішити цю задачу в умовах суспільного дошкільного виховання? Намагаючись відповісти на це питання, зупинимося на деяких принципових положеннях, що лежать в основі запропонованої системи ігор.

Гра - самостійна діяльність, в якій діти вперше вступають в спілкування з однолітками. Їх об'єднує єдина мета, спільні зусилля до її досягнення, загальні інтереси і переживання. Діти самі вибирають гру, самі організовують її. Але в той же час ні в якій іншій діяльності немає таких суворих правил, такий обумовленості поведінки, як тут. Тому гра привчає дітей підпорядковувати свої дії і думки певної мети, допомагає виховувати цілеспрямованість. У грі дитина починає відчувати себе членом колективу, справедливо оцінювати дії і вчинки своїх товаришів і свої власні. Завдання вихователя полягає в тому, щоб зосередити увагу грають на таких цілях, які викликали б спільність почуттів і дій, сприяти встановленню між дітьми відносин, засновані на дружбу, справедливості, взаємної відповідальності.

Творча колективна гра є школою виховання почуттів дошкільників. Моральні якості, сформовані в грі, впливають на поведінку дитини в житті, в той же час навички, що склалися в процесі повсякденного спілкування дітей один з одним і з дорослими, отримують подальший розвиток в грі. Потрібно велике мистецтво вихователя, щоб допомогти дітям організувати гру, яка спонукала б до добрих вчинків, викликала б найкращі почуття.

Творче начало проявляється і в задумі - виборі теми гри, малюнка, в знаходженні способів здійснення задуманого, і в тому, що діти не копіюють бачене, а з великою щирістю і безпосередністю, не піклуючись про глядачів і слухачів, передають своє ставлення до зображуваного, свої думки та почуття.

На відміну від дорослих діти не здатні у всіх деталях обміркувати майбутню роботу або гру, вони мають лише загальний план, який реалізується в процесі діяльності. Завдання вихователя - розвивати творчі здібності дитини, цілеспрямоване уяву, спонукати його в будь-якій справі йти від думки до дії.

Дитяча творчість засновано на відтворенні, що є важливим чинником розвитку дитини, зокрема його художніх здібностей. Завдання педагога, спираючись на схильність дітей до наслідування, прищепити їм навички та вміння, без яких неможлива творча діяльність, виховувати в них самостійність, активність у застосуванні цих знань і умінь, формувати критичне мислення, целенаправле^шостъ. Навчання грає величезну роль в розумової творчої діяльності дитини. При правильному навчанні творчість дітей досягає щодо високого рівня.

Психологічний вік дитини - поняття умовне і визначається не тільки календарними строками, тобто кількістю прожитих років і місяців, а й рівнем психічного розвитку. Головне тут - послідовність етапів розвитку (неприпустимо переступати через цілий етап). Ігри повинні пропонуватися відповідно з урахуванням необхідної послідовності етапів - від простих і доступних кожному малюку ігор слід переходити до більш складним. У кожній грі необхідно спиратися на те, що дитина вже вміє і що він сам любить робити. Педагогу важливо знати і розуміти, що вміють і люблять робити його вихованці незалежно від їх віку, і на цій основі вводити нові дії і нові завдання.

Так, наприклад, трирічні діти, як правило, люблять і вміють бігати і стрибати. Використовуючи ці вміння, можна організовувати нові ігри, засновані на новій послідовності цих рухів, їх поступове ускладнення і головне - їх новий зміст і осмисленні: не просто бігати і стрибати, а стрибати в уявній ситуації (по купинах на болоті або бігти від кота чи лисиці , які можуть їх зловити).

Крім того, на кожному віковому етапі між дітьми існують значні індивідуальні відмінності, їх так само необхідно враховувати при проведенні ігор. Майже в кожній групі дитячого саду є принаймні три типи дітей, які по різному поводяться під час будь-якої діяльності, у тому числі в ігровій, і відповідно вимагають різного підходу.

Діти першого типу дуже активні, рухливі, схильні до сильного збудження. Вони охоче приймають будь-яку нову гру і з ентузіазмом включаються в неї. Зазвичай вони швидко схоплюють суть гри і прагнуть взяти на себе активні ролі. Але часто ці вихованці не звертають уваги на інших, і зайняті демонстрацією власних можливостей.

Однак не всі діти включаються в гру навіть за підтримки вихователя. У кожній групі можуть виявитися мляві, пасивні вихованці, які відстають у розвитку від однолітків і не можуть діяти нарівні з ними. Навіть при багаторазовому повторенні гри вони не розуміють її суті і уникають активних ролей, а взявши їх на себе, діють неправильно. Такі діти потребують особливої уваги з боку вихователя. Колективна, групова робота з ними не ефективна. Вони потребують в особистому контакті з дорослим, в його особистому уваги, поясненні, заохоченні. Індивідуальні заняття необхідні для нормального психічного і особистісного розвитку.

Таким чином, різні діти вимагають різного підходу і мають потребу в різних виховних впливах. Разом з тим, на жаль, в дитячих садах іноді користуються методами, які неприпустимі ні для яких дітей і ні за яких обставин.

Ні в якому разі не можна насильно (заборонами, погрозами, покараннями) примушувати дитину робити те, чого він не хоче, до чого він ще не готовий. Завдання вихователя (і в цьому полягає мистецтво виховання) - зацікавити малюка, захопити його корисним заняттям, підтримати найменші успіхи. Примусом можна тільки відбити інтерес до гри, що зробить весь виховний процес безглуздим.

Настільки ж безглузді і навіть шкідливі прямі вимоги щось запам'ятати чи засвоїти в грі. Ми вже говорили, що дитина в дошкільному віці не може вчитися на вимогу дорослого. Він здатний запам'ятовувати й засвоювати тільки те, що потрібно йому самому, в чому він відчуває практичну необхідність. Така необхідність природно виникає у цікавій та захоплюючій грі. Підміняти гру вправами або уроком, вимагати механічного повторення якихось слів чи рухів неприпустимо. Тим більше, неприпустимі роздратований тон і грубість у відносинах з дітьми.

Доброзичливість, несподіванки різного роду - є значно більш ефективними засобами в роботі з дітьми. І ці кошти завжди у Ваших руках. Потрібно вміти вчасно здивуватися або засмутитися, заінтригувати дітей якоюсь несподіванкою, висловити захоплення, показати мімікою, інтонацією, рухом свою зацікавленість грою і успіхами в ній дитини. Звичайно, все це вимагає від вихователя артистизму. Тільки радість успіху, захопленість, зацікавленість ведуть до формування повноцінної особистості людини.

ВИСНОВКИ ДО І РОЗДІЛУ

Аналізуючи представлені вище точки зору з питання про складові творчих здібностей можна зробити висновок, що незважаючи на відмінність підходів до їх визначення, дослідники одностайно виділяють творчу уяву та якість творчого мислення як обов'язкові компоненти творчих здібностей.

Виходячи з цього, можна визначити основні напрямки в розвитку творчих здібностей дітей:

1. Розвиток уяви.

2. Розвиток якостей мислення, які формують креативність.

Творчі здібності дітей у художній діяльності формуються на тлі загального розвитку і завдяки спеціальному навчанню. При цьому важливо пам'ятати, що художні можливості дітей диференційовані, а про результати їхнього навчання свідчить не лише те, наскільки вміло вони малюють, співають, читають вірші, а й глибина і сила інтересу, ставлення до якості виконання завдання, прагнення і намагання вдосконалювати навички художньої діяльності.

Поліпшенню змісту естетичного виховання сприяють створення у дошкільних закладах розвивального виховного середовища, модернізація засобів і методів роботи з дітьми, спрямованої на розвиток їхнього творчого ставлення до естетичного освоєння дійсності, відображення його у власній творчій діяльності.

РОЗДІЛ ІІ. ЕМПІРИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ОСОБЛИВОСТЕЙ ТВОРЧОГО РОЗВИТКУ ДОШКІЛЬНИКІВ

2.1. Методи та організація дослідження

Метою нашого дослідження було перевірити що, при наявності умов створених для творчого розвитку, у дитини розвивається творче мислення.

У дослідженні брали участь 15 дітей ДНЗ «Волошка», старшої групи "Дзвіночок" віком від 5-6 років.

Дослідження здійснювалось у два етапи:

Перший етап – діагностика невербальних творчих здібностей (продуктивна творчість). За допомогою короткого тесту творчого мислення "Фігурна форма" Торранса. Скорочений варіант образотворчої (фігурної) батареї тесту креативності П. Торранса представляє собою завдання "Закінчи малюнок ". Завдання "Закінчи малюнок" являє собою другий субтест фігурної батареї тестів творчого мислення П. Торранса.

Другий етап – діагностика вербальних творчих здібностей. За допомогою модифікацією тестів Гілфорда:

субтесту "Римування" на вияв здібностей к поетичної творчості .

субтест "Використання предметів" (варіанти вживання)

субтест "Словесна асоціація"

Перший етап - ми розглядаємо скорочений варіант образотворчої (фігурної) батареї тесту креативності П. Торренса. зупинившись на завданні "Закінч малюнок ". Завдання "Закінчи малюнок" являє собою другий субтест фігурної батареї тестів творчеського мислення II. Торренса. Тест може бути використаний для дослідження творчої обдарованості дітей, починаючи з до-шкільного віку (5-6 років).

Інструкція до тестового завдання:

Дітям роздається по 10 незакінченних фігур (Додаток А) щоб вони додали до них додаткові лінії, і вийшли цікаві предмети чи сюжетні картинки, і дали їм назву. На виконання цього завдання відводиться 10 хвилин.

Процедури вимірювання.

2.2. Аналіз та інтерпретація результатів

1. Треба чітко усвідомлювати концепцію творчого мислення П. Торранса: зміст показників швидкості, гнучкості, оригінальності та ретельності розробки ідей як характеристик цього процесу.

2. Спочатку слід визначити, чи варто відповідь зараховувати, тобто релевантний він завданням. Ті відповіді, які не відповідають завданням, не враховуються. Нерелевантними вважаються відповіді, в яких не виконана основна умова завдання - використовувати вихідний елемент. Це ті відповіді, в яких малюнок випробуваного ніяк не пов'язаний з незавершеними фігурами.

3. Обробка відповідей. Кожну релевантну ідею (тобто малюнок, що включає в себе вихідний елемент) слід віднести до однієї з 83 категорій відповідей Використовуючи ці списки, визначте номери категорій відповідей і бали за їх оригінальність. Запишіть їх у відповідних графах.

Якщо оригінальність відповідей оцінюється 0 або 1 балом, категорія відповідей може бути визначена за списком 1 У цей список увійшли найменш оригінальні відповіді для кожної з фігур тесту. Для більш оригінальних відповідей (з оригінальністю 2 бали) складено список № 2. У цьому списку зібрані категорії, загальні для всіх фігур тесту.

Потім визначаються бали за розробленість кожної відповіді, які заносяться в графу, відведену для цих показників виконання завдання. Показники категорій оригінальності і розробленості відповідей записуються на бланку, в рядку, що відповідає номеру малюнка. Там же записуються пропуски (відсутність) відповідей.

Показник швидкості для тесту може бути отриманий прямо з номера останньої відповіді, якщо не було пропусків або нерелевантних відповідей. В іншому випадку слід порахувати загальну кількість врахованих відповідей і записати це число у відповідній графі. Щоб визначити показник гнучкості, закресліть повторювані номери категорій відповідей і порахуйте, що залишилися. Сумарний бал за оригінальність визначається додаванням усіх без винятку балів у цій колонці. Аналогічним чином визначається сумарний показник розробленості відповідей.

Гнучкість. Цей показник визначається числом різних категорій відповідей. Для визначення категорії можуть використовуватися як самі малюнки, так і їх назви (що іноді не збігається). Нижче наведено список № 2, що включає 99% відповідей. Для тих відповідей, які не можуть бути включені до жодної з категорій цього списку, слід застосовувати нові категорії з позначенням їх "XI", "Х2" і т. д. Однак це потрібно дуже рідко.

Категорії відповідей, оцінюваних 0 або 1 балом за оригінальність, значно зручніше визначати за списком № 1 окремо для кожної стимульной фігури.

Оригінальність. Максимальна оцінка дорівнює 2 балам для неочевидних відповідей з частотою менше 2%, мінімальна - 0 балів для відповідей з частотою 5% і більше, а 1 бал зараховує-ся за відповіді, що зустрічаються в 2-4,9% випадків. Дані про оцінку категорії та оригінальності відповіді наведено у списку № 1 для кожної фігури окремо. Тому інтерпретацію результатів доцільно починати, використовуючи цей список.

Преміальні бали за оригінальність відповідей, у яких випробуваний об'єднує кілька вихідних фігур в єдиний малюнок. Торренс вважає це проявом високого рівня творчих здібностей, оскільки такі відповіді досить рідкісні. Торренс вважає за необхідне присуджувати додаткові бали за оригінальність при об'єднанні в блоки вихідних фігур: об'єднання двох малюнків - 2 бали; об'єднання 3-5 малюнків - 5 балів; об'єднання 6-10 малюнків - 10 балів. Ці преміальні бали додаються до загальної суми балів за оригінальність по всьому завданням.

Розробленість. При оцінці ретельності розробки відповідей бали даються за кожну значущу деталь (ідею), що доповнює вихідну стимульную фігуру, як у межах її контуру, так і за її межами. При цьому, проте, основний, найпростіший відповідь має бути значущим, інакше його розробленість не оцінюється. Один бал дається за:

Кожну істотну деталь загальної відповіді. При цьому кожен клас деталей оцінюється один раз і при повторенні не враховується. Кожна додаткова деталь відзначається крапкою або хрестиком один раз;

Колір, якщо він доповнює основну ідею відповіді;

Спеціальну штрихування (але не за кожну лінію, а за загальну ідею);

Тіні, обсяг, колір;

Прикраса, якщо воно має сенс саме по собі,

Кожну варіацію оформлення (крім суто кількісних повторень), значиму по відношенню до основного відповіді. Наприклад, однакові предмети різного розміру можуть передавати ідею простору;

Поворот малюнка на 90 ° і більше, незвичність ракурсу (вид зсередини, наприклад), вихід за рамки завдання більшої частини малюнка;

Кожну подробиця в назві понад необхідний мінімум. Якщо лінія розділяє малюнок на дві значущі частини, підраховують бали в обох частинах малюнка і підсумовують їх. Якщо лінія позначає певний предмет - шов, пояс, шарф і т. д., то вона оцінюється 1 балом.

Швидкість, або продуктивність. Цей показник не є специфічним для творчого мислення і корисний насамперед тим, що дозволяє зрозуміти інші показники КТТМ. (табл. 2.1.)

Таблиця 2.1. Середні показники КТГМ віком від 5-7 років.

Беглость

Гибкость

Оригинальность

Разработанность

9,0

7,5

10,3

22,4

Таблиця 2.2. Перетворення "сирих"показників в Т-шкалу

Бали по оригінальності

Бали по розробленості

Т-шкала

100

66

95

62

90

58

85

20

54

80

19

49

75

18

45

70

16

40

65

15

35

60

13

31

55

12

26

50

10

22

45

9

18

40

7

14

35

6

10

30

4

5

25

2

1

20

1

Другий етап- проведення тестів з вербального творчого мислення. Він мав три субтеста:

1 субтест "Римування" - спрямований на виявлення здібностей до поетичної творчості. Здатність до такого виду творчості включає в себе поетичне сприйняття краси навколишнього світу, сприйняття і відтворення ритмічності, музикальності людської мови. Природно, що не всі компоненти цих здібностей присутні у дітей, але можна безумовно припустити, що досить розвинену уяву, свіжість емоційного сприйняття, а також спрямоване, ситуатівне словесна творчість, виражається у вигадуванні різних "лічилок", "пісеньок". Діти 6-7 років дають велику кількість оригінальних відповідей. Данний субтест містить 3 завдання. Вони полягають в тому, щоб придумати вірш, використовуючи заданий перший рядок:

"Із труби димок іде …"

"Іде вовк по вулиці …"

"Показав садовод …"

У данному субтесті можно виділити наступні показники творчіх здібностей: легкість, оригінальність, точність.

Інтерпритація тесту:

Легкість визначається через наявність рими у вірші, ритмічності рядків, музикальність, а також по кількості придуманих рядків.

За кількість придуманих віршованих рядків дається наступна оцінка: 1 рядок - 1 бал; 2-3 рядки - 2 бали; більше 3 рядків - 3 бали.

Оригінальність вірша визначається через оберненопропорційні показники частоти народження тем, образів у придуманих рядках. Оригінальність у даному випадку визначається більш брутальним спосібом, ніж в інших субтестах, але така специфіка завдання, адже зрозуміло, що проста перестановка слів у вірші призводить до того, що вже по-новому звучить вірш. Точність визначається через логічність, вміння вдало підібрати за змістом продовження рими. При відсутності такої точності з набраної суми балів у кожному завданні знімається один бал. Максимальна оцінка за субтест буде складатися з суми максимальних показників за ступенем легкості і оригінальності у створенні нового, а також точності відповідей.

2 субтест "Використання предметів" (варіанти вживання) –

Завдання: Перелічити якомога більше способів використання предмета, що відрізняються від звичайного вживання.

Інструкція випробуваному: Газета використовується для читання, ти можеш придумати інші способи використання газети. Що з неї можна зробити? Як її можна використовувати?

Інструкція зачитується усно.

Час виконання субтеста t = 3 хв. Усі відповіді дослівно записуються психологом при індивідуальній формі проведення. При груповій формі проведення відповіді записують самі випробовувані. Час засікається після прочитання інструкції.

Оцінювання: Результати виконання тесту оцінювалися в балах.

Є три показники:

1) Швидкість (швидкість відтворення ідей) - сумарна кількість відповідей. За кожну відповідь дається 1 бал, всі бали сумуються.

Б = 1 × n (3.1)

де n = число доречних відповідей; Б = швидкість

2) Гнучкість - число класів (категорій) відповідей.

Усі відповіді можна віднести до різних класів. Наприклад, відповіді на кшталт: зробити з газети - шапку, корабель, іграшку і т.д., можна віднести до одного класу - Створення виробів та іграшок.

Далі перераховуються основні категорії відповідей.

Слід приписати кожної відповіді номер категорії з вищенаведеного списку, потім, якщо кілька відповідей будуть ставитися до однієї категорії, то враховувати першу відповідь з цієї категорії, тобто враховувати кожну категорію тільки один раз .. Потім слід підрахувати число використаних дитиною категорій. У принципі, число категорій може змінюватися від 0 до 12 (якщо не буде дано відповідей, віднесених до нової категорії, якої немає в списку категорій). Хтось може дати багато відповідей, тобто мати високий показник за фактором швидкість, але всі відповіді можуть належати до однієї категорії, наприклад до категорії № 12 - Створення виробів, іграшок.

За одну категорію даємо - 3 бали.

Г = 3 × m (3.2)

де Г - показник гнучкості, m - число використаних категорій.

Відповідям не підходить ні до якої категорії присвоюється нова категорія і, відповідно, додається по 3 бали за кожну нову категорію. Таких відповідей може бути кілька. Але перш ніж присвоювати нову категорію, слід дуже уважно співвіднести відповідь з наведеним списком категорій.

3) Оригінальність - число відповідей з незвичайним вживанням поняття, в даному випадку оригінальним вважається відповідь, даний 1 раз на вибіркою обсягом 30-40 осіб. 1 оригінальна відповідь - 5 балів.

Усі бали за оригінальні відповіді сумуються.

Ор = 5 × k (3.3)

де Ор - показник оригінальності, k - число оригінальних відповідей.

Строгий підрахунок сумарного показника по кожному субтесту слід проводити після процедури стандартизації, тобто перекладу сирих балів у стандартні. У даному випадку, ми пропонуємо проводити підсумовування балів по різних факторів, віддаючи собі звіт в тому, що така процедура не є досить коректною, а отже, сумарними балами можна користуватися тільки як приблизними і оцінними.

Т2 = Б2 + Г2 + Ор2 = n + 3 × m + 5 × k (3.4)

де Т2, - сумарний бал по 2 субтесту, Б2 - швидкість по 2 субтесту, Г2 - гнучкість по 2 субтесту, Ор2 - оригінальність по 2 субтесту, n - загальне число доречних відповідей, m - число категорій, k - число оригінальних відповідей

Слід звернути особливу увагу на термін доречні, адекватні відповіді. Перше - слід виключати з числа враховуються ті відповіді, які згадувалися в інструкції - очевидні способи використання газет: читати газету, дізнаватися новини і т.д., крім спеціально обумовлених у категорії 1. Але в цьому випадку треба виключати тільки найочевидніші способи використання газети, по суті тільки вищенаведені. Друге - слід виключати повторювані (повністю) дублюючих один одного відповіді.

Субтест 3 "Словесна асоціація"

Завдання: Привести якомога більше визначень для загальновживаних слів. Інструкція випробуваному: Приведи якомога більше визначень для слова - книга. Наприклад - красива книга - яка ще буває книга?

Час виконання субтеста - 3 хвилини.

Оцінювання: Результати виконання субтеста оцінюються в балах по 3 показниками:

1) Швидкість - сумарна кількість наведених визначень - n. 1 визначення - 1 бал.

Б = n(3.5)

де Б - показник швидкості, n – наведены визначення

2) Гнучкість - число наведених класів - категорій відповідей. 1 категорія - 3 бали

Г = 3 × m(3.6)

де Г - показник гнучкості, m - число категорій відповідей (Додаток 5).

Усі відповіді, які належать до однієї категорії, враховуються один раз і отримують - 3 бали. У принципі, максимально-можливий бал - 12 × 3 = 36 балів (у випадку, коли у відповідях присутні всі дванадцять категорій, що на практиці зустрічається виключно рідко, а також відсутні відповіді, яким присвоюється нова категорія). Як і в субтесте 2 відповідям, не відповідним ні до якої категорії, присвоюється нова категорія і, відповідно, додається по 3 бали за кожну нову категорію. У цьому випадку максимально отримане число балів може збільшитися.

3) Оригінальність - число оригінальних визначень - в нашому випадку - k. Оригінальна визначення - наведене всього 1 раз на вибірці з 30-40 осіб. 1 оригінальне визначення - 5 балів

Ор = 5 × k(3.7)

де Ор - показник оригінальності, k - число оригінальних визначень.

Т3 = n + 3 × m + 5 × k,(3.8)

де Т3 - сумарний показник 3 субтеста.

Після проведення психодіагностичних методик з дітьми, ми виконали аналіз отриманних результатів та висвітлимо його у згідних таблицях.

Інтерпритація результатів тестування.

1. Швидкість, або продуктивність. Цей показник не є специфічним для творчого мислення і корисний насамперед тим, що дозволяє зрозуміти інші показники КТТМ.

2. Гнучкість. Цей показник оцінює розмаїття ідей і стратегій, здатність переходити від одного аспекту до іншого. Нагадаємо, що якщо випробуваний має низький показник гнучкості, то це свідчить про ригідність його мислення, низький рівень інформованості, обмеженості інтелектуального потенціалу і (або) низьку мотивацію.

3. Оригінальність. Цей показник характеризує здатність висувати ідеї, що відрізняються від очевидних, загальновідомих, загальноприйнятих, банальних чи твердо встановлених. Той, хто отримує високі значення цього показника, зазвичай характеризуються високою інтелектуальною активністю і неконформностью. Оригінальність рішень передбачає здатність уникати легенів, очевидних і нецікавих відповідей. Бали переводяться у Т-шкалу.

4. Розробленість. Високі значення цього показника характерні для учнів з високою успішністю, здатних до винахідницької та конструктивної діяльності. Низькі - для відстаючих, недисциплінованих і недбайливих учнів. Показник розробленості відповідей відображає як би інший тип швидкості мислення і в певних ситуаціях може бути як перевагою, так і обмеженням, в залежності від того, як це якість проявляється.

Діаграмма педставлена на (рис. 2.1) з результатами данного тесту, по показникам оригінальність і розробленість.

Рис. 3.1. Діаграма зображення результатів тесту "Фігурна форма" по показникам оригінальність і розробленність

На (рис. 2.2.) привели приклади дитини з найбільш високоми показниками по шкалі оригінальність і розробленість Тімура П.

Усі малюнки досить яскраві и різноманітні. За шкалою гнучкість лише два малюнка відносяться до однієї категорії (37), а всі інші не повторюються, що свідчить про здатність висувати ідеї, що відрізняються від очевидних і характеризуються високою інтелектуальною активністю і неконформностью. Найбільш високий показник оригінальність рішень, який передбачає здатність уникати очевидних і нецікавих відповідей. Також високий показник по розробенності, що свідчить про високу успішність, здатних до винахідницької та конструктивної діяльності людей.

Нижче на (рис. 2.3.) наведен приклад дитини с найменьш низькими показниками, нижче норми Аліна П. За шкалою гнучкість досить непогані показники, достатньо розмаїття ідей .З десяти малюнків, чотири з них по показнику оригінальність отримали 0 баллів, це характерезує що усі малюнки достатньо очевидні і загальновідомі. По шкалі розробленість 70 біллів, це више середньої норми. Високі значення цього показника характерні для учнів з високою успішністю, здатних до винахідницької та конструктивної діяльності. Загалом у цієї дитини результати непогань, але за шкалою оригінальність, вона являється найслабшою. А школа оригінальність являється найбільш важливої серед інших показників, при діагностиці творчого мислення.

Після другого етапу - проведення тестів з вербального творчого мислення, який містив три субтеста ми отримали такі результати:

1 субтест "Римування".

У таблиці В.2. приведені результати теста "Римування".

При проведенні данного субтесту у деяких дітей виникали складності. Деякі діти взагалі відмовилися складати вірші. Ми можемо побачити з таблиці, що у всіх дітей досить різний рівень. Для порівняння приведимо приклади з найбільш високим та низьким баллом.

Високи показники по данному субтесту говорять о досить розвиненной уяві і до поетичного сприйняття краси навколишнього світу

Найбільш низький показник по тесту "Римування" отримав Артем К. Дитина не змогла виконати завдання, отримала 0 баллів.

2 субтест "Використання предметів" (варіанти вживання) – результати наведенні у таблиці В.3. Слід зазначити що, усі діти достатньо швидко вигадували відповіді. Найбільше відповідей приходилось на категорію "Створення виробів, іграшок". Відповіді колебляться від 6 до 38 баллів.

Відповіді з найбільш високими баллами Міхаіл К.:

Корабель, шапку, костер распалить, завернуть в нее что-то, кроссворды разгадывать, решать примеры в газете, наклеить на дверь при ремонте, положить на пол при ремонте, заворачивать гвозди, обрезанные волосы заворачивать, на ноги одевать, вытереть грязь, пыль, моль заворачивать, ставить обувь.

Відповіді з найбільш низькими баллами Вікторія Г.:

Самолетик, постелить под рыбу, читать, банку заворачивать, покрасить и сделать из нее обои, завернуть рыбу, вместо слюнявчика, игрушки делать.

3 субтест "Словесна асоціація", результати наведенні у таблиці В.4.

Розмах по кількостей відповідей від 0 до 24 баллів. Завдання для дітей було легким, тільки у одного хлопця виникли затруднення. Також була одна оригінальна відповідь у Дарьї Л.. за яку вона отримала 5 баллів. Відповідь книга авторська. Далі приведено приклади з найбільш високими показниками

Дарья Л. відповіді:

У таблиці В.5. ми підвили підсумок трьох субтестів з вербальної творчості. Потім вирахували середній показник.

Ср.б.= Общ.сумма баллів/кол-во дітей

Ср.б= 602/15=40,13 баллов.

Ми бачимо, що 40% - дітей мають рівень нижче середнього, 20% - середній показник, а 40% - мають показники висче середнього баллу.

По проведенню діагностики творчих здібностей за допомогою вербальних та невербальних тестів ми отримали наступні результати:

Невербальна творчість: Вербальна творчість:

53,3% - високий рівень; 40% - високой рівень;

20% - середні рівень; 20% - середній рівень;

26,7% - низький рівень. 40% - низький рівень.

Тобто при діагностиці творчих здібностей у группі "Дзвіночок" віком від 5-7 років, приймали участь 15 дітей. По результатам тестування ми побачили що, невербальна творчість розвинена трохи більше, що свідчить про те що дітям легше проявляти себе у малюнках ніж у вербальній творчості, що пов’язано з розвиненностю речового апарату, та недостатня кількість словникового запасу, що недає можливість дитині повною мірою, яскраво висловити свї думки та почуття, у малюнках дитина почуває себе більш обізнаною, відкритою і має можливість різноманітно виявити свлю особистість. На діаграммі (рис. 2.4) зведенні результати вербальної і невербальної творчості.

Таблиця В.1. Результати теста "Фігурна форма", після переведення сиріх балів по оригінальності ідей і розробки малюнка в Т шкалу:

Імя

швидкість

гнучкість

Оригінальність

(Т-шкала)

Розробленість

(Т-шкала)

Аліна П.

10

7

40

70

Артем К.

10

7

42

67

Вікторія Г.

10

8

50

100

Дарья Л.

10

9

40

75

Захар М.

10

10

50

91

Іван Л.

10

10

55

73

Іван Ч.

10

6

55

60

Ігорь С.

10

9

45

66

Марія Л.

10

9

50

75

Міхаіл К.

10

7

60

85

Настя Б.

10

9

66

76

Наталья К.

10

8

55

69

Оля К.

10

8

55

68

Радіон О.

10

9

55

100

Тімур П.

10

8

70

100

Таблиця В.2. Результати субтесту 1

"Римування" на вияв здібностей к поетичної творчості

Імя

легкість

оригінальність

точність

обща кіл-ть баллів

Аліна П.

1

1

0

2

Артем К.

0

0

0

0

Вікторія Г.

6

8

0

14

Дарья Л.

5

5

0

10

Захар М.

5

4

-1

8

Іван Л.

2

2

0

4

Іван Ч.

6

7

0

13

Ігорь С.

4

5

-1

8

Марія Л.

6

5

-1

10

Міхаіл К.

5

6

-1

10

Настя Б.

2

2

0

4

Наталья К.

6

6

0

12

Оля К.

5

7

0

12

Радіон О.

5

3

0

8

Тімур П.

6

6

-1

11

Таблиця В.3. Результати субтесту 2 "Використання предметів" (варіанти вживання)

Імя

швидкість

гнучкість

оригінальність

Т2

Аліна П.

7

21

5

33

Артем К.

5

1

0

6

Вікторія Г.

9

15

0

24

Дарья Л.

2

6

0

8

Захар М.

2

9

0

11

Іван Л.

4

6

0

10

Іван Ч.

6

6

0

12

Ігорь С.

11

15

0

26

Марія Л.

8

12

0

20

Міхаіл К.

14

24

0

38

Настя Б.

4

9

0

13

Наталья К.

8

6

0

14

Оля К.

6

15

0

21

Радіон О.

9

9

0

18

Тімур П.

15

3

0

18

Таблиця В.4. Результати субтесту 3 "Словесна асоціація"

Імя

швидкість

гнучкість

оригінальність

Т3

Аліна П.

9

12

0

21

Артем К.

1

3

0

4

Вікторія Г.

8

12

0

20

Дарья Л.

7

12

5

24

Захар М.

5

9

0

14

Іван Л.

3

6

0

9

Іван Ч.

0

0

0

0

Ігорь С.

8

12

0

20

Марія Л.

6

6

0

12

Міхаіл К.

7

3

0

10

Настя Б.

5

9

0

14

Наталья К.

3

3

0

6

Оля К.

7

9

0

16

Радіон О.

5

12

0

17

Тімур П.

5

12

0

17

Таблиця В.5. У таблиці об’єднані результати трьох субтестів по вербальній творчості: "Римування", "Використання предметів", "Словесна асоціація":

Імя

Субтест 1

Субтест 2

Субтест 3

загальна кі-ть

Аліна П.

2

33

21

56

Артем К.

0

6

4

10

Вікторія Г.

14

24

20

58

Дарья Л.

10

8

24

42

Захар М.

8

11

14

33

Іван Л.

4

10

9

23

Іван Ч.

13

12

0

25

Ігорь С.

8

26

20

54

Марія Л.

10

20

12

42

Міхаіл К.

10

38

10

58

Настя Б.

4

13

14

31

Наталья К.

12

14

6

32

Оля К.

12

21

16

49

Радіон О.

8

18

17

43

Тімур П.

11

18

17

46

Усього

602

Размещено на Allbest.ru

ВИСНОВКИ ДО ІІ РОЗДІЛУ

В результаті проведення діагностики творчих здібностей за допомогою короткого тесту творчого мислення "Фігурна форма" Торранса. Скорочений варіант образотворчої (фігурної) батареї тесту креативності П. Торранса представляє собою завдання "Закінчи малюнок ". Ми отримали показники

По шкалі: швидкість, гнучкість, оригінальність і розробленість. Які наведені у додатку В, таблиця В.1. Порівняли отриманні результати з середніми показники КТГМ віком від 5-7 років. В результаті отриманних результатів 15 дітей які приймали участь у данному тесті показали високий рівень невербальної творчої діяльності, і відповідають показникам норми свого віку.

За показником оригінальності ідей, який є найважливішим показником у данному тесті, ми отримали такі результати:

53,3 % дітей мають - верхня межа показника норми

20 % дітей мають - середній показник норми

26,7 % дітей мають - низька межа показника норми

За показником розробленості малюнка:

100% - дітей мають верхню межу показника норми.

За показниками швидкості:

100% - дітей мають верхню межу показника норми.

За показниками гнучкості:

100% - дітей мають верхню межу показника норми.

ВИСНОВКИ

У результаті виконаної роботи можна зробити наступні висновки.

Діалектичне мислення називають творчим мисленням. Це розумовий процес, вироблюваний дитиною в процесі її рішення.

У дошкільників, у тому числі в дитячих садах, необхідно виявляти і розвивати інтелектуально-творчі задатки. Ефективні розвиваючі ігри і комплекс методів фантазування (з вигадуванням казок) та розвитку творчої уяви.

У дітей дошкільного віку здатності до творчості розвиваються поступово, проходячи кілька стадій розвитку. Ці стадії протікають послідовно: перш ніж бути готовим до наступної стадії, дитина обов'язково повинна оволодіти якостями, які формуються на існуючих.

Дослідження дитячої творчості виділяє три стадії розвитку творчого мислення: наочно-дійсне, причинне і евристичне.

У дітей, в тому числі в дитячих садах, необхідно виявляти і розвивати інтелектуально-творчі задатки. Для цього застосовуються розвиваючі ігри і комплекс методів фантазування (з вигадуванням казок) та розвитку творчої уяви.

Дитяча творчість грунтується на наслідування, яке служить важливим фактором розвитку дитини, зокрема його художніх здібностей.

Площинне моделювання для загального розвитку дітей дошкільного віку має величезне значення. У дітей розвивається мислення, логіка, прагнення до пізнання.

У самих різних системах навчання грі відводиться особливе місце. І визначається це тим, що гра дуже співзвучна природі дитини. Дитина від народження і до зрілості приділяє величезну увагу іграм. Гра для дитини - не просто цікаве проведення часу, але спосіб моделювання зовнішнього, дорослого світу, спосіб моделювання його взаємин, в процесі якого, дитина виробляє схему взаємин з однолітками. Діти з задоволенням самі придумують гри, за допомогою яких найбанальніші, побутові речі переносяться в особливий цікавий світ пригод.

Дошкільний вік має багатющі можливості для розвитку творчих здібностей. На жаль, ці можливості з часом необоротно втрачаються, тому необхідно, як можна ефективніше використовувати їх у дошкільному дитинстві.

Успішний розвиток творчих здібностей можливе лише при створенні певних умов, що сприяють їх формуванню. Але створення сприятливих умов недостатньо для виховання дитини з високорозвиненими творчими здібностями. Необхідна цілеспрямована робота з розвитку творчого потенціалу дітей.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Бакушинский А. Мережеві дослідні лабораторії "Школа для всіх" [Текст] / Бакушинский А., 2006. - 162 с.

2. Барташнікова І.Я. Барташніков О.О. Вчися граючи: Тренування інтелекту. Гра і тести для дітей 5-7 років [Текст] / Барташнікова І.Я., Барташніков О.О. Харків 1997.- 412 с.

3. Березіна В.Г., Викентьев І.Л., Модестов С.Ю. Дитинство творчої особистості. [Текст] / Березина В.Г., Викентьев І.Л., Модестов С.Ю. СПб.: Видавництво Буковського, 1994. - 60 с.

4. Багатий В., Нюкалов В. Розвивати творче мислення (ТРВЗ у дитячому садку). [Текст] / Багатий В., Нюкалов В. / / Дошкільне виховання. 1994 № 1, С. 17-19.

Брыкина Е.К. Творчество детей в работе с различными материалами: Кн. Для педагогов дошк. Учреждений, учителей нач. кл., родителей / под науч. Ред. Комаровой Т.С. – М.: Пед. Общество России, 2002. – 147с.

Венок фантазий: развитие художественно-творческих способностей дошкольников в процессе изобразительной деятельности и ознакомления с искусством: пособие для педагогов/ сост. Кривоногова Л.Д. – 2-е изд. – Мозырь: Белый ветер, 2006 – 46 с.

7. Венгер Н.Ю. Шлях до розвитку творчості [Текст] / Венгер Н.Ю. / / Дошкільне виховання. -1982, № 11, С. 32-38.

6. Виготський Л.М. Уява і творчість у дошкільному віці. [Текст] / Виготський Л.М. - СПб.: Союз, 1997. - 92 с.

7. Годфруа Ж. Психологія, вид. в 2 т., том 1. [Текст] / Годфруа Ж. - М.: Світ, 1992. - 460 с.

Гмошинская М.В. Работа младенцев красками – начало творческой деятельности / М.В. Гмошинская // Дошкольное воспитание. - № 2. – 2002. - с. 30-33.

Григорьева, Г.Г. Изобразительная деятельность дошкольников /Г.Г. Григорьева - М.: Академия, 1999. – 205с.

Григорьева Г.Г. Развитие дошкольника в изобразительной деятельности. – М., 2000.

Доронова Т.Н. Развитие детей в изобразительной деятельности / Т.Н. Доронова.// Ребенок в детском саду. - № 4. – 2004. – с. 21-29; № 5. – 2004. – с. 3-13.

Дьяченко О.М. Об основных направлениях развития воображения дошкольника./ О.М. Дьяченко // Вопросы психологии. - 1988. - № 6. - С.52-60.

13. Дьяченко О.М., Веракса М.Є. Чого на світі не буває. [Текст] / Дяченко О.М., Веракса М.Є. - М.: Знание, 1994 - 157 с.

14. Давидчук А. Н. Развитие у дошкольников конструктивного творчества. – М., 1976.

15. Ендовицкий Т. Про розвиток творчих здібностей. [Текст] / Ендовицкий Т.О. / / Дошкільне виховання. - 1967, № 12, С. 73-75.

16. Єфремов В.І. Творче виховання й освіту дітей на базі ТРИЗ. - Львів: Унікон-ТРИЗ.

17. Заїка Є.В. Комплекс ігор для розвитку уяви [Текст] / Заїка Є.В. / / Питання психології, 1993, № 2, С. 54-58.

12. Крилов Е. Школа творчої особистості [Текст] / Крилов Є. / / Дошкільне виховання. -1992, № 8, С. 11-20.

Казакова Т.Г. Изобразительная деятельность и художественное развитие дошкольников.- М.: Педагогика, 1983. – 112с.

Казакова Т.Г. Теория и методика развития детского изобразительного творчества: учеб. пособие для студентов вузов, обучающихся по специальностям "Дошк. педагогика и психология", "Педагогика и методика дошк. образования" / Т.Г. Казакова. - М.: Гуманитар. изд. центр ВЛАДОС, 2006. - 255с

Квач Н.В. Развитие образного мышления и графических навыков у детей 5-7 лет: Пособие для педагогических дошкольных учреждений. – М.: ВЛАДОС, 2001., С. 18

Додатки

Додаток А

Стимульний матеріал до тесту "Фігурна форма":

Додаток В

Результати діагностики невербальних творчих здібностей (продуктивна творчість). За допомогою короткого тесту творчого мислення "Фігурна форма" Торранса та

субтесту "Римування" на вияв здібностей к поетичної творчості

субтест "Використання предметів" (варіанти вживання)

субтест "Словесна асоціація"

35

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Курс:«Розвиток особистості на всіх вікових етапах життя»
Черниш Олена Степанівна
36 годин
590 грн

Всеосвіта є суб’єктом підвищення кваліфікації.

Всі сертифікати за наші курси та вебінари можуть бути зараховані у підвищення кваліфікації.

Співпраця із закладами освіти.

Дізнатись більше про сертифікати.