«Особливості раннього навчання англійської мови в початковій школі»

Опис документу:
Наукова робота полягая в обгрунтуванні раннього вивчення англійської мови. Проаналізувавши психолого-педагогічну та методичну літературу з даної теми можна зробити висновок, що питання вивчення іноземної мови в початковій школі є дуже актуальним, тому що саме в цей період пам'ять молодших школярів досить міцна. Вони досить легко й міцно запам’ятовують як окремі іншомовні слова, так словосполучення, фрази, вірші, мовні кліше.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися

44

ВСТУП

Визнання на державному рівні доцільності запровадження англійської мови у початковій школі стало предметом зацікавлених дискусій педагогів, філологів та батьків. У наш час вкрай важливо замислитися над завданням раннього шкільного навчання цього предмета і можливостями його реалізації, оскільки в суспільстві існує велика потреба у фахівцях з якісно високим рівнем англомовної підготовки.

Під час реформування системи освіти відбулися суттєві зміни у навчанні англійської мови. На перший план виступило комунікативно орієнтоване навчання, мета якого полягає в тому, щоб зацікавити учнів початкової школи у вивченні мови через накопичення та розширення їх знань та досвіду. Безумовно, таке навчання вимагає від учителів англійської мови творчого підходу, пошуку найефективніших форм та методів навчання.

Основні методи та прийоми навчання англійської мови у початковій школі стали предметом досліджень таких вчених, педагогів та методистів як Л.Биркун, С.Кочеткова, М.Ляховицький, Р.Мартинова, С.Ніколаєва, Ю.Пассов, Р.Пєріна, В.Плахотнік, Г.Рогова, С.Роман, Т.Фічора та інших.

Ефективність навчання англійської мови молодших школярів багато в чому залежить від вдало підібраних і вміло використаних вчителем методів та прийомів. Саме тому тема нашої роботи «Особливості раннього навчання англійської мови в початковій школі» є актуальною сьогодні та потребує вивчення.

Мета роботи полягає у дослідженні особливостей методів та прийомів раннього навчання англійської мови у початковій школі.

Згідно з метою бакалаврської роботи було передбачено виконання таких завдань:

  1. проаналізувати психолого-педагогічну та методичну літературу з проблеми вивчення;

  2. розглянути психологічні особливості учнів початкової школи;

  3. розглянути педагогічні тенденції в навчанні молодших школярів англійської мови;

  4. дослідити особливості методів та прийомів раннього навчання англійської мови;

  5. ознайомитися із сучасними вітчизняними та іноземними методиками раннього навчання іноземної мови;

  6. розглянути умови для здорового розвитку дитини на уроках англійської мови.

Об’єкт дослідженняпроцес навчання англійської мови у початковій школі.

Предмет дослідження – форми та методи навчання англійської мови в початковій школі.

Для розв’язання поставленої проблеми були використані такі методи дослідження:

  • теоретичні: теоретичний аналіз психолого-педагогічної та методичної літератури, індуктивно-дедуктивний, узагальнення, систематизація;

  • емпіричні: спостереження та аналіз, підбір вправ з використанням основних методів навчання англійської мови молодших школярів.

Структура роботи. Бакалаврська робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел.

Апробація. Результати дослідження були заслухані та обговорені на засіданні кафедри філології у квітні 2013 року і за результатами наукового дослідження була опублікована стаття «Особливості раннього навчання англійської мови в початковій школі» у збірці студентських наукових статей «Лінгводидактичні засади навчання дисциплін гуманітарного циклу в початковій школі» 2014 року.

РОЗДІЛ 1

ПСИХОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ МЕТОДИКИ РАННЬОГО НАВЧАННЯ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ

1.1 Психологічна характеристика вікових особливостей учнів початкових класів.

Школяр виступає суб’єктом навчальної діяльності. Говорячи про школяра як про активного, цілеспрямованого, внутрішньо вмотивованого суб’єкта учбової діяльності, відзначимо, що цей суб’єкт представлений різними віковими групами, а саме: молодший школяр, середній школяр, старший школяр. Кожний вік являє собою якісно новий етап психічного розвитку й характеризується багатьма змінами, які в сукупності утворюють своєрідність структури особистості дитини на даному етапі її розвитку [19, с.62].

При цьому важливо, що основні лінії інтелектуально-особистісно-діяльного розвитку по-різному реалізуються на кожному з вікових етапів. Так, від народження до 6 років розвивається рухова сфера та сфера відчуттів, мова. Виникають початкові форми самосвідомості. На закінчення цього періоду в дитини повинна бути сформована готовність до шкільного навчання, яка є результатом всієї системи виховання й навчання в сім’ї та дитячому садку [27, с.39].

Необхідні для школяра як суб’єкта навчальної діяльності інтелектуальні, особистісні, діяльнісні якості формуються вже з самого моменту народження. Від рівня їх сформованості в значній мірі залежить входження дитини в шкільне життя, його ставлення до школи й успішність навчання. При описуванні другого вікового періоду (від 6 до 9 років) відзначається, що в початковій школі в молодшого школяра повинні бути сформовані основні елементи провідної в цей період навчальної діяльності, необхідні навчальні навички та вміння. В цей період розвиваються форми мислення, забезпечуючи в подальшому засвоєння системи знань, розвиток наукового, теоретичного мислення. Тут закладаються передумови самостійної орієнтації в навчанні, повсякденному житті. В цей період відбувається психологічна перебудова, що вимагає від дитини не лише значної розумової напруги, але й великої фізичної витривалості. Дослідники визначають такі типи труднощів, з якими зіштовхується молодший школяр: це труднощі нового режиму життя, нових відносин з вчителем. В цей час відбувається часта зміна радощів знайомства зі школою на байдужість, апатію, що викликаються труднощами. В цьому віці починається формування суспільно корисної діяльності учня, усвідомлення себе в емоційно-вольовій сфері [24, с.20].

Діти, що приходять до школи, ще не мають цілеспрямованої уваги. Вони звертають увагу в основному на те, що їм безпосередньо цікаве, що виділяється своєю яскравістю (мимовільна увага). Умови шкільної роботи з перших днів вимагають від дитини спостережень за такими предметами й засвоювати таку інформацію, яка на даний момент може його зацікавити. Поступово дитина вчиться спрямовувати й стійко зберігати увагу на потрібних, а не лише привабливих предметах. Довільна увага першокласників нестійка – вони не можуть протягом тривалого часу займатись одним видом діяльності, тому на уроці варто змінювати форми роботи і навчальний матеріал: усне мовлення чергується з писемним і діалогічно-монологічним; хорова робота – з індивідуальною; опис погоди – з розповіддю за картинкою. Розвиток уваги пов’язаний також із розширенням її об’єму й вмінням розподіляти увагу між різними видами дій. Тому навчальні завдання треба ставити таким чином, щоб дитина, виконуючи свої дії, могла й повинна була спостерігати за роботою своїх товаришів [5, с.56].

Продуктивність пам’яті молодших школярів залежить від розуміння ними характеру мнемічного завдання й від оволодіння відповідними прийомами та засобами запам’ятовування та відтворення. Спочатку діти використовують найпростіші засоби – багаторазове повторення матеріалу при розбиванні його на частини, які, як правило, не співпадають смисловими одиницями, тому необхідне формування в дітей прийомів раціонального та свідомого запам’ятовування. В 2-3 класах важливою є робота по складанню розгорнутого плану. Від 1 до 3 класу ефективність запам’ятовування учнями інформації, вираженої словесно, підвищується швидше, що пояснюється інтенсивним формуванням в дітей прийомів свідомого запам’ятовування. Ці прийоми пов’язані з аналізом суттєвих відношень, що фіксується в основному за допомогою словесних конструкцій [21, с. 53].

В розвитку мислення молодших школярів спостерігаються дві основні стадії. На першій стадії в першому та другому класі їх розумова діяльність ще багато в чому нагадує мислення дошкільника. Аналіз навчального матеріалу проводиться тут переважно в наочно-дійовому плані. Діти спираються при цьому на реальні предмети або їх замінники, зображення. Молодші школярі часто однобічно міркують про предмети та ситуації, спираючись на яку-небудь однобічну ознаку. Узагальнення, які роблять діти на цій стадії, відбуваються під впливом рис та характеристик, що знаходяться на поверхні предметів та явищ. Основним критерієм повноцінного узагальнення знань є вміння дитини навести конкретний приклад або ілюстрацію, що відповідають отриманим знанням. На основі систематичної навчальної діяльності до третього класу вже змінюється характер мислення молодших школярів. З цими змінами пов’язана друга стадія розвитку мислення [6, с.47].

Вже в 1-3 класах особливе завдання вчителя полягає в тому, щоб показати дітям зв’язки, існуючі між окремими елементами засвоюваних знань. З кожним роком збільшується обсяг завдань, що вимагають встановлення таких зв’язків чи співвідношень між поняттями [12, с.47].

Важливе джерело успіху молодших школярів в навчанні – їх наслідування. Учні повторюють міркування вчителя, наводять приклади, аналогічні прикладам товаришів. Таке іноді лише зовнішнє копіювання допомагає дитині в засвоюванні матеріалу. Наївне, ігрове відношення до пізнання дозволяє їм без особливих зусиль оволодіти новим досвідом, прилучитися до життя дорослих, але в той же час воно може привести до поверхового сприйняття деяких явищ, подій.

Таким чином, ми можемо зробити висновок, що правильна організація діяльності учнів на уроці дає можливість максимально використати потенціал пізнавальних процесів учнів. Слід також не забувати, що учні на початковому ступені навчання дуже імпульсивні, їм важко стримувати себе, вони не вміють керувати своєю поведінкою. Тому доцільно звертати увагу на ці особливості. Учні у такому віці відрізняються особливою чутливістю до мовних явищ, у них з’являється інтерес до усвідомлення свого мовного досвіду, «таємниць» мови. Вони легко запам’ятовують невеликий за об’ємом мовленнєвий матеріал і добре його відтворюють. З віком ці сприятливі фактори втрачають свою силу.

1.2 Педагогічні тенденції в навчанні молодших школярів іноземної мови.

Поступове впровадження раннього навчання іноземної мови у початкових класах – одна з характерних рис сучасної загальноосвітньої школи. Курс навчання іноземної мови на початковому рівні складається з двох етапів – підготовчого (1-й рік навчання) та основного (2-4 роки навчання). Перший рік навчання – це спеціальний пропедевтичний курс, метою якого є підготовка до засвоєння основного курсу. Практична мета навчання іноземної мови у початковій школі полягає у тому, щоб закласти основи володіння іноземною мовою у молодших школярів, тобто сформувати початки фонетичних, лексичних, граматичних та орфографічних навичок і вмінь аудіювання, говоріння, читання та письма у межах програмних вимог[14, с. 26].

Навчання аудіювання передбачає формування вміння сприймати мовлення іншої особи як при безпосередньому спілкуванні, так і у звукозапису. Закінчуючи початкову школу, учні повинні розуміти текст, що дається одноразово, та мовлення нормального темпу з голосу вчителя або звукозапису[16, с. 45].

Навчання діалогічного мовлення полягає у тому, щоб навчати учнів мовленнєвої взаємодії у межах заданої ситуації. На кінець початкового ступеня вони повинні вміти вести бесіду відповідно до навчальної ситуації, а також у зв’язку зі змістом побаченого, почутого або прочитаного, вживаючи формули поздоровлення, запрошення, вибачення, згоди, заперечення, прохання, привітання та запитання різних типів [27, с. 83].

Навчання монологічного мовлення передбачає досягнення такого рівня розвитку навичок і вмінь, при якому учні можуть без попередньої підготовки у природному темпі застосувати засвоєні іншомовні засоби з метою здійснення реальної комунікації. На кінець початкового ступеня вони повинні вміти робити повідомлення, логічно й послідовно висловлюватись за темою, згідно з навчальною ситуацією, а також у зв’язку зі змістом побаченого або прочитаного, комбінуючи елементи опису і розповіді та висловлюючи своє ставлення до предмета мовлення [27, с. 75].

Навчання читання ставить за мету оволодіння учнями такими уміннями, завдяки яким сприймається необхідна змістовна інформація, а всі супутні мовні та технічні труднощі не перешкоджають перебігу усього процесу. У початковій школі учні повинні навчитися читати вголос і про себе з повним розумінням короткі нескладні тексти в основному побудовані на засвоєному мовному матеріалі. Тексти можуть містити певну кількість незнайомих слів, значення яких можна знайти в матеріалах довідкового характеру або зрозуміти на основі здогадки [27, с.31].

Навчання письма сприяє формуванню вмінь говоріння і читання, тому для цього виду мовленнєвої діяльності мета навчання полягає не тільки в тому, щоб навчити учнів правопису, але й уміння письмово викладати свої думки. На кінець початкового ступеня діти повинні вміти висловлюватись у письмовій формі за схемою або ситуацією [11, с.67].

Пам’ять дітей молодшого шкільного віку має великі можливості. Вони досить легко й міцно запам’ятовують як окремі іншомовні слова, так словосполучення, фрази, вірші, мовні кліше. Швидкість і міцність запам’ятовування, імітативні здібності пояснюються як перевагою механізмів довготривалої пам’яті, так і наявністю явища «імпринтингу», тобто закарбування мовного або мовленнєвого матеріалу у свідомості за умови необхідної мотивації, стимулу. Це передбачає широке використання різноманітних форм роботи, цікавих ігор, віршів, римівок, пісень. Значну роль також відіграють музичний супровід, жести, рухи, міміка, звукоімітація [6, с.48].

Навчальна діяльність учнів залежить від спрямованості їх особистості, що виявляється у потребах і мотивах. Характерними для молодших школярів є потреби у грі, рухах, пізнавальні потреби. Врахування цих потреб реалізується в інтегруванні іншомовної діяльності школярів з різними видами практичної діяльності : руховою, ігровою, трудовою, образотворчою. Завдяки подібній інтеграції досягається необхідна динаміка уроку; навчальна діяльність дітей набуває характеру гармонійного і розвивального процесу, де один вид діяльності переходить в інший, а завдання оволодіти мовленнєвим спілкуванням залишається відкритим.

Типовою формою заняття у початкових класах виступає театралізована гра, якій підпорядковані завдання уроку. Такий вид уроку характеризується широким використанням ігрових елементів, змагання, прихованих форм контролю, функціональної музики, поєднання індивідуальної та фронтальної форм роботи учнів з діяльністю в парах.

На уроках іноземної мови необхідно створювати довірливу, доброзичливу атмосферу педагогічного спілкування, уважно і тактовно ставитись до учнів. Учитель іноземної мови повинен підтримувати зв'язок з класним керівником та батьками, проводити позакласну роботу з іноземної мови і використовувати у своїй роботі міжпредметні зв’язки [17, 205].

Отже, розглянувши особливості навчання молодших школярів іноземної мови, ми можемо зробити висновок, що навчання може мати послідовний характер, якому притаманні як позитивні так і негативні риси. В останні роки відбувається впровадження раннього навчання однієї з іноземних мов у початкових класах, яке складається з двох етапів: підготовчого та основного. Практична мета раннього навчання полягає у тому, щоб закласти основи володіння іноземною мовою тобто сформувати початки фонетичних, лексичних, граматичних та орфографічних навичок і вмінь аудіювання, говоріння, читання та письма у межах програмних вимог.

1.3 Розвиток сучасних методик раннього навчання іноземної мови в вітчизняній та іноземній науці.

Розповсюдження раннього навчання ІМ в країнах Європи обумовлено рядом психолого-фізіологічних, дидактико-когнітивних і соціально політичних чинників. Важливими аргументами на користь раннього навчання ІМ з погляду фізіології і психології молодшого школяра є, на думку вчених, практично закінчене нейрофізіологічне дозрівання мозку, локалізація мовних функцій не тільки в лівій, але і частково в правій півкулі, а також пластичність мозку і пов'язана з нею гнучкість мозкових механізмів мовлення. Позитивним чинником для раннього вивчення ІМ є оптимальність нейронної бази, що забезпечує високу сензитивність дітей до 9-10 років [6, с. 30].

Доцільність введення раннього навчання ІМ з погляду дидактико-когнітивних чинників визначається створенням в початковій школі фундаменту для подальшого вивчення ІМ в основній школі, який включає елементарні базові мовні навички і уміння їх використання, розвиток в процесі спілкування мовних здібностей, таких необхідних показників психічного розвитку як слухова диференціальна чутливість, об’єм оперативної і вербальної пам'яті, швидкість мовних узагальнень [25, с.152].

Найпильнішу увагу розробці теоретичних основ раннього навчання ІМ приділяють методисти Німеччини (A.Kubanek-Gemian, U.Karbe,M.Pelz, G.Gompf), не дивлячись на те, що в практиці навчання кількість початкових шкіл, де учні вивчають ІМ з 3 класу обмежується приблизно 360000 учнями з країн Саар, Північний Рейн-Весторалія, Гессен, Саксонія, Баварія. Оскільки ФРН є федеральною державою і в кожній федеральній країні є своє міністерство освіти, питання про вивчення ІМ в початковій школі розв’язується по різному. Цим пояснюється наявність великої кількості проектів і концепцій раннього навчання ІМ у ФРН. Загальними є наступні:

концепція ознайомлення з ІМ (“Begegnung mit Sprache”, “en counter model”);

концепція обліку розвитку дитини (Konzeption der Kindgemafttheit, “vom Kinde aus”, developmentally – appropriate language course);

вивчення мови як підготовка до контактів з сусідами (“Lerne die Sprache des Nachbarn”, language-learning as a preparation for bi-national contacts);

концепція інтеграційного підходу (bilinguale Schulen, integrative\content-based approach);

програми ознайомлення з мовою (language awareness programmes);

самоосвітні програми (seefguided study) [29, с.26].

В концепції “Begegnung mit Sprache” (BmS) вивчається культурний аспект і стимулюється мотивація до вивчення ІМ. Витоки концепції пов’язані з ідеями І.Песталоцци і М.Монтессорі . Відкритість в навчанні припускає відкритість для нових форм і методів навчання, підключення дітей до планування занять, проектів. Заняття в рамках концепції BmS мають гнучкий характер, їх підсумки підводяться не оцінками, а у формі виставок, докладів, проектів. Основними принципами концепції є принцип орієнтації на подію, зустріч, має на увазі діяльнісно-комунікативні зустрічі з носіями мови, що вивчається, вивчення культури цієї країни. Наступним принципом є орієнтація на проектне вивчення мови, при якій діти повинні створити і представити творчий проект. Третій, емфатичний принцип, має на увазі той, що уживається в нову мову, придбання мовного досвіду [29, с.30].

Концепція “Vom Kinde aus”, що враховує психологічні і фізіологічні особливості дітей молодшого шкільного віку, характеризується словами “ігрове, радісне, діяльнісне навчання”. В рамках концепції досліджуються можливості і розробляються методики, які сприяють підвищенню ефективності навчання ІМ за рахунок обліку специфічних вікових та індивідуальних особливостей учнів початкових класів. В методиках, що розробляються, враховуються погляди і думки сучасних молодших школярів, а також пропонується широкий спектр знань, умінь і навичок, необхідних для майбутнього цих дітей [29,с.31].

Концепція “Lerne die Sprache deines Nachbarn” розроблена в середині 80-х років. Програма стимулювати інтенсивні контакти з дітьми з Франції, Голландії і інших країн. Основною метою програми є виховання відкритості і толерантності по відношенню до іноземців і чужої культури. Практичні задачі полягають у формуванні слухо-вимовних навичок, оволодінні необхідним для спілкування на елементарному рівні мінімумом лексичних одиниць і мовних зразків, розвитку умінь реалізовувати комунікативний намір в процесі діалогічного спілкування при зустрічах [3,с.4].

Основними методичними принципами цієї концепції є:

принцип особистісної орієнтації;

принцип створення на заняттях творчої атмосфери;

принцип розвитку комунікабельності дітей;

принцип відсутності лінгвістичної прогресії [3,с.5].

Велике значення для розвитку раннього навчання ІМ у всьому світі має 80-річний досвід раннього навчання двох ІМ у вальдорфовських школах по концепції Рудольфа Штайнера. У вальдорфовській методиці раннього навчання ІМ велике значення приділяється слуханню і повторенню хором діалогів і віршів, використанню музично-ритмічних елементів, що підтримують мимовільне запам'ятовування, застосуванню ігор, невербальних засобів спілкування, діяльнісному спілкуванню [5, с.105].

В Австрії, як і в деяких інших європейських країнах вивчення ІМ в початковій школі набуло останнім часом масового характеру. З 1999-2000 навчального року 90% перших класів Австрії вивчають ІМ обов’язково відповідно до програми початкової школи. З 1992 року ІМ викладається в рамках проекту “Lollipop”. У розпорядженні вчителів є тільки 1 урок на тиждень, але час розподіляється по 10 хвилин на щоденні заняття. Метою раннього навчання ІМ є створення мотивації до вивчення ІМ, а також основ для оволодіння комунікативними уміннями. Основною практичною задачею навчання ІМ в початковій школі Австрії є формування елементарних навичок аудіювання і говоріння. Навчання ІМ складає інтеграційну частину всього навчального процесу в початковій школі [9,с.120].

Найтривалішим і успішним вважається експеримент за визначенням доцільності раннього навчання ІМ у Франції (з 1989 по 1995 рік). З урахуванням позитивних результатів експерименту в рамках реформи освіти у Франції в школах був введений елементарний курс навчання ІМ з 7 років. Цей курс розроблений як введення в сучасну ІМ, відноситься до обов'язкових предметів початкової школи, проводиться по 15 хвилин щодня класним керівником. В основу курсу встановлені автентичні аудіовізуальні матеріали. Мета навчання в 1 класі початкової школи орієнтована на пробудження інтересу до ІМ, необхідності в комунікації на ІМ, засвоєнні невеликої кількості лексичних одиниць і граматичних структур з римівок, віршів, пісень і невеликих п'єс, пропонованих учням для імітації і заучування напам'ять. З 1995 року у Франції офіційно введено систематичне навчання ІМ (2-3 уроки в тиждень) з другого (третього) класу початкової школи. В другому класі мета вивчення ІМ вже не обмежується розвитком сензитивності до ІМ, засобом навчання продовжують залишатися автентичні аудіо-візуальні матеріали – спеціально створені відео-серії “Без меж” для англійської, німецької, італійської та іспанської мов, забезпечуючи, зокрема, формування слухових і вимовних навиків. Це перенасиченість уроків лексикою, штучність комунікативних ситуацій, неможливість взаємодії між героями фільму і учнями, недостатня кількість країнознавчої інформації. В наступні три роки навчання початкової школи направлене на формування комунікативних навиків і умінь з урахуванням вікових особливостей молодших школярів. Пріоритетами при цьому залишаються створення мотивації до вивчення ІМ, робота над звуками, формування навичок і умінь аудіювання, виховання відвертості в спілкуванні з іноземцями [2,с.18].

В Англії, де навчання в початкових школах починається з 5 років і триває до сьомого класу, ІМ викладається тільки в незначній частині початкових шкіл. Як правило, як ІМ в Англії вивчається французька мова з 11 років. Проте інтерес населення до раннього навчання ІМ росте, про що свідчить розповсюдження приватних клубів і курсів ІМ, що викликає відсутність спадкоємності між початковою і основною школою, а також відсутність спеціальної методичної підготовки вчителів ІМ до раннього навчання В середньому на ІМ в початковій школі Англії виділяється 2 уроки по 25 хвилин. Слід зазначити, що викладання ІМ в початковій школі дотепер не закріплено в національній програмі навчання в Англії, оскільки представники відповідних міністерств і відомств вважають, що в даний час поки що немає можливості упроваджувати раннє навчання ІМ [2, с.19].

В рамках реформи початкової школи в Італії в 1990 році ІМ стала обов’язковим предметом. Учні можуть вибирати ІМ за бажанням. Навчання ІМ починається з другого класу початкової школи. В даний час в Італії приділяється значна увага підготовці вчителів ІМ для початкової школи.

У Швейцарії, країні з чотирма державними мовами (німецька, французька, італійська, ретороманська), в якій кожний з 26 кантонів проводить незалежну політику освіти, двомовне навчання обов'язкове для всіх учнів з другої половини початкової школи [1,с.89].

В Східній Європі відкриття меж і припинення обов'язкового викладання російської мови як ІМ стимулювало значний інтерес до інших ІМ. В більшій частині країн Східної Європи ІМ введена в програму навчання в початковій школі. В Угорщині, наприклад, молодші школярі починають вивчення ІМ в ідеальному випадку з 3 класу (3 уроки на тиждень). В 7 класі кількість годин збільшується до 3-4 (в Угорщині початкова школа включає перші 8 років навчання). Є також класи з поглибленим вивченням ІМ (до 4-5 уроків на тиждень) і двомовні школи, де крім 4-5 годин на тиждень ряд предметів викладається на ІМ [22, с.21].

Збільшення в Україні кількості шкіл, в яких ІМ вивчається з першого або другого класу, зумовлює необхідність залучення уваги методистів нашої країни до аналізу європейського досвіду раннього навчання ІМ з метою використання позитивних результатів при створенні як методики раннього навчання ІМ, так і національних навчально-методичних комплексів по ІМ для молодших класів загальноосвітніх і спеціалізованих шкіл, а також системи підготовки вчителів до викладання ІМ в цих школах [30, с.102].

Таким чином, дослідивши сучасні методики раннього навчання в вітчизняній та іноземній науці можна зробити висновок, що психологічні особливості розвитку молодших школярів та стимулюючо-мотиваційний компонент процесу навчання англійської мови на початковому етапі відіграє значну роль.

Зв'язок загально-дидактичних принципів, що, в свою чергу, базується на психологічних особливостях суб'єкта навчання (молодшого школяра) знаходить своє відображення у відборі мовного матеріалу, та в принципах роботи з ним.

Вимоги до комунікативних вмінь молодшого школяра передбачають урахування психологічних особливостей його комунікативного розвитку: ступінь сформованості мовних та мовленнєвих навичок з рідної мови, а також урахування інтелектуальних вмінь та особистісних рис: сформованості процесів пам'яті, уяви, мислення.

Раннє ознайомлення дітей з цінностями культури інших народів на уроках ІМ, виховання дітей у дусі толерантності, відвертості сприяє справі миру і взаєморозуміння і рівновазі в світі.

Розповсюдження раннього навчання ІМ в країнах Європи обумовлено рядом психолого-фізіологічних, дидактико-когнітивних та соціально політичних чинників. Раннє ознайомлення дітей з цінностями культури інших народів на уроках ІМ, виховання дітей у дусі толерантності, відвертості, пошана до людей всієї планети сприяє справі миру і взаєморозуміння і, таким чином, політичної стабілізації і рівновазі в світі.

РОЗДІЛ 2

СУЧАСНІ ТЕНДЕНЦІЇ МЕТОДИКИ РАННЬОГО НАВЧАННЯ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ

2.1 Особливості методів та прийомів раннього навчання англійської мови.

Результативність навчання іноземної мови значною мірою зумовлена методами і прийомами, які застосовують у навчальному процесі. Термін “метод” означає спосіб пізнання явищ природи і суспільства. Методисти розглядають поняття “метод” як шлях до поставленої мети. У цьому плані в дидактиці початкової школи виділяють: методи репродуктивні і пошукові; методи словесні, наочні, практичні, методи самостійної роботи; методи контролю і самоконтролю (О.Я.Савченко). Так у методиці відомі прямий метод, сугестивний метод, комунікативний метод, граматико - педагогічний метод. Для забезпечення навчальної діяльності учнів з іноземної мови вчитель застосовує такі методи-способи: а) демонстрацію, б) пояснення, що передбачає виділення орієнтирів або організацію їх пошуку учнями, в) організацію вправлення [30, с.102].

У діяльності учня, як показує аналіз її структури, основними методами є такі: а) ознайомлення, яке передбачає чуттєве сприйняття, осмислення, проговорювання; б) роздум, що включає усвідомлення виділених орієнтирів або їх самостійний пошук, іноді розгорнуте міркування; в) вправлення. Зазначені методи-способи вчителя та учня, як показують дослідження провідних учених-методистів таких як І.Л.Бім, Г.В.Рогова, С.Ю.Ніколаєва, мають універсальний характер. Вони застосовуються у будь-якій методичній системі навчання іноземної мови [18, с.12;]

Співвідношення та зміст методів навчання зумовлені етапом роботи з іншомовним матеріалом і принципами навчання. Навчальний процес з іноземної мови передбачає три основні методичні етапи. Це етап ознайомлення з новим іншомовним матеріалом; етап тренування, необхідний для формування відповідних навичок і вмінь, та етап практики в застосуванні матеріалу, що вивчається, у процесі вирішення комунікативних задач.

На етапі ознайомлення – це демонстрація нового матеріалу та способів оперування ним. Учитель може демонструвати артикуляцію нового звука шляхом його багаторазового вимовлення, привертаючи увагу дітей до роботи видимих органів артикуляції [15,с.35].

Демонстрація співвідноситься з ознайомленням. Як метод учіння ознайомлення з одиницями іншомовного навчального матеріалу і діями його реалізації становить комплекс свідомих дій, що корелюють з показом. Демонстрація нового матеріалу супроводжується пояснення . Під поясненням як методом діяльності вчителя розуміють розкриття закономірностей тієї чи іншої мовленнєвої дії, а також організацію самостійного пошуку учнями цих орієнтирів з метою стимуляції їх розумової активності [10, с.19].

Роздум як метод учіння передбачає комплекс цілеспрямованих дій на шляху до активного і свідомого вирішення навчальної задачі. Стимулами цих дій служать пояснення вчителя та заохочення дітей в ігровій формі до здійснення логічних операцій, спроможних підвести дитину до самостійного лінгвістичного “відкриття” та усвідомлення певних закономірностей виучуваної мови. Роздум є важливим методом учіння. Від того, якими прийомами він наповнюється, залежать і мотивація учіння, і результати взаємодії вчителя та учнів на уроках іноземної мови [1, с.50].

Вправлення, як метод учіння на етапі раннього навчання молодших школярів є дуже важливим. А також являє собою комплекс свідомих дій учнів, спрямованих на використання набутих знань, навичок та вмінь у мовленнєвій діяльності, яка має бути максимально наближеною до обставин реального спілкування. Значною мірою цьому сприяє моделювання ситуацій з англомовними ровесниками, ситуація з казковим сюжетом на літературно-країнознавчій основі та проведення різних конкурсів, змагань [20, с.26].

Важливим методом раннього навчання і не тільки є метод контролю, який є супутнім до основним методів навчання – демонстрації, пояснення, організації вправлення. Значущість цього методу зумовлена тим, що здійснення контролю в адекватній формі всередині кожного з основних методів навчання допомагає перевіряти якість засвоєння, запроваджувати корекцію і оцінювання дій учнів. Корекція і оцінювання є одним із завдань контролю. Водночас вони служать прийомами реалізації контролю на практиці. Контроль, як відомо, співвідноситься з самоконтролем. У початковій школі зазвичай контроль має замаскований, завуальований характер. Він тісно взаємопов'язаний з навчанням і реалізується у формі ігор, конкурсів, пізнавальних та комунікативних завдань різного ступеня складності. Ігровий характер мають і спеціальні тестові завдання [8, с.120].

Також у початковій школі може використовуватися сугестивний метод, який створив Георгій Лозанов у другій половині ХХ ст. в Софійському інституті сугестології. Сугестологія, на його думку, розкриває механізми, які забезпечують вивільнення та мобілізацію резервних можливостей учнів щодо запам'ятовування значного обсягу навчального матеріалу. Цей метод передбачає усунення турбот і тривог, які обтяжують психіку молодшого школяра і заважають сприйманню; перехід на такі рівні сприймання та усвідомлення, на яких домінуючими є гра, радість від співучасті у спілкуванні в умовах розкутості та невимушеності [4, с.60].

Також високі кінцеві результати показав в початковій школі аудіо-візуальний метод. Незалежно від кінцевої мети початковий ступінь, на думку прихильників цього методу, повинен бути присвячений розвитку усного мовлення. Навчання спочатку письма, а потім і читання проводиться в кінці початкового ступеня і спрямоване на розвиток уміння написати і прочитати те, що вже добре засвоєне усно. Завдання в галузі усного мовлення полягає в тому, щоб забезпечити учням можливість користуватись іноземною мовою у повсякденному спілкуванні. Весь новий матеріал за цим методом сприймається учнем протягом тривалого часу лише на слух, а його значення розкривається за допомогою зорової невербальної наочності – діафільмів, кінофільмів [13, с.8].

Розвиток методики викладання іноземних мов дозволяє виділяти два основних типи прийомів при навчанні цього предмета в школі: тренувальні і проективні. За допомогою тренувальних прийомів засвоюється зміст навчального матеріалу, поданого у підручнику або відібраного вчителем. При застосуванні проективних прийомів учні вчаться самостійно створювати зміст своєї навчальної діяльності і засвоювати його в ході підготовки і захисту обраного проекту [19, с. 61].

Проте у початковій школі не слід проводити різку межу між цими типами прийомів, бо діти тільки розпочинають набувати досвіду створення власних проектів. А відтак проективні прийоми на цьому ступені навчання є своєрідною формою вправлення [26, с.72].

Ефективним являється комунікативний метод у ранньому навчанні. Комунікативний підхід орієнтовний на організацію процесу навчання, адекватного процесу реального спілкування завдяки моделюванню основних закономірностей мовленнєвого спілкування, а саме:

1) діяльнісний характер мовленнєвого спілкування, що втілюється в комунікативній поведінці вчителя як учасника процесу спілкування та навчання;

2) предметність процесу комунікації, яка має бути змодельована обмеженим, але точно визначеним набором предметів обговорення;

3) ситуації спілкування, що моделюються, як найтиповіші варіанти стосунків учнів між собою;

4) мовленнєві засоби, які забезпечують процес спілкування та навчання в даних ситуаціях [8, с.25].

Існують такі принципи комунікативного методу:

1) мовленнєва спрямованість навчального процесу, яка полягає не стільки в тому, що ставиться мовленнєва практична мета, скільки в тому, що шляхом до цієї мети є саме практичне користування іноземною мовою;

2) індивідуалізація при керівній ролі її особистісного аспекту як головного засобу створення мотивації та активності учнів з урахуванням їх життєвого досвіду, контексту діяльності, сфери інтересів, емоційної сфери і статус конкретної особистості в колективі;

3) функціональність, яка забезпечує відбір іншомовного матеріалу адекватного процесу комунікації;

4) ситуативність, що розглядається як засіб мовленнєвої стимуляції і як засіб умов розвитку мовленнєвих навичок; при цьому під “ситуацією” розуміють систему взаємовідносин співрозмовників, яка відбивається в їх свідомості;

5) новизна, яка проявляється в постійній зміні предмета розмови, обставин, завдань.

У процесі навчання за комунікативним методом учні набувають комунікативної компетенції – здатності користуватись мовою залежно від ситуації. Вони навчаються комунікації у процесі самої комунікації. Відповідно всі вправи та завдання повинні бути комунікативно виправданим дефіцитом інформації, вибором. Найважливішою характеристикою комунікативного підходу є використання автентичних матеріалів, тобто таких, які реально використовуються носіями мови [30, с.203].

Отже, розглянувши методи та прийоми навчання англійської мови в початковій школі ми можемо зробити висновок, що результативність навчання іноземної мови значною мірою зумовлена методами і прийомами, які застосовує вчитель. Перш за все вчителю потрібно пам’ятати про основні закономірності раннього шкільного навчання іноземної мови, які визначені й обґрунтовані у контексті вимог дидактики початкової школи: підвищення рівня розвитку вербального інтелекту сучасних дітей як основи свідомого засвоєння іноземної мови і подальшого розумового розвитку молодших школярів; достатній рівень комунікативного розвитку дітей в рідній мові, що забезпечує їх функціональну готовність до вивчення іноземної мови як засобу пізнання та спілкування.

2.2 Загальні принципи навчання англійської мови в початкових класах.

Під принципами навчання розуміють вихідні положення, які визначають цілі, зміст, методи організації навчального процесу і реалізація яких у взаємозв’язку та взаємообумовленості покликана визначити стратегію і тактику навчання відповідного процесу [25, с.201].

В основу навчального процесу з іноземної мови у початкових класах покладені дидактичні і власне методичні принципи. Їх застосування повинно сприяти його чіткій і науково обґрунтованій організації, в якій враховується все закономірне в дидактиці початкової школи і в методиці навчання іноземної мови дітей молодшого шкільного віку.

Керуючись зазначеними положеннями, розглянемо загально дидактичні і провідні методичні принципи.

Почнемо з аналізу принципу всебічного розвитку особистості. Його актуальність зумовлена тим, що всебічний розвиток людини є глобальною метою навчання. Стосовно початкової школи визнання важливості принципу означає, що педагоги мають створювати найліпші умови для цілеспрямованого розвитку фізичних, пізнавальних, духовних якостей дитини і гармонізувати вплив різних видів діяльності на її розвиток .

Культуровідповідна модель раннього навчання англійської мови повністю відповідає ідеям гуманізації, гуманітаризації та інтегративності початкової освіти. Набуття учнями мінімуму фонових країнознавчих знань, формул мовленнєвого етикету і стереотипів поведінки, конче необхідних для адекватного спілкування на елементарному міжкультурному рівні, розширює загальний кругозір, впливає на рівень загальної культури та вихованості. Важливою передумовою реалізації принципу всебічного розвитку особистості засобами іноземної мови є добір змісту навчання [7, с.19].

У формуванні змісту навчання з будь-якого предмета провідна роль належить принципам науковості і доступності. Їх регулююча функція виявляється в тому, що будь-який зміст, який викладається у початковій школі , не повинен суперечити науковому розумінню понять, явищ. Але об’єктом навчання іноземної мови є не на наука про мову, а мовленнєва діяльність на цій мові. Тому стосовно навчання цього предмета принцип науковості означає, що навчальний процес має проходити з урахуванням даних сучасної науки про особливості спілкування та породження мовлення.

Важливість цього підходу зумовлена об’єктивними труднощами опанування молодшими школярами комунікативних умінь в усіх видах мовленнєвої діяльності: в аудіюванні, говорінні, читанні, письмі. Головними чинниками цих труднощів є ліміт навчального часу; ємкість процесу формування навичок і вмінь іншомовного спілкування; відсутність постійного мовленнєвого середовища; вікові обмеження в оволодінні іноземною мовою як засобом спілкування. Зважаючи на ці фактори , добір мовного та мовленнєвого матеріалу для навчання іноземної мови в початкових класах має здійснюватись на основі науково обґрунтованих критеріїв відбору [5, с.100].

Результативність навчання зумовлена його доступністю і посильністю для учня. Тому одним із провідних дидактичних принципів раннього шкільного навчання іноземної мови доречно вважати принцип доступності і посильності. Застосування цього принципу вимагає організації навчального процесу на рівні можливостей учнів. З перших кроків оволодіння іноземною мовою діти не повинні відчувати труднощів, яких не можна подолати або можливо подолати, доклавши великих зусиль. За таких умов навряд чи можна сподіватися на позитивне ставлення до англійської мови як до навчального предмета та на мотивацію вивчення цієї мови. Окрім того, надмірне інтелектуальне перевантаження може відбитися на здоров’ї молодших школярів [25, с.82].

Принцип міцності і дієвості результатів навчання є надзвичайно важливим для раннього шкільного навчання англійської мови, яке має становити фундамент усього шкільного курсу з цієї дисципліни. Завдання реалізації принципу полягають у наступному.

По-перше сприяти під час ознайомлення з новим навчальним матеріалом створенню необхідних асоціативних зв’язків спроможних «зачепити» емоційну й інтелектуальну сфери дітей, посилити чуттєву основу сприймання і тим самим допомогти їм більш яскраво запам’ятати матеріал.

По-друге сприяти виробленню стійких і гнучких операцій застосування нового навчального матеріалу під час подальшої взаємодії дітей, при самостійному вирішенні комунікативних і творчих завдань.

По-третє, стимулювати застосування завдань, які мають для дітей особистісно-значущий характер.

По-четверте, передбачити ефективні засоби регулярного зворотного зв’язку за допомогою різних видів контролю для надання можливостей учню періодично здійснювати «інвентаризацію» навчального матеріалу, який зберігається в його пам’яті.

Активізації емоційної сфери дітей і відповідно посиленню їхньої працездатності і міцності запам’ятання сприяє використання засобів образного навчання англійської мови. Правомірність цього підходу базується на вікових особливостях молодших школярів. Найбільший ефект запам’ятання забезпечується вправами, які спонукають учнів до цілісної збалансованої роботи обох півкуль головного мозку. Основою таких вправ виступають гра, пантоміма, імпровізація, драматизація [9, с.72].

Принцип наочності. Необхідність дотримування цього принципу продиктована роллю взаємопов’язаної діяльності всіх аналізаторів, що беруть участь у сприйманні та продукуванні іншомовного мовлення. В одному випадку наочність забезпечує правильне осмислення прочитаного, в іншому – є опорою для розуміння навчального матеріалу, який сприймається зі слуху, у третьому – допомагає створити ефект «присутності» в конкретній ситуації спілкування [25, с.200].

Принцип цілісності тісно взаємопов’язаний із принципом системності навчання. Принцип виявляється багатогранно, оскільки у навчальному процесі взаємодіють системи різної структури і значущості. У вузькому значенні сутність принципу системності навчання полягає в дотриманні послідовності та встановленні асоціативних зв’язків між новим і вивченим. Тому завдання тих, хто навчає полягає в тому, щоб полегшити аналітико-синтетичну діяльність молодших школярів при ознайомленні їх з новим явищем. Засобами реалізації цього завдання служать: доступне викладання мовного матеріалу у привабливій для дітей формі із застосуванням персоніфікації базових лінгвістичних понять, презентація мовного явища в цікавому і доступному казковому контексті, наочне зіставлення з відповідними явищами рідної мови [27, с.156].

Зважаючи на особистісно-орієнтований підхід як на стратегію оновлення школи, особливого звучання набуває принцип природо- відповідності організації навчання. Сутність принципу полягає у підпорядкованості методів навчання і виховання природи дитини, а також у своєчасній орієнтації педагогів на підвищену сенситивність дітей певного віку до конкретних видів діяльності і впливів. Тому моделювання на уроці ситуацій (реальних, уявних) є методично виправданим в аспекті створення умов соціального становлення дитини [31, с.23].

Отже, проаналізувавши загальні принципи навчання англійської мови, ми можемо визначити ряд положень важливих для побудови особистісно-орієнтованого навчання іноземної мови в початковій школі:

єдність вирішення розвиваючих, практичних, виховних та освітніх задач;

інтелектуальне навантаження уроку;

швидкий темп вивчення програмного матеріалу;

міжособистісна взаємодія учнів та вчителя;

ігрова діяльність та інтегрований характер навчання;

інформаційна насиченість навчального процесу, збагачення змісту навчання емоційним, особистісно-значущим матеріалом;

усвідомлення учнями своїх навчальних дій;

навчання спілкування.

2.3. Реалізація методу контролю на прикладі тестування з

англійської мови учнів початкових класів

Важливим методом раннього навчання іноземної мови є метод контролю. Одним з найефективніших засобів контролю вважається тест. Наводимо приклад тесту поточного контролю. Його мета − перевірити повноту розуміння учнями 4 класу змісту прагматичного тексту (лист від англійської дівчинки), який сприймається із застосуванням аудитивної опори [30. с. 32].

Dear boys and girls! My name is Pat Love. I'm eleven years old and I live in London. I've got a brother. His name is Dan. Dan is twenty. He is a mechanic. He works in a garage. He likes sports and music. He can play football and the guitar.

Have you got brothers or sisters? Have you got pet's? I've got two pets: a dog and a rabbit. The dog's name is Rex. The rabbit's name is Spot.

Do you collect things? I collect little dolls. I like books about music and computer games. I've got a bike and a computer. I can ride a bike. I can play computer games. What can you do?

Do you help your mummy? I do. I cook on Sundays and clean on Saturdays. And what about you?

Bye-bye for now,

Pat.

2. Match the pictures to the parts of the letter.

3. Answer: right (v) or wrong (x)

1. Pat is eleven years old and she lives in London

2. She has got two sisters

3. Her brother's name is Dan

4. Dan is sixteen and he's a student

5. Pat has got a dog and a rabbit

6. Pat collects toy cars

7. She can't play computer games

8. She has got a bike

9. Pat is a good helper for her mummy.

Наводимо приклад рубіжного тестового контролю, яким перевіряється рівень навченості учнів 2 класу на матеріалі навчальних циклів 1-5 НМК Wonderland" [32. с. 204]. Доцільність цього тестування зумовлена тим, що в учнів розвивається мовленнєва реакція, інтерес, готовність до спілкування. Вони оволодівають значним обсягом лексичного матеріалу (140-145 лексичних одиниць, частина яких засвоюється рецептивно), в тому числі і певним мінімумом формул мовленнєвого етикету, необхідним для ситуативної реалізації соціально-значущих функцій спілкування, а саме: вітання, прощання, знайомство, розпитування, запрошення, спонукання, висловлення прохання, вибачення, свого ставлення до предмета розмови.

Заради ефективності подальшої роботи в наступних циклах НМК автори рекомендують виявити рівень сформованості рецептивних і продуктивних навичок та вмінь усного спілкування на матеріалі циклів 1-5. Засобом цього слугують тести для виявлення рівня сформованості комунікативної компетенції, що пропонуються. Вони поділяються на два види: а) тести з очікуваною відповіддю для визначення рівня сформованості рецептивних навичок та вмінь усного спілкування; б) тести з вільно конструйованою відповіддю для встановлення рівня сформованості продуктивних навичок та вмінь усного спілкування в діалогічній формі [33, с.17].

Тести з очікуваною відповіддю для виявлення рівня сформованості рецептивних навичок і вмінь усного спілкування

Завдання 1.

Інструкція: You are very good artists. Please draw balls. Діти, ви художники. Намалюйте біля цифри, яку я назву, маленький м'ячик указаного кольору.

1. Please draw a yellow ball. 6. Please draw a grey ball.

2. Please draw a green ball. 7. Please draw a white ball.

3. Please draw a blue ball. 8. Please draw a black ball.

4. Please draw a red ball. 9. Please draw a pink ball

5. Please draw a brown ball.

Завдання 2.

Інструкція: Діти, ви на уроці математики. Прослухайте, напишіть і розв'яжіть ці приклади:

1+2= 4+3= 8+2= 5-1=

2+3= 3+5= 3-2= 6-2=

3+1= 5+4= 2-1= 7-3=

2+4= 6+3= 4-2= 8-3=

Завдання 3.

Інструкція: Діти, ви в кабінеті лікаря-окуліста, який перевіряє ваш зір. Він називає цифру і показує малюнок. Уважно подивіться на малюнки, які показує лікар, і дайте коротку відповідь на запитання. Поставте v біля цифри, яку називає лікар, якщо ваша відповідь означає Yes , або х, якщо відповідь означає No .

1. Look! What's this? A kitten?

2. Look! What's this? A dog?

3. Look! What's this? A puppy? (показ іншої тварини)

4. Look! What's this? A cat?

5. Look! What's this? A teddy bear?

6. Look! What's this? A van? (показ іншого предмета)

7. Look! What's this? A lorry? (показ іншого предмета)

8. Look! What's this? A tractor?

9. Look! What's this? A top?

10. Look! What's this? A car?

11. Look! What's this? A motorbike?

12. Look! What's this? A doll?

13. Look! What's this? A picture? (показує інший предмет)

14. Look! What's this? An exercise book?

15. Look! What's this? A piece of chalk?

16. Look! What's this? A map? (показ іншого предмета)

17. Look! What's this? A pencil?

18. Look! What's this? (показ іншого предмета)

19. Look! What's this? A book?

20. Look! What's this? A ruler?

21. Look! What's this? A pencil-box? (показ іншого предмета)

22. Look! What's this? A blackboard?

23. Look! What's this? A desk?

24. Look! What's this? A bag?

25. Look! What's this? A felt-tip?

Завдання 4.

Інструкція: Let's pretend that I am a pupil. And Tom (Ann), our doll, is a teacher. See how I perform the commands of my teacher. Уявимо собі, що я учениця, а лялька Том (Енн) мій учитель (учителька). Оцініть правильність виконання розпорядження учителя. Якщо я правильно виконую команду, поставте біля номера відповідного розпорядження позначку v (Yes), а якщо неправильно, Х (No). (Узявши в руки демонстраційну ляльку, учитель промовляє від її імені розпорядження і виконує відповідні рухи).

1. Please count (стрибає)

2. Please dance (танцює)

3. Please clap your hands (плескає у долоні)

4. Stamp your feet (виконує рухи лічби)

5 Please spin around (повертається навколо себе)

6. Sing a song (співає перший рядок англійської пісні).

7. Please run (біг на місці)

8. Please go to the blackboard (йде до дверей)

9. Give me a yellow pencil (дає ляльці жовтий олівець)

Завдання 5.

Інструкція: Діти, ми отримали звуковий лист від хлопчика з Англії. Перекладемо його для наших друзів, які ще не вивчають англійську мову. Послухайте спочатку зміст цього листа. Коли я читатиму листа вдруге, записуйте в паузах переклад кожного речення. Бажаю успіху!

Hello! I am Bob. I am nine. I live in London. I live in Green Street. Meet my family. Look at the photo. This is my father. His name is Victor Brown. This is my mother. Her name is Ann Brown. This is my sister. Her name is Lena. This is my brother. His name is Sam. Sam is a baby. I love my family.

And what about your family? What is your name? Where do you live? Let's play.

Coodbye.

Шкала оцінки:

У першому, третьому і четвертому завданнях кожна правильна відповідь оцінюється одним балом, неправильна - 0 балів.

У другому завданні кожна правильно почута і написана цифра оцінюється одним балом.

У п'ятому завданні за кожне правильно перекладене речення учень отримує З бали. За кожну помилку, яка не порушує процесу комунікації, знімається 0,25 бала.

Максимальна кількість балів, яку учень може отримати за бездоганне виконання тесту, становить 145 балів.

Умовний коефіцієнт навченості, за даними дидакта В.П.Беспалька, можна визначити за формулою: К=a, де а – кількість реально отриманих балів, а п максимальна кількість балів, яку міг би отримати учень при зразковому виконанні завдання. За В.П. Беспальком, результати 1 0,9 свідчать про високий рівень навченості, а 0,7 про достатній рівень навченості учня [28, с.25].

Тестові завдання для визначення рівня сформованості продуктивних навичок та вмінь усного спілкування.

Засобом встановлення зазначеного рівня є взаємодія дітей у ситуаціях, запропонованих учителем.

1. Ви з напарником у лондонському зоомагазині (або в магазині шкільного приладдя, іграшок, квітів). Розіграйте сценку розмови покупця з продавцем.

2. Ви на перерві в англійській школі. Один з вас англійський хлопчик або дівчинка, який випадково штовхнув незнайомого учня, попросив вибачення і зажадав з ним познайомитися. Поспілкуйтеся у цій ситуації.

3. Уявіть, ви на уроці в англійській школі. Один з вас учитель, а три інших співрозмовника англійські учні. Учитель проводить переклик, знайомить клас з дітьми з України (роль яких по черзі виконують "англійські учні"), потім дає різні розпорядження. Учні їх виконують.

4. Ти зустрічаєш у Чарівному місті англійського хлопчика або дівчинку. Привітайте один одного Познайомтеся. Висловіть задоволення від зустрічі. Розпитайте один одного про те, на якій вулиці ви живете, що вам подобається.

5. Ти знайомиш англійського хлопчика з двома своїми друзями. Вони висловлюють задоволення від зустрічі. Щоб закріпити знайомство, англійський хлопчик дістає фото і розповідає про свою родину. Те ж саме роблять і діти з України.

Шкала оцінки: при тижневому навантаженні з іноземної мови в 2 години на кінець першого півріччя 2 класу висловлювання кожного співрозмовника в процесі діалогічної взаємодії повинно містити не менше двох реплік, правильно оформлених у мовному відношенні [19. с. 82] .

З огляду на це учень отримує три бали за кожне комунікативно-коректне висловлювання, яке повністю відповідає меті комунікативного завдання і ситуації, що моделюється, і в якому відсутні мовні помилки: фонетичні, лексичні, граматичні.

Одним-двома балами оцінюється кожне умовно-комунікативне висловлювання. Таким вважається висловлювання, яке повністю відповідає меті комунікативного завдання і ситуації, що моделюється, але в якому є деякі мовні помилки (лексичні, граматичні, фонетичні), наявність яких не порушує смисл висловлювання. Кількість помилок та їх характер впливає на загальне оцінювання умовно-коректного висловлювання учня.

Учень отримує 0 балів за комунікативно-некоректне висловлювання, тобто мовлення, в якому порушено смисл і наявні значні мовні помилки.

Бажано додавати по одному балу за такі показники:

- перевищення обсягу мовлення, тобто кількості реплік у порівнянні з вимогами чинної програми;

- темп мовлення;

- ініціатива мовлення;

- відповідність мовленнєвої і немовленнєвої поведінки до ситуації, що моделюється, дотримування необхідної культури спілкування (вживання відповідних кліше, жестів, міміки, пози, оперування предметами тощо).

Організаційні питання проведення зазначеного тестування вчитель вирішує в залежності від конкретних умов викладання [31. с. 268] .

Отже, важливим методом раннього навчання іноземної мови є метод контролю. Одним з найефективніших засобів контролю вважається тест. Тестовий контроль знань учнів початкової школи допомагає встановити рівень успішності навчання, дає можливість визначити необхідні зміни, які потрібно внести в методику роботи, виявити недоліки в знаннях, уміннях і навичках учнів. Тестовий контроль у процесі навчання іноземної мови в початковій школі виступає цілісною системою, головною метою системи тестового контролю є управління навчальним процесом.

РОЗДІЛ 3

ЗДОРОВ͗ ЯЗБЕРЕЖУВАЛЬНА СПРЯМОВАНІСТЬ НАВЧАННЯ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ В ПОЧАТКОВІЙ ШКОЛІ.

3.1 Умови для здорового розвитку дітей на уроках англійської мови.

Здоров'я дитини є основою для її повноцінного розвитку, гарного навчання, здатності протистояти різним шкідливим впливам і, в кінцевому підсумку, перетворення в гідного члена суспільства. В системі факторів, що впливають на здоров'я школярів якість освітнього середовища відіграє важливу роль у розвитку організму дитини. Всі фактори можна розділити на три категорії: неминучі, кориговані і переборні. Всі внутрішньо шкільні фактори є корегуючи ми , тому в організації освітнього процесу з англійської мови на них направляються найбільші зусилля педагогів. Передусім створюються умови для здорового розвитку дітей:

  • дотримуються фізіологічні основи навчально-виховного режиму (враховується час працездатності, стомлюваність, фізкультхвилинки, навчальне навантаження).

  • проводиться гігієнічна оцінка умов і технологій навчання (повітряно-тепловий, світловий режим, режим та організація навчально-виховного процесу).

  • формується здоровий спосіб життя.

Що стосується першої умови, то на перших уроках англійської мови вчитель уникає проведення різних видів тестування, більше використовує ігрові моменти під час проведення уроку. Обов'язковою умовою проведення уроків є заходи з профілактики втоми, порушення постави, зору (фізкультхвилинки, гімнастика для очей). Навчальне навантаження відповідає санітарно-гігієнічним нормам.

Друга вимога передбачає оцінку та створення умов і технологій навчання. Слід зазначити, що повітряно-тепловий і світловий режим у всіх кабінетах повинен повністю дотримуватись. Діти повинні займати місця в класі згідно з фізичної конституції та особливостей зору. Вчителю треба використовувати різні методики введення, закріплення та використання матеріалу в мовленнєвої діяльності з урахуванням того, щоб діти з візуальною, аудіальною системами світосприйняття однаково добре засвоїли матеріал [7, с.105].

Методична система викладання має будуватися з урахуванням вимог медицини, педагогіки та психології. Вимоги медицини прості та природні - не допускати:

- перевтоми учнів на уроках;

- перевантаження учнів домашніми завданнями.

Не допускати перевтоми на уроках треба так: домагатися, щоб усі учні на кожному етапі кожного уроку були зайняті навчальною роботою. Виявляється, найбільше стомлення на уроках відбувається від неробства. Але зайнятість на уроках має бути визначеною. Друга вимога медиків відображено в розроблених ними нормах домашніх завдань. Домашня робота по одному предмету не повинна тривати в середньому більше 20 хвилин [27, с.108].

Для формування здорового способу життя з раннього віку діти вивчають і на практиці застосовують знання з наступних тематик:

"Співвідношення роботи та відпочинку для правильної організації режиму дня";

"Клімат і його вплив на здоров'я людини";

"Спорт та здоровий спосіб життя";

"Здорове харчування та вплив його на здоров'я";

"Екстремальні види спорту";

"Генетично-модифіковані продукти та їх вплив на здоров'я людей";

"Профілактика хвороб";

"Природне середовище як фактор здоров'я населення";

"Основи безпеки життєдіяльності";

"Природні катаклізми і правила поведінки в надзвичайній ситуації";

"Проблеми виживання в сучасному світі";

"Проблеми молоді";

"Здоров'я і культура спілкування";

"Праця, здоров'я, довголіття";

"Генетичні проблеми здоров'я";

"Технічний прогрес і людські здібності" [7, с.75].

Отже, використання здоров'язберігаючих технологій в сукупності з охоронними педагогічними режимами навчання, відіграє велику роль в житті кожного школяра, дозволяє легше та успішніше оволодіти необхідними знаннями на уроці, подолати труднощі, дозволяє досягти мети, вирішити завдання навчання. Вчить дітей жити без стресів, зміцнювати, зберігати своє і цінувати чуже здоров'я. Зараз приділяється велика увага питанню збереження психологічного здоров'я школярів.

3.2. Використання фізкультхвилинок та вправ енергізаторів на уроках англійської мови.

Сьогодні здоров’я визнано складним феноменом глобального значення, який включає комплекс соціальних, економічних, біологічних, медичних та інших аспектів. Тому виховання здорової людини, охорона її здоров’я є однією із основних проблем сучасного навчального закладу.

Загальновідомо, що вирішення проблеми збереження власного здоров’я закладено в самій людині. Тому шкільні уроки, в тому числі й уроки іноземної мови, повинні дати нашим учням знання і розуміння проблем формування, збереження, зміцнення та відновлення здоров’я, навчити дотримуватись правил здорового способу життя [6, с.30].

Як проводиться робота по збереженню здоров’я учнів на уроках англійської мови?

Сучасний урок англійської мови характеризується великою інтенсивністю та вимагає від учнів концентрації уваги, напруження сил. Швидка втомлюваність на уроках іноземних мови викликана специфікою предмета: необхідністю проведення великої кількості тренувальних вправ.

Для того, щоб досягти високої ефективності уроку слід враховувати фізіологічні та психологічні особливості дітей, плануючи такі види роботи, які б знімали втомлюваність. Багаторічний досвід роботи з дітьми різного віку, аналіз їх поведінки та рівня засвоєння матеріалу, який вивчається, підказують, що під час планування та проведення уроку іноземної мови вчителю просто необхідно включати багатократні зарядки-релаксації. Мета таких зарядок-релаксацій – зняти напругу, дати учням невеличкий відпочинок, викликати позитивні емоції, гарний настрій, що веде до кращого засвоєння матеріалу [12, с.89].

Види релаксації можуть бути різного роду: рухи, ігри, співи, фізкультхвилинки. Слід пам’ятати, що під час проведення релаксації не потрібно ставити перед учнями завдання запам’ятовувати мовний матеріал. Релаксація повинна звільняти учня на деякий час від розумового напруження [6, с.25].

З метою збереження фізичного здоров’я учнів, на уроках використовують різноманітні фізкультхвилинки та вправи-енергізатори англійською мовою. Ці оздоровчі хвилинки в молодших класах проводиться що уроку протягом 1-2 хвилин. Вони підсилюють обмін речовин в організмі, підвищують концентрацію уваги, покращують постать .

Форми організації та проведення фізкультхвилинок бувають різними. Вони залежать, перш за все, від вікових особливостей учнів, теми уроку та умов, в яких він проводиться. Можна, наприклад, проводити такі фізкультхвилинки, трансляція яких відбувається шляхом використання комп’ютера та мультимедійного екрану [15, с.101].

В цілому треба відзначити, що проведення різноманітних оздоровчих хвилинок дозволяє використовувати час уроку більш інтенсивно та результативно. Після них учні стають більш активними, їх увага активізується, з’являється зацікавленість в подальшому засвоєнні знань.

Головним в їх проведенні є зацікавленість учнів у збереженні власного здоров’я. Хвилинки сприяють і збереженню психічного здоров’я учнів. Діти більше спілкуються один з одним, вчаться допомагати та підтримувати один одного, що впливає на зміни їх комунікативної культури [11, с.72].

Отже, використання фізкультхвилинок і зарядок-релаксацій допомагають учням трохи відпочити, зняти напругу, відволіктись від навчального матеріалу. Це відіграє велику роль в житті кожного школяра, дозволяє легше і успішніше оволодіти необхідними знаннями на уроці, подолати труднощі, дозволяє досягти мети, вирішити завдання навчання. Вчить дітей жити без стресів, зміцнювати, зберігати своє і цінувати чуже здоров'я.

ВИСНОВКИ

Проаналізувавши психолого-педагогічну та методичну літературу з даної теми можна зробити висновок, що питання вивчення іноземної мови в початковій школі є дуже актуальним, тому що саме в цей період пам'ять молодших школярів досить міцна. Вони досить легко й міцно запам’ятовують як окремі іншомовні слова, так словосполучення, фрази, вірші, мовні кліше. Вивченням данної проблеми займаються такі вченні, як Л.Биркун, С.Кочеткова, М.Ляховицький, Р.Мартинова, С.Ніколаєва, Ю.Пассов, Р.Пєріна, В.Плахотнік, Г.Рогова, С.Роман, Т.Фічора та інші.

Розглянувши психологічні та фізіологічні особливості молодших школярів ми можемо зробити висновок, що учні у такому віці відрізняються особливою чутливістю до мовних явищ, у них з’являється інтерес до усвідомлення свого мовного досвіду, «таємниць» мови. Вони легко запам’ятовують невеликий за обсягом мовленнєвий матеріал і добре його відтворюють. З віком ці сприятливі фактори втрачають свою силу.

В останні роки відбувається впровадження раннього навчання однієї з іноземних мов у початкових класах, яке складається з двох етапів: підготовчого та основного. Практична мета раннього навчання полягає у тому, щоб закласти основи володіння іноземною мовою . роботи учнів з діяльністю в парах. На уроках іноземної мови необхідно створювати довірливу, доброзичливу атмосферу педагогічного спілкування, уважно і тактовно ставитись до учнів. Учитель іноземної мови повинен підтримувати зв'язок з класним керівником та батьками, проводити позакласну роботу з іноземної мови і використовувати у своїй роботі міжпредметні зв’язки.

Результативність навчання іноземної мови значною мірою зумовлена методами і прийомами, які застосовують у навчальному процесі. У дидактиці початкової школи виділяють: методи репродуктивні і пошукові; методи словесні, наочні, практичні, методи самостійної роботи; методи контролю і самоконтролю. У методиці відомі прямий метод, сугестивний метод, комунікативний метод, граматико - педагогічний метод. Важливим методом раннього навчання іноземній мові є метод контролю. Одним з найефективніших засобів контролю вважається тест. Метою будь-якого тесту є перевірити повноту розуміння учнями змісту прагматичного тексту . Є тести для виявлення рівня сформованості комунікативної компетенції . Вони поділяються на два види: а) тести з очікуваною відповіддю для визначення рівня сформованості рецептивних навичок та вмінь усного спілкування; б) тести з вільно конструйованою відповіддю для встановлення рівня сформованості продуктивних навичок та вмінь усного спілкування в діалогічній формі.

Дослідивши сучасні методики раннього навчання в вітчизняній та іноземній науці можна зробити висновок, що психологічні особливості розвитку молодших школярів та стимулюючо-мотиваційний компонент процесу навчання англійської мови на початковому етапі відіграє значну роль. Найпильнішу увагу розробці теоретичних основ раннього навчання ІМ приділяють методисти Німеччини . Саме в цій країні наявна велика кількість проектів і концепцій раннього навчання іноземної мови. Загальними є наступні:

концепція ознайомлення з ІМ (“Begegnung mit Sprache”, “en counter model”);

концепція обліку розвитку дитини (Konzeption der Kindgemafttheit, “vom Kinde aus”, developmentally – appropriate language course);

вивчення мови як підготовка до контактів з сусідами (“Lerne die Sprache des Nachbarn”, language-learning as a preparation for bi-national contacts);

концепція інтеграційного підходу (bilinguale Schulen, integrative\content-based approach);

програми ознайомлення з мовою (language awareness programmes);

самоосвітні програми (seefguided study).

У зв’язку з тим, що в Україні ІМ вивчається з 1 або 2 класу методистам нашої країни слід звернутися до аналізу європейського досвіду раннього навчання ІМ з метою використання позитивних результатів при створенні як методики раннього навчання ІМ, так і національних навчально-методичних комплексів по ІМ для молодших класів загальноосвітніх і спеціалізованих шкіл, а також системи підготовки вчителів до викладання ІМ в цих школах.

Використання здоров'язберігаючих технологій в сукупності з охоронними педагогічними режимами навчання, відіграє велику роль в житті кожного школяра, дозволяє легше і успішніше оволодіти необхідними знаннями на уроці, подолати труднощі, дозволяє досягти мети, вирішити завдання навчання. Вчить дітей жити без стресів, зміцнювати, зберігати своє і цінувати чуже здоров'я.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Английский язык в начальных класах Пособие для учителей /Под ред. М.Л.Вайсбурд. – М.: Просвещение, 1984. – 198 с.

2. Безукладников К. Э. Залог успешности овладения иностранным языком в начальной школе / К. Э. Безукладников // Вісник ЛНУ імені Тараса Шевченка №9 (244), 2012 183 Начальная школа плюс: До и После. – 2004. – № 5. – С. 17 – 21.

3. Бим И.Л., Садомова Л.В. Некоторые актуальные проблемы организации обучения иностранным языкам //Иностранные языки в школе.-1998. -№6 -С.4-6.

4. Димитриевская Е.И. О некоторых типичных ошибках учащихся в английской речи. // Иностранные языки в школе – 1997 – №6. С – 58- 62.

5. Добронецкая Э.Г. Грамматические трудности английского языка. - Казань. Издательство Казанского университета, 1986 – 118с.

6 . Заброцький М. Вікова психологія : навч. посіб / М. Заброцький. – К. : МАУП, 1998. – 92 с.

7. Зимняя И.А. Психологические аспекты обучения говорению на иностранном языке. Книга для учителя. – М.: Просвещение, 1975. – 250с.

8. Китайгородская Г.А. Методика интенсивного обучения иностранным язикам . - М.: Просвещение 1986 – 141с.

9. Коллективная учебно-познавательная деятельность школьников / под ред. И. Первина. – Москва : Педагогика, 1985 – 144 с.

10. Коломієць І.В. Вправи для реалізації розвиваючої індивідуалізації навчання англійської мови . //Методика викладання іноземних мов: Науково-методичний збірник. – К.: Освіта, 1992. – Вип..21 – С. 13-26.

11. Лозова В. І. Пізнавальна активність школярів: (Спецкурс із дидактики) : навч. посібник для пед. ін-тів / Валентина Іванівна Лозова. Харків : Основа, 1990 – 89 с.

12. Люблинская А.А. Учителю о психологии младшего школьника. М.: Просвещение, 1977 – 244с.

13. Ніколаєва С.Ю. Концепція підготовки вивчення іноземної мови //Іноземні мови. – 1995. – № 3– 4. – С. 5-11.

14. Ніколаєва С.Ю., Петращук О.П., Бражник Н.О. Ступенева система освіти в Україні та система навчання іноземних мов. К.: Ленвіт, 1996 – 90 с.

15. Панова Л.С. Обучение иностранному языку в школе. К.: Вища школа, 1989 – 144с.

16. Паршикова Е.А. Современные тенденции в развитии методики раннего обучения иностранных языков в Европе. // Ін. мови . – 2000. №2. –С .41- 48.

17.Пидкасистый П.И. Самостоятельная познавательная деятельность школьников в обучении. – М.: Просвещение, 1980. – 344с.

18. Побірченко Н. Інтерактивне навчання в системі освітніх технологій / Н. Побірченко., Г. Коберник // Початкова шк. – 2004. – № 10 – С. 8 – 29.

19. Попов Р.Ф. К вопросу об использовании информационных технологий в процессе обучения младших школьников английскому языку / Р.Ф. Попов // Начальная шк. – 2006. – № 4. – С. 58 – 63.

20. Полонська Т.К. Продовжуємо вивчати англійську мову. // Початкова школа. – 1996. - №12. – С. 25-27.

21. Практикум з методики вивчання англійської мови. // Під ред. С.Ю.Ніколаєвої. – К.: Ленвіт, 1997. – 64 с.

22. Проект програми з англійської мови для початкових класів середньої загальноосвітньої школи та спеціалізованих шкіл з поглибленим вивченням іноземної мови. : 1 – 3, 1 – 4 класи. – К.: Київський університет ім..Т.Шевченка, 1998. – 20 с.

23. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів Англійська мова. – 2001 № 29-30 – С.13-31.

24. Рогова Г.В. Верещагіна В.М. Методика обучения английскому языку на начальном этапе в средней школе. Пособие для учителя. – М.: Просвещение, 1988. – С 17- 23.

25. Савченко О. Я. Дидактика початкової школи : підручник для студ. пед. ф-тів / Олександра Яківна Савченко. – К. : Генеза, 2002 – 368 с.

26. Скалкин В.Л. Обучение диалогической речи. К.: Радянська школа, 1989 – 158с.

27. Творческая навправленность деятельности педагога // Сборник научных трудов // Под редакцией Ю.Н.Кулюткина, Г.С.Сухобской. – Л.: Наука, 1978.271с.

28. Чернявская Л.А. Роль коммуникативных заданий и учет ситуаций общения при обучении чтению // Иностранные языки в школе, 1986. №3. – С. 20-29.

29. Чернявская М.В Начальный курс английского языка для младших школьников // Іноземні мови – 1997 – С 25-35.

30 . Щерба Л.П. Языковая система и речевая деятельность Л.: Наука, 1974. – 217с.

31. Щукина Г. И. Проблема познавательного интереса в педагогике / Г. И. Щукина – М. : Педагогика, 1971. – 352 с.

32. Slattery Mary. English for Primary teachers / Mary slattery, Jane Willis.– Oxford University Press, 2001. – 148 p

33. Wonderland. Pupil's Book (3) . – Ленвіт, 2003. Р.17.

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Курс:«Організація ефективної діяльності практичного психолога в закладі освіти»
Мельничук Вікторія Олексіївна
36 годин
590 грн
395 грн