Особливості побудови занять з фізичної підготовки баскетболістів- студентів коледжу

Опис документу:
Основні завдання фізичної підготовки полягають у постійному підвищенні функціональних можливостей організму баскетболістів, що визначають рівень розвитку їх фізичних якостей і поступово підводять до інтенсивних навантажень, які забезпечують зростання спеціальної працездатності і досягнення оптимальних спортивних результатів.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код

Особливості побудови занять з фізичної підготовки баскетболістів- студентів коледжу

Основні завдання фізичної підготовки полягають у постійному підвищенні функціональних можливостей організму баскетболістів, що визначають рівень розвитку їх фізичних якостей і поступово підводять до інтенсивних навантажень, які забезпечують зростання спеціальної працездатності і досягнення оптимальних спортивних результатів.

Метою загальної фізичної підготовки баскетболіста є створення необхідних передумов для забезпечення високого рівня розвитку морфо-функціональних структур організму спортсмена та його різнобічної фізичної підготовленості.

Мета спеціальної фізичної підготовки у баскетболі – досягнення високого рівня розвитку спеціальних фізичних якостей, досконалості у діяльності функціональних систем організму. Реалізація цієї мети є головною умовою для досягнення високих спортивних результатів, тому вона посідає важливе місце в системі підготовки баскетболістів високої кваліфікації.

Загальна фізична підготовка у баскетболі ставить на меті такі завдання як:

1. Різнобічний фізичний розвиток.

2. Зміцнення здоров’я.

3. Підвищення функціональних можливостей.

4. Надбання високого рівня працездатності

5. Розвиток основних фізичних якостей.

6. Оволодіння життєво важливими прикладними навичками.

7. Стимулювання відновлювальних процесів.

Спеціальна фізична підготовка спрямована на вирішення таких завдань:

1. Вдосконалення функціональних можливостей організму.

2. Розвиток спеціальних рухових якостей.

3. Оволодіння технікою і тактикою гри.

4. Досягнення оптимальної спортивної форми.

Спеціальна фізична підготовка фактично становить собою фізіологічну основу для досягнення високих спортивних результатів. Іноді її називають фізичною кондицією, або, точніше, фізичною передумовою, яка визначає можливості баскетболіста. Спеціальна фізична підготовка нерозривно пов’язана з загальною.

У процесі індивідуального тренування баскетболістам необхідно цілеспрямовано розвивати не просто рухові якості, а такі, які найбільш відповідають специфічним особливостям баскетболу. Оптимальною є така стратегія індивідуального тренування, в процесі якої основна увага приділяється розвитку не слабких сторін фізичної підготовки, а вдосконаленню сильних сторін, які максимально компенсують відстаючі ланки підготовленості баскетболіста.

Характерною особливістю фізичної підготовки в сучасному баскетболі є підвищення вимог до стартової та дистанційної швидкості, а також до загального підвищення швидкості виконання технічних прийомів.

Розвиток рухових якостей баскетболіста зумовлюється багатьма чинниками: генотипними особливостями спортсмена, його фенотипом, адекватністю методики, соціальними особливостями життєдіяльності тощо.

Відомо, що від генотипу людини багато в чому залежить успіх у будь-якій діяльності, оскільки ряд морфо-функціональних структур організму мало піддається соціальним педагогічним впливам. В баскетболі це, передусім, морфологічні параметри організму: зріст, довжина кінцівок. Важливим компонентом генетично зумовлених показників є структура і склад м’язових волокон, які практично не змінюються протягом життя.

Генотип людини зумовлюється також функціональними показниками. До них належать якісні і кількісні параметри функцій тих чи інших морфологічних структур, починаючи від біологічних і закінчуючи психічними.

При виборі методики тренування з метою розвитку рухових якостей баскетболіста, першочергове значення слід відводити визначенню природних здібностей спортсмена і лише на основі цього будувати подальшу роботу.

Побудова тренування баскетболістів, в аспекті розвитку рухових якостей, базується на комплексі показників, головними з яких є стан тренованості спортсмена та його ігрове амплуа.

Відомо, що гравці захисної лінії відзначаються високим рівнем розвитку швидкісно-силових якостей, загальною та швидкісною витривалістю; нападаючі – стрибучістю, швидкісною витривалістю, центрові – стрибучістю і особливо стрибковою витривалістю.

Виходячи з сучасного трактування спортивної підготовки, орієнтованої на пріоритетний розвиток сильних сторін тренованості та спортивної форми спортсмена, стратегію індивідуального тренування необхідно будувати на основі ігрової спеціалізації баскетболіста. Цей теоретично-методичний підхід повинен будуватися на тому, що захисникам треба більше працювати над вдосконаленням швидкісно-силових якостей, нападаючим – над розвитком спеціальних рухових якостей, які називаються вибуховою силою, а центровим гравцям – над стрибковою витривалістю.

Однак у кожному конкретному випадку, при визначенні стратегії побудови і реалізації індивідуального тренування баскетболіста, необхідно максимально враховувати, крім специфіки ігрового амплуа, індивідуальність та морфо-функціональні особливості спортсмена.

Наступним важливим методичним положенням є необхідність досягнення відповідності рівня розвитку тієї чи іншої якості баскетболіста структурі технічних прийомів. Слід зазначити, що недостатній або надмірний розвиток рухових якостей призводить до своєрідного дисбалансу в тренуванні. Саме тому для баскетболу є непридатними багато методик розвитку рухових якостей, які застосовуються в інших видах спорту, або системах вдосконалення людини (культуризмі, атлетичній гімнастиці тощо). Методика розвитку рухових якостей в індивідуальному тренуванні баскетболіста складається з визначення природних здібностей спортсмена і його психофізичного стану в певний період підготовки.

Важливим кроком при тренуванні баскетболіста є вибір методики фізичних вправ. Враховуючи, що тренування є цілеспрямованою підсистемою комплексної системи підготовки спортсмена, необхідно конкретизувати складові частини всіх практичних вправ, зокрема, кількісно визначити обсяг навантажень та встановити режим відпочинку.

Під навантаженням у тренуванні слід розуміти вплив фізичних вправ на організм баскетболіста, що викликає активну реакцію його функціональних систем.

Дозування фізичного навантаження під час тренування дуже важливе для підвищення рівня функціональних можливостей організму баскетболіста і для досягнення ним високої тренованості, тому необхідно:

1) фізичні вправи добирати з урахуванням підготовленості гравця;

2) будувати тренування так, щоб фізичне навантаження постійно збільшувалося;

3) вводити у заняття перерви (або відпочинок у вигляді малоінтенсивних вправ);

4) протягом всього заняття контролювати ЧСС (частоту серцевих скорочень).

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Акція «Методичне літо»
Призовий фонд 50 000 грн!
Взяти участь

Всеосвіта є суб’єктом підвищення кваліфікації.

Всі сертифікати за наші курси та вебінари можуть бути зараховані у підвищення кваліфікації.

Співпраця із закладами освіти.

Дізнатись більше про сертифікати.

Приклад завдання з олімпіади Українська мова. Спробуйте!
До ЗНО з ФРАНЦУЗЬКОЇ МОВИ залишилося:
0
0
міс.
2
6
дн.
0
8
год.
Готуйся до ЗНО разом із «Всеосвітою»!