Сьогодні відбувся
Вебінар:
«
Особливості адаптації та модифікації освітнього процесу в контексті інклюзивного навчання
»

ОСОБЛИВОСТІ ПІДГОТОВКИ ПЕДАГОГА ДЛЯ РОБОТИ З ОБДАРОВАНИМИ ДІТЬМИ

Психологія

18.04.2021

111

1

0

Опис документу:
У статті розглянуто особливості підготовки педагога для роботи з обдарованими дітьми дошкільного віку. Сьогодні спостерігається підвищений інтерес до проблеми виявлення обдарованості, навчання та розвитку обдарованих дітей і, відповідно, до проблем підготовки педагогів для роботи з ними.
Перегляд
матеріалу
Отримати код

ОСОБЛИВОСТІ ПІДГОТОВКИ ПЕДАГОГА ДЛЯ РОБОТИ

З ОБДАРОВАНИМИ ДІТЬМИ

У статті розглянуто особливості підготовки педагога для роботи з обдарованими дітьми дошкільного віку.  

Ключові слова: обдарованість,дошкільники,здібності,інтелектуальний розвиток,педагог.

Постановка проблеми.  На розвиток суспільства і всього, що ним створено, впливає людина. І від рівня її розвитку залежать якість науки, літератури і всіляких інновацій у всіх сферах нашого життя. Виявляти обдарованих дітей і сприяти їх розвитку – одна з головних завдань педагогів. Сьогодні спостерігається підвищений інтерес до проблеми виявлення обдарованості, навчання та розвитку обдарованих дітей і, відповідно, до проблем підготовки педагогів для роботи з ними.

Обдарована дитина-це дитина, яка виділяється яскравими, очевидними, іноді видатними досягненнями в тому чи іншому виді діяльності, або має внутрішні передумови для таких досягнень. Рівень, якісна своєрідність і характер розвитку обдарованості – це завжди результат складної взаємодії спадковості (природних задатків) і соціального середовища, в яких виховується дитина. Існує думка, що обдаровані діти не потребують допомоги дорослих, але насправді такі діти найбільш чутливі до оцінки їхньої діяльності, поведінки і мислення. Обдарована дитина схильна до критичного ставлення не тільки до себе, але і до оточуючого.

Тому педагоги, які працюють з обдарованими дітьми, мають бути досить терпимі.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Обдарованість вивчалась і досліджувалась тисячами вчених, але актуальності своєї дана проблема не втратила і до нашого часу, оскілки її складність не дозволила дослідникам цю проблему вичерпати. Однією з перших спеціалізованих психологічних праць у європейській традиції в даній галузі можна вважати книгу іспанського лікаря Хуана Уарте (1529 –1592) «Дослідження здібностей до наук», яка побачила світ у 1575 році. В цій роботі Хуан Уарте порушив чотири основних питання: “які види обдарування є притаманними людському роду, які мистецтва і науки відповідають кожному обдаруванню, зокрема , за якими ознаками можна упізнати відповідне обдарування”.

Історія розвитку досліджень і практики навчання обдарованих і талановитих дітей у вітчизняній психології охопила всю систему проблем і завдань, які вивчаються у наші дні. За роки існування незалежної Української держави ситуація суттєво змінилася. Серед завдань реформування системи освіти одне з провідних місць посіла проблема формування нової генерації національної еліти. Під керівництвом академіка В. О. Моляко та його послідовників О. І. Кульчицької, М. А. Гнатка, О. Л. Музики та ін. в Україні створено вітчизняну наукову школу, яка займається дослідженням проблеми обдарованості та розвитком творчого потенціалу особистості.

Серед останніх дисертацій у галузі педагогіки, вікової та педагогічної психології варто назвати: роботи українських учених Н. М. Завгородньої «Педагогічні умови соціалізації обдарованих учнів у навчально-виховному середовищі загальноосвітнього навчального закладу», М. П. Федорова «Педагогічні умови підготовки студентів до роботи з обдарованими дітьми»

Мета статті-окреслити основні підходи до виявлення обдарованості дітей в дошкільному віці.

Виклад основного матеріалу. У поглядах різних вчених, зокрема психологів, на дане явище обдарованості є чимало розбіжностей. Так, за Б.М. Тепловим, «обдарованість - якісно своєрідне поєднання здібностей, від якого залежить можливість досягнення більшого чи меншого успіху у виконанні тієї чи іншої діяльності.» В.Д. Шадриков виділяє спеціальну обдарованість та обдарованість загальну: спеціальна обдарованість –якісно своєрідне поєднання здібностей, яке створює можливість успіху в діяльності, загальна обдарованість –обдарованість до широкого кола діяльностей чи якісно своєрідне поєднання здібностей від яких залежить успішність різних діяльностей. [2;9]

Обдарована особистість, як правило, сама заявляє про себе, ускладнюючи життя дорослих, змушуючи їх шукати нестандартні виховні підходи. В ідеалі ж, констатує теоретична і практична педагогіка, кожна розумово повноцінна дитина по-своєму талановита, і педагог має проникнути у внутрішній світ кожного вихованця. Недоцільно підганяти всіх дітей під одну мірку. Це призводить до духовного рабства. На думку Г. Песталоцці, навіть однакова любов до дітей не має заступати індивідуальностей. Тому система, орієнтована на виховання обдарованої дитини, позитивно вплине на пробудження і розвиток природних задатків кожної дитини.

Необхідно зазначити, що багато дітей проявляють високу міру обдарованості не в одній якій-небудь сфері, а в декількох. Завдання педагогів і психологів не лише виявити це, але і удосконалювати, розвивати їх. Саме, під час роботи з обдарованими дітьми основна роль відводиться педагогам, завдання яких - сформувати і поглибити їх здібності.

В роботі з обдарованими дітьми педагог поєднує раціональні та емоційні види діяльності, надає простір їхній ініціативі. Основними методами, якими вихователь керується в роботі, є словесні, практичні та дидактичної гри. Метод дидактичної гри має найбільшу силу впливу на обдарованих дітей, розвиває їхні потенціальні можливості дає змогу самореалізуватися, за умови, коли діти є співавторами й виконавцями, а не тільки виконавцями. Обдаровані діти завжди привертають до себе увагу.

Науковцями виділено такі характерні особливості обдарованих дітей:

  • мають добру пам’ять;

  • як правило, дуже активні й завжди чимось зайняті;

  • ставлять високі вимоги до себе, у них гостро розвинуте почуття справедливості;

  • наполегливі в досягненні результату в галузі, яка їх цікавить;

  • хочуть навчатися і досягають у навчанні успіхів, що дає їм задоволення;

  • завдяки численним умінням здатні краще за інших займатися самостійною діяльністю;

  • уміють фантазувати, критично оцінювати навколишню дійсність і прагнуть зрозуміти суть речей і явищ;

  • ставлять багато запитань і зацікавленні в позитивних відповідях на них;

  • їм притаманне почуття гумору, вони життєрадісні;

  • у них перебільшене почуття страху, емоційна залежність.

Виділяють три категорії обдарованих дітей:

  1. Діти з ранньою розумовою реалізацією.

  2. Діти з прискореним розумовим розвитком.

  3. Діти з окремими ознаками нестандартних здібностей.

Для виявлення обдарованості використовують різні методи: від

найпростішого батьківського спостереження до спеціально розроблених

стандартизованих та тестових завдань, зокрема:

  • для вимірювання інтелекту ( рівень когнітивного і мовленнєвого розвитку дитини): шкала інтелекту Станфорд-Біле ( вимірювання розумових здібностей, починаючи з дворічного віку), Векслерівська шкала інтелекту для дошкільників і молодших школярів (WPPSI), шкала дитячих здібностей Маккарті, призначена для тестування дітей у віці від двох із половиною до восьми з половиною років;

  • для вимірювання креативності (рівень творчості): тести креативності для дітей Дж.Гілфорда (оцінювання дивергентного мислення); Міннесотські тести творчого мислення Е. Торренса (MTTM), призначені для оцінювання творчих здібностей дітей у віці від п’яти років і більше (містят завдання для вимірювання соціальної зрілості (соціальної компетентності): Каліфорнійська шкала соціальної компетентності дошкільників (Levine- Elzey); тест оцінки рівня соціальної компетентності у дітей дошкільного віку (2-6 років); Вайнлендська шкала соціальної зрілості (Doll).

Значну роль у процесі розвитку і навчання обдарованих дітей відіграють батьки. Тому важливо, щоб батьки стимулювали та активно впливали на хід розвитку, навчання і виховання обдарованих дітей. Для цього в дошкільному закладі проводяться такі форми роботи з батьками:

  •       індивідуальні консультації психолога та вихователів;

  •       „круглі столи", тренінги, лекції;

  •        забезпечення батьків методичною літературою;

  •        анкетування;

  •        консультаційні пункти;

  •        творчі виставки дітей.

Рекомендації педагогам щодо роботи з обдарованими дітьми

  • Проявляти серйозне ставлення до питань і висловлювань дитини;

  • Надавати можливість демонструвати свої досягнення;

  • Демонструвати дитині, що її люблять такою, якою вона є, а не за досягнуті успіхи;

  • Надавати допомогу для поліпшення результатів її роботи;

  • Привчати дитину мислити самостійно;

  • Регулярно читати дитині цікаву пізнавальну літературу;

  • Спонукати дитину до фантазування, вигадування історій;

  • Надавати допомогу в її експериментуванні з навколишнім

середовищем у пізнавальних цілях;

  • Розвивати в дитині позитивне сприйняття своїх здібностей;

  • Довіряти дитині;

  • Стимулювати самостійність дитини.

Якості, якими має володіти педагог для роботи з обдарованими

дітьми.

  • Бути доброзичливим і чуйним.

  • Розбиратися в особливостях психології обдарованих дітей, відчувати

їхні потреби та інтереси.

    • Мати високий рівень інтелектуального розвитку.

    • Мати широке коло інтересів.

    • Бути готовим до виконання різноманітних обов’язків, пов’язаних з

навчанням обдарованих дітей.

  • Мати педагогічну і спеціальну освіту.

  • Мати живий та активний характер.

  • Володіти почуттям гумору.

  • Бути цілеспрямованим і наполегливим.

  • Володіти емоційною стабільністю.

  • Уміти переконувати.

  • Мати схильність до самоаналізу.

Висновки.  Отже, турбота про обдарованих дітей сьогодні - це турбота про розвиток науки, культури та соціального життя завтра. Необхідно прагнути до створення якомога кращих умов для вивчення та забезпечення професійного вивчення феномену обдарованості в контексті поєднання високої мотивації до праці з обдарованими дітьми та особистісними якостями педагога , який здатен сприяти творчій праці вихованця, виявити ініціативу та професійну компетентність у цій галузі, щоб в майбутньому безсумнівно ствердити, що обдаровані діти - цвіт нації.

Обдаровані діти потребують особливої уваги. В них наша надія на краще майбутнє.

Література 

1. Антонюк Л. В.Особливості роботи з обдарованими дітьми./Л.В.Антонюк. –Шкільна бібліотека.–2016.–No5.–С.41-43.

2. Бажанюк В. С. Психологічні особливості підготовки педагогів до роботи з обдарованими дітьми : навчальний посібник / В. С. Бажанюк – К. : Інститут обдарованої дитини, 2015. – 166 с.

3. Марінушкіна О.Є. Організація роботи з обдарованими дітьми в закладах освіти: Навч.-метод.посіб.вид. група «Основа».2008. – 144с

4. Пелех Н. В.Обдарована дитина: заняття з розвитку творчих здібностей дошкільників старшого віку /Н.В.Пелех //Дошкільний навчальний заклад.–2015.–No9.–С.7-14.18.

5. Серапулова Є.П. Виховання обдарованої дитини/Є.П. Серапулова// Початкова школа. -2000. -No2. -С.3-5.19.

6. Туріщева Л.В. Особливості роботи з обдарованими дітьми. / Л.В. Туріщева. –X.: Вид. гр «Основа», 2008. –С.122

7. Ясінський В. Деякі аспекти роботи з обдарованими дітьми (Вінницька область) // Рідна школа. -2002.



8

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу.