і отримати безкоштовне
свідоцтво про публікацію
До визначення переможців залишилось:
3
Дня
3
Години
16
Хвилин
30
Секунд
Поспішайте взяти участь в акції «Методичний тиждень».
Щотижня отримуйте приємні подарунки.
Взяти участь
  • Всеосвіта
  • Бібліотека
  • ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ ЛІНГВОСОЦІОКУЛЬТУРНОЇ КОМПЕТЕНЦІЇ УЧНІВ ПРИ ВИВЧЕННІ ДРУГОЇ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ

ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ ЛІНГВОСОЦІОКУЛЬТУРНОЇ КОМПЕТЕНЦІЇ УЧНІВ ПРИ ВИВЧЕННІ ДРУГОЇ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ

Передплата на журнал
Бібліотека
матеріалів

Краснополіна М.Й., Канівська ЗОШ І-ІІІ ступенів №3

Канівської міської ради Черкаської області

ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ ЛІНГВОСОЦІОКУЛЬТУРНОЇ КОМПЕТЕНЦІЇ УЧНІВ ПРИ ВИВЧЕННІ ДРУГОЇ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ

У статті аналізуються компоненти іншомовної комунікативної компетентності в ракурсі опанування другою іноземною мовою та відбувається розкриття цілісного характеру використання мультимедіа-технологій на заняттях іноземної мови (німецької) в поєднанні теоретичного знання і практичного застосування.

В останні роки ХХ та початку ХХІ століть значно активізувалися міжнародні зв’язки України, посилився інтерес до нашої держави у світовому та європейському просторі. Нові політичні, соціально-економічні та культурні реалії в Україні і в усьому світі стали передумовою розширення функцій іноземної мови як навчального предмета. Зросла освітня значимість іноземних мов, їхня професійна функція на ринку праці, що спричинило посилення мотивації у вивченні мов міжнародного спілкування. Крім того, іноземна мова дедалі активніше набуває статусу соціально-економічного і політичного механізму порозуміння між різними представниками світової спільноти в різноманітних сферах її життєдіяльності. Наше суспільство стало мобільнішим, відпочинок, навчання, працевлаштування за кордоном стають реальністю.

У школах за кордоном діти вивчають дві-три іноземні мови. Німецьку мову як іноземну вивчають у багатьох країнах ЄС, тому державна політика української освіти в цьому напрямку є цілеспрямованою і сучасною.

Головна мета навчання іноземній мові (першій або другій) у школі – це формування в учнів комунікативної компетенції, базою для якої є комунікативні уміння, сформовані на основі мовних знань і навичок. Розвиток комунікативної компетенції залежить від соціокультурних та соціолінгвістичних знань, умінь і навичок, які забезпечують входження особистості в інший соціум і сприяють її

соціалізації в новому для неї суспільстві.

Розглянемо передусім компоненти іншомовної комунікативної компетентності (ІКК) у контексті опанування другої іноземної мови. Компонентний склад ІКК, запропонований вітчизняним ученим С.Ю.Ніколаєвою, є: мовленнєва, лінгвосоціокультурна, мовна та навчально-стратегічна компетентності [7].

Розглядаючи мовну компетентність, виділяємо поняття «мовні знання». До мовних знань відносяться: знання основ мови, що вивчається як системи; правила за допомогою яких одиниці мови стають осмисленим висловлюванням; поняття, значення яких виражаються по-різному в різних мовах [4, с.107].

Отже, визначаємо мовну компетентність як знання норм і правил іноземної мови, яку вивчає учень, уміле їх використання в процесі мовлення, систему вироблених і засвоєних у процесі мовленнєвої діяльності мовознавчих правил, достатніх для адекватного сприйняття й вербального відтворення явищ об’єктив-ної дійсності. Варто звернути увагу, що до складу мовних компетентностей входять фонетична, лексична та граматична компетентності.

Мовленнєву компетентність тлумачимо як уміння говорити, слухати, читати і писати, тобто вміння, пов’язані з мовленнєвою діяльністю, з побудовою монологічних і діалогічних висловлювань у конкретній ситуації, відповідно до рівнів мовної компетентності учасників спілкування [5, c. 63]. Мовленнєві вміння – це вміння використовувати іноземну мову як засіб спілкування у різних сферах і ситуаціях, носять творчий характер [4, с. 106]. Ці вміння є результатом оволодіння мовою на кожному конкретному відрізку і ступені навчання.

Лінгвосоціокультурна компетенція – це здатність здійснювати вибір мовних форм та використовувати їх відповідно до ситуації; це сукупність знань про країну, мова якої вивчається, її звичаї, правила поведінки, норми етикету, а також здатність користуватися такими знаннями у процесі спілкування з носіями мови; це здатність вступати в комунікативні стосунки з іншими людьми, орієнтуватися у соціальній ситуації і керувати нею.

Навчально-стратегічна компетенція передбачає оволодіння учнями різними навчальними і комунікативними стратегіями.

Таким чином, практична мета навчання іноземних мов полягає у навчанні спілкуванню іноземною мовою. Спілкування – це не простий обмін інформацією, а активна взаємодія учасників цього процесу, мета якого найчастіше носить «немовний» характер. Мова у цьому випадку виступає як засіб здійснення такої взаємодії. Тому важливо, щоб учні з самого початку навчалися спілкуватися природною мовою, яка притаманна її носіям.

У середніх навчальних закладах ця мета реалізовується шляхом вирішення наступних завдань:

формування в учнів мовленнєвих компетенцій в аудіюванні, говорінні, читанні, письмі і перекладі;

ознайомлення з національно-культурними особливостями країни, мова якої вивчається, і розвиток умінь моделювати свою поведінку згідно цих особливостей;

формування навичок вибирати лінгвістичну форму і спосіб висловлювання, що є адекватними ситуації спілкування;

навчання академічних і комунікативних стратегій.

Навчання іноземної мови перетворюється на процес подолання мовних ба-р’єрів, відходу від стереотипів та постулатів минулого, розуміння «чужої» культури. Для забезпечення ефективності навчання мови вчитель оперує різними формами, методами, прийомами та засобами. У сучасній методиці використання наочності, ІКТ, мультимедійних презентацій стало одним із основних компонентів уроку іноземної мови. Комп‘ютеризазія починає поширюватися в освітньому просторі та набуває особливого значення.

Сучасну модель навчання складно уявити без використання новітніх технологій навчання іноземної мови – без використання мультимедійних засобів навчання та мультимедійних технологій навчання [1, с. 21–25].

Використання комп’ютерних технологій при вивченні іноземної мови відкриває перед учнями доступ до нових джерел інформації, підвищує їх мотивацію до отримання інформації іноземною мовою, підвищує ефективність самостійної роботи, дає нові можливості для творчості.

Також до безумовно технічних переваг цього методу можна віднести можливість використання інтерактивних відео та аудіо роликів при навчанні усному мовленню. Демонструючи схеми, фото та малюнки за тематикою мовного спілкування, реалізується принцип наочності.

Запровадження мультимедійних технологій створює умови для інтерактивного спілкування, що на сьогоднішній день є найважливішою складовою навчального процесу. Використовуючи мультимедійні технології викладач може подати інформацію в абсолютно новій та ефективній формі, зробити її більш повною, цікавою та наближеною до тематики спілкування, що вивчається. Мультимедійні технології дозволяють розробити яскраві та більш цікаві вправи на говоріння. Засвоєння нової інформації з використанням мультимедійних технологій проходить в ігровій формі.

Великі можливості у підвищенні ефективності процесу викладання іноземних мов є використання мережі Інтернет. Глобальна мережа Інтернет створює умови для здобуття будь-якої необхідної учням і вчителям інформації, що знаходиться в будь-якій точці земної кулі: народознавчий матеріал, новини з життя молоді, статті з газет і журналів та інше.

На уроках німецької мови за допомогою Інтернету можна вирішувати цілий ряд дидактичних завдань: формувати навики і уміння читання, використовуючи матеріали глобальної мережі; удосконалювати уміння письмової мови школярів; поповнювати словарний запас учнів; формувати у школярів мотивацію до вивчення німецької мови.

Учні можуть брати участь в тестуванні, у вікторинах, конкурсах, олімпіадах, що проводяться по мережі Інтернет, переписуватися з однолітками з інших країн, брати участь в чатах та інше. Учні можуть отримувати інформацію з проблеми, над якою працюють в даний момент в рамках проекту.

Існують певні проблеми щодо застосування ІКТ, які є загальними для багатьох навчальних закладів України. Це, насамперед, недостатня матеріально-технічна база, яка не дозволяє широко використовувати ПК для вивчення іноземних мов, недостатнє програмне забезпечення, відсутність відповідних науково-методичних засобів, необхідних для організації самостійної роботи учнів, обмеженість доступу до Інтернету. Однак комп’ютеризація навчання іноземної мови почалася і успішно розвивається.

Найчастіше таке використання ІКТ має вигляд підготовки мультимедійних презентацій, прослуховування записів, перегляд відеороликів тощо.

Надзвичайно важливою у використанні ІКТ на заняттях та поза ними є роль викладача. Необхідно, щоб кожен викладач зрозумів: комп’ютер у навчальному процесі – не механічний педагог, чи заступник / аналог викладача, а засіб навчання, що підсилює і розширює можливості його навчальної діяльності. Те, що викладач бажає одержати в результаті використання машини, у неї необхідно запрограмувати. Тому викладач має бути інформаційно та інформативно компетентним.

Таким чином, упровадження та застосування мультимедіа та сучасних комп’ютерних навчальних програм на заняттях німецької мови це:

- ефективний допоміжний технічний наочно-слуховий засіб;

- допоміжний засіб навчально-пізнавальної діяльності учнів;

- засіб підвищення мотивації та бажання учнів вивчати іноземну мову;

- швидкий та ефективний засіб оцінювання та контролю знань, вмінь та навичок учнів;

- засіб підвищення інтерактивної та комунікативної діяльності.

Список використаної літератури:

  1. Ариян М.А. Лингвострановедение в преподавании иностранного языка / М.А. Ариян // Иностр. яз. в школе. – 2010. – № 2. – С.21–25.

  2. Інноваційні технології в сучасній освіті / За ред. Л.І. Даниленко. – К.: Лотос, 2004. – 220 с.

  3. Клевцова Н. И. Методико-дидактические принципы создания и использования мультимедийных учебных презентаций в обучении иностранному языку / Н.И. Клевцова. – Курск, 2003. – 178 с.

  4. Конышева А.В. Игровой метод в обучении иностранному языку / А.В.

Конышева. – СПб.: КАРО; Мн.: Четыре четверти, 2008. – 192с.

  1. 5. Лаврентьева Н. Б. Педагогические технологии: технология ученого проектирования в системе профессионального образования / Н. Б. Лаврентьева. – Барнаул: АлтГТУ, 2003. – 119 с.

  2. Методика викладання іноземних мов у середніх навчальних закладах / кол. авторів під керівн. С. Ю. Ніколаєвої. – Вид. 2-ге, випр. і перероб. – К. : Ленвіт, 2002. – 328 с.

  3. Ніколаєва С.Ю. Цілі навчання іноземних мов в аспекті компетентнісного підходу // Іноземні мови. – 2010. – № 2. – С.11-17.

  4. 6. Пометун О. Інтерактивні технології навчання: теорія, практика, досвід / О.І. Пометун, Л. В. Пироженко. – К.: А.С.К., 2002. – 135с.

  5. Пометун О., Пироженко Л. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання / О. Пометун, Л. Пироженко. – К. : А.С.К., 2005. – С. 192.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу

Опис документу:
У статті аналізуються компоненти іншомовної комунікативної компете-нтності в ракурсі опанування другою іноземною мовою та відбувається розк-риття цілісного характеру використання мультимедіа-технологій на занят-тях іноземної мови (німецької) в поєднанні теоретичного знання і практичного застосування.
Збірник методичних матеріалів проекту «Всеосвіта» I видання

Бажаєте дізнаватись більше цікавого?


Долучайтесь до спільноти

Збірник методичних матеріалів проекту «Всеосвіта» I видання