і отримати безкоштовне
свідоцтво про публікацію
До визначення переможців залишилось:
3
Дня
3
Години
16
Хвилин
30
Секунд
Поспішайте взяти участь в акції «Методичний тиждень».
Щотижня отримуйте приємні подарунки.
Взяти участь

Особистість вчителя як приклад формування моделі позитивного школяра

Передплата на журнал
Бібліотека
матеріалів

«Особистість вчителя як приклад формування моделі позитивного школяра»

Вчитель: Островчук О.І.

Гуманізація і демократизація, як пріоритетні напрями розвитку освіти в українському сус-

пільстві, висувають найвищі вимоги до професійного рівня вчителя, його людського сумлін-

ня та відповідальності. Компетентність педагога стає необхідною умовою соціальних перетво-

рень, коли саме через освіту вимагається формувати у підростаючого покоління соціально-важ-

ливі якості і досвід. Змістоутворювальною основою діяльності компетентного педагога є його

цінності, що впливають на формування усієї системи взаємин, ставлень, характерних для

учительської професії. Адже загальнолюдські цінності: Істина, Добро, Краса – залишаються

моральними імперативами діяльності педагога.Визначення моральної домінанти у професії

вчителя, як основи його професійної компетентності, можна пояснити й тим, що сьогодні

зростає роль суб’єктного підходу до надання освіти, забезпечення права кожного учня активно

обирати і самостійно конструювати власнешкільне життя. У цих умовах учитель потроху

відходить від виконання своєї сталої функції – носія і ретранслятора знань, а дедалі більше

тяжіє до тьюторства – створення відповідногосередовища не тільки для навчання, а й гар-

монійного розвитку учня. Він має підтримуватиучнів й розвивати в них готовність до навчання,

допомагати вибудувати індивідуальні освітнітраєкторії з урахуванням здібностей, прагнень і

бажань. У цьому контексті його міжособистісні контакти з учнями, уміння вибудовувати взаєми-

ни в системі «учитель–учень», співпраця з учнівським колективом утворюють діалектичну

єдність, сприяють розвитку особистості у колективі, що своєю чергою створює передумови для

ефективної організації навчально-виховногопроцесу в класі. Крім того, педагог має взає-

модіяти з колегами, шкільним психологом і лікарем, батьками, що сприятиме не тільки отриман-

ню максимальної інформації про вихованців, а й гармонізації виховних підходів до особистості з

боку школи і родини. Діяльність учителя відрізняється від діяльності інших категорій фахівців тим, що професія вимагає від нього розвивати й удосконалювати, крім професійних якостей, особистісні. Перед

педагогом, як і перед лікарем, професія ставить особливі вимоги. Жодні професійні якості не

компенсують людську байдужість, невихованість, грубість, агресію щодо учня, безвідповідальність.

Звичайно, кожна вікова категорія потребує свого вчителя. Для молодших школярів учитель – це майже мама – тепла, ніжна, лагідна, яка не образить, пожаліє, допоможе, коли важко. До вчительки початкових класів діти горнуться, вони відкриті й довірливі. Старші учні більш вимогливі до особистих якостей педагога. Вони цінують його вміння по-радити в будь-якій життєвій ситуації, заохочува-ти й співчувати, надійність, прагнення ставитисядо учня, як до молодшого друга. З-поміж особистісних якостей учителя превалюють також

ввічливість, єдність слова й діла, справедливість,толерантність до них же належать і його важливі

морально-вольові якості, як-от: об’єктивність,увага до учня, розуміння і співпереживання

(особливо до «слабких» учнів), сумлінність, справжня любов до дітей. У змісті державних

освітніх стандартів, де визначено перелік обов’язкових професійно-значущих рис особистості

педагога, увага приділяється високому рівневі морального розвитку останнього. Суспільне зна-

чення статусу педагогічної професії вимагає від учителя відповідальності за якість навчання і

виховання підростаючого покоління. Отже, сьогоднішня особистісно орієнтована

педагогіка потребує переорієнтації свідомості педагога на визнання нових освітніх пріори-

тетів – поваги до особистості учня та його правана самовизначення, оволодіння відповідними

етичними нормами, а також формування готовності педагога до етично адекватної поведінки в

різних ситуаціях мінливого шкільного життя, які потребують морального вибору. У цьому контек-

сті визначення етики як базової компоненти педагогічної професії безпосередньо пов’язано із

завданням щодо компетентного вирішення учителем професійних завдань.

14 НАУКОВІ ЗАПИСКИ. Том 97. Педагогічні, психологічні науки та соціальна робота

Слід зауважити, що педагогічна етика – складова частина етики, котра відображає спе-

цифіку функціонування моралі в умовах цілісного педагогічного процесу, наука про різні ас-

пекти моральної діяльності вчителя. Вона охоплює соціально значимі елементи суспіль-

ної моралі, виступає інтегративною характеристикою професійної діяльності вчителя, виз-

начає морально-етичні вимоги до нього та відображає ступінь їх трансформації у свідомості

й поведінці педагога. Етика є невід’ємною складовою кожної педагогічної дії. Адже педагог постійно перебуває устані морального вибору. Всі стосунки, що скла-даються в умовах педагогічної діяльності, є

похідними від рівня сформованості у вчителяйого професійної етики. В цьому зв’язку В.О.Сухомлинський зазначав, що вчитель, здійснюючи процес навчання і виховання молоді,

покликаний дбати про цілісність свого етичного«Я» [7, 607]. Феномен професійно-педагогічної

етики полягає в тому, що саме через неї конкре-тизуються загальнолюдські принципи моралі

щодо особливостей фахової діяльності. При цьому професійна етика містить сукупність мораль-

них норм, котрі визначають ставлення працівника до свого професійного обов’язку, а через ньо-

го – до людей, з якими він контактує у процесі діяльності. У загальному контексті, за твердженням В. О.

Огнев’юка, «як квінтесенція культури освіти, педагогічна етика покликана утверджувати ідеї

гуманізму, пропонувати шляхи олюднення процесів навчання і виховання, звільнення школи

від авторитарної педагогіки» [4, 8]. Отже, професійна діяльність учителя й її ре-

зультат мають бути оцінені суспільством не тіль-ки в аспекті знань учнів, яких навчав цей педа-

гог, а й з позиції моральних інвестицій, прикладів етичної поведінки у мінливих ситуаціях шкіль-

ного життя. У зв’язку з цим постає питання чіткого визначення етичних вимірів педагогічної

професії – під ними розуміємо сукупність етичних вимог до останньої, моральних регуляторів

діяльності вчителя. Він завжди є носієм суспільних цілей, досягненню яких, відповідно, підпо-

рядковує і засоби педагогічної дії. Саме вибір засобів щодо досягнення мети може за своєю

сутністю суперечити етичним вимірам. На думку Г. Геґеля, мета повинна визначати засоби,

а основне призначення школи – у вихованні істоти з правильною поведінкою. Слід зазначити, що

і українські педагоги-гуманісти, зокрема І. Герасимович, П. Лисецький, Я. Чапіга обстоювали

ідею про те, що немає таких виховних цілей, заради яких можна було б поступитися моральни-

ми принципами. На переконання Я. Чапіги, важливіше «здобувати інтерес до знання, ніж навча-

ти примусово дитину… Нова школа має на меті задоволення і гармонію розвитку, а не деспо-

тичне керування волею і почуттями дитини задля цілей, які чужі та не відповідають її природі

та інтересам» [1, 340]. Вищезазначене дає підстави зробити висновок: основою співвідно-

шення цілей і засобів, діалектичного їх поєднання має виступити педагогічна етика, котра,

за В. О. Сухомлинським, повинна стати моральною схильністю, потребою, прагненням, ба-

жанням [6, 266]. До етичних вимірів педагогічної діяльності, насамперед, належать деонтологічні основи професії (науки про належне і обов’язкове у професійній поведінці педагога), як суб’єктивні ета-

лони поведінки вчителя. Вони ґрунтуються насукупності нормативних вимог до педагогічної

професії, визнанні регулятивної сили педагогічної етики, виконанні професійного обов’язку.

Основою формування цих еталонів є загальнолюдські цінності та норми. Відповідно до них

моральна регуляція в умовах педагогічної діяль-ності дає змогу розкрити її «інструментарій». До

нього можна віднести такі елементи, як моральні ідеали, моральні норми, моральні принципи,

традиції, заповіді, звички, правила.Моральна регуляція педагогічної діяльності

здійснюється завдяки специфічній диференціації моральних норм на норми-заборони, норми-

рамки, норми-зразки [ 3, 27 ]. У такій градації норм міститься стримувальний і стимулюючий

моменти. Наприклад, моральні заборони є своєрідним «обмежувачем» деяких моральних про-

явів. Вони не дозволяють педагогові принижувати гідність вихованця, перевищувати свої повно-

важення тощо. Проте іноді моральні заборонине усвідомлюються педагогом, не стають його

внутрішнім переконанням. У такому разі він має слабкі моральні «гальма». Тому трапляються

прояви недобросовісного виконання професій-них обов’язків, порушення дисципліни, пасив-

ність у суспільному житті. Норми-заборони – це своєрідні педагогічні табу, що існують у різних

сферах взаємин учителя. Наприклад, сфера взаємодії останнього з батьками регулюється такими

табу:

• Не використовувати можливості батьків вособистісних інтересах;

• Не засуджувати батьків;

• Не принижувати гідність дитини;

• У спілкуванні з батьками не торкатися особистісних тем, що стосуються життя родини тощо.

Норми-рамки визначають межі допустимо ївільної дії педагога. Водночас вони містять у

собі збуджувальну силу активної діяльності. Норми-рамки виконують функцію обов’язку і

вказують: будь чесним, справедливим, шануй Хоружа Л. Л. Етичні виміри педагогічної професії 15

гідність учнів, не чини зла. Вони містяться в реальних кодексах професійної поведінки. На-

приклад, один із перших Кодексів моральної поведінки вчителя сформульований Марком

Фабієм Квінтіліаном (бл. 35 – бл. 96 рр.), теоре-тиком ораторського мистецтва. Ось деякі з та-

ких правил:

• Учитель повинен звертатися до емоційної сфери вихованця, збуджувати у нього пози-

тивні почуття, заохочувати проханням, радіти успіхам разом з учнем, вивчати його індивідуальні особливості.

• Покарання принижує вільну людину. Нехайучитель викличе у собі батьківські почуття

до своїх учнів і постійно уявляє себе на місці тих людей, які довіряють йому своїх дітей;

• Нехай він сам не має вад і не переносить їх на інших;

• Нехай суворість його не буде гнітючою, а ласкавість – розслабливою, щоб звідси не виникли ненависть або презирство.

• Нехай будуть тривалими бесіди про моральней добре, адже що частішими будуть умовляння, то меншою буде потреба в покараннях;

• Нехай учитель не буде роздратованим і водночас не потурає тим, хто потребує виправлення.

• Нехай він буде доступним у викладанні, терплячим у роботі, більш старанним, ніж вимогливим.

• Нехай із бажанням відповідає тим, хто запитує, і нехай запитує мовчазних.

• На похвалу він нехай не буде надто скупим,але й не буде надто щедрим, оскільки перше

відбирає бажання до праці, а друге породжу безпечність.

• Нехай він щодня скаже учням що-небудь таке, що у них назавжди залишиться в пам’яті[2, 61–62].

Норми-зразки не виконують примусової функції, а їх збуджувальна сила спирається на авто-

ритет суспільної думки і самосвідомість, мо-ральний позитивний вибір суб’єкта моральних

відносин. Норми-зразки виступають своєрідною моделлю майбутньої поведінки педагога, спо-

чатку у формі ідеалів, набуваючи згодом практичного характеру. Втілення норми-зразка у

практичну норму професійної поведінки стає кінцевою метою моральної регуляції.

Всі норми педагогічної етики за своєю сутністю не є керівним інструментом діяльності

вчителя, їх реалізація вимагає від нього душевної енергії, творчих сил, педагогічного такту, які

дають змогу застосовувати ту чи іншу норму в конкретній ситуації. Конкретність норм педаго-

гічної етики задається диспозиціями (інструкціями, рекомендаціями, заборонами), санкціями

та конкретними умовами діяльності. Аналіз педагогічних посібників, котрі висвіт-

люють проблеми етики, показав, що більшість дослідників для педагогічної професії вирізня-

ють таку моральну норму, як любов до дитини. Вона наявна в системі педагогічної моралі кож-

ної історичної доби. До етичних вимірів педагогічної професіїможна віднести і такі важливі моральні регуля-

ції, як професійний обов’язок і відповідальність,совість та гідність, чесність і шляхетність. Їхня

сформованість дає педагогові можливість уникнути або звести до мінімуму моральні су-

перечності між: належним і сутнісним; свободою і необхідністю; волею і розумом; розумом і

почуттями та ін. Адже саме визначені категорії презентують рівень моральної регуляції поведін-

ки вчителя, без них неможлива реалізація будь-якої педагогічної технології, функціонування

навчально-виховних систем. Етичні виміри педагога віддзеркалюють його

систему суб’єкт-суб’єктного ставлення до сутності власної професії, до учасників педагогіч-

ної взаємодії, впливають на формування відповідних установок. А саме:

• на учня як на самоцінність, на розуміння його особистості, готовність до співпереживан-

ня, визнання значимості його внутрішнього світу;

• на педагогічну діяльність як засіб розвитку учня, створення емоційно-сприятливого тла

навчання, гнучкість і доцільність методіввпливу;

• на себе як суб’єкта гуманістичних перетворень, інтерес до професійного і особистісно-

го самоаналізу, віра у власні сили, прийняття себе;

• на педагогічний колектив як творче співтовариство, бажання допомогти іншим і за необ-

хідності звернутися за порадою до колег. Зазначене дає підстави вказати на поліфунк-

ціональний характер етики у професійній діяльності педагога. А саме виокремити такі її важ-

ливі функції: регулятивну, пізнавально-інформа-ційну, культуротворчу, оцінювально-орієнтовну,

організаційно-виховну, мотиваційну та інші. Таким чином, в умовах реалізації нової пара-

дигми освіти, суть якої визначається процесом гуманізації, через професійну етику педагога як

форму його морального ставлення до педагогічної діяльності і її учасників, трансформуються

духовні та культурні цінності, що мають ін-варіантний характер, відбувається гармонійний

розвиток школяра як особистості. Регуляція професійної поведінки учителя на засадах етики

сприяє ефективному розв’язуванню ним суперечностей у навчально-виховному процесі,

подоланню конфліктів, пошуку нових шляхів власного самовдосконалення і самореалізації.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу

Опис документу:
Визначення обов'язкових професійних рис педагога, нових освітніх пріоритетів
  • Додано
    28.02.2018
  • Розділ
    Німецька мова
  • Тип
    Стаття
  • Переглядів
    112
  • Коментарів
    0
  • Завантажень
    3
  • Номер материала
    DS207727
Збірник методичних матеріалів проекту «Всеосвіта» I видання

Бажаєте дізнаватись більше цікавого?


Долучайтесь до спільноти

Збірник методичних матеріалів проекту «Всеосвіта» I видання