О. Слісаренку в літературному процес! 20-х належить помітна, хай і не першорядна, роль. У його творчості так чи інакше переломилося кілька важливих напрямів, стильових пошуків молодої української поезії та прози. Починав О. Слісаренко як поет-символіст, згодом став палким прихильником футуризму, а потім раптом звернувся до прози Творче становлення О Слісаренка припадає на нелегкий час. Народився 28 березня 1891 р. в с. Канівпеве ня Харківщині. Здобув спеціальну сільськогосподарську освіту працював агрономом, кілька років провів в окопах імпепіялі стичної війни. Перша, перейнята символістськими мотивами. поетична книжка «На березі Кастальському» пийтпла 1919 р. її проблематика була традиційною для символістської поезії початку століття: осмислення ролі художника в суспільстві, натурфілософські роздуми. Збірка сповнена тривожними настроями, пов’язаними з авторовими передчуттями неминучості якихось великих, можливо, трагічних змін Захоплення футуризмом, певна річ, змінило стиль Слі- саренкового письма. Чим пояснюється несподіваний перехід? Письменник міг відчути певну вторинність своєї символістської поетики чи, зрештою, запізнілість українського символізму в контексті розвитку світової поезії того часу. Та й сама душевна організація О. Слісаренка, його естетичні уподобання зумовлювали інший погляд на світ, переважно раціональне його сприймання. Ймовірно, мала значення й привабливість футуризму як «лівої», «найпередовішої» і «найреволюційнішої» течії, до якої хотів бути причетним поет. Його футуристичні поеми — це гімни машинній циві












