Програмовий зміст: поглибити знання дітей про життєвий та творчий шлях Т. Г. Шевченка. Пробуджувати та розвивати інтерес до прекрасного, до людей мистецтва, до поезії. Ближче ознайомити дітей з місцевістю, де знаходиться пам’ятник, зі спорудами, що є поблизу. Нагадати правила поведінки у парковій зоні та у зоні громадського відпочинку. Виховувати у дітей патріотичні почуття, любов до рідної України, її людей, до краси поетичною слова. Викликати бажання слухати твори поета, прагнення більше дізнатися про своїх видатних співвітчизників.
Попередня робота: розглядання портрету великого поета і художника Т. Г. Шевченка, перегляд відео пізнавального характеру «Життєвий шлях Т. Г. Шевченка», читання творів Т. Г. Шевченка, розповідь вихователя про життєвий і творчий шлях поета і художника, розглядання його картин.
Хід екскурсії.
1. Попередня бесіда з дітьми: «Правила поведінки під час проведення екскурсії».
2. «Стежинка – розминка» (дорога до об’єкта – пам’ятника Т. Г. Шевченку, закріплення правил дорожнього руху для пішоходів).
3. Пізнавальна частина екскурсії. Бесіда «Шануємо Великого Кобзаря».
- Діти, чий пам’ятник стоїть на цій площі?
- Так, це пам’ятник Т. Г. Шевченку, українському поету і художнику. Це ім’я відоме кожній людині в Україні і далеко за її межами. Нелегка доля судилася геніальному поетові, але вся його творчість зігріта великою любов’ю до Батьківщини.
- Про що писав у своїх Т. Г. Шевченко? (Про свою сім’ю, про природу рідного краю, про життя простих людей, про любов до матері, жінки).
- Тарас Григорович дуже любив природу рідної землі. Її красу він оспівував у віршах:
По діброві вітер віє, гуляє по полю,
Край дороги гне тополю, до самого долу,
Стан високий, лист широкий
Марно зеленіє. Кругом поле, як те море Широке, синіє.
Сонце заходить, гори чорніють,
Пташечка тихне, поле німіє.
Радіють людей, що одпочинуть,
А я дивлюся… і серцем лину
В темний садочок на Україну.
- Чому Шевченка називають Великим Кобзарем?
- Якою мовою написані його вірші?
- Так, його вірші написані українською мовою, мовою на якій розмовляла його мати. Останньою книгою, яку написав Т. Г. Шевченко став «Буквар» для навчання грамоти у школах України.
Він був також талановитим художником, написав багато картин про життя простих людей. Його мистецькі твори відомі в багатьох країнах світу.
- Українці люблять, шанують і пам’ятають Шевченка. Про цю всенародну любов свідчать численні музеї Т. Шевченка, пам’ятники Кобзареві, на його честь названі вулиці, села, площі.
4. Обстеження пам’ятника та території, на якій він стоїть.
- Де розташований пам’ятник?
- Як він виглядає?Давайте уважно роздивимось обличчя видатного поета.
- Що ще є на площі, окрім пам’ятника?
- Навіщо приходять сюди люди?
- Як треба поводитись у місцях громадського відпочинку?
- Які ще будівлі можна побачити біля площі?
- Вже настала весна, незабаром стане тепло і ви прийдете сюди з батьками відпочивати. А зараз вшануємо пам'ять видатного поета і художника Т. Г. Шевченка цим чудовим кошиком з квітами.
5.Ігрова частина.
Народна гра «Горю – дуб».
Усі стають парами одна за одною.
Один – «Горю – дуб» - попереду на віддалі співає:
Горю, горю, палаю,
Коло схочу, спіймаю.
Раз, два, три! Біжіть!
Перша пара біжить до «Горю – дуба» і, розірвавши руки, намагається оббігти його з обох боків і знову з’єднатися. Якщо «Горю – дуб» когось спіймає, то стає з ним позаду усіх, а той, хто залишився без пари, є «Горю – дуб».
Народна гра «Бочечка».
Діти – у колі, в центрі – «бондар». Діти говорять:
Котилася велика бочка
Із маленького горбочка.
Та об землю – трісь,
Та об землю – трах -
Розбилася так…
(Відповідно до слів діти розширюють коло, присідають, плескають двічі у долоні, розбігаються в різні боки, «бондар» наздоганяє їх. Ті, до кого він доторкнутися, мають розважати гурт, виконавши завдання (прокукурікати, пострибати як зайчик та ін.). Після цього вибирають нового «бондаря».
6. Рефлексивна частина екскурсії (розповіді дітей про свої враження від екскурсії)-
