+ Додати матерiал
і отримати
безкоштовне
свідоцтво
! В а ж л и в о
Предмети »
Приклад завдання з олімпіади Українська мова. Спробуйте!

Образотворче мистецтво. Проект середньої тривалості «Великдень». 3 клас

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися

Образотворче мистецтво

Проект середньої тривалості «Великдень». 3 клас

Тема: Виражальні можливості силуетної форми. Створення декоративних образів на площині. Декоративна переробка форми рослини Виділення головного в композиції. Створення панно «Великдень»..

Мета: вчити виготовляти макети писанок, розширити і поглибити знання учнів про найдавніше церковне свято, традиції нашого народу щодо святкування Пасхи; ознайомити із символікою знаків на писанках та різновиди писанок. Виховувати любов до нашого народу, його традицій, минулого і сучасного, розвивати відчуття кольору, увагу, спостережливість, пам’ять; вчити вибирати головне, співпрацювати у групі; розвивати лідерські якості.

Обладнання: зразки писанок, малюнки, зразки робіт, підбір віршів, прислів’їв, загадки, оповідання про Пасху, матеріали та інструменти для малювання, альбом – посібник «Образотворче мистецтво», 3 клас, Бровченко А. В., книга «Україно, нене моя!» (Упорядник Олесь Шевченко), книга «Музей «Писанка» м. Коломия»

Завдання проекту :

Формувати в учнів уявлення про різновиди писанок;

Створити макет писанки

Розвивати в дітей дослідницький підхід , відчуття кольору, увагу, спостережливість, пам’ять ;

Ознайомити з зображенням писанок народних майстринь;

На основі народних традицій формувати у школярів уявлення про вшанування Великодня українським народом.

Ознайомити з творами про свято Пасхи – віршами, піснями.

Розширити і поглибити знання учнів про найдавніше церковне свято, традиції нашого народу щодо святкування Великодня

Навчити презентувати свою роботу.

Ключове питання: Писанки – символ вічного життя?

Тематичне питання: Коли готують писанки ?

Змістовні питання:

1. Писанка - вид мистецтва.

2. Технологія її розпису.

3. Про різні узори писанок.

4. Для чого пишуть писанки (роль писанки у весняних обрядах).

5. Вірші, легенди, пов'язані із писанкою.

6. Святкування воскресіння Христового

Кінцевий результат:

Створення композиції «Великдень».

Глибоке засвоєння матеріалу.

Формування навичок роботи в групах.

 Виявлення лідерів в колективі.

Формування навичок працювати з додатковою літературою

Уміння вибирати головне.

Уміння презентувати.

Навчальні предмети: образотворче мистецтво, курс Основи християнської етики, народознавство.

Форма проведення: урок - презентація

Термін виконання: 1 тиждень

ЕТАПИ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЕКТУ

І етап. Стратегія проекту

Визначається тема, мета, навчальні предмети, зміст яких задіяно, вид проекту, його тривалість.

ІІ етап. Планування проекту.

Ознайомлення учнів із загальною темою і провідною проблемою

ІІІ етап. Реалізація проекту.

Розподіл обов’язків між членами груп

Практична діяльність груп

Самостійна пошукова діяльність

Аналіз та обробка інформації

Виготовлення освітнього продукту: створення дитячої презентації, колективної композиції

ІV етап. Підсумок проекту

Урок – презентація

І. Організаційна хвилина. Перевірка готовності до уроку.

ІІ. Активізація навчальної діяльності.

1. Розповідь учителя з елементами бесіди

Весна в Україні. Воскресає природа, воскресає життя. Надходять Великодні свята. І беруться українці за давнє-предавнє мистецтво розписування писанок, символу Великодня, символу Весни, символу Вічності життя.

Народне мистецтво... Воно прекрасне, воно чарує серця. Ми милуємося керамікою, різьбою, вишивкою, ткацтвом, які залишили нам у спадок наші предки. Але якщо про килимарство, вишивки ми знаємо більше, є багато літератури, то про писанкарство дуже мало книг.

Що ж ми знаємо про писанку?

Беручи в руки розмаїто-барвисте яйце, ми передусім милуємося його красою, орнаментом і мало задумуємося про його історію, символіку, колишнє ритуальне значення, тобто, що означає, наприклад, кривулька, гачковий хрест, ружа чи зірка.

Гарна, як писанка! З давніх-давен так кажуть про вродливу дівчину. У віночку польових квітів, у різнокольорових стрічках, у барвистому вбранні, вона й справді мов писанка.

2. Розгадування слова:

ЗАПИСКА 2-3

КРАСА 4-5

ВЕСНА 4

ГАЇВКА 5-6

П

И

С

А

Н

К

А

 

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

1. Розповідь учителя

Писанка це слово, знайоме кожному з нас із дитинства, і не тільки слово, адже кожен із нас бачив і тримав у руках писанку, одержану від матері, бабусі або від добрих господарів на Великдень.

Писанка - це курячі або гусячі яйця з барвистим кольоровим розписом. А саме слово "писанка" походить від слова "писати", тобто розписувати, прикрашати, орнаментувати.

Писанка - це своєрідне мініатюрне народне малярство, відоме із сивої давнини. Це вид українського народного мистецтва, який має назву писанкарство.

ІV. Робота над темою уроку.

1. Розглядання зразків писанок

2. Знайомство із символікою знаків на писанках та різновиди писанок

3. Перегляд демонстраційного матеріалу з коментарем вчителя

4. Поетапне виконання виготовлення макету писанки.

5. Практична діяльність учнів.

6. Індивідуальна допомога учням

7. Презентація робіт.

1. Поділ на творчі групи

- Подумайте, як ви будете презентувати свою роботу. Пропоную поділитися на творчі групи.

1 група - науковці – розкажуть про свято Великодня

2 група –народознавці - підберуть прислів’я , легенди, народні прикмети

3 група - читці – прочитають вірші.

4 група - дослідники розкажуть про мистецтво писанкарства;

5 група - музиканти виконають

2. Презентація творчих груп:

1 група - науковці – розкажуть про свято Великодня

Великдень пов'язаний з воскресінням Ісуса Христа, а отже, символізує перемогу добра над злом і світла над пітьмою. Христове Воскресіння стало своєрідним свідченням того, що Ісус Христос – це істиний Спаситель, оскільки він переміг смерть, воскреснувши. І цим він дав надію всім віруючим людям, власне, зробив людей переможцями смерті, адже, відповідно до заповідей Святого письма, кожна людина протягом праведного свого земного життя може заслужити право на власне безсмертя. 
Коли Ісус Христос подорослішав, він у супроводі дванадцятьох учнів пішов із дому подорожувати Єрусалимом. Три роки посвятив він мандрам, проповідуючи любов до ближнього та праведне життя, зцілюючи тяжко хворих людей. Знайшлися злі й заздрі до чужої слави люди і звели на Христа наклеп, начебто він підбурює простих людей проти існуючої влади. Отже, жерці Єрусалима підкупили за 30 срібних одного з Ісусових учнів – Іуду, щоб той зрадив свого вчителя і передав до рук ”правосуддя”. Нарада єрусалимських жерців засудила Сина Божого до страти, римський намісник Понтій Пілат затвердив смертний вирок. І Ісуса Христа було розп’ято на горі Голгофа поблизу Єрусалима разом із двома розбійниками. 
Один з учнів Христа, Йосип, був дуже багатою та поважною людиною, а тому зміг випросити в Понтія Пілата тіло вчителя і поховав його у власному саду, точніше, в кам’яній печері, що знаходилася в його саду. На третій день після власної смерті Ісус Христос воскрес. Цю подію він же й передбачив, але людям важко повірити в такі неймовірні речі, тому вони й недуже-то вірили. Але янгол спустився на землю, забрав камінь що затуляв вхід до печери з тілом Ісуса Христа, - і Син Божий воскрес. Протягом 40 днів після свого чудесного воскресіння являвся він спочатку Марії Магдалині, а потім своїм учням, проповідуючи Царство Боже. Отже, учні Христові стали апостолами й понесли людям слово свого вчителя. 

Господь наш Ісус Христос, як повідали пророки і Сам Спаситель, воскрес третього дня по смерті Своїй. Незважаючи на те, що іудеї зробили все для того, щоб не збулося слово Спасителя. Першого дня в тижні, з суботи на неділю, рано-вранці стався великий землетрус, і Ангел Божий зійшов із неба, і відкотив камінь від входу до гробниці, і сів на ньому. Вигляд його був неначе та блискавиця, а шати його були білі, як сніг. І від страху перед ним затремтіла сторожа та й заклякла, як мертва.

По звершенню цього великого чуда, коли було ще темно, жінки-мироносиці прийшли до гробу, принісши наготовані пахощі, щоб намастити тіло Ісуса. І побачили вони, що камінь від гробниці відвалений був. Та, увійшовши, вони не знайшли тіла Господа Ісуса. І коли стояли збентежені, поблизу печери два мужі в одежах блискучих з'явились. А коли жінки налякались і посхиляли обличчя додолу, ті сказали до них: «Чого ви шукаєте Живого між мертвими? Нема Його тут, бо воскрес! Пригадайте собі, як Він вам говорив, коли ще перебував в Галілеї. Він казав: «Сину Людському треба бути виданому до рук грішних людей і розп'ятому бути, і воскреснути третього дня» .

Після воскресіння Він вранці першого дня явився Марії Магдалині, з якої  вигнав сім демонів, та іншим жінкам. Ісус сказав: «Радійте!» Вони ж підійшли, обняли його ноги і вклонились Йому до землі. Промовив тоді їм Ісус: «Не лякайтесь! Ідіть, повідомте братів Моїх,— нехай вони ідуть у Галілею,— там побачать  Мене!»  

Пішовши, вони повідомили Його учнів, які    сумували і плакали. Спочатку Ісус з'явився двом учням, що йшли в село Емаус. Вони  йшли по дорозі   й вели розмову між собою про все те, що сталося.   І коли   вони   розмовляли і сперечалися,   підійшов   Сам   Ісус   і    пішов    разом    з ними. І вони йому про все розповіли, тобто про воскресіння  Христове. І наблизились вони до села, куди йшли. Під час вечері сів Він з ними   до столу,   взяв   хліб,   поблагословив і, ламаючи, їм подав. Тут вони Його пізнали, але Він став для них невидимий.

Вони повернулись до Єрусалиму, знайшли одинадцять учнів і розповіли їм, що сталось в дорозі і як пізнали Його при ламанні хліба. І коли вони говорили про це, Сам Ісус став між ними і промовив до них: «Мир вам!» А вони налякались, гадаючи, що бачать дух. А Він мовив до них: «Чого ви стривожились? І по що ті думки до сердець ваших входять? Погляньте на руки Мої та на ноги Мої, — це ж Я Сам! Доторкніться до Мене й дізнайтесь — бо не має дух тіла й костей, а Я, бачили, маю».

Він побув з ними, і вони переконалися у Його воскресінні. І послав Він на них обітницю Свого Отця; сказав, щоб вони позостались в місті, аж поки зодягнуться силою з висоти.

Воскресіння Христове святкуємо в Світлу неділю Пасхи. Для християн це найрадісніше й найурочистіше свято, бо воно дає нам надію, що через віру в воскреслого Ісуса Христа і ми воскреснемо і одержимо вічне життя.

Воскресіння Христове — одне із найдавніших і найсвітліших християнських свят. Воно святкується урочисто, з часів апостольських і, за рішенням першого Вселенського Собору, святкується в першу неділю після весняного рівнодення і першого березневого повного місяця.

Пасха — це свято радості для всіх: і для дітей, і для дорослих, і для живих, і навіть для мертвих. Бо коли Христос воскрес, то цим Він переміг смерть та диявола, і ми тепер впевнені, що всі люди силою Його воскресіння воскреснуть. І живі, й мертві разом з'являться перед Господом Богом. Воскресіння Христове стверджує нас у вірі, що життя людське не обривається, як нитка, що воно сповнене глибокого змісту і значення. У Воскресінні Христовому — джерело неосяжної радості, до якої причетні всі люди. Свято Христового Воскресіння багате своїми різноманітними й величними богослужіннями і церковно-народ-ними звичаями.

Дуже поширений серед нашого народу звичай — благословення на Великдень їжі. Після тривалого посту Свята Церква дозволяє всіляку їжу, щоб  люди одержували духовну радість і радість від земних дарів. Освячення пасхальної їжі відбувається урочисто, після святої Літургії на церковному дворі.

У давнину був звичай: люди приходили до високої особи з якимось дарунком. Марія Магдалина, проповідуючи Христову науку, якось зайшла до двору римського кесаря Тиверія, подала йому червону крашанку зі словами: «Христос воскрес!» і після того почала свою проповідь. За її прикладом й інші християни в день Пасхи почали обдаровувати одне одного крашанками чи писанками.

Як із мертвої шкаралупи яйця з'являється нове життя, так і Ісус Христос вийшов із гробу до нового життя. Червона крашанка є символом нашого спасіння через кров Ісуса Христа.

Свято Воскресіння Христового відбувається навесні, коли оновлюється природа і земля вкривається зеленню, квітами. Радість свята пронизує усіх рідних і близьких, навіть ворогів, бо й про них Церква співає: «Один одного обіймемо і простімо всім за ради Воскресіння».

Отже, згадаймо на Пасху, що людина повинна любити всіх і все: живу і мертву природу — людей, тварин, рослин, гори, річки й моря; не ображати людей, не кривдити тварин, не нищити трави, дерев, бо все це — дар Божий для людини. Тропар свята: Христос воскрес із мертвих, смертю смерть подолав, і тим, що в гробах, життя дарував.

До Великодня віруючі готуються сім тижнів Великого Посту – одного з найсуворіших постів – саме стільки провів в пустелі Ісус Христос до свого розп’яття. Вважається, що у ці дні душа віруючого повинна ”прислуховуватися” до Страстей Господніх, останніх днів Ісуса Христа в людській подобі. Ці сім тижнів називаються седмицями. Останній тиждень перед Пасхою називається Страсна Седмиця. 
З початком першої седмиці поста дбайливі господині починають копити цибулинне перо, яке краще за всякий імпортний порошок офарблює яйце в найправильніший густий червоно-коричневий колір. Розфарбовування пасхального яйця — це справжнісіньке мистецтво. Художники-мініатюристи здатні зобразити на опуклій поверхні храми і монастирі, фантастичні букети, небесні світила, морить, лісу, степу і гори, святих і ангелів. Тільки весь цей живопис — вплив Заходу, а справжнє пасхальне яйце завжди фарбується цибулинним пером! 
Особливе значення має Страсний Четвер – день, коли Ісус разом зі своїми учнями на Таємній Вечері розділив святкову трапезу. Цей день ще називають Чистий Четвер, і всі православні по можливості намагаються причаститися. Ввечері в церкві читають 12 Євангелій, де розповідається історія Страстей Христових. 
В Страсну П’ятницю з церкви виносять плащаницю – кусок тканини, в яку було загорнуто тіло Христа, де він зображений в гробу. В цей скорботний день

приписується нічого не їсти.

В давніші часи християни після суботньої літургії не йшли з церкви, а залишалися там до ночі, харчуючись хлібом і вином. Під час служби священики міняють буденний одяг на святковий.
В ніч Воскресіння Христа, проводиться святкове богослужіння великодня Служба Божа), святяться паски і яйця. Таким чином церква благословляє віруючих після тривалого посту знову вживати ”скоромне”, тобто їсти непісні страви. Багатий пасхальний стіл є символом небесної радості і символом вечері Господньої. 
Великодня служба Божа триває всю ніч. Її найурочистіший момент настає опівночі, коли священик сповіщав, що Христос воскрес, а всі присутні з трепетом відповідають: ”Воістину Воскрес!”. Після служби процесія тричі обходить навколо церкви, а потім починає процес освячення обрядових пасхальних Страв: пасок, крашанок, ковбас, сала тощо. Після церковної служби розходяться по домівках і починають розговлятися. Розговляються насамперед свяченим яйцем та паскою. 

2 група –- народознавці - підберуть прислів’я , легенди, народні прикмети

 Свято Воскресіння багатий на народні звичаї. Існує також чимало прикмет і прислів’їв пов’язаних з цим днем.
Коли на Великдень ясно світить сонце, то через три дні піде дощ.
Коли на Великдень дощ або хмарно, буде врожай.
На Великдень перший раз зозуля закує.
Якщо на Великдень удень спить господар, то виляже пшениця, а якщо господиня – льон.

Легенда розповідає, що коли Ісуса розіп’яли на хресті, з його ран точилася кров. З кожної її краплі виникла червона крашанка. А сльози Матері Божої, яка стояла під хрестом, молилася і плакала, капали на ті червоні крашанки і кожна з них перетворювалася на чудову писанку. Забравши всі писанки та крашанки у хустину, Богородиця пішла до Пілата просити дозволу поховати свого сина. Дорогою вона дарувала писанки дітям і наказувала їм жити в злагоді та мирі.
Прийшовши до Пілата, Матір Божа зомліла, а писанки з хустинки розкотилися по всьому світу. З того часу наші матері, бабусі та сестри саме до цього дня фарбують крашанки та розписують писанки до Великодня – свята Воскресіння Ісуса Христа. Після того, як їх разом із великодньою паскою (куличем) освятять у церкві, їх дарують родичам, знайомим і друзям, навіть просто зустрічним, зі словами „Христос Воскрес!”. А ті їм відповідають: „Воістину Воскрес!” і щиро дякують.

А я чув іншу легенду. Коли Ісуса було схоплено, Матір Божа прийшла до Понтія Пілата з проханням віддати їй сина. За звичаєм, за це вона принесла в фартушку дари: 12 яєць, тобто те, що було в неї. Пілат вагався, він боявся іудеїв. Нарешті, він відповів: “Ні, я не віддам його тобі”. З розпачу у Марії опустилися руки і писанки покотилися по бруківці. Від цього на них з’явилися подряпини. Коли Матір Божа підібрала їх і побачила в цьому знак Господень, віднесла апостолам-учням Ісуса, промовивши: “От знак Господень, Він воскресне!”

Звідки взялися писанки

(пригадав легенду В.Зеленчук)

Як Христа вели на муки,

Хрест дали йому у руки,

І, зітхаючи о Бозі,

Хрест той ніс він по дорозі

У скорботі і напрузі...

Десь його поділись друзі,

А сторожа навкруги -

Все кати і вороги.

Але ось прийшов гостинцем

З своїм хлопчиком-мізинцем

Чоловік, марний, убогий,

Тай вступається з дороги.

Він узяв яєць торбинку,

Наскладав у кошелинку,

Ніс до міста їх продати,

Щоб на (хліб) сіль і хлібець мати.

А хлопчик каже: "Тату,

В Бога матимеш заплату

І доступиш в раю чести,

Як поможеш хрест той нести".

І послухав він дитини,

Тай поніс той хрест на спині,

Облегшив Христові біль,

А синок поніс кошіль.

На Голгофі хрест лишає

І до міста повертає:

Хоче яйці ті продати.

В кошик глянув: "Рідна мати!"

Замість яєчок біленьких

Сотня писанок пишненьких.

Всі радіють - чудо! Диво!

І купують радо й живо.

За хвилинку розкупили

Й дуже гарно заплатили.

А син каже: "Це дав Біг,

 Бо Христові ти поміг".

І пішли ті дивні вісті

На весь світ,

В селі і місті.

Люди писанки писали,

Боготворця величали.

3 група - читці – прочитають вірші.

Лине пісня до небес, -
Це радіють діти,
Ради нас Христос воскрес,
Як нам не радіти.
Зникне хай тривога,
Й ви, дорослі, не мовчіть -
Славте з ними Бога.
Про це чудо із чудес
Хай почують всюди.
З мертвих нам Христос воскрес.
Веселіться люди!

В хаті на осонні
Сяду на ослоні,
Сяду я скраєчку –
Розпишу яєчко.
Нумо, пензлик, потанцюй,
Гарну писанку малюй.
Буде небо і земля,
І ставочки, і поля,
Сильний і міцний дубок,
А на ньому – яструбок.
буде в мене писанка –
Про Вкраїну пісенька.

Вірш Тараса Шевченка
На Великдень, на соломі
Проти сонця діти
Грались собі крашанками
Та й стали хвалитись
Обновами. Тому к святкам
З лиштвою пошили
Сорочечку. А тій стьожку,
Тій стрічку купили.
Кому шапочку смушеву,
Чобітки шкапові,
Кому свитку. Одна тільки
Сидить без обнови
Сиріточка, рученята
Сховавши в рукава.
- Мені мати купувала.
- Мені батько справив.
- А мені хрещена мати
Лиштву пришивала.
- А я в попа обідала, -
Сирітка сказала.

Змалювала дрібно квіти,
Вісім хрестиків малих,
І дрібнюсіньку ялинку,
Й поясочок поміж них…
Хоч не зразу змалювала,
Зіпсувала п’ять яєць –
Та як шосте закінчила,
Тато мовив: «Молодець».
Я ту писанку для себе,
Для зразочка залишу,
А для мами і для тата
Дві ще кращих напишу.

Великодні вірші від Лесі Храпливої - Щур

O вітай, Воскреслий Христе

O вітай, Воскреслий Христе!
Всюди квіти, небо чисте,
Світле сонце, писанки,
І радіють діточки!

О вітайте, добрі люди! 
Празник світлий у нас буде, 
Біла паска на столі, 
Раді старші і малі.

Вам привіт, по всьому світі, 
Українські любі діти! 
Бо для кожного із вас, 
Воскресення — любий час!

Спішимо вам розказати: — 
Ворогам не панувати: 

Встане Правда із руїн, 
Як воскрес нам Божий Син!

Одарочка малює
Ой малює Одарочка 
Писанки червоні, 
І біжать до неї взори: 
Півні, зорі, коні.
Кожне просить на писанці 
Його написати, 
Кожне хоче звеличати 
Господнєє Свято.
Кожне каже: — На писанці 
Я вже не віднині! 
Мене здавна так писали 
Та ще в Україні!
Подумала Одарочка, 
Сіла за роботу. 
Вже всі взори на писанці 
В Велику Суботу!

 

Іван Манжура:

Христос воскрес! Христос воскрес!
Лунає в селах і з небес.
Любують янгольськії очі
На те, як раді ції ночі.
Із-під небесної імли
На землю зорі мов зійшли,
Бо де не церква - там від брами
Її святої, мов зірками,
По селах вкрились вулички.
То ж не зірки, а свічечки,
Що люди добрі посвітили
По-над пасками й освятили
Той Божий дар, та це веселі
Несуть до рідної оселі,
Де жде мала їх дітвора...
Весела, радісна пора!

4 група - дослідники розкажуть про мистецтво писанкарства;

Історія зародження писанкарства пов'язана з давньою культурою, з віруванням древніх слов'ян і з ритуалом весняного відродження життя на землі.

Яєчко було емблемою Сонця - Весни. Птиця - це вісник весни, радості, сонця. Птахи починають нести яєчка і виводити пташенят лише з весною, із сонцем.

Яєчко було талісманом, за допомогою якого людини заворожувала в собі та з'єднувала добрі сили, а лихі відвертала.

У давнину, в деяких місцевостях, писанкам надавали магічного значення. Про писанки існує багато легенд та переказів у різних народів світу.

  Люди і нині вважають писанку особливою святістю, вірять у те, що вона приносить добро, щастя, достаток, захищає людину від усього злого. Вони вважають, що "писанку" треба вміти написати. Треба дати належні фарби, треба писати тоді. коли належить, треба вміти її замолити і дати кому належить". То ж поговоримо, коли, як і для чого пишуть писанки. Час застосування писанок був приурочений до святкування Великодня. Писанки писали тільки у Великий піст, на протязі 40 днів.

Процес виготовлення писанки досить складний, не кожен може розписувати яйце, бо, крім хисту для того потрібне особливе терпіння.

З технікою написання писанки вас ознайомить наша гостя.

 Ніжна і загадкова душа придумала писанку. Кожна з них - як пісня, як дума, як життя. Тому й не знайдете дві зовсім однакові.

Гуцульські писанки мають переважно геометричний орнамент. У нескладних мотивах геометричного візерунка відтворюються образи сонця, зірок, хмар, блискавок, символів засіяного поля у вигляді ромбів, грудок зораної землі у вигляді трикутників.

Найбільш відомі центри писанкарства - Космач, Брустори, Яворів, Замагорпи Верховинського району.

Космач є батьківщиною найкращих писанок. Тут мистецтво писанки передається з покоління в покоління. Про космацькі писанки розповість...

Космацькі писанки за своєю композицією вважають одними з найкращих. Вони мають надзвичайно дрібний візерунок. Для них характерне поєднання жовтого та оранжевого кольорів на бордовому тлі.

Космацькі писанки є в музеях США, Канади, Австралії, Німеччини, Австрії, Польщі, Великобританії, Бельгії, Венесуели...

З успіхом популяризують їх жінки, котрі виїхали свого часу з Космача за кордон. У США проживає найздібніша писанкарка з Космача (присілок Рушір) Явдоха Кушнірчук, чиї писанки є навіть у екс-президента США Р.Рейгана.

Мої композиції виготовлені з писанок, які пишуть у нас на Покутті. Ці писанки розписані рослинним та квітковим геометризованим орнаментом на ясно-червоному або жовто-коричневому та чорному тлі,  з незначним введенням зеленого кольору.

Замагорівські писанки вирізняє широке використання ромбічних, прямокутних та трикутних мотивів. На них поряд із геометричними мотивами  використовують розписи з побуту та життя гуцулів: цвітуть фантастичні квіти у вазонах, скачуть коники, олені, літають птахи та плавають риби. Ці писанки я зібрала і склала композицію.

Ці маленькі чуда творять невтомні руки писанкарів, імена багатьох із них добре відомі не тільки у нас на Гуцульщині, а й за межами. Це такі. Як Анна Чентуряк, Марія Пожоджук, Олена Кравчук, Настуся Кіращук, Параска Татарчук, сім'ї Костюків, Кучерявих, Віта Мик. Влад і багато, багато інших. Про цих майстринь розповідають матеріали газет "Галичина", "Гуцульський край". Писанки шанують і цінують у цілому світі. У Польщі щороку українське населення організовує конкурси писанок. Такий конкурс проведено і в Коломиї. У канадському місті Вегревіл, де роживає 75% українців, за проектом художника Павла Цимбалюка, створено єдиний у  світі дванадцятиметровий пам'ятник українській писанці, що за розмірами дорівнює висоті триповерхового будинку

5 група - музиканти виконають пісню "Писанка" муз. В.Кравчука, сл. Д.Чередника.

V. Підсумок заняття.

1. Бесіда

- Що цікавого було на уроці? У якої групи матеріал був найцікавішим? Так, вибрати неможливо, бо було дуже цікаво слухати всіх.

2. Перегляд малюнків і виправлення помилок.

3. Оцінювання робіт

4. Створення колективної композиції — панно «Великдень”

5. Прибирання робочого місця :

Є закон один у нас – чистим залишати клас

 

Опис документу:
Мета проекту: вчити виготовляти макети писанок, розширити і поглибити знання учнів про найдавніше церковне свято, традиції нашого народу щодо святкування Пасхи; ознайомити із символікою знаків на писанках та різновиди писанок. Виховувати любов до нашого народу, його традицій, минулого і сучасного, розвивати відчуття кольору, увагу, спостережливість, пам’ять; вчити вибирати головне, співпрацювати у групі; розвивати лідерські якості.

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Курс:«Створення та ведення власного блогу на платформі WordPress»
Левченко Ірина Михайлівна
24 години
490 грн
490 грн