Нетрадиційні форми навчання:проблемна лекція. Виступ на м/о (текстовий варіант)

Опис документу:
Проблемне питання – входить до складу проблемного чи окремо взятого навчального завдання(питання - проблема), що вимагає відповіді на нього у вигляді мислення. Питання, стимулюючі мислення, розпочинаються з таких слів і словосполучень, як «чому», «як(ніж) це пояснити», «як це зрозуміти», «як(обґрунтувати)», «що з цього витікає(якого висновку)».

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися

Відділ освіти Покровської райдержадміністрації

Просянська загальноосвітня школа I-III ступенів

Доповідь на тему:
“Нетрадиційні форми навчання. Проблемна лекція”

Вчителя світової літератури Просянської ЗОШ І-ІІІ ступенів

Саєнко Марини Сергіївни

2015р.

На проблемній лекції нове завдання вводиться як невідоме, яке необхідно «відкрити». Завдання вчителя, створивши проблемну ситуацію, мотивувати учнів до пошуку рішення проблеми, крок за кроком підводячи їх до мети пошуку. Для цього новий теоретичний матеріал представляється у вигляді проблемної задачі. В її умовах наявні протиріччя, які необхідно виявити та вирішити. У ході вирішення учні отримують, у співпраці з вчителем, нове потрібне знання. Таким чином, процес пізнання учнів за даною формою викладення наближається до пошукової, дослідницької діяльності.

Головна думка - реалізувати принцип проблемності при виборі та обробці лекційного матеріалу та змісту, при його розгортанні безпосередньо на лекції у формі діалогового спілкування. За допомогою проблемної лекції забезпечується розвиток творчого мислення, пізнавального інтересу, професійної мотивації, корпоративності.

Проблемне питання – входить до складу проблемного чи окремо взятого навчального завдання(питання - проблема), що вимагає відповіді на нього у вигляді мислення. Питання, стимулюючі мислення, розпочинаються з таких слів і словосполучень, як «чому», «як(ніж) це пояснити», «як це зрозуміти», «як(обґрунтувати)», «що з цього витікає(якого висновку)».

Питання-проблеми можуть бути різними: одні побудовані на протиріччях реального життя(реальних психологічних колізіях) чи суперечливих висловлюваннях відомих авторів, інші – на протиріччях подій, що відбуваються у творі.

Вихід із проблемної ситуації завжди пов'язаний з усвідомленням проблеми(те, що невідомо), її формулюванням і рішенням. Таке навчання передбачає структуру, що складається із трьох компонентів(є й це його етапами): актуалізація опорних знань та способів дії, застосування(формування умінь і навичок).

Проблемне навчання не поглинає весь навчальний процес: не всякий матеріал містить проблемне знання.

Тому при постановці навчальних проблем слід керуватися принципом доцільності і виконувати ряд умов:

Перше. Вчитель дає новий матеріал у вигляді лекцій, у ході якої учні повинні отримати нові знання чи засоби дії, як слід засвоїти цю тему. Має з’явитись інтерес, як мотив дії.

Друге. Запропоноване на уроці завдання(питання) має відповідати інтелектуальним можливостям дітей.

Третє. При пред’явленні проблемного питання має враховуватись реальний рівень знань. Якщо їх не вистачає, необхідно дати роз’яснення для заповнення прогалин.

Четверте. Питання для учнів повинні бути близько аналогічними тим, що він сам поставив би собі при вивченні цього навчального матеріалу.

П’яте. Проблемна ситуація в одному й тому питанні, що підлягає засвоєнню, може створюватись різними типами завдань: чи учні пояснюють відомі факти(навчаються застосовувати теорію до життя), чи відчувають потребу в отриманні нових знань(створюється дієвий мотив навчальної діяльності - інтерес).

Шосте. Якщо учні, потрапивши у проблемну ситуацію, вирішили вийти з неї(не зуміли теоретично пояснити факти або усвідомили потребу у новому знанні чи способі дій), то вчитель повинен сформулювати, що виникла проблема і тим самим зафіксувати її, вказавши причини невиконання завдання й розпочати пояснення навчального матеріалу, який буде необхідний для вирішення проблеми уроку-лекції.

Отже, проблемна ситуація підготувала сприятливий ґрунт для засвоєння знань.

Наукова презентація

Слайд 1:

Доповідь на тему: «Нетрадиційні форми навчання. Проблемна лекція».

Слайд 2:

Проблемна лекція

Починається з постановки проблеми, яку в ході викладення матеріалу необхідно вирішити.

У ході лекції проблема представляється у вигляді послідовних проблемних ситуацій, проблемних запитань, проблемних задач.

Їх поступове вирішення демонструє учням алгоритми пошукової, дослідницької діяльності.

Слайд 3:

Проблемна лекція

За допомогою проблемної лекції забезпечується досягнення трьох основних дидактичних цілей:

  • Засвоєння учнями теоретичних знань;

  • Розвиток теоретичного мислення;

  • Формування пізнавального інтересу до змісту навчального предмету(світової літератури).

Слайд 4:

Дидактичні особливості проблемної лекції висвітлені в дослідженнях

  • М.І. Махмутова

  • В. Оконя

  • І.Я. Лернера

  • О.М. Матюшкіна

  • М.М. Скаткіна

  • А.В. Фурмана

та інших вчених, які сформулювали поняття «проблема», «проблемна ситуація», «проблемне навчання».

Слайд 5:

Проблемна ситуація, для оволодіння якою суб’єкт(колектив) має знайти і застосувати нові для себе знання чи спосіб дії.

У проблемному запитанні, проблемній ситуації завжди повинна мати місце суперечність: суперечність між теоретично можливим способом розв’язання задачі та його практичною недоцільністю.

Слайд 6:

Для створення проблемної ситуації С.С. Вітвицька пропонує використовувати наступні прийоми:

  • Пряма постановка проблеми;

  • Проблемне завдання у вигляді запитання;

  • Повідомлення інформації, яка містить суперечність;

  • Повідомлення протилежних думок з будь-якого питання;

  • Звернення уваги на те чи інше життєве явище, яке потрібно пояснити;

  • Повідомлення фактів, які викликають непорозуміння;

  • Співставлення життєвих уявлень з науковими;

  • Постановка питання, на яке повинен відповісти учень, прослухавши частину лекцій, і зробити висновки.

Слайд 7:

Структура проблемної лекції:

  1. Етап лекції: Вступ.

Цілі вчителя: Оволодіти увагою класу, викликати інтерес.

Прийоми та способи діяльності вчителя: Розпочати лекцію з несподіваної репліки, факту, жартівливого зауваження, історичного екскурсу.

  1. Етап лекції: Постановка проблеми.

Цілі вчителя: Показати актуальність проблеми, проаналізувати суперечності; часткові проблеми, сформулювати загальну проблему.

Прийоми та способи діяльності вчителя: Звернення до інтересів слухачів, їх потреб, посилання на факти, документи, авторитетні висловлювання, аналіз усталених, але неправильних поглядів.

  1. Етап лекції: Розчленування проблеми на під проблеми, задачі, запитання.

Цілі вчителя: Чітко виокремити перелік проблем, задач, запитань, розкрити їх сутність.

Прийоми та способи діяльності вчителя: Обґрунтування логіки розв’язання проблеми, побудова загальної схеми розв’язання проблеми, ідеї, гіпотези, пошук засобів вирішення, можливі результати, наслідки.

  1. Етап лекції: Виклад своєї позиції, підходів, засобів розв’язання.

Цілі вчителя: Показати у порівняльному аналізі власні підходи, позиції та інші думки.

Прийоми та способи діяльності вчителя: Обґрунтування доказів, суджень, аргументів, використання прийомів аналізу, порівняння.

  1. Етап лекції: Узагальнення, висновки.

Цілі вчителя: Сконцентрувати увагу учнів на головному, сформулювати резюме висловленого.

Прийоми та способи діяльності вчителя: Висловлювання твердження, що інтегрує головну ідею, думку, використання найсильнішого аргументу, крилатого вислову. Показ перспективи розвитку ідеї , можливостей практичного використання отриманих висновків.

Проблемні запитання на уроках у 9, 10 класах.

Тема: Поезія середини XIXст. Провідні мотиви розвитку поезії середини XIX ст.

Яким чином романтична поезія середини XIX століття долала традиції романтизму і наближалася до символізму? (Наприклад, нових поетів «дратували» традиційні засоби віршування, які вони «звинувачували» в штучності та протиставляли їм ідеал розкутого пророчого мовлення і т.д.)

Тема: «Світло» і «темрява» долі Доріана Грея. Чи може краса бути «моральною» або
«аморальною»?

Після обговорень, що спирались на зміст твору, робимо висновок : сама по собі краса не може бути ані моральною, ані аморальною. Зовнішність обов’язково пов’язана з внутрішньою сутністю, намірами й діями.

Тема: Що означає для людини свобода? ( Геслер і Вільгельм Телль: причини і характер
протистояння) Ф. Шиллер.

Висновок 1. Справедливість суспільних законів, національна незалежність і єдність, кожен має бути вільним громадянином.

Висновок2. Протистояння Телля і Геслера – це вічна непримиримість двох протилежностей : свободи і тиранії. Між ними завжди можуть бути тільки антагоністичні відносини.

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Всеосвіта є суб’єктом підвищення кваліфікації.

Всі сертифікати за наші курси та вебінари можуть бути зараховані у підвищення кваліфікації.

Співпраця із закладами освіти.

Дізнатись більше про сертифікати.

Приклад завдання з олімпіади Українська мова. Спробуйте!
До ЗНО з ГЕОГРАФІЇ залишилося:
0
4
міс.
1
6
дн.
2
3
год.
Готуйся до ЗНО разом із «Всеосвітою»!