Сьогодні о 18:00
Вебінар:
«
Створюємо квести та вебквести для роботи у класі та дистанційно
»
Взяти участь Всі події

Непростий Тичина, або Феномен доби

Українська література

Для кого: 11 Клас

08.09.2021

200

7

0

Опис документу:
Жук М. І. Фрагмент панно «Біле і чорне» (1912). Моделлю для «чорного янгола» став улюблений учень автора двадцятирічний Павло Тичина. Образ «білого янгола» має портретну схожість із Поліною Коновал — донькою чернігівського поета й драматурга Івана Вороньківського.
Перегляд
матеріалу
Отримати код
Опис презентації окремими слайдами:
Непростий Тичина, або Феномен доби ( Що криється у постаті видатного поета?)
Слайд № 1

Непростий Тичина, або Феномен доби ( Що криється у постаті видатного поета?)

Павло Григорович Тичина народився 27(15) січня 1891 р. у селі Піски Козелецького повіту Чернігівської губернії (тепер Бобровицького району Чернігів...
Слайд № 2

Павло Григорович Тичина народився 27(15) січня 1891 р. у селі Піски Козелецького повіту Чернігівської губернії (тепер Бобровицького району Чернігівської області). Походив зі старовинного козацького роду: його пращур, за родинним переказом, був полковником у Богдана Хмельницького.

Батько - Григорій Тимофійович Тичина (1850 —1906), був сільським дяком і одночасно вчителем грамоти в школі. Мати - Марія Василівна Тичина (уроджен...
Слайд № 3

Батько - Григорій Тимофійович Тичина (1850 —1906), був сільським дяком і одночасно вчителем грамоти в школі. Мати - Марія Василівна Тичина (уроджена Савицька; 1861 —1915) була на 11 років молодша від поетового батька. Родина була багатодітна (із 13 зросло 9 дітей), жили надголодь, зате гарно співали. Змалку Павло виявив хист до музики, малювання й віршування. Батьки поета

У поета було п'ять сестер: Єфросинія (1881—1949), Поліна (1884—1925), Оксана (1893—?), Олександра (Олеся, 1899—1931) і Наталія (1902—1922); чотири ...
Слайд № 4

У поета було п'ять сестер: Єфросинія (1881—1949), Поліна (1884—1925), Оксана (1893—?), Олександра (Олеся, 1899—1931) і Наталія (1902—1922); чотири брати: Михайло (1885—1920), Іван (1888—1969), Євген (1895—1955) і Костянтин (помер дитиною). Найвідомішим із братів був Євген Тичина, який працював педагогом у Харкові.

Вчителька - Серафима Миколаївна Морачевська - за добре навчання подарувала Павлові кілька українських книжок, серед них «Байки» Леоніда Глібова, оп...
Слайд № 5

Вчителька - Серафима Миколаївна Морачевська - за добре навчання подарувала Павлові кілька українських книжок, серед них «Байки» Леоніда Глібова, оповідання Марії Загірньої (Грінченко) про шахтарів «Під землею». Оцінивши чудовий голос і слух хлопця, порадила батькам віддати його в один із монастирських хорів Чернігова, де дітей також навчали. Оскільки інших можливостей дати синові освіту Тичини не мали, вони прислухалися до поради вчительки. Саме першій вчительці присвячено поему «Серафима Морачевська». Навчання. Земська початкова школа

1900 р. - 9-річний Тичина, повторно й успішно пройшовши прослуховування, став співаком архієрейського хору при Єлецькому монастирі. Одночасно він н...
Слайд № 6

1900 р. - 9-річний Тичина, повторно й успішно пройшовши прослуховування, став співаком архієрейського хору при Єлецькому монастирі. Одночасно він навчався в Чернігівському духовному училищі. Регент хору виділяв Павла з-поміж інших хлопчиків-співаків, доручав йому навчати нотній грамоті новачків. У такий спосіб Тичина навчав нот свого брата Євгена, а також майбутнього хорового диригента Григорія Верьовку . Павло Тичина, 1901 рік Чернігівське духовне училище 1900-1907

У 15 років утратив батька. Почав писати під впливом Олександра Олеся та Миколи Вороного. Перший відомий , але незакінчений вірш Тичини — «Синє небо...
Слайд № 7

У 15 років утратив батька. Почав писати під впливом Олександра Олеся та Миколи Вороного. Перший відомий , але незакінчений вірш Тичини — «Синє небо закрилося…» — датовано 1906 роком. Пізніше поет, переглядаючи свій архів, так відгукнувся про цей вірш: «Подивишся — аж смішно» .

У старших класах пройшов ґрунтовну художню школу у викладача малювання Михайла Жука, який увів Павла Тичину в коло чернігівської інтелігенції. Черн...
Слайд № 8

У старших класах пройшов ґрунтовну художню школу у викладача малювання Михайла Жука, який увів Павла Тичину в коло чернігівської інтелігенції. Чернігівська духовна семінарія 1907-1913

Товариші Тичини в семінарії Григорій Верьовка Василь Елланський (Василь Еллан-Блакитний) Аркадій Казка
Слайд № 9

Товариші Тичини в семінарії Григорій Верьовка Василь Елланський (Василь Еллан-Блакитний) Аркадій Казка

1912 року в № 1 журналу «Літературно-науковий вісник» з подачі М. С. Грушевського уперше надруковано вірш «Ви знаєте, як липа шелестить». 1913 року...
Слайд № 10

1912 року в № 1 журналу «Літературно-науковий вісник» з подачі М. С. Грушевського уперше надруковано вірш «Ви знаєте, як липа шелестить». 1913 року Тичина опублікував три оповідання — «Спокуса» (в газеті «Рада» від 17 жовтня), «Богословіє» (в газеті «Рада» від 6 листопада) та «На ріках вавілонських» (в № 3 журналу «Світло») . Літературні “суботи” Коцюбинського - 1911

На економічному факультеті числився під прізвищем «Тычинин»). Коли розпочалася Перша світова війна, інститут перевели до Саратова. Тож студент Тичи...
Слайд № 11

На економічному факультеті числився під прізвищем «Тычинин»). Коли розпочалася Перша світова війна, інститут перевели до Саратова. Тож студент Тичина, щоб скласти зимові заліки 1915 року, мав добиратися в теплушках на Волгу. Захворів на переродження серця. Поет Володимир Самійленко, рятуючи Павла, запросив його до себе в Добрянку (нині Ріпкинського району Чернігівської області). Одночасно працював редактором відділу оголошень газети «Рада» і технічним секретарем редакції журналу «Світло» (1913–1914), помічником хормейстера у театрі Миколи Садовського (1916–1917). Улітку та восени 1914–1916 років Тичина працював роз'їзним інструктором і рахівником-статистом Чернігівського губернського земського статистичного бюро. Це дало йому можливість зробити низку цінних фольклорних записів . Київський комерційний інститут – 1913-1917 (економічний факультет не закінчив)

Був членом Чернігівського самостійницького братства — молодіжної підпільної організації, яку очолював Василь Еллан-Блакитний. 1916 року відряджено ...
Слайд № 12

Був членом Чернігівського самостійницького братства — молодіжної підпільної організації, яку очолював Василь Еллан-Блакитний. 1916 року відряджено до Києва з метою налагодження зв'язків з іншими самостійницькими групами.

КОХАННЯ Наталю — перше кохання – зустрів у селищі Добрянка, де лікувався у В.Самійленка. Їй поет присвятив одну з найкращих ліричних поезій «Зостав...
Слайд № 13

КОХАННЯ Наталю — перше кохання – зустрів у селищі Добрянка, де лікувався у В.Самійленка. Їй поет присвятив одну з найкращих ліричних поезій «Зоставайся, ніч настала…» Але закоханим не судилося бути разом: дівчина померла від сухот.

Поліна Коновал - дочка репресованого українського письменника Івана Вороньківського не виправдала сподівань: мала суворий характер, критикувала сим...
Слайд № 14

Поліна Коновал - дочка репресованого українського письменника Івана Вороньківського не виправдала сподівань: мала суворий характер, критикувала символізм молодого поета  і не відповідала на його ніжні почуття. Згодом вийшла заміж за людину, ворожу українській культурі. Але кохання Тичини було таким сильним, потужним, що болючу згадку про нього не міг убити час. Натомість молодша сестра Поліни - Інна (Нюся) - палко й жертовно любила поета, навіть освідчилася йому в коханні. Двоє закоханих усвідомлюють: їхня любов не взаємна.  Згодом вона стала прообразом ліричної героїні поезії «О панно Інно…», до якої герой звертається на Ви. Цим підкреслено шляхетне ставлення до дівчини, делікатність, розуміння її трагедії. КОХАННЯ

Жук М. І. Фрагмент панно «Біле і  чорне» (1912). Моделлю для «чорного янгола» став улюблений учень автора двадцятирічний Павло Тичина. Образ «білог...
Слайд № 15

Жук М. І. Фрагмент панно «Біле і  чорне» (1912). Моделлю для «чорного янгола» став улюблений учень автора двадцятирічний Павло Тичина. Образ «білого янгола» має портретну схожість із Поліною Коновал — донькою чернігівського поета й драматурга Івана Вороньківського.

Співачка Оксана Петрусенко - українська оперна співачка, одна з кращих виконавиць українських народних пісень і романсів. Коли вона померла, безуті...
Слайд № 16

Співачка Оксана Петрусенко - українська оперна співачка, одна з кращих виконавиць українських народних пісень і романсів. Коли вона померла, безутішно плакав. КОХАННЯ

Непересічною особистістю була одна із сестер Котових, яка ввійшла в літературу під псевдонімом Олена Журлива - вчителька, поетеса-співачка й актрис...
Слайд № 17

Непересічною особистістю була одна із сестер Котових, яка ввійшла в літературу під псевдонімом Олена Журлива - вчителька, поетеса-співачка й актриса. Заарештовано 1938 року в Москві як «ворога народу», засуджено до позбавлення волі у виправно-трудових таборах Алтаю на три роки. Реабілітована 1957 року. Із концтаборів поетеса повернулася з украй підірваним здоров'ям, останнє десятиліття була прикута до ліжка тяжкою недугою. Тичина надсилав їй гроші та харчі й ліки. КОХАННЯ

«Межигірський трикутник» : Олена Ржечицька — Павло Тичина — Лідія Вовчик Межигірський мистецько-керамічний технікум (1923 – 1930 рр.), інститут кер...
Слайд № 18

«Межигірський трикутник» : Олена Ржечицька — Павло Тичина — Лідія Вовчик Межигірський мистецько-керамічний технікум (1923 – 1930 рр.), інститут кераміки і скла (1931 – 1932 рр.) 1934 року Межигір’я передано уряду України, який переїхав з Харкова до Києва для побудови урядових дач. Перед тим були  знищені всі будівлі  Спасо-Преображенського Межигірського чоловічого, згодом жіночого монастиря, який проіснував з 1884 до 1919 року. Не залишилося слідів і від споруд фаянсової фабрики ХІХ ст., та  Межигірської керамічної школи початку ХХ ст., збереглося мало архівних документів, фотографій керамічних та художніх виробів. Одним із студентів технікуму був Павло Тичина.

Олена (Ляля) Ржечицька Студентка-художниця, роман із якою спалахнув у Межигір’ї наприкінці літа 1920 року :«Оте струнку створіння дорожче мені за в...
Слайд № 19

Олена (Ляля) Ржечицька Студентка-художниця, роман із якою спалахнув у Межигір’ї наприкінці літа 1920 року :«Оте струнку створіння дорожче мені за всі світи чудові? Не може буть, не знаю».. У серпні Тичина звіряється щоденнику: «Знову захотілося самотнього життя, розмови з усім світом, спостерігання за Лялею…» Вийшла заміж за художника Василя Кричевського-молодшого.

 У  «Щоденникових записах» П. Тичини про перебування у Межигір’ї є ще одна нез’ясована особа, з якою стосунки  молодого поета не склалися:         ...
Слайд № 20

 У  «Щоденникових записах» П. Тичини про перебування у Межигір’ї є ще одна нез’ясована особа, з якою стосунки  молодого поета не склалися:          «30.08.1920. Жінка призналась до мене над Дніпром. Господи, дай ноги мені бистрі, щоб я тікать умів. Абсолютно для мене не цікава. Як людина — теж. Що там у політиці робиться? Де Василь?»               «Без дати. Всякий раз, як Василь приїздить до Києва, весь час мені говорить, щоб я до Харкова перебирався. Є на те великі причини. Особливо одна людина замахується на мене. Ах, Василь, Васильочок…». ( поет Василь Еллан-Блакитний).          Дуже ймовірно, що та  «жінка, яка  призналась мені над Дніпром»  — це революціонерка Лідія Вовчик, у майбутньому — дружина Василя Еллана-Блакитного, у яких 14 липня 1923 року в Харкові народилася дочка Майя. Лідія Вовчик

Автопортрет 1920 року «Межигірський трикутник» Павла Тичини 1920 року — це не тільки внутрішні переживання поета з двома фатальними жінками в Межиг...
Слайд № 21

Автопортрет 1920 року «Межигірський трикутник» Павла Тичини 1920 року — це не тільки внутрішні переживання поета з двома фатальними жінками в Межигірї, які збереглися в його «Щоденикових записах», але і в тому передчутті червоного терору, який насувається в Україну.   Як «Бермудський трикутник», він поглине  світобудову талановитого поета-символіста — його «сонячні кларнети» вкриють хмари «збільшовиченої  ери»,  яку він стане оспівувавати  у вірші «Партія веде», що буде надруковано в газеті «Правда» мовою оригіналу  21 листопада 1933 року. І відбудеться  це  під час влаштованого більшовицькими комісарами голодомору в Україні…

У той самий час романтичного і натхненного Павла Григоровича чекала нещасна Ліда Папарук, у матері якої винаймав кімнату в 1921 році. Чекати довело...
Слайд № 22

У той самий час романтичного і натхненного Павла Григоровича чекала нещасна Ліда Папарук, у матері якої винаймав кімнату в 1921 році. Чекати довелося майже двадцять років: познайомилися вони 1916 року, коли Ліді було шістнадцять, офіційно зареєстрували шлюб 1939 року ( Тичині – 48). КОХАННЯ. ЛІДІЯ ПАПАРУК

Тичина називав її Весною, у парі в мирі й злагоді прожили 30 років. Між ними існувала делікатність стосунків, панувала взаємна вірність. Через п’ят...
Слайд № 23

Тичина називав її Весною, у парі в мирі й злагоді прожили 30 років. Між ними існувала делікатність стосунків, панувала взаємна вірність. Через п’ять десятків літ Павло Тичина напише їй, колишній гімназистці, вірша, який починатиметься такими словами: Дивлюсь на тебе я, не надивлюся –  На очі сірі й брови в формі дуг. Для мене ти, як з пісні «біле гуся», Кохана, люба, і дружина, й друг.

Київ, 22 січня 1961. Із дружиною Л. Папарук П.Загребельний . «Кларнети ніжності». Станіслав Тельнюк. Л. Папарук. «Неодцвітаюча весно моя…». Це щирі...
Слайд № 24

Київ, 22 січня 1961. Із дружиною Л. Папарук П.Загребельний . «Кларнети ніжності». Станіслав Тельнюк. Л. Папарук. «Неодцвітаюча весно моя…». Це щирі одкровення, лірична сповідь, бентежний роздум про долю великого і ніжного таланту в контексті нашої доби. «Павло Тичина хотів прожити своє життя, як Сковорода, неодруженим і бездітним. Він вважав, що всі сили своєї творчості, своєї душі варто віддати талантові. Сім’я – це зайвий клопіт, це зайві турботи, які відриватимуть митця, філософа від творчості – головної мети життя. Адже талант – це рідкість. Геніальність – це рідкість серед талантів. З-поміж сотень мільйонів – геній!» ( Л.Папарук)

Серпень 1932 На думку Василя Стуса, "Тичина – така ж жертва сталінізації суспільства, як Косинка, Куліш, Хвильовий, Зеров і Курбас. З однією різниц...
Слайд № 25

Серпень 1932 На думку Василя Стуса, "Тичина – така ж жертва сталінізації суспільства, як Косинка, Куліш, Хвильовий, Зеров і Курбас. З однією різницею - їхня фізична смерть не означала смерти духовної – Тичина фізично живий, помер духовно, але був приневолений до існування... по той бік самого себе". В.Стус. “Феномен доби”

Тоталітарна система Рятував своїх рідних у скрутних ситуаціях: взяв під опіку хвору племінницю; у 1937 році допоміг брату Івану, якого заарештували...
Слайд № 26

Тоталітарна система Рятував своїх рідних у скрутних ситуаціях: взяв під опіку хвору племінницю; у 1937 році допоміг брату Івану, якого заарештували в редакції ніжинської газети, де працював журналістом. "Не знаю де, у яких кабінетах, але, очевидно, Тичині треба було давати якісь обіцянки, якщо йому дозволили забрати брата із в'язниці НКВД, заарештованого за "контрреволюційну націоналістичну діяльність". Івана, який за місяць перебування у в'язниці дістав серйозну психологічну травму, він забрав до своєї київської квартири", – розповідає Тетяна Сосновська.

З 1929 р. — дійсний член Академії наук УРСР у 1936-1939 рр. і в 1940-1943 рр. очолює Інститут літератури АН УРСР. З 1947 р. — член-кореспондент Бол...
Слайд № 27

З 1929 р. — дійсний член Академії наук УРСР у 1936-1939 рр. і в 1940-1943 рр. очолює Інститут літератури АН УРСР. З 1947 р. — член-кореспондент Болгарської АН, доктор філології. 1943— 1948 рр. — міністр освіти УРСР. З 1953 по 1959 рік — голова Верховної Ради УРСР, заступник голови Ради Національностей Верховної Ради УРСР, член багатьох товариств, комітетів, президій, кавалер орденів і медалей. Лауреат Державної премії СРСР (1941), Державної премії УРСР імені Т. Г. Шевченка (1962). 1967 року отримав звання Герой Соціалістичної Праці. Засідання правописної комісії в селі Поміри на Харківщині під головуванням Павла Тичини, 28 серпня 1943 р. Діяльність

Відзнаки: Лауреат Сталінської премії (1941). Лауреат Шевченківської премії (1962). Герой Соціалістичної Праці (1967). Кавалер п'яти орденів Леніна,...
Слайд № 28

Відзнаки: Лауреат Сталінської премії (1941). Лауреат Шевченківської премії (1962). Герой Соціалістичної Праці (1967). Кавалер п'яти орденів Леніна, Кавалер двох орденів Трудового Червоного Прапора.

Творчість Тичини - поєднання символізму та бароко Павло Тичина серед друзів, 1913-1914 рр. Перша збірка віршів - «Сонячні кларнети» (1918), «Плуг» ...
Слайд № 29

Творчість Тичини - поєднання символізму та бароко Павло Тичина серед друзів, 1913-1914 рр. Перша збірка віршів - «Сонячні кларнети» (1918), «Плуг» (1920) , «Вітер з України» (1924). 1926 - активна участь у створенні ВАПЛІТЕ на чолі з М. Хвильовим, куди увійшли й колишні члени «Гарту». 

Обкладинка першого видання
Слайд № 30

Обкладинка першого видання

“Три смерті” Тичини ( Дм. Дроздовський) Після «Сонячних кларнетів» А. Ніковський назвав його поетом українського Відродження, К. Поліщук – бардом Ц...
Слайд № 31

“Три смерті” Тичини ( Дм. Дроздовський) Після «Сонячних кларнетів» А. Ніковський назвав його поетом українського Відродження, К. Поліщук – бардом Центральної Ради. Л. Новиченку належить думка про те, Тичина відобразив у своїх віршах нашу національну психіку. Є. Маланюк констатував: «Від кларнета твого – пофарбована дудка зосталась» ( збірка-агітка «Чернігів» 1931 р. Р. Харчук констатувала появу характеристики нової доби – «комплекс Тичини»  «Хто ж єси, Тичино? - запитував Стус і відповідав: - Геніальний поет і геніальний блазень». Третя – фізична - смерть Тичини видалася найлегшою…

Приховане протистояння з тоталітаризмом засвідчують окремі поетичні, літературознавчі, публіцистичні твори пізнішого часу: «Григорій Сковорода» (19...
Слайд № 32

Приховане протистояння з тоталітаризмом засвідчують окремі поетичні, літературознавчі, публіцистичні твори пізнішого часу: «Григорій Сковорода» (1939), «Похорон друга» (1942), «Творча сила народу», «Геть брудні руки від України» (1943). У галузі поезії, прози, публіцистики, а також у науково-критичних працях Павло Тичина виявив себе одним із найосвіченіших письменників, чия ерудиція охоплювала суміжні з літературою види мистецтва — музику й живопис. Творчість

Павло Григорович чудово грав на кларнеті, гобої, бандурі, піаніно. Музикант
Слайд № 33

Павло Григорович чудово грав на кларнеті, гобої, бандурі, піаніно. Музикант

Перекладач Тичина самотужки досконало опанував майже 20 іноземних мов, а зокрема — вірменську, грузинську, арабську, турецьку, єврейську. Дав з них...
Слайд № 34

Перекладач Тичина самотужки досконало опанував майже 20 іноземних мов, а зокрема — вірменську, грузинську, арабську, турецьку, єврейську. Дав з них цінні поетичні переклади. Збереглися переклади Павла Тичини українською мовою з 40 мов світу: Олександр Пушкін, Євген Абрамович- Баратинський, Олександр Блок, Микола Тихонов, Микола Ушаков, Янка Купала, Якуб Колас, Давид Сасунський, О. Ованесян, О. Туманян, Акоп Акопян, Ілля Чавчавадзе, А. Церетелі, К. Донелайтіс, С. Неріс, А. Венцлова, I. Вазов, Христо Ботев, Л. Стоянов, Нікул Еркай та ін.

У квартирі Тичини була власна бібліотека – близько 20 тисяч книжок. Хворів на цукровий діабет. Свої твори Тичина писав лише олівцем. Цікаво, що…
Слайд № 35

У квартирі Тичини була власна бібліотека – близько 20 тисяч книжок. Хворів на цукровий діабет. Свої твори Тичина писав лише олівцем. Цікаво, що…

Помер П. Г. Тичина 16 вересня 1967 року в Києві. Похований на Байковому кладовищі.
Слайд № 36

Помер П. Г. Тичина 16 вересня 1967 року в Києві. Похований на Байковому кладовищі.

ПРАВНУЧКА ЛЕГЕНДАРНОГО ПОЕТА ТЕТЯНА СОСНОВСЬКА (НИНІ ДИРЕКТОР ЛІТЕРАТУРНО-МЕМОРІАЛЬНОГО МУЗЕЮ-КВАРТИРИ П.Г.ТИЧИНИ У КИЄВІ) І ПАВЛО ТИЧИНА / ФОТО З ...
Слайд № 37

ПРАВНУЧКА ЛЕГЕНДАРНОГО ПОЕТА ТЕТЯНА СОСНОВСЬКА (НИНІ ДИРЕКТОР ЛІТЕРАТУРНО-МЕМОРІАЛЬНОГО МУЗЕЮ-КВАРТИРИ П.Г.ТИЧИНИ У КИЄВІ) І ПАВЛО ТИЧИНА / ФОТО З АРХІВУ МУЗЕЮ. Виховував як доньку племінницю Марію – бабусю Тетяни.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу.