Неправильне виховання і його вплив на психіку дитини, принципи корекції

Опис документу:
У цьому документі йде мова про неправильне виховання і його вплив на психіку дитини, принципи корекції.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися

Неправильне виховання і його вплив на психіку дитини, принципи корекції

Темперамент, як природне в людині, пригнічується, передусім, неправильним вихованням.

Практично зустрічаються чотири типи неправильного виховання

Перший тип неправильного виховання – неприйняття. Відсутність любові до дитини і є неприйняття. Не любити своє дитя протиприродно. Таке явище беззастережно засуджується у суспільстві. Тому батьки позасвідомо заперечують цей факт. Відповідно, не усвідомлюються і причини неприйняття.

Неприйняття може бути первинним, коли народження дитини було з самого початку небажаним (не планували її появи, хотіли «пожити для себе»; не кохання, а вагітність стала причиною вимушеного шлюбу; в період вагітності жінка розлучилася з чоловіком і дитина від нього з точки зору майбутньої матері – безглуздя і т. д.

При неприйнятті батькам не подобається у дитини практично все. Малюк і «їсть не так», і «плаче забагато», і «вимогливий», і «вередливий». На дитину постійно гніваються, її весь час лають, їй не прощається жодна провина. Батьки щиро вважають, що їм «не пощастило» з дитиною: «У людей діти як діти, а у нас …».

Неприйняття – це найдраматичніший тип неправильного виховання. Діти рано чи пізно усвідомлюють, що батьки їх не люблять. Зробивши таке приголомшуюче відкриття, дитина, як і її батьки, придушує усвідомлення цього факту, тим більше, що прямо про нелюбов їй не кажуть. Але обманюючи себе, батьки одурюють і дитину, стверджуючи, що люблять її.

Усвідомивши, що дитина не прийнята серцем, батьки, контролюючи свою поведінку розумом, повинні ставитися до неї справедливо, проявляти терпіння, такт, приділяти їй якомога більше уваги. Таке ставлення пом’якшить неприйняття, компенсує його прояви, виключить можливість несприятливих наслідків.

Другий тип неправильного виховання – гіперсоціальний. У гіперсоціальних сім’ях народження дітей очікується не тому, що в них є глибока душевна потреба, а тому, що діти «повинні бути у всіх». Дитина народжується і завойовує серця дорослих, її люблять. Але зло присутнє в орієнтаціях батьків. Це – «правильні» люди. Діти у них тому, що «так повинно бути», і, відповідно, виховання вибудовується по типу – «як повинно бути». Вивчаються і пунктуально до формалізму виконуються рекомендації з «ідеального» виховання. Наприклад, дитину не беруть на руки, навіть якщо вона заходиться в плачу, тому що «це не педагогічно»; її годують у певний час, коли вона не хоче їсти. Дитину укладають спати, коли їй хочеться грати, і тому заснути вона не може. Її настирливо примушують вітатись навіть з тими людьми, які їй з якихось причин неприємні.

З нею займаються, незважаючи на її повне небажання займатися саме цим і саме в даний час. Усе її життя суворо регламентоване, розділене тільки на біле і тільки на чорне, на добре і погане, на дозволене і недозволене. Культивується педантизм і надмірна пунктуальність.

Гіперсоціальне виховання пригнічує темперамент, особливо сангвінічний; у холеричному і флегматичному темпераментах загострюються елементи завзятості, досягнення мети. В результаті, у таких дітей формується тривожний, гіперсоціальний характер, який відкриває шлях до нервовості.

Третій тип неправильного виховання – тривожно-недовірливий – спостерігається в тих випадках, коли з народженням дитини у батьків виникає надмірна тривога за її здоров’я і благополуччя. При такому типі виховання дитину люблять, але несамовито, і тому – не в радість їй і собі.

Виховання по типу тривожної недовірливості часто спостерігається у сім’ях з єдиною або пізньою дитиною і характеризується наступними ознаками. Звичайні захворювання або незначні травми дитини викликають у дорослих невиправдану паніку; апетит дитини стає надзвичайною турботою всієї сім’ї; уночі батьки встають декілька разів, щоб поправити ковдру і послухати дихання дитини, поторкати голівку – чи немає жару і т.д. При тривожно-недовірливому вихованні дитині не дозволяють виходити із квартири у двір, оскільки «бувають різні випадки» і на вулиці «злі хлопчиська». Її проводжають у школу і зустрічають, щоб перевести через дорогу, по якій не ходить транспорт, просто «на всяк випадок».

. Постійна батьківська заборона, обмеження активності, а пізніше і надмірний самоконтроль, самообмеження призводять до придушення всіх типів темпераментів, загострює тенденцію до надмірної обережності. Шлях таких дітей – у тривожність і недовірливість на все життя.

Четвертий тип неправильного виховання – егоцентричний – спостерігається у сім’ях з безвідповідальною позицією батьків до своєї дитини, нерідко єдиної, довгоочікуваної, яку переконують у тому, що вона «кумир», «суть життя», «єдина радість», «молодшенька» і т.д.

При такому типі виховання інтереси оточуючих ігноруються. Найменші її примхи задовольняються негайно, бажання передбачуються, відсутні будь-які обмеження. Її не вчать враховувати інтереси інших людей, чекати своєї черги. Тому вона не переносить найменших обмежень, агресивно сприймає будь-які перешкоди. Така дитина розгальмована, нестійка. І в результаті, у холерика загострюється агресивність, завзятість трансформується в упертість, цілеспрямованість – у настирливу вимогливість і т.д.

Головне полягає в тому, що у всіх дітей при егоцентричному вихованні пригнічується соціальна сутність темпераменту, її альтруїстичні риси.

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Всеосвіта є суб’єктом підвищення кваліфікації.

Всі сертифікати за наші курси та вебінари можуть бути зараховані у підвищення кваліфікації.

Співпраця із закладами освіти.

Дізнатись більше про сертифікати.

Приклад завдання з олімпіади Українська мова. Спробуйте!
До ЗНО з ІСПАНСЬКОЇ МОВИ залишилося:
0
4
міс.
1
1
дн.
1
4
год.
Готуйся до ЗНО разом із «Всеосвітою»!