Право на необхідну оборону від злочинних посягань є не тільки гарантією можливості захисту для самого громадянина, а й важливим інструментом кримінально-правової політики держави, відповідно до якої протидія злочинцям - не виключна прерогатива державних органів, а й у відповідних випадках може здійснюватися будь-якою особою.