Навчально-методичний посібник Тема: «Пригоди веселого Язичка». Артикуляційні казки.

Інклюзивна освіта

Для кого: Дошкільнята (5-6 років), 1 Клас, 2 Клас, 3 Клас, 4 Клас

11.02.2020

1495

112

0

Опис документу:
В посібнику вміщено 10 артикуляційних казок. Робота розпочинається з ознайомлення з органами артикуляції. У подальшому пропонуються різноманітні артикуляційні вправи – від статичних до динамічних .Даний посібник може використовуватися вчителем - логопедом та педагогами дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладів, як для індивідуальних, так і для підгрупових занять, батьками дітей – логопатів.
Перегляд
матеріалу
Отримати код

Навчально-методичний посібник

Тема: «Пригоди веселого Язичка». Артикуляційні казки.

(Для вчителів-логопедів, педагогів, батьків)

Казка 1. Будиночок для Язичка.

Мета: ознайомити дітей з будовою та назвами органів артикуляційного апарату: рот, губи, зуби, язик, щоки, щелепа, піднебіння, альвеоли, маленький язичок. Вчити спостерігати за роботою органів артикуляції - за основними рухами та функціями язика, щік, щелепи. Виховувати увагу, спостережливість.

Обладнання: індивідуальні дзеркальця, серветки.

Хід гри – заняття .

Логопед розповідає дітям казку, супроводжуючи її зміст демонстрацією зображень на картинках.

« Жив Язичок, дуже сумний. Та й звідки взятися веселощам, якщо не було в нього свого будиночка? Нічого іншого Язичкові не залишалося, як жити на вулиці, а там восени дощ, зимою сніг та й літом дні холодні бувають.

Погано було Язичкові, він часто застуджувався і подовгу хворів.

Але одного дня Язичок знайшов собі будиночок.

- Який? (Рот).

- У вас є язички? Де вони живуть? (Діти у дзеркалі розглядають свої ротики).

Зрадів Язичок і вирішив привести свій новий будиночок у повний порядок.

Будинок має бути фортецею, тому Язичок встановив двоє дверей: перші двері губи, вони можуть посміхатись і в «трубочку» зібратись, потім знову

посміхатись.

Двері бувають різні. Другі двері – зуби грізні, вони можуть відкриватись,

закриватись і кусатись.

У новому будиночку Язичка не було вікон, зате були стіни, правда, дуже дивні. Вони могли роздуватися, як кулі.

- Як вони називаються? (Щічки. Діти роздувають свої щічки перед дзеркалом).

А стеля була тверда і називалася піднебіння. (Діти піднімають язик угору, знаходять ним стелю - піднебіння). Піднебіння нерівне і нагадує купол. Передня частина стелі - піднебіння закінчується маленькими бугорками. Це альвеоли. Вони розташовані за верхніми зубами. (Діти кінчиком язика, зверху знаходять альвеоли).

Ззаду стеля переходила у занавіску з маленьким язичком. (Діти за допомогою дзеркальця розглядають свій маленький язичок).

Підлога в домі теж була, але не звичайна, бо рухатись могла – це щелепа.

Не дивлячись на деякі незручності, Язичкові дуже подобалося його нове житло. Правда, в ньому завжди було сиро, навіть спати доводилося в мокрій постелі, зате було тепло і затишно, а головне не було протягів.»

Домашнє завдання. Вдома, перед дзеркалом, розглянути «будиночок свого язичка», пригадати усі назви органів.

Казка 2. Язичок у крамниці.

Мета: ознайомити дітей з комплексом статичних та динамічних підготовчих вправ: «Годинник», «Чашечка», «Гарячий чай», «Млинець», «Смачне варення», «Усмішка». Розвивати мовне дихання, моторику артикуляційного апарату, пам'ять, увагу. Виховувати старанність, наполегливість, організованість.

Обладнання: індивідуальні дзеркальця, серветки, картинки.

Хід гри – заняття.

Логопед розповідає дітям казку, супроводжуючи її зміст демонстрацією зображень на картинках. Показує артикуляційні рухи, вказуючи на правильне положення органів, діти наслідують.

«Придбавши собі будиночок, Язичок вирішив його облаштувати. Язичок був дуже пунктуальний і не любив запізнюватись, тому перш за все він вирішив купити годинник. У найближчий крамниці він нагледів собі симпатичний годинник. Годинник був з маятником, котрий рухався із боку в бік. (Вправа «Годинник» - рот відкрити, висунути язик і рухати ним вліво – вправо. Слідкувати за тим, щоб язик не облизував губи). Язичок повісив годинник на одну із стін. Він так затишно цокав: «Тік-так, тік-так!» (Діти повторюють).

Ще язичок купив блакитну чашку. (Вправа «Чашечка» - рот відкрити, краї широкого язика підняти і згорнути вгору у формі чашечки, але не торкатися зубів. Утримувати на рахунок: 1-2-3-4-5-6-7-8-9-10). Із чашечки язичок пив чай і молоко, а коли вони були гарячими, він дмухав. (Вправа «Гарячий чай» - легенько подути кілька разів на широкий язик, не роздуваючи щічок – зробити ковток, легенько втягнути ротом повітря, знову подути на чай).

Язичок купив також сковороду, на ній він пік млинці, які дуже любив. (Вправа «Млинець» - зробити язик широким і плоским, як млинець, покласти його на нижню губу, рот відкритий , губи не напружені. Утримувати на рахунок: 1-2-3-4-5-6-7-8-9-10 ).

Язичок часто запрошував до себе в гості своїх друзів. Вони любили приходити до нього. Хвалили страви, іноді навіть облизувалися від задоволення. (Вправа «Смачне варення» - широким язиком облизати верхню губу рухом зверху донизу 5 - 10 разів; рот відкритий).

Наївшись смачного варення, всі весело посміхались. (Вправа «Усмішка» -усміхнутися, старанно розтягуючи губи. Утримувати на рахунок: 1-2-3-4-5-6-7-8-9-10, а потім розслабити губи. Рахунок: 1-2. Повторити вправу 3 – 4 рази).»

Домашнє завдання.

Вдома щоденно перед дзеркалом, старанно виконувати вже знайомі вправи.

Казка 3. Язичок робить ремонт.

Мета: ознайомити дітей з комплексом статичних та динамічних артикуляційних вправ: «Пташенятко», «Почистимо зуби», «Маляр», «Парканчик». Вчити спостерігати за роботою органів артикуляції, фіксувати увагу на окремих моментах артикуляції, свідомо керувати рухами щелепи, язика, губ, відчувати їх та контролювати їхню роботу. Формувати артикуляторні (рухомовленнєві) вміння та навички. Розвивати моторику артикуляційного апарату, зорову та слухову пам'ять, увагу. Виховувати наполегливість, старанність, організованість.

Обладнання: індивідуальні дзеркальця, серветки, картинки.

Хід гри – заняття

Логопед розповідає дітям казку, супроводжуючи її зміст демонстрацією зображень на картинках. Показує артикуляційні рухи, вказуючи на правильне положення органів, діти наслідують.

«Через постійну сирість Язичкові часто доводилося робити ремонт. Перш за все він провітрював свій дім, для чого відкривав спочатку перші двері - губи, потім другі двері – зуби. (Вправа «Пташенятко» - широко відкривати рот, якомога далі відводити куточки губ, язик спокійний і нерухомий).

Після чого протирав їх з зовнішнього боку. (Вправа «Почистимо зуби» - чистити язиком верхні зуби, спочатку з зовнішнього, а потім із внутрішнього боку, роблячи повільні рухи вліво – вправо. Потім аналогічно чистити нижні зуби).

З внутрішнього боку теж протирав. (Діти роблять відповідні рухи язиком). Потім Язичок брав великий пензель і фарбував стелю -піднебіння. Фарбувати треба було старанно, а для цього сильно притискувати пензель. (Вправа «Маляр» - широко відкривши рота, дитина рухає широким кінчиком язика 10-15 разів вперед – назад по піднебінню).

Виконавши цю роботу, Язичок переходив до обклейки стін-щічок шпалерами. Робив він це дуже акуратно, наклеюючи одну смугу за іншою. (Рухи язика зверху до низу по внутрішньому боку обох щічок).

Після ремонту Язичок мив підлогу. (Рухи кінчиком язика із боку в бік під язиком і біля передніх зубів, рот відкритий).

Ремонтував Язичок і двері-зуби. (Вправа «Парканчик» - губи розтягнуті у посмішці, видно тісно стулені верхні і нижні зуби).

Закінчивши ремонт, стомившись Язичок лягав у ліжечко і відпочивав.»

Домашнє завдання.

Вдома щоденно перед дзеркалом, старанно виконувати вже знайомі вправи.

Казка 4. Що робить Язичок вранці?

Мета: ознайомити дітей з комплексом артикуляційних вправ: «Неслухняний Язичок», «Полоскання», «Почистимо зуби», «Шухлядка», «Гребінець», «Гойдалка», «Язичок виходить на вулицю», «Футбол». Формувати рухомовленнєві вміння та навички. Розвивати мовне дихання, вчити керувати напрямом струменю повітря, що видихається. Виховувати наполегливість, старанність.

Обладнання: індивідуальні дзеркальця, серветки, картинки.

Хід гри – заняття.

«Іноді Язичок був неслухняним, він лінувався вранці прокидатись і щось робити. (Вправа «Неслухняний Язичок» - широкий, розслаблений язик покласти на нижню губу й «пошльопати» по ньому верхньою губою, 6 – 8 разів, промовляючи: пе – пе – пе).

Але зазвичай, Язичок, прокинувшись, потягувався, робив зарядку, старанно чистив зуби з зовнішнього та внутрішнього боку. (Вправа «Почистимо зуби» - чистити язиком верхні зуби, спочатку з внутрішнього, а потім із зовнішнього боку, роблячи повільні рухи вліво – вправо. Потім аналогічно чистити нижні зуби).

Язичок полоскав рот, умивався. (Вправа «Полоскання» - діти виконують відповідні рухи язиком, імітують полоскання рота водою, при цьому губи не повинні випинатися).

Відкривав шухляду (Вправа «Шухлядка» - із напруженням м’язів висунути вперед нижню щелепу так, щоб нижні зуби перекрили верхні. Потім перемістити так, щоб верхні зуби перекрили нижні. Рахунок: 1 – 2). Брав свій улюблений гребінець, підходив до дзеркала і причісувався. (Вправа

«Гребінець» - висунути широкий і розслаблений язик. «Розчесати» його зубами від кінчика до середини, а потім від середини до кінчика. Рахунок: 1 - 2).

Потім Язичок відкривав обидві двері і висовувався на вулицю. (Вправа «Язичок виходить на вулицю» - рухи губ, щелеп, язика). Дивився наліво, управо, угору - чи світить сонечко, униз - чи немає калюж на доріжці, і виходив з дому на ранкову пробіжку. (Діти виконують язиком вказані рухи).

Язичок кілька разів оббігав навколо дому спочатку в один, а потім в інший бік. (Колові рухи язика, рот широко відкритий). Гойдався на гойдалці. (Вправа «Гойдалка» - рот відкритий, напруженим язиком по черзі тягнутися до верхніх та нижніх зубів).

Любив Язичок у футбол грати, тому забігав зранку на стадіон, щоб забити м’яч у ворота. (Вправа «Футбол» - покласти широкий розслаблений язик на нижню губу і плавно дути на ватний м’ячик, намагаючись уцілити їм у імпровізовані футбольні ворота).

Зробивши кілька дихальних вправ (вдих носом, видих ротом), Язичок повертався додому, закривав одні двері (зуби), другі (губи) і починав займатися звичайними домашніми справами.»

Домашнє завдання.

Вдома щоденно перед дзеркалом, виконувати вже знайомі вправи, по 5-8 разів кожну.

Казка 5. В Язичка з'явився друг.

Мета: вчити дітей виконувати артикуляційні вправи для язика з опорою на зображення артикуляційної пози: «Лопаточка», «Чашечка», «Кішка сердиться», «Хлебтання молока», «Котик вмивається», «Кішка». Формувати вміння напружувати й розслаблювати м’язи язика, виконувати певні пози. Розвивати зміцнення м’язів кореня язика, моторику артикуляційного апарату, пам'ять, увагу. Виховувати старанність.

Обладнання: індивідуальні дзеркальця, серветки, картинки.

Хід гри – заняття.

Логопед розповідає дітям казку, супроводжуючи її зміст демонстрацією зображень на картинках. Показує артикуляційні рухи, вказуючи на правильне положення органів, діти наслідують.

«Одного разу після традиційної ранкової пробіжки Язичок присів на ґаночок (вправа «Лопаточка» - покласти широкий розслаблений язик на нижню губу; рот напіввідкритий; губи не напружені. Утримувати на рахунок: 1-2-3-4-5-6-7-8-9-10). Яскраво світило сонечко, дув вітерець (подути на широкий язик), і язичок задрімав.

Раптом він почув, що під ґанком хтось тихо нявкає. Язичок нахилився (опустити язик) і побачив маленьке пухнасте кошеня. Язичок погладив його. (Діти кистю правої руки імітують прогладжування голови і спинки кошеняти). Але кошеняті це не сподобалося, і він вигнув спинку. (Кінчик язика впирається в нижні зуби; широкий язик круто вигнутий - вправа «Кішка сердиться»). Язичок, відсмикнувши руку, здивовано подивився на кошеня: воно виявилося худим і голодним. «Його треба нагодувати!» - вирішив Язичок і пішов в будиночок по їжу.

В своїй улюбленій чашці (вправа «Чашечка» - рот відкрити, краї широкого язика підняти і згорнути вгору у формі чашечки, але не торкатися зубів. Утримувати на рахунок: 1-2-3-4-5-6-7-8-9-10).

Язичок приніс кошеняті тепле молоко. Кошеня стало жадібно його пити (вправа «Хлебтання молока» - відкрити рота. Покласти язик лопаткою на нижню губу. Підняти кінчик і бокові краї язика чашечкою й занести його до рота).

Коли молока не залишилося, кошеня облизнулося і почало вмиватися (вправа «Котик вмивається» - відкрити рота, висунути язик, намагаючись дістати ним ніс. Лизнути ним верхню губу й сховати язик. Рахунок 1 – 2).

Язичок вирішив знову погладити кошеня. На цей раз воно не сердилося і вигнуло спинку від задоволення (вправа «Кішка» - посміхнутися, відкрити рота. Кінчиком язика впертися в нижні зуби. Вигнути язик гіркою, не відриваючи від нижніх зубів, ніби погладити круто вигнутий язик за верхніми зубами), а потім потерлося об ноги і замуркало. З тих пір кошеня стало жити разом з Язичком.»

Домашнє завдання.

Вдома щоденно перед дзеркалом, виконувати вже знайомі вправи, по 5-8 разів кожну.

Казка 6. Новий велосипед.

Мета: продовжувати вчити дітей виконувати артикуляційні вправи з опорою на зображення артикуляційної пози : «Голочка», «Смачне варення», «Насос», «Усмішка», «Хоботок»; спостерігати за роботою органів артикуляції, фіксувати увагу на окремих моментах артикуляції, знаходити спільне й відмінне в положеннях органів під час виконання вправ, керувати напрямом струменю повітря, що видихається. Розвивати мовне дихання, моторику артикуляційного апарату, зорову та слухову пам'ять, уяву, увагу спостережливість.

Виховувати наполегливість, старанність, організованість.

Обладнання: індивідуальні дзеркальця, серветки, картинки.

Хід гри – заняття .

Логопед розповідає дітям казку, супроводжуючи її зміст демонстрацією зображень на картинках. Показує артикуляційні рухи, вказуючи на правильне положення органів, діти наслідують.

«На день народження друзі подарували Язичкові новий велосипед: гарний, з двома великими колесами (колові рухи язика) і блискучим кермом.

Язичок вирішив прокататися на велосипеді навколо дому. (Рот відкритий якомога ширше, обвести кінчиком язика верхню та нижню губи – 5 колових рухів язика в один, а потім в інший бік. (Вправа «Смачне варення» - широким язиком облизати верхню губу рухом зверху донизу 5 - 10 разів; рот відкритий).

Та ось біда: на дорозі валявся гострий цвях (вправа «Голочка» - усміхнутись, висунути язик і витягнути його по можливості вузько, як голка. Утримати під лічбу до 5, а потім сховати). Язичок напоровся на нього, і із камери почало виходити повітря: с-с-с-с. «Не засмучуйся!» - почали заспокоювати Язичка друзі.

Вони зняли колесо, заклеїли дірку в камері і накачали її з допомогою насоса.

(Вправа «Насос» - посміхнутися, напіввідкрити рот, сховати язик за нижні зуби та притиснути його до них, стиснути зуби і подути крізь них повітря, спрямовуючи його на передні зуби: ссс…ссс…ссс…, одночасно діти виконують рухи руками).

Колесо з друзями поставили на місце, і Язичок знову міг кататися на велосипеді. (Кілька колових рухів язиком).

Язичок був щасливий, він посміхався і хотів розцілувати друзів за гарний подарунок та допомогу. (Почергове виконання вправ: «Посмішка» - розтягнути губи в посмішці, щоб були видні зуби, як під час вимовляння звука [і] , утримувати губи в такому положенні 5 – 10 секунд. «Хоботок» - випнути губи трубочкою вперед, як під час вимовляння звука [у], утримувати губи в такому положенні 5 – 10 секунд а потім розслабити їх у легкій посмішці. Рахунок1-2). Так Язичок катався майже до вечора.»

Домашнє завдання. Вдома щоденно перед дзеркалом, виконувати вже знайомі вправи, по 5-8 разів кожну.

Казка 7. Язичок і конячка.

Мета: вдосконалювати координацію рухів язика, здатність переключення з однієї артикуляційної пози на іншу з опорою на зображення артикуляційної пози та словесним описом положення органів артикуляції. Вчити фіксувати увагу на окремих моментах артикуляції, керувати напрямом струменю повітря, що видихається, знаходити спільне й відмінне в положеннях органів під час виконання вправ. Виховувати наполегливість, старанність, організованість.

Обладнання: індивідуальні дзеркальця, серветки, картинки.

Хід гри – заняття.

«Якось влітку Язичок, виглянувши за двері (Вправа «Лопаточка» - рот відкрити, покласти широкий, розслаблений язик на нижню губу), побачив на галявині маленьку симпатичну конячку. Вона пощипувала травку (Вправа «Ласунчик» - імітувати губами пощипування трави) і весело помахувала хвостом (рухи язиком і збоку в бік - вправа «Годинник»). Язичок вибіг із дому і простягнув конячці шматок підсоленого хліба. Та обережно взяла його м'якими губами (рухи губами).

На спині у конячки було широке сідло (вправа «Чашечка» - рот відкрити, краї широкого язика підняти і згорнути вгору у формі чашечки, але не торкатися зубів. Утримувати на рахунок: 1-2-3-4-5-6-7-8-9-10), і Язичок вирішив покататися верхи.

Він вправно вскочив у сідло і конячка поскакала! (Діти дзвінко цокають язиком. Вправа «Конячка» - відкрити рота, прицмокувати язиком, напружуючи м'язи кореня язика. Спочатку повільно, а потім дедалі швидше).

Поскакали вони на улюблену галявину Язичка, де росло багато запашних квітів.

Язичок зупинив конячку, щоб перепочити. (Вправа «Зупини коня» - вимовляти звукосполучення «пррр», вібруючи губами).

Як духмяно пахнуть квіти! Язичок зіскочив з конячки, щоб підійти і понюхати їх. (Вправа «Квіти» - глибоко вдихнути через ніс, видихнути, промовляючи слова: «Чудово!», «Який аромат!»). Нюхаючи аромат квітів, Язичок побачив як з квітки на квітку бджілки літають, нектар і пилок у відерця збирають. Ні хвилинки не мовчать, а дзижчать, дзижчать, дзижчать. (Вправа «Бджілка» - злегка відкрити рота, тримати широкий кінчик язика біля верхніх горбочків. Вимовляти: дззз – дззз – дззз, сильно видихаючи повітря на кінчик язика). Захотілося Язичку полежати на галявині. Він ліг, йому було добре і він заснув. (Вправа «Лопаточка» - рот відкрити, покласти широкий, розслаблений язик на нижню губу). Наснилося йому, ніби він не на галявині, а біля моря. Лежить засмагає, хвилі шумлять, хлюпочуть, по морю пливе корабель з білими вітрилами (вправа «Вітрило» - посміхнутися, широко відкрити рот, поставити язик за верхні зуби так, щоб кінчик язика міцно упирався в зуби. Утримувати на рахунок до 10 ), і десь звіддаля лунає приємна музика (вправа «Дудочка» - витягнути не зімкнені губи вперед трубочкою й утримуючи їх у такому положенні, подудіти: ду – ду – ду).

Невідомо скільки ще проспав би Язичок, але раптом здійнявся вітер. (Вправа «Вітер» - глибоко вдихнути носом повітря і сильно видихнути через рот). Пробудившись Язичок сів на конячку і вони поскакали додому. (Вправа «Конячка» - відкрити рота. Прицмокувати язиком, напружуючи м'язи кореня язика. Спочатку повільно, а потім дедалі швидше).»

Домашнє завдання. Вдома щоденно перед дзеркалом, виконувати вже знайомі вправи, по 5-8 разів кожну.

Казка 8. Язичок у зоопарку.

Мета: продовжувати вчити дітей виконувати артикуляційні вправи за словесним описом положення органів артикуляції: «Конячка», «Зупини коня», «Бегемот», «Сховаємо цукерку», «Індик», «Змійка», «Мавпочка», «Кицька сердиться». Закріплювати вміння фіксувати увагу на окремих моментах артикуляції, вміння переключатися з однієї артикуляційної пози на іншу, здійснювати зоровий контроль власної артикуляційної пози (за допомогою дзеркальця), керувати напрямом струменю повітря, що видихається. Розвивати рухливість язика, щелепи, мовне дихання зорову увагу, пам'ять. Виховувати старанність.

Обладнання: індивідуальні дзеркальця, серветки, картинки.

Хід гри – заняття.

Логопед розповідає дітям казку, супроводжуючи її зміст демонстрацією зображень на картинках.

«Язичок потоваришував з конячкою, але разом жити вони не могли. Конячка працювала в зоопарку, возила маленьких дітлахів.

Язичок почав частенько навідуватись у зоопарк, для того щоб побачити свого нового друга, їздив верхи. (Вправа «Конячка» - відкрити рота. Прицмокувати язиком, напружуючи м'язи кореня язика. Спочатку повільно, а потім дедалі швидше).

Накатавшись Язичок зупиняв конячку. (Вправа «Зупини коня» - вимовляти звукосполучення «пррр», вібруючи губами).

У зоопарку в Язичка з'явились нові знайомі. Найбільшим з них був бегемот Боня. Коли Язичок підходив до його басейну, Боня широко розкривав рот (вправа «Бегемот» - відкривати рот якомога ширше. Із напруженням м'язів опускати й піднімати нижню щелепу. Рахунок:1-2) і чекав чогось смачненького.

Язичок завжди приносив йому цукерку. Отримавши її, Бегемот закривав величезну пащу і починав жувати (вправа «Сховаємо цукерку» - напружений язик у закритому роті натискує то на одну щоку, то на другу).

Самим сердитим був індик. Коли хто-небудь сердив його, він тряс червоним носом і «болботав» (вправа «Індик» - відкрити рота, покласти язик на верхню губу й широким переднім краєм робити рухи вперед – назад: спочатку повільно, не відриваючи язик від губи, потім швидко, додаючи голос: бл – бл - бл).

Найдобрішим і необразливим Язичок вважав вужа. Він тільки на перший погляд здавався страшним, особливо коли висовував довгий і вузький язик, схожий на жало (вправа «Змійка» - відкрити рота, витягнути язик якомога далі вперед, напружити м'язи, зробивши його вузьким. Фіксуємо положення на 3 - 5 секунд. Ховаємо язик, закриваємо рот. Даємо дитині час для відпочинку і повторюємо вправу 3- 4 рази). Вуж швидко-швидко пересувався із боку в бік. (Діти вузьким довгим язиком виконують відповідні рухи).

Найвеселішою була мавпочка. Вона любила всіх смішити, тому весь час корчила смішні гримаси: висовувала язика, надувала щоки, робила вигляд, що полоще рот, намагалася язиком дотягнутися до носа, а потім до підборіддя. (Вправа «Мавпочка» - висовувати язика, надувати щоки, “полоскати”рот, намагатися язиком дотягнутися до носа, а потім до підборіддя, випинати назовні нижню губу так, щоб оголилися зуби. Рахунок: 1 - 2).

Найстрашнішим здавався тигр. Коли він сердився, то вигинав спину і шипів. (Вправа «Кицька сердиться» - кінчик язика впирається в нижні
зуби; широкий язик круто вигнутий гіркою, не відриваючи від нижніх зубів. Потім розслабити язик й покласти за нижніми зубами.
Рахунок: 1 - 2).

У зоопарку Язичок вперше побачив слоненя. Була спекотна погода і слоненя бавилося біля води, хоботком набирало воду і обливалося.

(Вправа «Хоботок» - Випнути трубочкою напружені й зімкнені губи. Утримувати:1-2-3-4-5-6-7-8-9-10. Випнути губи трубочкою, а потім розслабити їх у легкій посмішці. Рахунок1-2).

Для своїх нових друзів Язичок приносив смачненьке: конячці - підсолений хліб (рухи губами, які ніби щось хапають); бегемоту - велику цукерку (вправа «Сховаємо цукерку» - напружений язик у закритому роті натискує то на одну щоку, то на другу); індику - зерна пшениці (кінчиком язика ніби клюють зернини); вужеві - молоко (імітують хлебтання); мавпі - банан (спробувати зробити язик схожим на банан); тигру - шматок м'яса (жувальні рухи); слоненяті води (вправа «Хоботок» - імітують ніби хоботком набирають воду).»

Домашнє завдання. Вдома щоденно перед дзеркалом, виконувати вже знайомі вправи, по 5-8 разів кожну.

Казка 9. Язичок у цирку.

Мета: вчити дітей виконувати артикуляційні вправи: «Барабан», «Конячка», «Зупини коня», «Гойдалка», «Фокус», «Кицька сердиться», «Язик - силач» без контролю зору без дзеркала, з опорою на власні кінестетичні відчуття. Закріплювати вміння фіксувати увагу на окремих моментах артикуляції, вміння переключатися з однієї артикуляційної пози на іншу, керувати напрямом струменю повітря, що видихається. Розвивати моторику артикуляційного апарату: рухливість язика, щелепи, розтягувати під’язикову вуздечку; мовне дихання, зорову увагу, пам'ять. Виховувати наполегливість, старанність, організованість.

Обладнання: серветки, картинки.

Хід гри – заняття.

Логопед розповідає дітям казку, супроводжуючи її зміст демонстрацією зображень на картинках.

«Разом з друзями Язичок пішов в цирк. Скільки ж цікавого вони там побачили!

Відкрили виставу барабанщики. Вийшовши на арену, вони гучно били в барабани: «Д-д, д-д-д-д!» (Вправа «Барабан» - широким кінчиком язика постукати по піднебінню, за верхніми зубами. Спочатку повільно, а потім швидко промовляючи твердий звук[д]:д-д-д-д-д… Слідкувати, щоб не рухалася щелепа).

Після цього під куполом цирку з'явилися повітряні гімнасти. Вони розгойдувалися, перелітали з однієї трапеції на іншу. (Вправа «Гойдалка» - широким язиком виконати рухи язиком вперед-назад, рот відкритий, повторити

5-10разів).

Після гімнастів виступали циркові конячки. (Вправи: «Конячка» - відкрити рота. Прицмокувати язиком, напружуючи м'язи кореня язика. Спочатку повільно, а потім дедалі швидше; «Зупини коня» - вимовляти звукосполучення «пррр», вібруючи губами).

Дуже цікавим був виступ дресированих тигрів, котрі сиділи на високих тумбах (широкий язик покласти на нижню губу), гойдались на гойдалках. (Вправа «Гойдалка» - рот відкритий, язик торкається спочатку до верхньої, а потім до нижньої губи, 5-10 разів; губи при цьому не напружуються і не підвертаються, а язик не затискається зубами).

Іноді тигри сердилися на дресирувальника та вигинали спини (вправа «Кицька сердиться» - кінчик язика впирається в нижні зуби; широкий язик круто вигнутий гіркою, не відриваючи від нижніх зубів. Потім розслабити язик й покласти за нижніми зубами. Рахунок: 1 - 2).

Після тигрів виступав силач. (Вправа «Язик - силач» - відкрити рота. Упертися язиком у нижні зуби, вигнути його гіркою й напружити. Рахунок: 1-2, розслабити).

Але більш за все Язичкові сподобався виступ фокусника. Прийшовши додому, він вигадав власний фокус (вправа «Фокус» - покласти ватку на кінчик носа і здувати його, направляючи повітря посередині широкого, у вигляді чашечки, язика вгору; язик висунутий, щоки не роздуваються; зуби не прикушують язик). Цікаво було у цирку і фокус в Язичка вдався веселий.»

Домашнє завдання. Показати фокус батькам, навчити їх виконувати. Вдома щоденно перед дзеркалом, виконувати вже знайомі вправи, по 5-8 разів кожну.

Казка 10. Язичок в лісі.

Мета : вчити дітей виконувати артикуляційні вправи: «Дощик», «Чашечка», «Їжачок», «Струмочок», «Аквалангіст», «Годинник», «Хоботок», «Грибочок», «Змійка» без зорового контролю без дзеркала, з опорою на власні кінестетичні відчуття. Закріплювати вміння фіксувати увагу на окремих моментах артикуляції, вміння переключатися з однієї артикуляційної пози на іншу, керувати напрямом струменю повітря, що видихається. Розвивати моторику артикуляційного апарату: рухливість язика, щелепи, губ, мовне дихання, зорову увагу, пам'ять. Виховувати наполегливість, старанність, організованість.

Обладнання: серветки, картинки.

Хід гри – заняття.

Логопед розповідає дітям казку, супроводжуючи її зміст демонстрацією зображень на слайдах. Діти виконують артикуляційні вправи.

«Ранок розпочався з того, що Язичок почув дивні звуки. Він виглянув у вікно і побачив, що то йде дощ. (Вправа «Дощик» - посміхнутися, відкрити рота, чергувати вимовляння твердих звуків [т] і [д]: т-д, т-д, т-д). Але дощ був недовгим. Язичок знав, що після дощу в лісі має бути багато гибів.

Взявши великий кошик (вправа «Чашечка» - рот відкрити, краї широкого язика підняти і згорнути вгору у формі чашечки, але не торкатися зубів. Утримувати на рахунок: 1-2-3-4-5-6-7-8-9-10), відправився у ліс по гриби.

По дорозі в ліс, Язичок побачив їжачка (вправа «Їжачок» - рот закритий, рухи язиком по колу між губами та зубами,то за годинниковою стрілкою, то проти неї), він напевно теж шукав гриби.

Пройшовши далі, Язичок почув, як щось дзюрчить. То був струмочок. Язичок підійшов ближче. (Вправа «Струмочок» - губи розтягнуті у посмішці, висунути між зубами широкий кінчик язика, не затискаючи його зубами і подути на нього. Ніби холодний струмінь повітря «стікає» по середині широкого язика). Язичок підставив долоню і відчув, яка холодна вода у струмочку. (Діти підставляють долоні під підборіддя, логопед перевіряє правильність виконання вправи кожною дитиною: «А яка вода у твоему струмочку?»).

Раптом знову пішов дощ. Язичок вирішив перечекати під деревом, але поруч були лише кущі, тому він побіг далі і побачив, як струмочок переростає у широку річку. Біля річки росли дерева, під одним із них став Язичок. Він дивився на річку, як крапелька за крапелькою падали на воду. Раптом здійнялися хвилі і з річки випірнув великий, зелений крокодил. Він весь час пірнав під воду. Язичок подумав, а чи зміг би і я так? (Вправа «Аквалангіст» - набрати через ніс повітря, ненадовго затримати його й повільно видихнути через рот).

Хто знає скільки ще так простояв би Язичок, якби не з’явилась мавпочка. Вона вчепилась за гілляку дерева і розгойдувалась прямо над водою. (Імітувати язиком рухи мавпочки. Вправа «Годинник» - рот відкрити, висунути язик і рухати ним вліво – вправо. Слідкувати за тим, щоб язик не облизував губи).

Нарешті дощ скінчився. Язичок пішов далі. Він уважно роздивлявся навкруги, сподіваючись побачити гриби. Аж раптом, з густої трави, на нього зашипіла змія, висовуючи свій довгий і гострий язик (вправа «Змійка» - відкрити рота, витягнути язик якомога далі вперед, напружити м'язи, зробивши його вузьким. Фіксуємо положення на 3 - 5 секунд. Ховаємо язик, закриваємо рот. Даємо дитині час для відпочинку і повторюємо вправу 3- 4 рази).

Наляканий Язичок рушив якнайшвидше від того місця. Раптом побачив, що прямо на нього йде величезна тварина з довгим хоботом – то був слон. (Вправа «Хоботок» - Випнути трубочкою напружені й зімкнені губи. Утримувати:1-2-3-4-5-6-7-8-9-10. Випнути губи трубочкою, а потім розслабити їх у легкій посмішці. Рахунок1-2).

Знову пішов дощ і Язичок вирішив повертатися додому, довго йшов по лісі, змок і врешті вийшов на галявину. Там побачив гриби. (Вправа «Грибочок» - відкрити рота, широкий язик присмоктується до піднебіння, краї язика мають примикатидо верхніх зубів, по формі він нагадує шляпку гриба, , під 'язикова вуздечка - ніжку гриба. Утримувати:1-2-3-4-5-6-7-8-9-10).

Зрадів Язичок, що змок не даремно, таки знайшов гриби. Поки збирав, дощ закінчився, крізь гілки дерев пробивалися промінчики сонечка. Набравши повний кошик грибів, Язичок повернувся додому.»

Домашнє завдання. Вдома щоденно перед дзеркалом, виконувати вже знайомі вправи, по 5-8 разів кожну.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу.