• Всеосвіта
  • Бібліотека
  • Різне
  • Навчальні завдання та методичні рекомендації вивчення дисципліни «Технологія виробництва продукції свинарства» для здобувачів освіти заочної форми навчання

Навчальні завдання та методичні рекомендації вивчення дисципліни «Технологія виробництва продукції свинарства» для здобувачів освіти заочної форми навчання

Опис документу:
В методичних рекомендаціях по кожній темі наведений перелік питань для самостійного опрацювання, вказані навчальні посібники, якими потрібно скористатися під час самостійної роботи, вимоги програми, методичні вказівки, завдання для самоконтролю.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Каховський державний агротехнічний коледж

Навчальні завдання та методичні рекомендації вивчення дисципліни «Технологія виробництва продукції свинарства» для

здобувачів освіти заочної форми навчання спеціальності 204 «Технологія виробництва та переробки продукції тваринництва»

Галузь знань 20 «Аграрні науки та продовольство»

Коробки

2020

Укладач: Гнатко В.К. викладач технологічних дисциплін першої категорії

Програмою дисципліни „Технологія виробництва продукції свинарства” передбачено вивчення біологічних і господарських особливостей, відтворення, утримання і годівлі статево-вікових груп свиней, технологію виробництва свинини в господарствах різних форм власності.

В методичних рекомендаціях по кожній темі наведений перелік питань для самостійного опрацювання, вказані навчальні посібники, якими потрібно скористатися під час самостійної роботи, вимоги програми, методичні вказівки, завдання для самоконтролю.

ЗАГАЛЬНІ МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

Програмою дисципліни „Технологія виробництва продукції свинарства” передбачено вивчення біологічних і господарських особливостей, відтворення, утримання і годівлі статево-вікових груп свиней, технологію виробництва свинини в господарствах різних форм власності.

Викладання дисципліни необхідно проводити з урахуванням сучасної економічної політики щодо збільшення виробництва продукції свинарства, поліпшення її якості та зниження собівартості.

При викладанні матеріалу необхідно висвітлювати досягнення науки і передового досвіду господарської практики.

При вивченні технології виробництва продукції свинарства повинно бути досягнуто комплексне засвоєння студентами всіх технологічних процесів, які пов’язані з виробництвом продукції.

Для кращого засвоєння навчального матеріалу і активізації пізнавальної діяльності студентів на заняттях слід ширше використовувати показ натуральних об’єктів, наочні посібники, а також технічні засоби навчання, комп’ютерну техніку.

Під час проведення практичних занять слід забезпечувати індивідуальну роботу студентів, їх самостійність.

Необхідно проводити екскурсії в господарства, які застосовують інтенсивні технології виробництва свинини, які мають високий рівень продуктивності тварин, обумовлений не тільки походженням, але й методами їх відтворення, вирощування, системою годівлі, утримання і догляду.

Під час занять необхідно звернути особливу увагу на питання техніки безпеки, пожежної безпеки, гігієни праці й особистої гігієни студентів та охорони навколишнього середовища.

Навчальним планом і програмою дисципліни «Технологія виробництва продукції свинарства» передбачений курс в обсязі 240 годин, із них на самостійну роботу відведено 200години з різних тем.

Самостійна робота студентів – це одна із основних форм вивчення дисципліни.

По кожній темі наведений перелік питань для самостійного опрацювання, вказані навчальні посібники, якими потрібно скористатися під час самостійної роботи, вимоги програми, методичні вказівки, завдання для самоконтролю.

Студент може одержати консультацію викладача по складних питаннях.

При підбиранні питань для самостійного опрацювання враховується принцип подібності, логічний зв’язок з матеріалом, який вивчається в аудиторії.

Самостійне опрацювання матеріалу по кожній темі потрібно організувати таким чином:

  • перечитати питання для самостійної роботи, вимоги програми і методичні вказівки;

  • підібрати по навчальних посібниках необхідний матеріал;

  • для глибшого засвоєння матеріалу під час самостійної роботи скласти короткий конспект;

  • знати відповіді на питання для самоперевірки, які активізують процес засвоєння і закріплення знань.

Формою рубіжного контролю може бути фіксований виступ, інформаційне повідомлення, реферат, тестовий комп’ютерний контроль знань та інше.

Формою підсумкового контролю може бути іспит.

У результаті вивчення дисципліни студенти повинні знати:

  • основні породи свиней різного напрямку продуктивності і їх біологічні особливості та продуктивність;

  • основні корми, норми годівлі різних статево-вікових груп свиней;

  • утримання і догляд за тваринами різних статево-вікових груп свиней;

  • методи оцінки здоровя і продуктивності свиней;

  • добір і підбір тварин для відтворення;

  • методику складання плану селекційно-племінної роботи;

  • методи розведення свиней.

Уміти:

  • кваліфіковано проводити парувальну компанію, опороси і вирощування молодняку;

  • організовувати технологію виробництва свинини в господарствах різних форм власності;

  • організовувати повноцінну і економічно вигідну годівлю для різних виробничих груп свиней;

  • розраховувати потребу господарства в скотомісцях, обладнанні, кормах, робочій силі і поголів’ї свиней різних виробничих груп;

  • проводити бонітування свиней;

  • вести зоотехнічний облік;

  • розробляти заходи щодо подальшого розвитку і підвищення рентабельності роботи у свинарстві;

  • застосовувати нові форми організації праці.

Рекомендована література

Базова

Л-1 Герасимов В.І. «Свинарство і технологія виробництва свинини» -К.: Урожай, 1996

Л-2 Засуха Ю.В. і др. «Технологія виробництва продукції свинарства»- Вінниця.: Нова Книга, 2010

Л-3 Василенко Д.Я.і др. «Свинарство і технологія виробництва свинини»- К.: Вища школа,1996

Додаткова :

Журнали Тваринництво України. Пропозиція. Агровісник України

Програма навчальної дисципліни

МОДУЛЬ №1

Змістовий модуль 1. Вступ

Народногосподарське значення стан і перспективи розвитку свинарства. Історія розвитку галузі в Україні та за кордоном.

Зміст, значення, завдання і методи вивчення дисципліни, зв’язок з іншими дисциплінами навчального циклу.

Динаміка виробництва свинини і її питома вага в загальному виробництві м’яса в різних категоріях господарств. Динаміка і структура світового виробництва свинини. Виробництво і споживання свинини на душу населення. Шляхи інтенсифікації свинарства і організація потокової системи виробництва, вдосконалення систем утримання свиней, випереджаючий розвиток кормової бази, підвищення якості корму, вирішення проблеми кормового протеїну і гібридизація тварин, прогресивні форми організації праці і самоокупність свинарських підприємств.

Сучасні тенденції і напрями розвитку галузі свинарства.

Рекомендована література:

Василенко Д.Я., Меленчук О.Й., с.3…9

Савич И.А. с.3…5

Методичні вказівки.

Для вивчення розвитку свинарства і технології виробництва свинини слід користуватися матеріалами рекомендованих підручників і посібників.

Свинарство - це галузь сільськогосподарського виробництва, що забезпечує населення багатьох країн світу цінними продуктами харчування. У різних регіонах нашої країни свинарство з давніх часів було провідною галуззю тваринництва, що задовольняла великий попит населення у салі та жирі.

Виробництво свинини слід збільшувати за рахунок інтенсивного введення свинарства, використовуючи цінні біологічні особливості свиней. Важлива роль належить племінній роботі, породності свиней, поліпшенню відтворення стада.

Інтенсивне ведення галузі свинарства полягає в ефективному використанні основних засобів виробництва (кнурів та свиноматок), підвищенні їх продуктивності, поліпшенні відгодівельних якостей їх потомства, що сприятиме зниженню собівартості продукції. Треба застосовувати нові форми ведення сільського господарства: фермерство, селянські господарства, індивідуальні господарства. При такій організації роботи в галузі буде ріст рентабельності продукції свинарства.

Одним із важливих резервів зниження собівартості свинини є раціональне використання кормів, оскільки на їх долю припадає 70% собівартості свинини. Крім того, впровадження комплексної механізації дає можливість скоротити затрати праці на обслуговування свиней на 15-20% загальної вартості свинини.

Запитання для самоперевірки:

  1. Яка питома вага свинини у загальному виробництві м'яса?

  2. Назвати шляхи зниження собівартості свинини?

  3. Які основні напрями розвитку свинарства в сучасних умовах?

І. БІОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПРОДУКТИВНОСТІ СВИНЕЙ.

Тема 1.1. Походження свиней. Біологічні і господарські особливості свиней, врахування їх змін при переході на промислову технологію виробництва свинини.

Дикі предки і родичі свиней. Біологічні особливості диких свиней. Приручення і одомашнення.

Біологічні і господарські особливості свиней сучасних порід як результат довготривалої творчої діяльності людини протягом ряду поколінь. Короткий період вагітності і можливість одержання приплоду на протязі року. Багатоплідність, молочність, всеїдність свиней, ефективна оплата корму виробництвом товарного м'яса за рахунок високого забійного виходу. Можливість реалізації значної частини наявних тварин без зниження їх подальшого відтворення. Здатність свиней до інтенсивного утворення білка, м'язової тканини в молодому віці і відкладання жиру в старшому віці. Стресові фактори та їх вплив на продуктивність.

М'ясні якості свинини та її придатність для приготування різних харчових продуктів, консервування і довготривалого зберігання.

Практичне заняття 1

Ознайомлення з реалізацією біологічних особливостей свиней в умовах свинарського господарства. Розрахунок виробництва свинини на основну свиноматку і на одну голову свиней на початок року.

Розрахунок оплати корму за рік у групах свиней на дорощуванні і відгодівлі. Рекомендована література:

Василенко Д.Я., Меленчук О.Й., с.3

Савич И.А. с.20…31

Герасимов В.І.,РибалкоВ.П. с.28…38

Методичні вказівки.

Теоретичний матеріал слід вивчити за рекомендованою літературою. Щоб краще його засвоїти треба на підставі даних передових господарств обчислити кількість опоросів на одну основну свиноматку, вихід поросят на один опорос, на свиноматку, виробництво свинини у господарстві всього, на кожну свиноматку та на 100га ріллі. Обчисліть також витрату кормових одиниць на 1ц виробленої свинини, на 1ц приросту свиней на відгодівлі та середньодобовий приріст. Для визначення кількості опоросів на основну свиноматку треба кількість всіх опоросів від основних свиноматок поділити на кількість основних свиноматок.

При ранньому відлученні поросят в 30-денному віці від кожної основної свиноматки можна одержати за рік більше 2 опоросів і не менше 20 поросят.

Виробництво свинини на 100га ріллі визначають діленням валового виробництва свинини на кількість сотень гектарів ріллі у господарстві.

Витрати кормових одиниць на 1ц приросту визначають діленням кількості витрачених кормів (виражених у кормових одиницях) на кількість одержаного приросту від даної групи свиней.

Запитання для самоперевірки:

  1. Біологічні особливості свиней, які забезпечують ефективність свинарства.

  2. Які умови можуть забезпечити високу плодючість маток протягом року?

  3. Які фактори впливають за забійний вихід свиней?

  4. Якими показниками характеризується хімічний склад свинини і від чого залежить її калорійність?

  5. Як визначити оплату кормів у свинарстві?

  6. За якими показниками оцінюють молочність свиноматки?

  7. Як відбувається одомашнення свиней?

  8. Які біологічні особливості характерні для диких предків свиней і як вони змінювалися в процесі тривалої роботи людини?

Тема 1.2. Конституція, екстер'єр, інтер'єр та їх зв'язок з продуктивністю

Поняття про конституцію, екстер'єр та інтер'єр свиней. Статі будови тіла свиней. Значення окремих статей будови тіла для оцінки здоров'я, міцності конституції і продуктивності тварин. Розвиток окремих статей будови тіла, вади і недоліки екстер'єру. Типи конституції, продуктивності свиней та їх характеристика. Фактори, які впливають на зміцнення конституції і здоров'я тварин. Вимірювання тварин. Оцінка і добір свиней за екстер'єром, міцністю конституції і рівнем продуктивності в промислових та племінних господарствах. Значення показників інтер'єру свиней.

Практичні заняття 2,3

Вимірювання і бальна оцінка екстер'єру кнурів, маток і ремонтного молодняку. Добір свиней для подальшого промислового і племінного використання.

Рекомендована література:

Василенко Д.Я., Меленчук О.Й., с.3

Савич И.А. с.20…31

Герасимов В.І.,РибалкоВ.П. с.28…38

Методичні вказівки.

Теоретичний і практичний матеріал цієї теми краще вивчати безпосередньо на свинофермі, оглядаючи свиней. Оскільки не в кожному господарстві розводять свиней, то вивчіть теоретичну частину цієї теми та нанесіть статі тіло будови на контурі.

Практичні заняття виконувати бажано у господарстві навчального закладу під керівництвом викладача.

На свинофермі господарства:

  1. Вивчіть техніку мічення свиней.

  2. Опишіть та візьміть проміри у чотирьох дорослих свиней різної статі.

  3. Оцініть екстер'єр і конституцію трьох дорослих свиней різної статі.

  4. На контурі свині покажіть статі тіло будови та ключ для мічення свиней.

Запитання для самоперевірки:

  1. Як визначити тип конституції, продуктивності і кондицію свиней?

  2. Яка послідовність оцінки тварин за екстер'єром?

  3. Які є типи конституції свиней?

  4. Як визначити живу масу свиней за промірами?

  5. Які вади екстер'єру свідчать про непридатність свиней для племінного використання?

Тема 1.3. Породи свиней

Процес породоутворення свиней на Україні, їх співвідношення. Вихідні породи сучасних скороспілих свиней. Фактори породоутворення. Структура і властивості породи. Групи порід за напрямом продуктивності. Вимоги до селекційних досягнень у свинарстві: чисельність і генеалогічна структура породи, породної групи і заводського типу. Картограма розміщення порід, типів і ліній свиней в окремих областях України.

Методи виведення, характеристика екстер'єру, продуктивних, м'ясних якостей і зони поширення вітчизняних порід та роль вчених у їх створенні. Нові м'ясні типи і спеціалізовані лінії свиней. Найпоширеніші зарубіжні породи свиней в Україні.

Практичне заняття 4

Вивчення походження, продуктивних якостей та зони поширення свиней планових порід. Самостійно скласти таблицю основних показників для планових порід свиней, яких розводять у зоні розміщення навчального закладу.

Рекомендована література:

Василенко Д.Я., Меленчук О.Й., с.25…43

Герасимов В.І.,РибалкоВ.П. с.70…111

Методичні вказівки.

Для кращого вивчення основних планових порід свиней України характеристики їх випишіть у таблицю за такою схемою: назва породи, її тип, місце і методи виведення породи та вплив природно-кормових умов і соціально-економічних факторів; екстер'єрні та конституційні особливості (масть, пропорційність тіло будови, особливість окремих статей); розвиток (жива маса і проміри дорослих свиней); продуктивність свиней (плодючість, молочність, скороспілість, жива маса приплоду у 2-х місячному віці); провідні заводи і племінні господарства, перспективи і заходи дальшого вдосконалення породи, кращі лінії та родини, районування породи.

Вивчаючи цей матеріал, особливу увагу зверніть на методику виведення української степової білої породи свиней академіком М.Ф.Івановим. При виведенні породи він брав обмежену кількість тварин місцевої та великої білої породи, але відбирав з великого масиву бажаних і кращих за продуктивністю та за пристосованістю тварин. Крім того, він використав відтворне схрещування як метод збагачення спадковості. М.Ф.Іванов ставив за мету поєднати у потомстві пристосованість місцевих свиней і продуктивні якості заводської породи, не допустити у потомстві небажаного (погану пристосованість заводської породи і низьку продуктивність місцевих свиней). Для закріплення бажаних якостей у потомстві використав близьке споріднене спаровування, ретельний добір і підбір.

Виведена за десятирічний період за методикою М.Ф.Іванова високопродуктивна українська степова біла порода свиней не має подібних аналогів у світі. Ця методика стала основною для виведення сучасних високопродуктивних порід свиней.

Запитання для самоперевірки:

  1. Які породи були використані при створенні української степової білої породи свиней?

  2. Породи свиней м'ясного типу, яких розводять в Україні.

  3. Як була створена велика біла порода свиней?

  4. В якому напрямі ведеться племінна робота з породами свиней на сучасному етапі?

  5. Які зарубіжні породи свиней розводять в Україні?

МОДУЛЬ №2

Змістовий модуль 1. ПЛЕМІННА СПРАВА У СВИНАРСТВІ

Тема 2.1. Організація і техніка племінної справи у свинарстві.

Значення племінної справи у збільшенні продуктивних і племінних якостей свиней. Основні завдання племінних господарств, їх органічний зв'язок з свинарськими підприємствами промислового типу. Особливості племінної роботи та розведення свиней у господарствах різних типів (племзаводах, племрепродукторах, товарних господарствах), підприємствах із племінної справи. Принципи комплектування і ремонту стада кнурів, маток у племінних і товарних господарствах. Мічення свиней. Зоотехнічний облік у свинарстві.

Нові вимоги до організації племінної роботи в господарствах при переході на промислову технологію виробництва свинини. Державні книги племінних свиней та їх значення. Планування племінної роботи та прогнозування її ефективності. Перспективні плани селекційно-племінної роботи. Особливості складання перспективних планів для окремих господарств і регіонів.

Тема 2.2. Методи розведення свиней

Основні методи подальшого підвищення продуктивних і племінних якостей свиней, яких розводять в свинарських підприємствах. Заводське схрещування і його ефективність, вбирне, ввідне та відтворне.

Чистопородне розведення за лініями з використанням різних ступенів інбридингу і неспорідненого спаровування тварин одного типу продуктивності. Гібридизація - система розведення свиней. Роль і місце програми гібридизації в країнах розвинутого свинарства. Значення різних методів розведення для збільшення виробництва і поліпшення якості продукції.

Тема 2.3. Добір і підбір у свинарстві. Бонітування свиней.

Значення добору і підбору для підвищення продуктивності тварин та поліпшення якості продукції.

Відбір тварин за походженням. Оцінка кнурів і маток за якістю їх потомства методом контрольної відгодівлі і вирощування.

План підбору свиноматок і кнурів для парування. Віковий підбір. Бонітування свиней.

Стандартизація свиней за типом і рівнем продуктивності. Напрями наукових досліджень у галузі свинарства.

Практичне заняття 5

Ознайомлення в племінному свинарському господарстві з породністю, екстер'єрними і продуктивними якостями кращих кнурів і маток.

Ознайомлення із організацією племінного обліку, оцінкою, добором і підбором кращих тварин для подальшого племінного використання свиней. Бонітування свиней. Складання орієнтовного плану племінного підбору кнурів і маток із врахуванням конкретних даних про їх походження, тип будови тіла і рівень продуктивності.

Рекомендована література:

Василенко Д.Я., Меленчук О.Й., с.207…232…244

Інструкція по бонітуванню свиней.-К.:Урожай 1993

Методичні вказівки.

Племінна робота – це система заходів, спрямованих на поліпшення племінних і продуктивних якостей свиней. Рівень і методи племінної роботи залежать від типу племінного господарства, а також від кваліфікації та відношення спеціалістів до цієї надзвичайно важливої роботи. Тому знання цієї теми дуже необхідні для всіх спеціалістів, які працюють у галузі свинарства.

Вивчаючи цю тему, запам'ятайте методи добору і підбору, принципи лінійного розведення свиней, візьміть участь у бонітуванні свиней 2свиноматки, 2 кнури, 2 голови молодняку племінного господарства. Складіть схеми ввідного, вбирного та відтворного схрещування. Селекційні плани щодо вдосконалення продуктивних якостей свиней племзаводу чи племсвиноферми складають на 5-10 років. У селекційному плані враховують науково обґрунтований підбір і поєднання пар, завезення високопродуктивних плідників з інших племзаводів, забезпечення повноцінними кормами, потребу в стаціонарних приміщеннях для табірного утримання тварин тощо.

Складаючи плани селекційно-племінної роботи у племінних господарствах, ставлять завдання зміцнити спадкову основу стада, закріпити і вдосконалити його продуктивність, скороспілість та м'ясність, збільшити кількість племінного молодняку для реалізації, підвищити його класність, поліпшити якісні показники по стаду і окремих родинних групах, вирощувати ремонтний молодняк, проводити роботу з лініями кнурів та родинами маток, створювати нові лінії та родини.

Запам'ятайте значення і суть гібридизації та промислового схрещування в одержанні молодняку для відгодівлі.

Промислове схрещування – це спаровування маток однієї породи з кнурами іншої породи (переважно м'ясної) для одержання помісного молодняку з вищими відгодівельними якостями, ніж чистопородні.

Гібридизація у свинарстві – це спаровування групи маток, відселекційованих за одним цінним господарським показником (високий добовий приріст) з кнурами, відселекційованими за іншим цінним господарським показником (висока оплата корму продукцією тощо).

Молодняк, одержаний при цьому, називається гібридним і має значні переваги перед чистопородним і помісним молодняком, оскільки в ньому обов'язково поєднуються цінні господарські якості двох груп свиней, бо ці якості консервативні. Такий молодняк швидко росте і менше споживає кормів на одиницю приросту.

Запитання для самоперевірки:

  1. Які вимоги ставляться до організації племінної роботи в промислових господарствах?

  2. Які переваги гібридного та помісного молодняку перед чистопородним?

  3. Роль і місце в племінній роботі селекційно-гібридних центрів.

  4. Які ви знаєте промислові методи схрещування?

  5. Система комплектування стад промислових господарств ремонтним молодняком.

Змістовий модуль 2. ТЕХНОЛОГІЯ ГОДІВЛІ ТА УТРИМАННЯ СВИНЕЙ

Тема 3.1. Технологічні і зоогігієнічні особливості утримання свиней

Зооветеринарні вимоги до планування і обладнання приміщень для свиней різних виробничих груп. Механізація і автоматизація виробничих процесів у свинарстві. Системи приготування і роздачі кормів, напування, створення мікроклімату, вентиляції і опалення, прибирання гною і його утилізації.

Організація літніх таборів для утримання свиней.

Тема 3.2. Основи раціональної годівлі та організація кормової бази свинарства

Сучасні вимоги до біологічно повноцінної годівлі свиней. Типи годівлі свиней у господарствах різних кліматичних зон України. Основні корми, які використовуються в свинарстві. Комбікорми в раціоні свиней. Потреба свиней у поживних речовинах. Техніка годівлі та порядок згодовування кормів.

Годівля свиней влітку. Підготовка тварин до пасовищного утримання. Правила випасання. Розпорядок дня при пасовищному утриманні. Розрахунок зеленого конвеєра для свинарської ферми.

Практичне заняття 6

Визначення потреби господарства в кормах для виробництва запланованої кількості свинини при різних типах годівлі свиней.

Розрахунок посівних площ під кормові культури, необхідних господарству для забезпечення виробництва запланованої кількості свинини.

Рекомендована література:

Василенко Д.Я., Меленчук О.Й., с.81…100

Методичні вказівки.

Великі свинарські комплекси не можуть забезпечити власними кормами потребу свиней у поживних речовинах, тому особливу увагу зверніть на шляхи забезпечення свиней комплексу кормами та на перевагу повноцінних комбікормів у годівлі свиней. Лише при безперебійній, повноцінній та збалансованій годівлі свиней можлива ритмічна робота всіх технологічних ліній комплексу.

Оскільки основні корми для свиней дає рослинництво. Навчіться визначати кормову ефективність вирощування кожної кормової культури (врожайність певної кормової культури помножити на її поживну цінність). Після цього порівняйте ці культури за виходом поживних речовин з одного гектара та собівартістю 1ц кормових одиниць.

Ознайомтесь з якістю кормів у господарстві, раціонами годівлі свиней різних виробничих груп, визначіть структуру та обчисліть потребу у кормах на стійловий і літній періоди.

Ознайомтеся з кормовою базою та технологією виробництва свинини кооперативів, фермерських господарств.

Вивчаючи цю тему , особливу увагу необхідно звернути на те, що показники виробництва продукції свинарства значно залежать від якості свинарників. Їх обладнання, температурного режиму, вологості, складу повітря у приміщеннях тощо.

Для кращого засвоєння програмного матеріалу відвідайте господарство, де організовано потоково-цехову систему виробництва свинини. Детально ознайомтесь із зооветеринарними вимогами, плануванням і обладнанням приміщень для свиней різних виробничих груп, механізацією і автоматизацією виробничих процесів (приготування і роздавання кормів, вентиляція і опалення, видалення гною та ін.). Також вивчіть досвід дальшого вдосконалення технології утримання свиней.

Крім будівництва нових свинарських об'єктів слід одночасно вести реконструкцію старих, які існували тривалий період і давали продукцію свинарства.

Практика показала, що на таких свинарських фермах при їх реконструкції можна виробляти дешеву свинину. При цьому значно поліпшуються умови праці обслуговуючого персоналу. За рахунок раціонального проведення реконструкції підвищується продуктивність ферми, поліпшуються експлуатаційні умови і економічні показники.

Запитання для самоперевірки:

1.Які типові проекти свинарських господарств ви знаєте ?

2.Як вибрати ділянку під будівництво свинарника?

3.Які ви знаєте вимоги до технології виробництва і розміщення приміщень на території ферми?

4.Які зооветеринарні вимоги ставляться до планування обладнання і приміщень для свиней?

5.Які параметри мікроклімату властиві для приміщень, де утримують різні статево-вікові групи свиней?

6.Як впливає літньотабірне утримання свиней на ефективність галузі?

МОДУЛЬ №3

Змістовий модуль 1. ТЕХНОЛОГІЯ ВИРОБНИЦТВА СВИНИНИ

Тема 4.1. Технологія - наука про виробництво свинини

Технологія як система взаємопов'язаних заходів і прийомів раціонального ведення галузі свинарства. Моделювання технологічного процесу - обов'язкова умова організації виробництва продукції.

Завдання технології виробництва свинини. Особливості технологічного процесу. Технологічне проектування процесу виробництва.

Тема 4.2. Форми організації виробництва свинини

Типи свинарських господарств. Спеціалізовані господарства: племінні, репродуктивні, відгодівельні і свинарські підприємства із закінченим циклом підприємства. Свиноферми неспеціалізованих господарств промислових і товарних підприємств, неспеціалізовані свинарські господарства із закінченим циклом виробництва.

Селянські (фермерські) господарства.

Тема 4.3. Комплектування і структура стада. Оборот стада

Принципи комплектування стада. Виробничі групи свиней. Структура стада в свинарських господарствах різного виробничого призначення. Відбір свиней. Підбір свиней та складання плану парувань і опоросів. Річний і помісячний оборот стада свиней.

Тема 4.4. Організація відтворення поголів'я свиней

Заходи і методи успішного відтворення свинопоголів'я. Особливості репродуктивної здатності свиней. Особливості розвитку і продуктивного використання кнурів для відтворення. Годівля і утримання кнурів. Методи вирощування і оцінка кнурів-плідників за власною продуктивністю в господарствах і елеверах. Техніка використання кнурів для парування і штучного осіменіння. Фактори, що визначають тривалість використання плідників у стаді.

Тема 4.5. Інтенсивне використання маток та підвищення їх багатоплідності.

Особливості статевого розвитку маток і їх використання для відтворення. Фактори, які визначають інтенсивність використання маток для відтворення.

Періодичність змін в організмі незапліднених маток. Визначення охоти у свиноматок та строки їх осіменіння. Техніка осіменіння свиней. Причини неплідності і малоплідності свиноматок. Синхронізація охоти й овуляції у молодих і дорослих свиноматок. Вплив активних прогулянок в зимовий період і літнього табірно-пасовищного утримання маток на їх відтворні здатності.

Тема 4.6. Технологія годівлі, догляду та утримання свиноматок при підготовці їх до осіменіння.

Фактори, які визначають інтенсивність використання маток для відтворення. Годівля і утримання маток при підготовці їх до осіменіння в господарствах різних типів. Підвищення ефективності осіменіння і запліднення маток. Контроль за ефективністю осіменіння маток. Ембріональний розвиток поросят. Годівля і утримання поросних маток з урахуванням особливостей господарств різних типів.

Практичне заняття 7

Ознайомлення з технологією утримання, годівлі і використання кнурів і маток для відтворення в конкретному свинарському господарстві із закінченим циклом виробництва свинини.

Аналіз раціонів годівлі маток при підготовці їх до осіменіння.

Виявлення статевої охоти у свиней і визначення оптимального часу осіменіння.

Тема 4.7. Організація і техніка проведення опоросу

Виділення поросних маток і порядок їх переведення в приміщення, які обладнані для проведення опоросів. Підготовка свиноматок до опоросу. Проведення опоросів і вирівнювання гнізд з метою повнішого використання маток та приміщень. Патологія при опоросі. Оперативна акушерська допомога при опоросі. Особливості лактації у свиноматок. Ветеринарна обробка поросят і маток після закінчення опоросу. Особливості організації і проведення опоросів у літніх таборах. Рекомендована література:

Василенко Д.Я., Меленчук О.Й., с.44…50; 51…66

Савич И.А. с.114…128

Методичні вказівки.

У господарстві ознайомтесь з виробничими групами свиней і тривалістю перебування їх у кожній групі. Проведіть розрахунки та зробіть аналіз структури стада (процентного співвідношення окремих статево-вікових груп свиней у стаді). Зверніть увагу, що час опоросів можна планувати на найбільш вигідний сезон року або передбачати їх рівномірно протягом всього року.

У всіх державних та міжгосподарських свинарських комплексах застосовують найбільш прогресивну систему одержання рівномірних турових опоросів. Спеціально відведені приміщення відповідно підготовлюють і повністю заповнюють матками одного строку опоросу. Потомство маток має приблизно однаковий вік, що полегшує вирощування поросят. При цьому підприємство працює ритмічно протягом року, а приміщення і персонал використовується раціонально. Господарство рівномірно при цьому реалізує поголів’я і постійно одержує грошові надходження, що дуже важливо при переведенні господарств на самофінансування.

Для вирощування максимальної кількості продукції у багатьох господарствах доцільно одержувати надпланованих поросят у літніх таборах. Молодняк потім реалізують допоміжним господарствам промислових і торгових підприємств та населенню.

Вивчаючи цей матеріал, особливу увагу треба звернути на диференціацію годівлі маток у період підготовки їх до парування та різні періоди поросності. Треба з’ясувати методику складання плану парувань і опоросів, а також набути навиків із складання раціонів для поросних маток.

Для кращого засвоєння теоретичного матеріалу визначити структуру кормових раціонів для поросних маток різного періоду поросності у господарстві та складіть кормовий раціон для поросної матки віком старше 2 років, жива маса 200кг., друга половина поросності (зимовий період; корми, що є в господарстві)

Ефективність запліднення свиноматок залежить від своєчасного виявлення їх в охоті. З цією метою використовують кнура-пробника, а також виявляють охоту за зовнішніми ознаками та поведінкою свиноматок.

На комплексах застосовують штучне осіменіння, у господарствах більш поширене природне парування. Для підвищення ефективності запліднення свиноматок слід осіменяти два рази, щоб наблизити осіменіння до овуляції.

Запитання для самоперевірки:

  1. Як треба комплектувати стада свиноматок і кнурів у свинарському комплексі?

  2. Характеристика окремих виробничих груп стада свиней

  3. Що таке структура стада? Чим вона характеризується у господарствах різних типів?

  4. Планування опоросів.

  5. Що таке оборот стада?

  6. Які вихідні показники треба мати для складання помісячного обороту стада?

  7. Яка тривалість перебування свиней у кожній виробничій групі?

  8. Як визначити оптимальний строк для осіменіння маток?

  9. Які умови утримання маток сприяють підвищенню їх заплідненості і чому?

  10. Як змінюється рівень годівлі маток у період їх підготовки до осіменіння і в різні періоди поросності? Чим це зумовлюється?

  11. Якою має бути структура раціонів для поросних маток?

  12. Які ви знаєте фактори, що сприяють інтенсивному використанню маток?

  13. Коли слід переводити маток у приміщення для опоросу?

МОДУЛЬ №4

Змістовий модуль 1. ГОДІВЛЯ, УТРИМАННЯ ПІДСИСНИХ СВИНОМАТОК, ПОРОСЯТ-СИСУНІВ ТА ВІДЛУЧЕНИХ ПОРОСЯТ.

Тема 5.1. Технологія годівлі, догляду та утримання підсисних свиноматок

Норми і раціони годівлі підсисних свиноматок. Техніка годівлі підсисних свиноматок. Орієнтовні раціони для підсисних свиноматок. Утримання підсисних свиноматок і догляд за ними. Розпорядок дня операторів по догляду за підсисними свиноматками.

Практичне заняття 8

Екскурсія в господарство для ознайомлення з підготовкою приміщень і маток для опоросу, утриманням та годівлею підсисних маток. Складання раціонів для підсисних свиноматок на зимовий і літній періоди.

Тема 5.2. Технологія вирощування поросят-сисунів

Вікові особливості поросят у перші місяці життя. Особливості терморегуляції, кровопостачання та системи травлення. Критичні періоди поросят-сисунів. Потреба поросят-сисунів у поживних речовинах і фізіологічне обгрунтування ранньої підгодівлі. Профілактика анемії і шлунково-кишкових захворювань. Підгодівля поросят-сисунів. Вирощування поросят-сисунів. Особливості вирощування поросят-сисунів у літніх таборах.

Практичне заняття 9

Складання схеми підгодівлі поросят-сисунів. Екскурсія в господарство для ознайомлення з технологією вирощування поросят.

Тема 5.3. Технологія вирощування відлучених поросят

Біологічне і економічне обґрунтування різних строків відлучення поросят. Техніка відлучення поросят на промислових комплексах. Традиційне, раннє і надраннє відлучення: переваги і недоліки. Годівля відлучених поросят з використанням спеціальних комбікормів і змішаних раціонів. Утримання відлучених поросят і догляд за ними.

Тема 5.4. Технологія вирощування племінного і ремонтного молодняку

Особливості вирощування ремонтного молодняку в господарствах різних типів. Фактори, що зумовлюють високу ефективність вирощування ремонтного молодняку. Добір ремонтного молодняку.

Активний моціон та табірно-пасовищне утримання ремонтного молодняку. Годівля ремонтного молодняку: нормування, раціони, техніка. Контрольне вирощування ремонтного молодняку. Утримання ремонтного молодняку і догляд за ним.

Практичне заняття 10

Вивчення та проведення економічної оцінки різних технологій утримання і годівлі відлучених поросят і ремонтного молодняку.

Складання біологічно повноцінних і економічно обґрунтованих раціонів ремонтного молодняку на зимовий і літній періоди. Прижиттєва оцінка скороспілості і м'ясних якостей ремонтного молодняку.

Тема6.1. Технологія відгодівлі свиней

Фактори, що визначають ефективність відгодівлі: порода і породність тварин, стан здоров'я тварин, умови утримання, рівень і тип годівлі. Вплив різних кормів на якість м'яса і сала. Економічна ефективність відгодівлі чистопородних, помісних і гібридних свиней до різної живої маси.

Основні види відгодівлі: м'ясна, беконна, відгодівля до жирних кондицій. Технологічні параметри відгодівлі: розмір груп, фронт годівлі, мікроклімат, норми, раціони і техніка годівлі.

Практичне заняття 11

Аналіз ефективності відгодівлі чистопородних, помісних і гібридних свиней до різної живої маси.

Ознайомлення з ефективністю відгодівлі свиней у господарстві за минулий місяць: середньодобовий приріст їх живої маси, оплата корму продукцією і оцінка системи їх годівлі та утримання.

Складання раціонів на зимовий і літній періоди для свиней на відгодівлі з використанням кормів власного виробництва.

Рекомендована література:

Василенко Д.Я., Меленчук О.Й., с.132…150; 112…185

Савич И.А. с.180…210; 212…226

Практикум з годівлі сільськогосподарських тварин.

Методичні вказівки.

Слід засвоїти (за посібником) підготовчу роботу до проведення опоросів на комплексах і в племінних господарствах. Оскільки в окремих господарствах через неповноцінність годівлі підсисних свиноматок їх молочність низька, що негативно відбивається на збереженні поросят, то часто для підгодівлі поросят-сисунів використовують молоко корів, що теж не вигідно для господарств.

Основна умова високої молочності свиноматок – повноцінна збалансована за всіма поживними речовинами годівля підсисних свиноматок. Підсисній свиноматці дають 1,5 кормових одиниць на 100кг живої маси та по 0,33…0,38 кормових одиниць на кожне порося. На кожну кормову одиницю у раціоні повинно бути по 110…112г перетравного протеїну. Раціон повинен містити необхідну кількість незамінних амінокислот. Особливу увагу треба звернути на техніку підгодівлі поросят-сисунів та норму згодовування кормів у перші дні життя поросят.

Оскільки вирощування відлучених поросят – найвідповідальніша робота в галузі свинарства, тому на вивчення технології вирощування відлучених поросят треба звернути особливу увагу. Порушення техніки відлучення поросят може призвести до загибелі поросят і до непридатності свиноматок для відтворення. Годівля поросят у перші дні відлучення має особливе значення. Нерідко у цей період спостерігається падіж відлучених поросят внаслідок надмірного поїдання корму та переповнення шлунка.

Невірно проведене відлучення викликає стресові явища у поросят, а тому відлучення потрібно проводити поступово після відповідної підготовки свиноматок та поросят. У противному разі це призводить до захворювання свиноматки та значно гальмує розвиток поросят.

Раціон для відлучених поросят повинен бути збалансований за всіма поживними речовинами і згодовуватись невеликими даванками (З інтервалом 4…5годин). Раціон для підсисних маток перед відлученням від них поросят повинен бути зменшений на 30%, особливо слід зменшити даванки молокогінних кормів та води.

Оскільки рентабельність свинарства залежить від ефективності відгодівлі, особливу увагу треба звернути на фактори, які впливають на успіх відгодівлі, збільшення приростів, а також на умови зменшення витрат кормів та інших засобів виробництва на одиницю виробленої продукції.

Залежно від інтенсивності росту м’язевої, жирової та кісткової тканин у розвитку свиней виділяють три періоди: Перший період - від народження до 7…8місячного віку; другий період – з 7…8 до 12…14місячного віку; третій період – з12…14місячного віку і старше. Знаючи ці закономірності, можна одержати туші бажаної якості.

Для контролю за ефективністю відгодівлі треба навчитися визначати валові та середньодобові прирости і оплату корму. Для визначення валового приросту користуються такою формулою:

Впр= (Мкв) – (Мппр),

Де Впр – валовий приріст,кг

Мк – маса свиней на кінець місяця, кг

Мв – маса свиней, які вибули,кг

Мп – маса свиней на початок періоду, кг

Мпр – маса свиней, які прибули в групу, кг.

Для визначення середньодобових приростів слід валовий приріст поділити на кормо дні (суму кормо днів взяти з кормової відомості) Кормодні визначають множенням кількості голів на кількість днів перебування тварин у групі в цьому періоді.

Запитання для самоперевірки:

  1. Підготовка свиноматок і поросят до відлучення, техніка відлучення.

  2. Які ви знаєте схеми відлучення поросят?

  3. Які умови необхідні для вирощування відлучених поросят на великих комплексах?

  4. Особливості вирощування ремонтного молодняку у господарствах різних типів.

  5. В чому переваги раннього відлучення поросят над поширеним способом відлучення у 60-денному віці?

  6. Фактори, які забезпечують ефективність відгодівлі.

  7. Види відгодівлі і переваги кожного з них

  8. Як впливають різні корми на якість мяса і сала?

  9. Які переваги має відгодівля помісних тварин порівняно з відгодівлею чистопородних?

  10. Як визначити середньодобовий приріст свиней?

  11. Які характерні особливості беконної відгодівлі?

  12. Як здійснюють контроль за відгодівлею свиней?

МОДУЛЬ №5

Змістовий модуль 1. ПОТОКОВА ТЕХНОЛОГІЯ ВИРОБНИЦТВА СВИНИНИ.

Тема 6.2. Потокова технологія виробництва свинини

Основні принципи ведення галузі на промисловій основі: спеціалізація приміщень і обладнання за виробничим призначенням, послідовність формування технологічних груп тварин, поточність і ритмічність виробництва, роздільно-цехова організація праці, стандартизація продукції, що випускається. Одно-, дво- та трифазні системи утримання свиней.

Організація відтворення свиней. Комплектування маточного стада. Зоотехнічний облік. Режим використання, утримання та годівлі кнурів-плідників. Виявлення свиноматок в охоті, їх осіменіння. Утримання і годівля умовнопоросних і поросних свиноматок. Підготовка свиноматок до опоросу. Проведення опоросів і вирощування поросят-сисунів. Відлучення поросят-сисунів. Дорощування поросят. Особливості вирощування поросят, що відстали в рості. Годівля, догляд і утримання ремонтного молодняку.

Практичне заняття 12

Методика розрахунку потокової технології виробництва свинини на свинокомплексах (у господарстві промислового типу). Визначення ритму роботи і поголів'я свиней у різних виробничих групах при рівномірному протягом року потоковому виробництві свинини.

Тема 6.3. Особливості технології виробництва свинини у господарствах різних форм власності

Виробництво свинини в неспеціалізованих господарствах. Виискання свинини в колективних і державних господарствах. Виробництво свинини в підсобних господарствах промислових і торговельних підприємств та організацій.

Тема 6.4. Ветеринарно-санітарне забезпечення свинарських підприємств.

Ветеринарно-санітарні вимоги при проектуванні та спорудженні свинарських ферм і комплексів. Заходи щодо контроля за переміщенням тварин. Загальні принципи профілактики хвороб.

Тема 6.5. Організація і гігієна праці та техніка безпеки у свинарстві

Обов’язки працівників комплексів і ферм.

Вимоги безпеки при обслуговуванні свиней. Запобіжні заходи при обслуговуванні систем вентиляції, опалення. Засоби особистої профілактики при дезінфекції і дезінсекції, робота з хімічними речовинами. Заходи особистої профілактики при розтині трупів свиней. Техніка безпеки при обслуговуванні свиноматок та кнурів-плідників.

Тема 6.6.Основи технології переробки свинини

Загальні поняття про якість свинини та її харчові цінності. Державні стандарти і заготівельні ціни на живих свиней різної вгодованості, які будуть реалізовуватися.

Підготовка свиней до реалізації, транспортування в різні пори року. Вплив передзабійного утримання та тривалості витримки свиней на м’ясокомбінаті на забійний вихід і якість туш. Оформлення документації на свиней, які будуть реалізовуватись. Стандарти на свиней, призначених для забою. Товарна і органолептична оцінка свинини та продуктів її переробки. Розбирання туш.

Практичне заняття 13

Вивчення державних стандартів на свиней, які будуть реалізуватися. Розрахунок втрат живої маси свиней незалежно від віддалі, часу і способів транспортування. Визначення забійної маси, забійного виходу свиней, вагових категорій і напрямків продуктивності.

Ознайомлення з технологією приготування окостів, ковбас, консервів та інших продуктів із свинини.

Тема 6.7. Організація маркетингу в свинарстві

Сучасний стан і механізм функціонування ринку продукції тваринництва. Маркетингова діяльність товаровиробників на ринку.

Продукції свинарства.

Особливості формування цін на свинину в сучасних умовах.

Рекламна кампанія та ефективність її проведення в свинарстві.

Рекомендована література:

Василенко Д.Я., Меленчук О.Й., с.186…206; 244…256

Методичні вказівки.

При потоково-цеховому виробництві свинини важливою умовою є спеціалізація цехів комплексу та обладнання за виробничим призначенням, ритмічно-потокове цілорічне відтворення стада, безперервний цикл одержання груп на дорощування та відгодівлі. Без цього потокове виробництво свинини не можливе.

Постійне утримання свиней у закритих приміщеннях вимагає повноцінної їх годівлі, зниження стресових дій на організм тварини, створення оптимального режиму мікроклімату із врахуванням віку та фізіологічного стану тварин.

Розрізняють одно-дво- і трифазні системи вирощування поросят.

Перша фаза – утримання поросят у станку, де народилися.

Друга фаза – дорощування від відлучення до 4-місячного віку, після чого молодняк переводять на відгодівлю.

Третя фаза – відгодівля після чотиримісячного віку і досягнення ними живої маси 32…35кг. Але чим менше проводиться перегруповань, тим ефективніше відгодівля. Тому в окремих господарствах застосовується гніздове вирощування поросят (однофазне), коли вирощування поросят та їх відгодівля проводиться без перегруповань у тому ж станку від народження до здачі свиней на м’ясокомбінат.

Високу економічну ефективність досягають ті господарства, які вирощують поросят гніздами у тому ж самому станку від народження до 90-120денного віку, без стадії дорощування.

При цьому значно поліпшується збереженість молодняку, збільшується на 10…12% здавальна жива маса їх, скорочуються витрати кормових одиниць (на 0,6…0,7 на кожний кілограм приросту), на 11% збільшуються середньодобові прирости тварин тощо.

Необхідно звернути увагу на документи, які необхідно оформити на свиней, що реалізують. На кожну партію свиней складають гуртову відомість, товарно-транспортну накладну і ветеринарне свідоцтво. Живу масу свиней визначають зважуванням, кондиції – оглядом. Показники записують у відомість зважування.

У господарствах для контролю за виходом мясної продукції при забої свиней користуються такими нормами забійного виходу (процентне відношення забійної маси до живої) жирних свиней – 64,3%, мясних – 57,9%, худих – 51,4%. Крім того одержуємо 10% субпродуктів (збій) з кожної голови.

Мясокомбінати зараховують господарству живу масу свиней, яких здали, не за їх живою масою при прийманні, а за масою туш, зважених у присутності представника господарства після забою тварин. Для зарахування господарству живої маси свиней користуються коефіцієнтом переведення туш у живу масу. Для переведення у живу масу зданих тушок затверджено такі коефіцієнти: 1 категорія (беконні) – 1,49; 11 категорія (мясні) – 1,5; 111 категорія (жирні) – 1,39; 1У категорія (дорослі не відгодовані) – 1,5 Множенням на ці коефіцієнти зараховують господарству реалізовану свинину.

Треба підготувати транспорт і тварин для відправки на мясокомбінат. Незалежно від віддалі і способу траспортування свиней,знятих з відгодівлі, їх відвантажують не раніше як через 2години після годівлі. У товарно-транспортній накладній слід відмітити час прибуття на м’ясокомбінат.

Запитання для самоперевірки:

  1. Які ви знаєте основні принципи діяльності промислового комплексу?

  2. Що передбачає потоково-ритмічна система виробництва продукції?

  3. Особливості відтворення стада на промислових комплексах.

  4. Назвіть основні фази вирощування поросят.

  5. Техніка відлучення поросят на промислових комплексах.

  6. Особливості утримання і годівлі поросних маток.

  7. Особливості вирощування поросят-сисунів на промислових комплексах.

  8. Як правильно вирощувати відсталих в рості поросят?

  9. Від чого залежить якість свинини та її харчова цінність?

  10. Як готують тварин до відправлення на м’ясокомбінат?

  11. Які документи оформляють при здаванні свиней на м’ясокомбінат?

  12. Які ви знаєте категорії вгодованості свиней?

  13. Як приймається приймання і передзабійне утримання свиней?

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Всеосвіта є суб’єктом підвищення кваліфікації.

Всі сертифікати за наші курси та вебінари можуть бути зараховані у підвищення кваліфікації.

Співпраця із закладами освіти.

Дізнатись більше про сертифікати.

Приклад завдання з олімпіади Українська мова. Спробуйте!
До ЗНО з НІМЕЦЬКОЇ МОВИ залишилося:
0
4
міс.
0
3
дн.
2
1
год.
Готуйся до ЗНО разом із «Всеосвітою»!