Наукова стаття " Гірська Колочава"

Опис документу:
В цьому матеріалі висвітлюється пам"ятка про рідне село Колочава.Визначні пам"ятники , музеї, Історичні знахідки і т.д. Також подано інформацію про історію села,архівні дані. Ціким фактом є те, що Колочава є одним з найбільших сіл України за кількісю музеїв.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися

Найцікавіші факти про Колочаву

Колочава у 2017 році святкувала свій 554 день народження. Проте є чимало свідчень, що село існує набагато довше. У різні часи, село входило до складу слов'янського племені Білі хорвати, Угорського королівства, Австро-Угорщини, Чехословаччини, УРСР, України. І це лише поверхневий перелік. Було надруковано два томи про історію села, написано десятки книг і знято ще більше фільмів. Уявляєте, яка багата історія?! Тож ми зібрали найцікавіші факти про Колочаву.

  • Перша писемна згадка про Колочаву датується 1463 роком. Тоді було засвідчено факт передачі земель Колочави від одних феодалів іншим.

  • Походження назви села часто пов'язують з річкою Колочавкою, притокою річки Теребля. Обидві протікають селом. За однією з легенд, річка раніше була болотистою берегами. Йдучи уздовж, взуття часто набирало води і видавало звуки «чавк-чавк», а місцеві так і казали, що живуть «коло чавки». З часом назва трансформувалась у Колочаву.

  • Колочава розташована на території Національного природного парку «Синевир». Тут можна знайти більше 90 рідкісних і зникаючих видів рослин, 43 види ссавців, 91 вид птахів, а у ставках та річках водиться 19 видів риби. Походи в гори у цій місцевості приносять справжнє задоволення. Тут пліч-о-пліч живуть люди і дика природа.

  • Діалект колочавців сформувався під впливом угорської, чеської, російської, німецької, румунської, польської мов. Деякі інтернет-ресурси пишуть, що зрозуміти колочавців дуже складно. Мова місцевих дійсно відрізняється, але ми не зустріли жодну людину, яку б не зрозуміли. Більше того, місцеві дуже привітні і завжди готові допомогти, якою б мовою до них не звертались.

  • За кордоном Колочаву прославив чеський письменник Іван Ольбрахт. Він написав роман «Микола Шугай – розбійник», який набув неабиякої популярності у Чехії. Твір навіть вивчають у школі. Зроблено чимало екранізацій. Головний герой – реальна людина. За романом, Микола після Першої світової війни став розбійником та віддавав награбоване бідним. Був зраджений близькими людьми і вбитий. Чимало критиків говорять про поетичну складову роману, де природа Закарпатської України була розкрита у всій своїй красі. Ольбрахт часто приїжджав до Колочави, готуючи свої твори. У селі відкрито Музей Івану Ольбрахту, також йому встановлено пам'ятник. Легенда про Миколу Шугая є однією з найвідоміших у селі та усьому Закарпатті.

  • У Колочаві є більше 30 пам'яток, серед яких – 10 музеїв та 20 пам'ятників.

  • Колочава є одним з найдовших сіл в Україні. Його протяжність з одного кінця до другого складає 15 км. Все завдяки колишнім присілкам: Брадолець, Сухар, Лази та іншим. Усі разом утворюють Колочаву. Як і більшість сіл у Карпатах, село лежить у долині між полонинами.

Музеї Колочави

1.Сенкан «Старе село»

2.Музей « Колочавська вузькоколійка»

3.Музей «Бункер Штаєра»

4.Музей Івана Ольбрахта

5.Музей «Церква Святого Духа»

6.Музей «Радянська школа»

7.Музей «Чеська школа»

8.Музей-меморіал воїнам –інтернаціоналіста

9.Музей «Лінія Арпада»

10.Музей «Колочавський бокораш»

Пам'ятники Колочави

  1. Обеліск загиблим у Першій світовій (у центра села, у сквері).

  2. Миколі Шугаю (при вході до скансену «Старе село»).

  3. Вчительці (подвір'я музею «Радянська школа»).

  4. Заробітчанам (у центрі села, біля автобусної зупинки).

  5. Примирення (у центрі, неподалік Пам'ятника заробітчанам).

  6. Томашу Масарику (у музеї «Чеська школа»).

  7. Олександру Духновичу (перед будинком Сільської ради).

  8. Загиблим у таборах ГУЛАГ (на колочавському цвинтарі).

  9. Вівчару (у центрі села, біля автобусної зупинки).

  10. Скульптурна композиція «Покрова Пресвятої Богородиці» (біля греко-католицької церкви).

  11. Колочавським євреям (на єврейському цвинтарі).

  12. Загиблим воїнам у мирний час (біля Музею воїнам інтернаціоналістам).

  13. Роману Шухевичу (на території скансену «Старе село»).

  14. Івану Ольбрахту (у центрі села, біля школи №1).

  15. «Перло дорогоцінноє» (на території музею «Церква Святого Духа»).

  16. «Боркотаня» (навпроти мінерального джерела «Боркут»).

  17. Скульптурна композиція «Ісус Христос» (у центрі села, на подвір'ї греко-католицького храму Івана Предтечі).

  18. Скульптурна композиція «Шабатні гуси» (на території скансену «Старе село»).

  19. Тарасу Шевченку (у центі села, біля школи №1).

  20. Володимиру Леніну (у музеї «Радянська школа»).

Історія гірського села Колочава, що у Міжгірському районі Закарпатської області, останнім часом захопила численних її уродженців, які докладають немало зусиль для дослідницької роботи. Дедалі частіше виринають з небуття нові факти, постають перед сучасниками цікаві деталі, а, подеколи, сенсаційні аргументи. Наприклад, колочавці пишаються, що серед них є нащадки козацького роду. Один з них – Василь Дмитрович Малета, людина поважного віку, пенсіонер, педагог. Дослідженню історії Колочави він присвятив усе життя та й зараз, у 76 років, активно займається цією справою. Про козаків розповідає з захопленням, а рідне село називає Верховинською Слобожанщиною, тобто свобідною, вільною у минулому землею для поселення втікачів, яких за різних обставин гнала доля у Карпати.

Прихід і поселення деяких українських козаків у наших горах відбувався після Полтавської битви 1709 року, невдалої для прихильників українського гетьмана Івана Мазепи. Другою такою подією була ліквідація Запорозької Січі 1776 року російською царицею Катериною ІІ. Високогірна Тереблянська долина стала для них землею порятунку і волі, – каже Василь Дмитрович.

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Курс:«Мовленнєва майстерність педагога Нової української школи. Вербальний і невербальний імідж»
Вікторія Вікторівна Сидоренко
36 годин
590 грн
395 грн