Наукова робота." Розвиток критичного мислення на уроках словесності".

Опис документу:
Проблема розвитку критичного мислення школяра є одним з ефективних напрямків у галузі сучасної освіти, яка характеризується переосмисленням, зміною підходів до деяких сформованих традицій та стереотипів навчання. Це вимагає від учителя пошуку нових педагогічних можливостей, ідей, відкриттів, що сприятимуть формуванню нових підходів до вирішення проблеми навчання і виховання..

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися

Наукова робота

Ковальчук Ганна Михайлівна

вчитель українознавства

закладу ЗСО І-ІІІст.

м .Заставна Чернівецької обл.

Розвиток критичного мислення на уроках словесності

ЗМІСТ

Вступ

1. Актуальність проблеми розвитку критичного мислення.

І. Розвиток критичного мислення на уроках словесності

1. Науково - методичне обґрунтування проблеми

2. Опис досвіду:

1) формування навичок критичного мислення на етапі виклику

2) формування навичок критичного мислення на етапі осмислення

3) домашнє завдання

ІІІ. Висновки

1. Упровадження технології критичного мислення сприяє ефективності

та якості процесу навчання

ІV. Список використаної літератури

V. Додатки

ВСТУП

Проблема розвитку критичного мислення школяра є одним з ефективних домінуючих напрямків у галузі сучасної освіти, яка характеризується переосмисленням, зміною підходів до деяких сформованих традицій та стереотипів навчання. Це вимагає від учителя пошуку нових педагогічних можливостей, ідей, відкриттів, що сприятимуть формуванню нових підходів до вирішення зазначеної проблеми.

Нового звучання набувають слова відомого педагога Василя Сухомлинського, який стверджує, що «… у світлі нових завдань, поставлених перед школою, по-новому потрібно підходити до питання про інтелектуальний розвиток людини». Якщо діти не долучаються до активного процесу здобуття знань, то в такому разі їхня думка «дрімає» і згодом вони стають інтелектуально пасивними. [10]

Оскільки за концепцією розвитку гуманітарної сфери України найвищою цінністю проголошується людина, то в «Державному стандарті…» змістом базової та повної середньої освіти передбачається створення оптимальних передумов «для всебічного розвитку особистості, виховання громадянина-патріота України», а сам зміст «визначається на засадах загальнолюдських національних цінностей, науковості й систематичності знань, їх цінності для соціального становлення людини, гуманізації й демократизації шкільної освіти». Відповідно, у сьогоднішній загальноосвітній системі предмет «українська література» набуває особливої актуальності. [12]

Українська мова як предмет має «різнобічний навчальний, розвивальний та виховний вплив на учнів, що сприяє формуванню особистості, готової до активної творчої діяльності в усіх сферах життя» через застосування сучасних організаційних форм, методів і технологій навчання [13], розвитку критичного мислення та формуванню вмінь застосовувати мисленнєві операції у процесі праці, під час вирішення проблемних ситуацій, «для повноти духовного життя - для того, щоб уміти цінувати багатства культури та мистецтва». [9]. «Оволодіння рідною мовою,- стверджував Сухомлинський, - визначає багатство, широту інтелектуальних та естетичних інтересів особистості» [11]

Актуальність: У національній доктрині розвитку освіти у ХХІ столітті зазначено: «Головна мета української системи освіти - створити умови для розвитку і самореалізації кожної особистості як громадянина України...», а Закон України «Про загальну середню освіту» стверджує: «Завданням загальної середньої освіти є формування особистостей учня, розвиток його здібностей і обдарувань».

Актуальним сьогодні є впровадження у навчальний процес таких засобів активізації, як системи пізнавальних і творчих завдань, застосування різних прийомів співробітництва і навчального діалогу, групової та індивідуальної роботи, що сприяє зміцненню інтересів дітей.

З метою створення ситуації для розвитку критичного мислення та активізації пізнавальної діяльності, я на кожному уроці застосовую елементи інноваційних технологій, творчі проблемні завдання, що забезпечують розвиток тих здібностей і якостей, які перебувають у стадії формування

Тому цілком очевидною є актуальність роботи.

Мета роботи .Виходячи з актуальності теми, поставила перед собою мету: вивчити досвід педагогів, які використовують інноваційні технології на практиці, описати, запропонувати оптимальні інноваційні технології, які сприятимуть розвитку критичного мислення на уроках української мови та літератури, пізнавального інтересу учнів .

Мета роботи обумовлює вирішення наступних завдань:

1. Активізувати пізнавальний інтересу учнів на уроках української мови.

2. показати шляхи використання інноваційних технологій, які б сприяли міцному засвоєнню знань і підвищенню інтересу до вивчення мови

3 .У додатках запропонувати розробки уроків та фрагменти уроків з використанням інноваційних технологій для розвитку критичного мислен

1.Розвиток критичного мислення на уроках тсловесності

1. 1. Науково - методичне обґрунтування проблеми

Технологія критичного мислення була розроблена як модель інтерактивного навчання науковцями Бостонського центру етики та виховання. [3] Ґрунтовні дослідження у цій сфері було розпочато в 70-х роках ХХ століття в країнах Заходу. Вони отримали поширення на пострадянській території. Біля витоків цього напрямку навчання стояли такі видатні вчені, як Л. Виготський, Дж. Дьюї, М. Коул, Д. Вертч, Л. Брунер.

Педагогами усього світу було розроблено спільний проект «Читання та письмо для критичного мислення». У ньому запропоновано багато нововведень, які можна практикувати на уроках української мови та літератури. У рамках цього проекту Чарльз Темпл, Джені Стіл, Куртіс Мередіт розробили теорією, за якою майбутнє відкрите для тих, хто вміє критично перевіряти інформацію, вибудовувати власні реальності.

Проект Інституту відкритого суспільства Джорджа Сороса та Міжнародного фонду "Відродження" - "Читання та письмо для розвитку критичного мислення" з успіхом використовується в Німеччині, Австралії, США, Росії.

В Україні його аспекти розглядають О. Пометун, Л. Пироженко, О. Тягло, Т. Олійник [4, 6]. Деякі питання методики формування критичного мислення на уроках мови та літератури розглянуті в дослідженнях Т. Брозенко, Н.Солошко[8], Н.Уколової [15], Т.Харахоріної [16].

Складність і багатогранність критичного мислення вплинули на неоднозначність його тлумачення вченими. Як вид розумової діяльності, критичне мислення розглядають Т. Воропай, О. Тягло; як сукупність умінь і навичок розумової діяльності – М. Ліпман, О. Федоров, як стиль мислення – І. Загашев, С. Заір-Бек. Всі ці формулювання не лише визначають загальні ключові властивості критичного мислення, а й доповнюють і розширюють загальне значення про його сутність.

Узагальнивши різні підходи науковців, Т. Воропай, М. Ліпман, О. Тягло визначають критичне мислення як особливий вид розумової діяльності, характерними ознаками якого є вироблення стратегій прийняття рішень у вирішенні завдань, проблемних ситуацій на основі здобуття й опрацювання інформації; здійснення рефлексивних дій (аналітичних, контролювальних, оцінних) стосовно будь-якого об’єкта чи явища; виважений аналіз різних думок і поглядів, виявлення власної позиції. О. Пометун розглядає критичне мислення як уміння самостійно мислити, об’єктивно оцінювати ситуацію, шукати шляхи вирішення проблем, «здатність ставити нові питання, добирати різноманітні аргументи, приймати незалежні продумані рішення». [4]

Дж. А. Браус і Д. Вуд зазначають, що критичне мислення - розумне рефлексивне мислення, яке сфокусоване на рішенні того, у що вірити й що робити. Критичне мислення – пошук здорового глузду: об’єктивні логічні вчинки повинні співвідноситись як зі своєю точкою зору, так і інших. Критично мислити –уміти відмовлятися від власних упереджень. Р. Пол, Е. Бінкер, Е. Мартін і К. Адамсон виділили три основних групи показників критичного мислення: афективні, макрокогнітивні, мікрокогнітивні [17].

А. Ейнштейн зазначав: «Ми не можемо вирішити проблему тим же засобом мислення, за допомогою якого вона з’явилася».[1] Це свідчить про те, що процес мислення характеризується багатогранністю й неординарністю підходів до розв’язання проблемної ситуації. Тому в процесі навчання під час опрацювання різних джерел інформації слід спонукати учнів до застосування таких мисленнєвих операцій , як-от:

- аналіз, синтез, оцінювання;

- ставити запитання різних типів і відповідати на них, виходячи з особливостей

джерела інформації або ситуації;

- ефективно здійснювати пошук інформації, використовуючи різні тексти і

джерела, структурувати, систематизувати та критично оцінювати її;

- відрізняти факти від думок, виявляти спрямованість і необ’єктивність

інформації;

- знаходити розуміти й оцінювати аргументи в тексті та висловлюваннях інших

людей;

-добирати власні аргументи й оцінювати їх, використовувати

контраргументацію й спростування;

- конструювати тексти різних видів в усній та письмовій формі;

- брати участь у дискусіях, ефективно відстоювати власну позицію. [7]

Ім. Кант стверджував, що «не думки потрібно вивчати, а вчитись думати» [2]. Звісно, що діти не зможуть уміло оперувати навичками критичного мислення з першого разу. До цієї роботи їх потрібно залучати систематично, дотримуватись принципу поступовості: поступово вводити нові форми роботи, поступово ускладнювати завдання. Учитель повинен спостерігати за рівнем оволодіння навичками критичного мислення школярів та умінням їх застосовувати під час виконання практичних завдань. А для цього слід аналізувати проведену роботу, ставлячи перед собою питання: «Що вдалося? Над чим слід попрацювати більш ретельно? Що змінити у засобах досягнення очікуваного результату? А які вправи треба використовувати частіше? Як допомогти здібним учням реалізувати свої можливості?» І, впевнена, якщо такі питання з’являються, то потрібно шукати шляхи їх вирішення.

Учнів слід навчати об’єктивно оцінювати свою роботу на уроці, визначати успіхи та проблеми, над якими слід працювати, допомагати шукати шляхи їх розв’язання. На мою думку, якщо до питань аналізу результативності навчання дитини буде залучений і вчитель, і учень, тобто цей процес буде двостороннім, то це сприятиме не лише ефективності роботи вчителя та результативності навчання, а й стане точкою опори у самостійному житті після закінчення школи.

Щоб допомогти дитині розвинути вміння критично мислити, необхідно знати найважливіші ознаки розуму. Василь Сухомлинський визначив їх у своїх напрацюваннях:

спостережливість (із умінням спостерігати тісно пов’язані інші риси

розумового розвитку);

допитливість (активне ставлення до явищ навколишнього життя,

прагнення пізнавати нове);

системність (цілеспрямований відбір об’єктів пізнання, понять,

висновків);

місткість (уміння зберігати в пам’яті знання та орієнтуватись у

розумових багатствах);

дисциплінованість;

гнучкість;

самостійність;

критичність.

Сухомлинський зазначав, що такі методи впливу на психічні внутрішні процеси, як постановка проблемних запитань, розумовий аналіз результатів спостережень, сприяють розвиткові системності, гнучкості, самостійності мислення, а елементи дослідження сприяють стимуляції творчості, критичності та самостійності. [11]

Стає продуктивним навчання за методикою розвитку критичного мислення, на думку О. Пометун, тоді, коли вчитель дотримується розв’язання двох основних проблем:

визначає, якою повинна бути інформація, що сприяє розвитку

критичного (аналітичного, творчого, усвідомленого) мислення;

добирає метод (прийом, стратегію), який слід застосувати для

ефективної реалізації обраної мети уроку. [4]

Першою умовою формування розвитку критичного мислення є дотримання спеціальної структури уроку.

Структура уроку - це чіткий план, завчасно продуманий учителем, з різними комбінаціями частин уроку та способів їх реалізації.

На думку М.Данилова, одним з найважливіших питань дидактики і методики викладання окремих предметів є питання про те, в якій послідовності своїх складових елементів процес навчання виявиться найбільш успішним. Взаємодія етапів уроку об'єктивна. Однак навчання буде ефективним лише тоді, коли вчитель правильно продумав тип уроку. Майстерність учителя й виражається в тому, щоб знайти оптимальні варіанти взаємодії елементів уроку. О.Біляєв, ураховуючи різні умови навчання, запропонував кілька варіантів структури уроку.

У практиці навчання мови доводиться мати справу з найрізноманітнішими комбінаціями уроку, зумовленими тими інноваційними процесами, що охопили сучасну школу, і тими змінами, що відбуваються в змісті і структурі шкільних програм. [5]

Для успішного впровадження технології розвитку критичного мислення

О. Пометун визначає основні етапи уроку - це вступна, основна, підсумкова частина [4].

Опрацювавши вище зазначені джерела інформації, я співвіднесла діяльність учнів та вчителя на різних етапах уроку через застосування мисленнєвих операцій та систематизувала цей матеріал.

В И К Л И К

Вступна частина (5-7 хвилин)

Етапи уроку

Дії вчителя

Дії учнів

  • Актуалізація знань (аналіз)

  • Мотивація (усвідомлення)

- Визначення теми та передбачуваних результатів (усвідомлення)

1. Пропоную учням завдання.

2. Активізація їх роботи.

3. Заохочення.

4. Стимул до роздумів.

5. Уважно вислуховую міркування учнів

  • Слідкую за збереженням зв’язку з попереднім матеріалом

  • Пропонує проблемне завдання

О С М И С Л Е Н Н Я

Основна частина (27-35 хвилин)

  • Сприйняття навчального матеріалу

  • Формування умінь, навичо (усвідомлення, аналіз, порівняння, синтез)

  • Закріплення отриманих знань (усвідомлення, аналіз, порівняння, синтез, системність, критичність, оцінювання)

Р Е Ф Л Е К С І Я

Підсумкова частина (3-5 хвилин)

1. Співпрацює з учнями

2. Спонукає до само- та

взаємооцінки.

3. Уважно ставиться до

думки учнів.

4. Сприяє визначенню

завдань, над якими

треба попрацювати

додатково

Технологія навчання критичного мислення передбачає систему взаємодій усіх учасників навчального процесу (вчитель – учень, учень – учень). Для того, щоб вона була ефективною, вчитель повинен продумувати доцільність та ефективність використання методів, прийомів, форм роботи, які спонукали б учнів до активної роботи на уроці та дали можливість кожній дитині відчути себе рівноправним учасником навчального процесу.

Доречними є слова китайського філософа Конфуція: «Те, що я чую, я забуваю. Те, що я бачу, я пам’ятаю. Те, що я роблю, я розумію». Дещо змінивши вислів, О. Пометун сформулювала кредо інтерактивного навчання: «Те, що я чую, я забуваю. Те, що я бачу й чую, я трохи пам’ятаю. Те, що я чую, бачу й обговорюю, я починаю розуміти. Коли я чую, бачу, обговорюю й роблю, я набуваю знань і навичок. Коли я передаю знання іншим, я стаю майстром». Слушною є думка про те, що «без можливості обговорювати, ставити питання, опрацьовувати і навіть навчати іншого, реального засвоєння знань не відбувається». [4]

Уміння критично мислити починають формувати вчителі початкової ланки. Завдання вчителів середньої та старшої ланки це вміння розвивати та вдосконалювати. Так на уроках літератури п’ятикласники не лише працюють з підручником, переказують, читають, а залюбки співпрацюють у парах, у групах, люблять ігрові методи навчання, виконують індивідуальні завдання, вчаться аналізувати, робити висновки.

Наприклад, під час вивчення теми «Народні перекази» (5 клас) на етапі актуалізації знань я проводжу евристичну бесіду з метою пригадати, над чим працювали на попередньому уроці (Як називається розділ, над яким працюємо? Які особливості цього розділу? З якими творами ви вже ознайомились?).

Доцільно використати прийом «Мозкова атака»: діти самостійно добирають питання до опрацьованої теми, дотримуючись послідовності й уникаючи повторів, задають їх один одному. (Наприклад: Що називається переказом? Назвіть види переказів? Що таке міф? Як виникли міфи? Чим переказ відрізняється від міфу?) Ця вправа сприяє розвитку мислення, формуванню вмінь моделювати питання, давати повну відповідь, наводити приклади, спонукає до активної співпраці. Вчителю важливо поціновувати старанність учнів.

Цікавим є завдання на встановлення відповідності. Цей вид діяльності сприяє формуванню вмінь аналізувати, порівнювати, робити висновки, оцінювати. Діти до першої частини прислів’їв добирають другу («Скарбничка думок народу»), а саме:

1. Козак не боїться … а) … цінити побратимство звик

2. Де козак … б) … ні тучі, ні грому

3. Козак слабкому захисник … в) … там і слава

Діти пояснюють, як як вони розуміють ці прислів’я (бесіда за елементами пояснення). Доцільним є запитання у яких жанрах усної народної творчості розповідається про козаків? Це завдання дає можливість підвести учнів до визначення теми уроку.

Також на етапі актуалізації знань (тема уроку: «Легенда «Ой Морозе, Морозенку») пропоную літературну вікторину за попередньо вивченими легендами про козацькі часи, а потім учні слухають фонозапис пісні «Ой на горі та й женці жнуть». Ставлю випереджальне запитання перед прослуховуванням: про яку подію йдеться в пісні? Після цього проводжу бесіду:

  • Яке враження від почутої пісні?

  • Про яку подію йдеться у творі?

  • У яку пору року козаки вирушили в похід?

  • Яких ватажків козацького війська згадано?

  • Який настрій пісні?

  • Яке почуття у вас викликав цей музичний твір?

  • Як ви ставитесь до козаків? Чому?

  • Кого ще з ватажків козацького війська ви знаєте?

Діти оглядають репродукцію картини Л. Денисенка «Гетьман Дорошенко веде своє Військо Запорозьке» (робота з ілюстративним матеріалом). Проводжу бесіду з учнями:

  • Кого ви бачите на картині?

  • Який епізод пісні на ній відтворено?

  • Уважно придивіться до облич персонажів. Чи можна визначити настрій козаків?

  • Хто, на вашу думку, на передньому плані? Про що свідчать жести гетьмана?

  • Хто їде слідом за Дорошенком?

  • Що козаки тримають в руках? Як називались козацькі прапори?

  • Які кольори переважають? Чому?

  • Кого ви бачите на задньому плані? Як люди вітають козаків?

  • Ще про яких ватажків козацького війська ви чули, читали? (Випереджальне завдання: прочитати легенду «Ой Морозе, Морозенку»)

Ці завдання не лише дають можливість пов’язати навчальний матеріал із історичним минулим України, народним фольклором, образотворчим мистецтвом, а й сприяє визначенню теми уроку.

Також на етапі актуалізації пропоную цитатні диктанти. (Тема. Василь Королів-Старий «Потерчата». Урок позакласного читання) Наприклад, диктант «Упізнай героя» (учні слухають цитату визначають і записують персонажа казки):

  • «Любив старого господаря за те, що він був веселий та говіркий». (Домовик.)

  • «Покотилася попередити потерчат, щоб ті заздалегідь засвітили свої

каганці». (Хуха)

  • «Він полетів у підмерзлу воду сторч головою». (Дяк Оверко)

  • «Були малесенькі, зовсім голі, з великими блискучими очима й сторчоватими синенькими чубчиками на голівках». (Потерчата)

  • «Вона поралася біля печі. Гнівалася. Вже давно перестояла вечеря». (Дячиха)

Для перевірки диктанту доцільно провести взаємооцінювання робіт учнями. Це дасть змогу дітям порівняти відповіді, глибше осмислити завдання, визначити недоліки й переваги, об’єктивно оцінити роботу.

Запитання вчителя (спонукання до самооцінювання):

  • Хто був найуважнішим читачем і отримав 2,5б.?

  • А кому слід більш вдумливо, уважно читати?

Проводжу бесіду:

  • На які дві групи можна поділити персонажів казки?

  • Що вам відомо про Хуху? (пригадують інформацію з попереднього уроку)

  • Хто такий Домовик? (Потерчата?)

  • Як люди ставились до цих міфічних істот?

Ставлю проблемне завдання:

- Чи збігається уявлення народу про міфічних істот із позицією автора?

- Яка ідея казки?

На етапі актуалізації пропоную гру «Так чи ні», лінгвістичний диктант, вікторину, заповнити кросворд, відтворити послідовність подій (завдання на картках і робота з ілюстраціями).

Також цікавим для учнів є прийом «Поміркуймо разом» - виконання завдань в парах по варіантах. (Тема. Літературні казки. Відмінність літературної казки від народної).

Завдання: якого героя з опрацьованих казок можна охарактеризувати вказаним прислів’ям? Свою думку доведіть.

В-1 За рідний край життя віддай. (Переказ«Ой Морозе, Морозенку»)

В-2 Тіло в злоті, а душа в болоті. (Казка «Мудра дівчина»; пан. Легенда «Як

виникли Карпати»; Силун)

В-3 Друзі пізнаються в біді. (Герої казки «Летючий корабель»)

Звертаю увагу на побудову висловлювання. Пропоную довідку - підказку:

Я вважаю, що …

На мою думку, цим прислів’ям …

Я переконаний (переконана), що …

По-перше, цей герой …

По - друге, …

Я сподіваюсь, що …

Мені хотілося б, щоб …

(Учні слухають відповіді, за потреби доповнюють, уточнюють. Звертаю увагу на взаємоаналіз висловлювань: послідовність викладу думки, аргументацію (приклади з творів), грамотність мовлення, висновок.)

Доречно запропонувати розподільне списування (завдання на картках):

- В першу колонку випишіть казки, створені народом, а в другу – автором.

«Про правду і кривду», «Дюймовочка», «Ох», «Котик і Півник», «Фарбований Шакал», «Кіт у чоботях», «Гидке каченя»

За допомогою проблемно-спонукальної бесіди підводжу дітей до визначення теми:

Назвіть народні казки. Яка казка належить народу Індії? («Фарбований

Шакал»; вже вивчили на уроці світової літератури)

Назвіть казки, які написані автором. Кому вони належать?

Як по-іншому можна назвати авторські казки?

На уроках української мови на етапі виклику (мотивація) для усвідомлення необхідності засвоєння навчального матеріалу та застосування його у повсякденному житті використовую прийом створення проблемної ситуації. Наприклад, пропоную фрагмент уроку у 7 класі (тема: «Способи дієслів: дійсний, умовний, наказовий»).

Вправа «Конструктор» (робота в парах). На дошці записані слова: учні, берізка, подвір’я, на, шкільний, посадити, й, горобина.

Завдання: використовуючи запропоновані слова, складіть речення таким чином, щоб дієслово вказувало:

1) на відношення дії до реальності;

2) на дію, можливу за певної умови;

3) на дію, що передає прохання (наказ, пропозицію).

(Орієнтовні відповіді: 1.Учні на шкільному подвір’ї посадили берізку й горобину. 2. Учні на шкільному подвір’ї посадили б берізку й горобину, якби привезли саджанці цих дерев. 3. Учні, посадіть на шкільному подвір’ї берізку й горобину!)

Бесіда (проблемно – спонукальна):

Чи легко було виконувати це завдання? Чому?

Як можна назвати спосіб дієслова, що виражає відношення дії до реальності?

Як можна назвати спосіб дієслова, що вказує на дію за певної умови?

А якщо дієслово виражає наказ?

Порівняйте речення і поміркуйте: чи залежить від способу дієслова мета висловлювання?

Спробуйте визначити тему нашого уроку.

Пропоную прийом «Незакінченого речення», що спонукає учнів згадати, що вони вже знають і зможуть застосувати для отримання наступної інформації, усвідомити, що їм потрібно дізнатися, чому слід навчитися, аби вирішити проблему, яка виникла на етапі виклику.

  • Знаю …

  • Хочу дізнатися …

  • Хочу навчитися …

Аби зацікавити п’ятикласників навчальним матеріалом (тема: «Речення з однорідними членами) і створити доброзичливу психологічну атмосферу використовую метод навіювання – за допомогою розповіді навіяла учням змодельовану ситуацію:

Діти, закрийте очі й уявіть, що ви разом зі своїми братиками й сестричками, татами й мамами йдете до осіннього лісу. Ви міцно тримаєте одне одного за руки. Навколо тихо, сонячно, у повітрі кружляють барвисті осінні листочки. Усі усміхнені й щасливі.

  • Ви любите разом зі своїми рідними проводити час? Чому?

  • Після цього я зробила несподіваний «виклик» :

  • Ви знаєте, що в членів речення теж є «братики» і «сестрички»?

На етапі осмислення навчального матеріалу на уроках мови пропоную прийом «Читання з позначками»: прочитати теоретичний матеріал у підручнику, зробивши позначки: «+» - відоме, «-» - нове, ? – незрозуміле.

Аби з’ясувати рівень розуміння навчального матеріалу, проводжу бесіду:

  • Що ви вже знали?

  • Що дізналися нового?

  • А що не розумієте?

Якщо учень не розуміє, пояснюю додатково.

Також доцільно використовувати вправу «Спостерігаю, міркую, роблю висновок» (метод спостереження з елементами дослідження). Тема: «Однорідні члени речення» (5 клас). Завдання:

  • Перепишіть речення, підкресліть в них головні й другорядні члени.

  • Я люблю свою маму.

  • Я люблю маму, тата, братика, сестричку.

  • Я люблю й маму, й тата, й братика, й сестричку.

Бесіда:

  • Що спільного між реченнями? А чим вони відрізняються?

  • На яке питання відповідають другорядні члени другого і третього речення?

  • Яким членом речення вони є?

  • Від якого слова залежать?

  • Що спільного між другорядними членами другого і третього речення?

Знову використовую метод аналогії:

  • Що спільне між рідними братиками й сестричками та між однорідними

додатками ?

Робота з підручником:

Пропоную порівняти висновки з відомостями у підручнику. (Учні самостійно читають, розглядають схему).

Проблемне завдання:

Зверніть увагу на розділові знаки у другому й третьому реченні. Хто може пояснити їх уживання?

  • Пропоную графічно зобразити однорідні члени другого і третього речення кружечками, оскільки вони однакові.

Графічні схеми речень:

О, О, О, О.

й О, й О, й О, й О.

Моделювання висновку:

- За допомогою схем зробіть висновок про вживання розділових знаків.

Робота з підручником (спонукання до відповіді на проблемне запитання):

  • Звірте свої міркування із відомостями у підручнику.

На етапі осмислення під час опрацювання літературного твору зосереджую увагу на усвідомленому сприйнятті учнями тексту, тому приділяю значення виразному емоційному читанню (пропоную перевтілитися в образ героїв і відчути їх настрій, зрозуміти внутрішній стан); перед прочитанням ставлю випереджальне запитання; практикую читання з коментуванням (ставлю питання після прочитання частини тексту, наприклад: На яку деталь в описі зовнішності героя автор звертає увагу?

Пропоную фрагмент уроку в 7 класі за творчістю Т. Г. Шевченка («Мені тринадцятий минало»).

  • Учень ознайомлює з історією написання вірша (випереджальне завдання).

Проблемне запитання до класу: що спонукало Шевченка написати цей вірш у засланні? (Учні висловлюють свої думки).

  • Пропоную виразно прочитати поезію.

  • Проводжу бесіду:

  • Який настрій у вас викликав цей твір? Із чим це пов’язано?

  • Що вас найбільше вразило? А що - здивувало?

Проводжу словникову роботу:

  • випишіть у зошит слова, значення яких ви не розумієте. Учні виписали: приязно (молилось), пай, плоскінь, бридня, юродивий. Пропоную дібрати синоніми до слів (робота в парах): приязно - доброзичливо, щиро; пай, плоскінь (прочитали тлумачення слів у підручнику); бридня – маячня, щось нереальне; юродивий – безумний). Проводжу бесіду:

  • Від імені кого ведеться розповідь в поезії?

  • Про що розповідається в творі?

  • Скільки років було ліричному герою?

  • Який настрій хлопчика на початку твору? Як ви розумієте вислів «..любо стало/ Неначе в Бога……»?

  • Чи легким було його життя? Чому? Підтвердіть відповідь цитатами з тексту.

  • Про що свідчать окличні речення в цьому уривку? До чого спонукають читача крапки після знака оклику?

  • Який епітет добирає до слова сльози автор? Поясніть цей вибір.

  • Прочитайте цитату, яка підтверджує відчуття щастя ліричного героя.

  • Чому в ліричного героя «серце плаче та болить»?

  • Як би могло скластися його життя? За яких умов це сталося б?

  • Чи можна вірш назвати автобіографічним?

  • Чи змінилося ваше враження від прочитаного твору після бесіди? Чому?

Робота з підручником:

  • Перевірте своє міркування, прочитавши визначення поняття у рубриці «Теорія літератури».

  • Що нового дізналися?

  • Знайдіть приклади контрасту в тексті. (Зачитують)

Учні отримали випереджальне завдання: ознайомитись із відомостями про життя і творчість просвітителя, скласти хронологічну таблицю. Тому на етапі сприйняття навчального матеріалу, формування вмінь доцільною є вправа «Щоденник подвійних записів». У зошиті в праву колонку діти пишуть інформацію, яка вразила, викликала асоціації зі спогадами або ж здивувала чи викликала протест, в ліву – коментарі, питання, які виникли.

Після виконання завдання учні діляться враженнями, думками, дехто ставить запитання. Потім показують презентацію (індивідуальне завдання) на тему «Життя і творчість Г. Сковороди», коментують її.

Важливо з’ясувати, чи знайшли діти відповідь на поставлені питання у «Щоденнику подвійних записів».

Доцільно на цьому етапі уроку є робота в парах по варіантах:

В-1: скласти гроно «Здібності Г. Сковороди»

В-2: скласти у вигляді схеми психологічний портрет митця

В-3: вправа «Доміно»: скласти ряд, який визначив би сутність Сковороди як

людини. Наприклад: Г. С. Сковорода – філософ – поет – просвітитель - …

Вправа «Мікрофон» дає можливість з’ясувати, чи знайшли діти відповідь на проблемне запитання: «Як ви розумієте вислів Г. Сковороди: «Світ ловив мене, але не впіймав»? Також цей прийом спонукає учнів до роздумів, формує вміння аналізувати, систематизувати, оцінювати, порівнювати, аргументувати, робити висновки.

На етапі закріплення доцільно використовувати метод «Прес» (наприклад, написати невеликий роздум про життя Г. С. Сковороди, взявши за тезу його вислів: «Щасливий, хто мав змогу знайти щасливе життя.

Для розвитку критичного мислення кооперативні форми навчання є ефективними, адже учні, працюючи в парах або групах, разом шукають шляхи розв’язання проблеми, аналізують ситуацію, діляться думками, досвідом, роблять висновки, вчаться співпрацювати, цінувати думку товариша тощо.

Найчастіше створюються групи «літературознавців», «істориків», «психологів», «біографів», «експертів», «краєзнавців», «біологів» . Саме таке спрямування спонукає учнів до пошуку потрібної інформації, сприяє розширенню кругозору, формуванню вміння логічно мислити, систематизувати матеріал, презентувати його.

На етапі осмислення навчального матеріалу з метою усвідомлення змісту літературного твору практикую рольову гру. Цей вид роботи є цікавим для учнів 5-7 класів, оскільки відповідає їх віковим особливостям, також сприяє розвитку мовлення, критичного та творчого мислення, уяви, фантазії, уміння будувати діалоги, монолог.

Отже, формування критичного мислення – це складний процес, який вимагає дотримання принципу систематичності, послідовності, доступності, обґрунтованості, доцільності застосування мисленнєвих операцій. Тому вчитель, на мою думку, повинен ураховувати вікові та індивідуальні особливості школярів, загальний рівень їх розвитку, а також передбачити умови для успішної реалізації поставлених завдань:

- створити доброзичливий мікроклімат;

- сприяти активному залученню учнів до процесу навчання;

- забезпечити підтримку дітей як рівноправних учасників навчального процесу;

- висловити сподівання у здатності кожного учня висловлювати критичні

судження;

- заохочувати самовираження школярів;

- дозволити учням вільно розмірковувати;

- приймати різноманітні судження;

- цінувати міркування дітей.

Я вважаю, що уроки української мови та літератури є благодатним грунтом для розвитку критичного мислення школярів. Адже зміст навчального матеріалу у поєднанні з методами, формами та прийомами його опрацювання – це той фундамент, який стимулює учнів до пізнавальної активності, усвідомлення важливості здобутих знань, застосування мисленнєвих операцій у повсякденному житті, до пошуку нестандартних підходів щодо вирішення проблемної ситуації, до аналізу й оцінювання результатів власної роботи, до розвитку здібностей та творчого потенціалу, а значить до формування всебічно розвиненої, духовно багатої, соціально адаптованої особистості.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Грибан Г.В., Кучерук О.А. Практикум з методики навчання української мови.- Ж., 2004.

Електронна бібліотека // Сайт Ьо ОК. net!

Енциклопедія педагогічних технологій та інновацій/Автор-укладач Н. П. Наволокова. – Х.: Вид. група «Основа», 2012. – 176 с.

Інтерактивні технології навчання: теорія, практика, досвід: Методичний посібник / Укл. О.Пометун, Л.Пироженко.-К.: АПН, 2002.

Методика викладання української мови в середніх освітніх закладах/ Колектив авторів: за редакцією М. І. Пентилюк, С. О. Караман, О. В. Караман, О. М. Горошкіна, З. П. Бакум, М. М. Барахтян, І. В. Гайдаєнко, А. Г. Галетова, Т. В. Коршун, А. В. Нікітіна, Т. Г. Окуневич, О. М. Решетилова. – К.: Ленвіт, 2004. с. 86-90

Олійник Т.О.Розвиток критичного мислення // Педагогічні науки. – Суми, 2001.

Пометун О. І., Пилипчатіна Л. М., Сущенко І. М., Баранова І. О./ Основи критичного мислення: Навчальний посібник для учнів старших класів загальноосвітньої школи. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2010. – с.3

Солошко Н. Методика критичного мислення як інструмент самостійного опанування навчального матеріалу// Всесвітня література.–2005.- №2 –с. 21

Сухомлинський В.О. Духовний світ школяра // Вибр.твори: У 5-ти т. – Т.1. – К., 1976. – С. 209 – 401.

Сухомлинський В. Проблеми виховання всебічно розвиненої особистості// Вибрані твори: 5-тит. – К.: Рад. шк., 1977. – Т.5. - с. 639

Сухомлинський В. Слово вчителя в моральному вихованні// Вибрані твори: 5-тит. – К.: Рад. шк., 1977. – Т.5. – с. 321-330

Сухомлинський В.О. Сто порад учителеві. - К.: Радянська школа.-1988.- с.128.

Українська література. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. 5 -12 класи// Міністерство освіти і науки України. – ВТФ «Перун», 2005

14. Українська мова. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів.

5 -12 класи// Міністерство освіти і науки України. – ВТФ «Перун», 2005

15. Уколова Н. Урок літератури – урок становлення особистості. // Дивослово.-

2004.- № 4.

Харахоріна Т.О. Розвиток критичного мислення у навчанні різних предметів // Освіта Донеччини.- 2007.- № 8.- с.28-34.

Чаплак Я. В., Рєзнік В. Д., Марчук М. В., Солійчук І, І. «Визначення поняття критичного мислення у науковій психології»

Ющук І. Роздум про мету викладання рідної мови в школі. // Дивослово. – 2004. - №9.

22

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Курс:«Правове регулювання освіти осіб з особливими потребами»
Байталюк Ольга Михайлівна
24 години
490 грн

Всеосвіта є суб’єктом підвищення кваліфікації.

Всі сертифікати за наші курси та вебінари можуть бути зараховані у підвищення кваліфікації.

Співпраця із закладами освіти.

Дізнатись більше про сертифікати.