📚✨ Опис презентації: «Національно-політичні й культурні течії в руси Галичини і Буковини» (§ 25)
Слайд 1. Титульний слайд:
Тема: «Національно-політичні й культурні течії в руси Галичини і Буковини: москвофіли й народовці».
Підзаголовок: Зародження ідеї соборної України (До § 25 підручника «Історія України», 9 клас, авт. О. Пометун).
Слайд 2. Епоха вибору: Чому саме Галичина?:
Конституційна монархія: Відень дає право на політичні партії, свободу слова та преси, на відміну від жорсткої цензури в Російській імперії.
Скасування панщини (1848 р.): селяни стають вільними, виникає потреба в їхній освіті та політичному керівництві.
Загроза асиміляції: постійний тиск полонізації в Галичині та румунізації на Буковині змушує українців шукати власний шлях до виживання.
Слайд 3. Справа № 1: Москвофіли (Русофіли):
Головна ідея: віра в існування єдиного руського народа від Карпат до Камчатки; відкидання самостійності українців.
Причини виникнення: розчарування політикою Відня (який часто підтримував поляків) та щедре таємне фінансування з Петербурга.
Головна інституція: Товариство ім. М. Качковського (створене для поширення їхніх ідей серед селян).
Мова пропаганди: штучне язичіє.
Слайд 4. Інтерактив 1: Шифр Язичія:
Завдання для учнів: уявити себе слідчим кінця XIX ст. і серед трьох уривків (живою українською мовою, польською та сумішшю церковнослов'янських, російських і українських слів) визначити записку діяча-москвофіла.
Слайд 5. Справа № 2: Народовці (Українофіли):
Лідери-новатори: Володимир Шашкевич, Юліан Романчук.
Ідеологія: українці — це окремий, самобутній народ, що проживає від Сяну до Кубані.
Соціальна опора: орієнтація на простий народ, селянство та нову інтелігенцію.
Мова: використання виключно живої, народної української мови та фонетичного правопису.
Гасло: «Росток, що пробиває асфальт — молодь, яка кинула виклик старим консерваторам, надихаючись поезією Кобзаря».
Слайд 6. Архітектура Відродження: Фундамент Народовців:
Висока наука: Наукове товариство ім. Т. Шевченка (НТШ, 1873/1892 рр.) — негласна українська академія наук.
Політика та Інформація: власна преса — газета «Діло» (політика та новини) та журнал «Зоря» (література).
Освіта мас: Товариство «Просвіта» (1868 р.) — видання дешевих популярних книг, створення хат-читалень у кожному селі.
Слайд 7. Інтерактив II: Логіка засновника:
Завдання на з'єднання інституцій («Просвіта», НТШ, газета «Діло») з їхніми головними місіями (навчання грамоти селян, формування національної науки, захист політичних прав).
Слайд 8. Великий Синтез: Два шляхи Галичини:
Порівняльна таблиця за критеріями «Хто ми?», «Мова», «Політичний орієнтир», «Соціальна база» та «Головні організації» для москвофілів і народовців.
Слайд 9. Нова течія: Виклик Радикалів:
Зміна курсу: молоді стало замало лише читати вірші та видавати книжки, вони вимагали реальних політичних дій.
Народження партії: 1890 рік — створення Русько-української радикальної партії (РУРП), першої політичної партії європейського типу.
Нові лідери: Іван Франко та Михайло Павлик.
Вимоги: соціалізм, захист економічних прав робітників і селян, реальна політична рівність; культурне відродження перетворюється на політичну боротьбу.
Слайд 10. Феномен Українського П'ємонту:
Галичина як рятувальне коло та інкубатор для всього українтства: через Валуєвський циркуляр та Емський указ українська мова в Російській імперії була заборонена, тому книги та ідеї таємно друкувалися у Львові, куди стікалися гроші, ідеї та діячі з Наддніпрянщини.
Слайд 11. Зародження ідеї Соборної України:
Соборність: неподільна єдність, усвідомлення того, що українці в Австро-Угорщині та Росії — це одна нація, штучно розділена імперським кордоном.
1895 рік: Юліан Бачинський видає книгу «Україна irredenta» (Україна невизволена). Вперше відкрито обґрунтовано потребу створення єдиної незалежної Української держави.
Слайд 12. Інтерактив III: Пазл Соборності:
Завдання «Відкинь зайве»: обрати серед запропонованих ідей та понять лише 4 ті, що стали фундаментом ідеї Соборної України в кінці XIX століття (уникаючи москвофільських чи імперських пасток).
Слайд 13. Еволюція українського руху: Шлях до мети:
Сходинки еволюції: 1) Гуртки ентузіастів (пошук ідентичності та фольклор) 2) Культурно-просвітницька робота (Народовці, Просвіта, мова) 3) Політизація руху (Радикали, перші політичні партії) 4) Соборна держава (вимога повної політичної незалежності).
Слайд 14. Домашнє завдання:
Опрацювати § 25 підручника «Історія України, 9 клас» (авт. О. Пометун, 2026).
Підготувати коротке повідомлення на вибір: Опція А — «Один день з життя читальні Просвіти» (уяви себе організатором читальні в селі); Опція Б — «Чому Юліан Бачинський вірив у незалежну Україну?» (аналіз аргументів книги «Україна irredenta»).
