Національна ідентичність і бінарна опозиція «Я» / «Інший» у творчості Лесі Українки.

Надані матеріали пропонують детальний аналіз знакових драматичних творів Лесі Українки, фокусуючись на концепті «свій / чужий» та національній самоідентифікації. Основна увага приділяється поемі «Бояриня», де через трагічні долі Оксани та Степана розкривається прірва між українською волелюбністю та московським деспотизмом. Оксана постає символом незламного духу, що згасає в чужому середовищі, тоді як Степан уособлює пристосуванство, яке веде до втрати гідності. Драма-феєрія «Лісова пісня» розглядається крізь призму конфлікту людини з природою, підкреслюючи важливість духовної гармонії. Також джерела висвітлюють діалог «В дому роботи, в країні неволі», де на прикладі рабства у Стародавньому Єгипті актуалізується проблема подвійного гніту поневолених народів. Загалом тексти підкреслюють філософську глибину творчості поетеси та її непохитну відданість ідеї національної незалежності.