Наталія Іванівна Кобринська (1855–1920) була видатною українською письменницею, громадською діячкою та однією із засновниць жіночого руху в Галичині. Вона активно виступала за права жінок, їхню освіту та самореалізацію.
Біографія
Народилася 8 червня 1855 року в селі Белелуя (нині Івано-Франківська область) у родині греко-католицького священника Івана Озаркевича, який також був депутатом австрійського парламенту. Освіту здобувала переважно самотужки вдома, що було типовою практикою для дівчат із інтелігентних родин того часу.
Після смерті чоловіка, Теофіла Кобринського, у 1882 році, вона переїхала до Станіслава (нині Івано-Франківськ) і присвятила себе громадській діяльності та літературі. У 1884 році вона заснувала першу українську жіночу організацію "Товариство руських жінок". Метою товариства було об'єднання жінок для захисту їхніх інтересів, підвищення культурного рівня та боротьби за рівноправність.
Наталія Кобринська також була ініціаторкою першого жіночого віча у Стрию в 1891 році, де обговорювалися питання організації дитячих садків та інші соціальні проблеми. Померла 22 січня 1920 року в місті Болехів, останні роки життя провела у злиднях та забутті.
Творчість
Літературна творчість Кобринської нерозривно пов'язана з її феміністичними та соціальними поглядами. Вона була переконана, що жінка має сама дбати про своє місце в суспільстві, здобувати освіту та професію, а не бути лише утриманкою чоловіка.
Основні твори та видання:
Оповідання «Дух часу» (1883): перший її твір, який отримав високу оцінку Івана Франка. У ньому вона порушує проблему безправного становища жінки в патріархальному суспільстві.
Оповідання «Задля кусника хліба»: ще один відомий твір, який висвітлює трагічну долю жінки, змушеної шукати заробіток і стикатися з несправедливістю.
Альманах «Перший вінок» (1887): виданий спільно з Оленою Пчілкою, цей альманах став першим в українській літературі жіночим виданням, що об'єднало твори різних авторок.
Альманах «Наша доля» (1893–1896).
Творчість Наталії Кобринської відзначається глибоким психологізмом, об'єктивністю та порушенням актуальних соціальних тем, що зробило її однією із зачинательок українського фемінізму.
