Соціально-громадянська компетентність дітей визначається як здатність дітей розуміти та діяти у відповідності зі значущими нормами та цінностями суспільства, уміння взаємодіяти з іншими людьми та брати участь у громадських процесах (Hart & Bond, 1995; Johnson, 2008).
Народні ігри можуть відігравати важливу роль у формуванні соціально-громадянської компетентності дітей. У дослідженні Левченко (2018) зазначається, що народні ігри сприяють формуванню соціальної компетентності дітей, зокрема, розвивають комунікативні та соціальні навички, виховують вміння співпрацювати та допомагати один одному. У своїй статті Андрієнко (2016) зазначає, що народні ігри можуть стати засобом формування в дітей готовності до соціальної взаємодії, зокрема, до колективної діяльності.
За словами Котвіцької та Петренко (2016), народні ігри сприяють розвитку соціально-психологічних якостей дитини, таких як взаємодія, довіра, емоційний стан. Автори також зазначають, що народні ігри допомагають формувати у дітей моральні якості, такі як чесність та відповідальність.
Дослідження Коровіної (2019) показало, що народні ігри сприяють формуванню соціальної компетентності дітей дошкільного віку, зокрема, розвивають вміння бути терплячим, уважним та поважним до інших.
