Інтегроване заняття з освітнього напряму: «Дитина в соціумі», « Мовлення дитини»,народознавство . Для дітей середнього та старшого дошкільного віку.
Тема: « Народна іграшка»
Програмовий зміст:
Збагачувати знання дітей про різні види української народної іграшки, розширювати знання пов’язані з культурою, ремеслом, побутом українців у минулі часи; пояснити дітям, яку роль відігравала іграшка в житті людей у давнину; вчити дітей слухати розповідь вихователя; донести до свідомості дітей різницю між народною і сучасною іграшкою, виділяючи основні ознаки притаманні іграшці. Ввести до словника слова: лялька-мотанка; сирна іграшка; глиняна іграшка; свищик; сопілка. Виховувати інтерес до української народної іграшки, патріотичні почуття на основі знайомства з народною іграшкою. Розвивати творче мислення, мовлення, увагу, художній смак.
Обладнання:
Лялька Марічка в українському одязі.
Демонстраційний матеріал: виставка народних іграшок, виготовлених з різних матеріалів ( солома, дерево, глина, нитки, клаптики тканини, кукурудза, тісто, сир тощо).
Дидактична гра: « Упізнай іграшку».
Доброго дня малята. Рада я вас всіх вітати. Новий день до нас завітав, у подорож з собою позвав. Спробуйте вгадати, яка іграшка найкраща.
Знаю трактор заводний. Зовсім ні, електрична залізниця….- помилився, ну тоді це пароплав…- не вгадав , зрозуміло- це літак … - знов не так.
Добре, відповідь я дам – та, яку зробив ти сам.
А чи доводилось вам самим робити іграшки? Я незнаю якими іграшками будуть гратися в майбутньому , я хочу вам розповісти про те, якими іграшками гралися в минулому.
- До на у гості завітала дівчинка Марічка. Подивіться, яка гарна наша гостя, який у неї красивий одяг, український одяг.
Марічко, а чому ти сьогодні так одягнута?
Тому, що сьогодні я хочу вас познайомити з іграшками, якими гралися у давнину, з українськими народними іграшками.
Дітки, а скажіть мені будь ласка, чи знаєте ви: де беруть іграшки?
( їх купують у крамниці).
А де виготовляють? ( на фабриці).
А, я вам розповім як колись, дуже-дуже давно не було фабрик де виготовляли іграшки. Іграшки для діток робили самі батьки, вони були ну зовсім не схожі на сучасні. У містах і селах матері майстрували для своїх діток забавки з ниток, ганчір’я, глини, тіста та сиру, прикрашали ці речі розписом, вишивкою. Поступово іграшки перетворювалися на окремий вид мистецтва, до якого бралися ремісники.
Робили іграшки з різного матеріалу: з квітів, овочів ( гарбуза, кукурудзи),соломи, трави,ниток, тіста, дерева, глини.
Іграшка існувала не тільки для забавки, вона була оберегом для дитини, оберігала її від лиха і зла.
Ось погляньте, перед вами «солом’яна лялька».
« Земля наша з діда-прадіда хліборобська, жито-пшениця, здавна в пошані, багато звичаїв та обрядів пов’язано з хлібом.
А це в нас лялька з тканини. Подивіться, яка вона цікава (показує ляльку). Такі ляльки виготовляли не лише для малечі, а й для дорослих . Їх роблять з різних клаптиків тканини, обрізків стрічок. Їх вважають оберегами; вони мають захищати від зла, приносити щастя.
А ось ще одна лялька. Це лялька-мотанка. Мотанку не шиють, її виготовляють з ниток і стрічок, шляхом намотування. Лялька-мотанка не має обличчя, тому вона не є на когось подібною.
Щоб зробити яку – небудь іграшку потрібний певний матеріал.
Діти, подивіться на стіл і скажіть, що ви бачите? ( Нитки, глина, дерево, сіно, тканина тощо).
Це різний матеріал, з якого можна зробити іграшку.
(на столі глина).
Гончар- завзятий теж трудар,
Потрібен мабуть Божий дар
Творити з глини гарні речі-
Макітру, горщик або глечик.
Гончар із залишків глини робить глиняні іграшки: коники, пташки, свищики, посуд.
А ще народні іграшки виготовляють із дерева.
Чи знаєш ти мій юний друже,
Як зветься той, що дошки струже,
Щоб зробити з них стіл чи лаву?
-То робить столяр свою справу.
- Подивіться уважно, який дерев’яний предмет прикрашений ягідками калини? Це – ополонник. Пограємося з ним? Ставайте швидше в коло.
Гра: « Ополоник»
- Здоров, кума!
- Здоров, кума!
- Їсти наварила?
- Наварила.
- Посуд помила?
- Помила.
- А ополоник помила?
- Ой, забула!
- А не забувай! А не забувай! ( намагається доторкнутися до «куми» ополоником та бігає по колу).
- Діти , а вам потрібні іграшки? Для чого? (відповіді дітей).
- А зараз пограємо у гру « Упізнай Іграшку».
(діти отримують конверт из розрізаними малюнками народних іграшок. Перемагає той хто швидше складе малюнок, назве його, та матеріал з якого зроблено).
Підсумок заняття:
- Діти, що ми сьогодні з вами розглядали?
- Чому ці іграшки називаються народними ?
- А на згадку про сьогоднішнє заняття Марічка дарує вам народну іграшку - ляльку-мотанку, нехай вона буде завжди для вас оберегом.
- Дякуємо тобі , Марічко, за цікаву розповідь.
( лялька дякує)
До нових зустрічей…
