Поліщук Марина Володимирівна,
керівник гуртків «Бісероплетіння»
Лебединського міського центру позашкільної освіти
НАЦІОНАЛЬНО-ПАТРІОТИЧНЕ ВИХОВАННЯ ДІТЕЙ В ГУРТКУ «БІСЕРОПЛЕТІННЯ»
Постановка проблеми. На наших очах виростає покоління молодих людей, позбавлених почуття національної гідності, якому насаджується безкультур’я, у якого нівелюється совість, деградує мораль, честь, справедливість. На жаль, сьогодні у нашій державі відбувається процес денаціоналізації сучасної молоді, яка втрачає не тільки національне, а й людське обличчя. Ці проблеми є серйозними загрозами національній безпеці України.
Відродження України неможливе без пробудження національної свiдомостi українського народу i, насамперед, молоді.
Аналіз останніх публікацій. Наукові дослідження переконливо доводять, що дитина повинна постійно перебувати під виховним впливом духовної культури свого народу. ЇЇ невід’ємним елементом є народне мистецтво, в якому розкриваються одвiчнi витоки духовного життя народу, його морально-етичні цiнностi, художнi смаки та iдеали.
Досвід державної політики впродовж усіх років незалежності України свідчить про необхідність приділення особливої уваги сфері національно-патріотичного виховання, що є невід’ємною складовою забезпечення національної безпеки України (Указ Президента України від 18 травня 2019 року №286/2019). Відповідно до Концепції «Нової української школи» результатом освітнього процесу мають стати освічені українці, всебічно розвинені, відповідальні громадяни і патріоти, здатні до ризику та інновацій. Однією із ключових компетентностей нової української школи є обізнаність та самовираження у сфері культури, здатність розуміти твори мистецтва, формувати власні мистецькі смаки, самостійно виражати ідеї, досвід та почуття за допомогою мистецтва. Ця компетентність передбачає глибоке розуміння власної національної ідентичності як підґрунтя відкритого ставлення та поваги до розмаїття культурного вираження інших.
Національна система виховання та освіти немислима без національного вихователя, вчителя, викладача, керівника. Педагог – основна постать національно-культурного відродження України. Тому успіх освітнього і особливо виховного процесу залежатиме від того, чи відмовиться педагог від стереотипів, що склалися протягом багатьох років, чи готовий перейти до нових відносин, де ідеї національного виховання, принципи і норми моралі набувають нового змісту.
Метою національно-патріотичного виховання є сприяння вихованню у молодого покоління почуття патріотизму, формування особистості на засадах духовності, моральності, толерантності, забезпечення створення умов для інтелектуального, культурного та фізичного розвитку, реалізації науково-технічного та творчого потенціалу молодих громадян. Результатом патріотичного виховання має стати прояв любові до свого народу, поваги до українських традицій, відчуття своєї належності до України, усвідомлення спільності власної долі з долею Батьківщини, досконале володіння українською мовою, здатність захищати Україну.
Виклад основного змісту.
Потужним засобом національно-патріотичного виховання особистості є народне мистецтво. Вивчати, популяризувати народне мистецтво, зберігати для майбутніх поколінь його кращі зразки – обов'язок не лише етнографів, краєзнавців і мистецтвознавців, а й педагогів. Унікальні можливості для навчання та виховання підростаючого покоління мають заклади позашкільної освіти. Завдання кожного керівника гуртка вивчати, популяризувати народне мистецтво, зберігати для майбутніх поколінь його кращі зразки, передавати ці знання та вміння своїм вихованцям, виховувати в них любов до мистецтва, українських традицій, національної самобутності, розкривати неповторний талант українського народу, його потяг до прекрасного.
Одним із таких видів народного мистецтва є бісероплетіння, яке сьогодні користується великою популярністю та попитом серед дітей та молоді.
Знайомлячись із мистецтвом бісероплетіння в рамках роботи гуртка, паралельно відбувається вивчення звичаїв, обрядів, традицій українського народу в різні часи та епохи, знайомство з творчістю народних майстрів. Знайомство із мистецтвом бісероплетіння допомагає глибше осягнути духовну сутність української нації, краще зрозуміти та пізнати внутрішнє та зовнішнє його начало. Перед вихованцями гуртка розкриваються витоки української культури, своєрідність народного мистецтва. Навчання у гуртку «Бісероплетіння» інтегрує знання гуртківців з історії, народознавства, креслення, образотворчого мистецтва.
Створюючи авторську навчальну програму гуртка «Бісероплетіння», добираючи зміст програмового матеріалу акцентувала увагу саме на національно-патріотичному вихованні дітей і підлітків шляхом освоєння різних технік бісероплетіння та методиці педагогічного керування цим процесом. Мета навчальної програми «Бісероплетіння» полягає в забезпеченні художньо-естетичної освіченості особистості, здатності її до саморозвитку та самовдосконалення, формуванні її культури засобами кращих національних надбань, сприянні вироблення уміння примножувати культурно-мистецькі традиції свого народу, формуванні у вихованців ключових компетентностей особистості засобами бісероплетіння.
Гурток «Бісероплетіння» відвідують вихованці молодшого, середнього та старшого шкільного віку. Тому важливу роль у процесі виховання надаю врахуванню вікових особливостей дітей. У молодшому шкільному віці важливо формувати здатність дитини пізнавати себе як члена сім’ї, родини; як жителя міста чи села; виховувати у неї любов до рідного дому, школи, вулиці, своєї країни, її природи, рідного слова, побуту, традицій. У підлітковому віці виховується духовно осмислений, рефлексивний патріотизм, який поєднує любов до свого народу, нації, Батьківщини з почуттям поваги до інших народів, своїх і чужих прав та свобод. У старшому шкільному віці пріоритетними рисами ціннісного ставлення до Батьківщини є відповідальність і дієвість. Старшокласники не лише ідентифікують себе з українським народом, але й прагнуть жити в Україні, пов’язати з нею свою долю, служити їй, працювати на її благо, захищати її, поважати Конституцію України і виконувати норми її Законів, володіти рідною та державною мовами, визнавати пріоритети прав людини, поважати свободу, демократію, справедливість.
Система національно-патріотичного виховання у гуртку «Бісероплетіння» включає в себе такі напрями роботи: гурткові заняття, виховні заходи, екскурсії, волонтерську діяльність, участь в обласних, Всеукраїнських масових заходах для дітей та учнівської молоді, роботу з батьками, літнє оздоровлення.
Зміст навчальної програми «Бісероплетіння» передбачає максимальне ознайомлення з традиційними техніками плетіння бісером, які прийшли до нас із минулого.
Гурткове заняття було і залишається основною формою освітнього процесу. Починаючи з першого заняття, і кожне із наступних містять в собі навчальний матеріал, що ґрунтується на знайомстві із стародавніми зразками прикрас із бісеру. Кожне заняття гуртка передбачає виховну мету, яка перегукується з його темою та формою проведення, реалізується відповідно до складеного плану. Виховний компонент присутній у кожній складовій гурткового заняття – організаційній частині, вступних бесідах, практичній роботі, підведенні підсумків, самооцінюванні тощо.
Традиційно темою вступного заняття у вихованців початкового рівня 1-го року навчання є «Україна – єдина країна», у ході якого розглядаємо державні та народні символи нашої країни в картинках, прослуховуємо Державний Гімн, обговорюємо його зміст. У ході цього ж заняття знайомлю дітей з виробами із бісеру з символами України.
Розглядаючи тему «Історія виникнення бісеру», знайомлю дітей з походженням назви та батьківщиною бісеру, легендою про створення скла, принципом виготовлення бісеру та стеклярусу, його застосуванням в шитті та оздобах. При цьому демонструю фотографії українського старовинного одягу, оздобленого за допомогою бісеру і бусин.
Розглядаючи матеріали та інструменти, необхідні у роботі з бісером, розповідаю про матеріали, якими користувалися у минулому, наприклад, нитка, оброблена воском та кінський волос.
Усі основні техніки плетіння бісером, які ми вивчаємо на заняттях гуртка, прийшли із давнини. Тому уже із перших занять вихованці знайомляться з історією бісероплетіння в Україні, зразками старовинних та сучасних бісерних прикрас, традиційними візерунками свого краю, їх орнаментом та колоритом. Сучасні ж прийоми роботи з бісером перейняли кращі традиції старовинного народного художнього промислу.
У процесі занять вивчаємо різні способи нанизування бісеру, які широко використовувалися майстрами. Наприклад, вивчаючи спосіб нанизування «мозаїка», діти дізнаються, що таким чином раніше виготовлялися різноманітні ланцюжки, кільця для серветок, пояси, гаманці, круглі шнурки тощо. Способом плетіння «у хрест» виготовляли ланцюжки та густі сітки. «Переплітанням» створювали ажурні сітки з вічками у вигляді ромбів, квадратів, ліхтариків та різноманітні селянські прикраси. Спосіб «силяння» застосовували у процесі виготовлення ажурних прикрас на зразок в’язання мережив гачком. Виготовлення круглих або квадратних шнурів здійснювали способом «у стовпчик». Вивчаючи спосіб нанизування «ткання», діти знайомляться із верстатом з нитяною основою, де роль човника виконує голка з ниткою з нанизаними на неї бісеринками. У такий спосіб виготовляли смужки силянок, ґердани, пояси та інші прикраси з геометричними та рослинними орнаментами. Для тканих прикрас використовуємо візерунки вишивок хрестиком. Вивчаючи ці та інші способи бісероплетіння, діти не лише засвоюють їх техніку виконання, а й збагачують свій словниковий запас, знайомляться з старовинними назвами жіночих прикрас, різноманітних речей українського побуту, їх призначенням та застосуванням, традиціями, пов’язаними з ними.
Вивчаючи тему «Вишивка бісером», організовую творчу зустріч з місцевими майстринями-вишивальницями, знайомлю з їх роботами. Розглядаємо одяг, оздоблений вишивкою у різних регіонах, з’ясовуємо різницю і знаходимо спільні деталі. Розглядаємо репродукції картин, на яких стародавній одяг оздоблений за допомогою вишивки бісером і перлами, зразки сучасного оздоблення бісером і стеклярусом одягу, взуття, сумок. Знайомлячи вихованців зі швами «назад голку», «вперед голку», «за голку», «штрихова гладь», «стебельчатий шов», суцільними або розрідженими швами, технікою вишивання стеклярусом, наголошую, що усі ці шви прийшли до нас із минулого, і нічого нового на сучасному етапі люди не придумали.
Під час вивчення теми «Українські бісерні прикраси», знайомлю вихованців із їх видами: ґердан, силянка, комірець, кризи, крученики, ланцюжки, «монисто», «капелюшина», «солом’яники». Визначаємо разом з дітьми їх схожість і розбіжності, вивчаємо виготовлення бісерних прикрас по регіонах України, опрацьовуємо зразки візерунків, орнаментів. У процесі занять діти вчаться складати візерунки з використанням українських орнаментів.
Однією із головних технік стародавнього мистецтва бісероплетіння є мозаїчне плетіння та об’ємна плетінка (круглий шнурок). За допомогою цієї техніки діти виготовляють таку прикрасу як браслет у національних кольорах. Цьому передує бесіда про Державний Прапор. Окрім цього діти виготовляють інші мозаїчні прикраси за запропонованими зразками шийних прикрас, намагаючись відтворювати кольорову гаму зразка.
Вивчаючи сучасну техніку «паралельного плетіння», проводжу бесіду про символи України, знайомлю дітей із легендами про маки, волошки, ромашки, чорнобривці, про коня і козака.
Вивчаючи орнаментику та колорит жіночих прикрас, вихованці гуртка з’ясовують, що вони мають чітко традиційні, народні мотиви, які створювалися протягом століть разом з історією та культурою нашого народу та відображають самобутні національні риси, особливості, художні традиції певного регіону. Вихованці гуртка використовують як традиційні орнаменти, так і самостійно складають свої авторські візерунки. Так, під час вивчення теми «Великодні яйця» діти з задоволенням обплітають дерев’яні заготовки яєць за власними схемами. Цій роботі передує опрацювання колористики та символіки писанкарства у регіонах. Під час вивчення тем «Ткацтво бісером» та «Вишивка бісером» діти знайомляться із особливостями національного геометричного орнаменту, що виник у давнину та його сучасним застосування у бісероплетінні.
Програмовим змістом передбачено не лише вивчення основних традиційних технік бісероплетіння. Це мистецтво стрімко розвивається, з’являються нові зразки, форми та узори. Так, за останні десятиліття з’явилися нові техніки плетіння бісером за допомогою дроту. Це «паралельне» та «французьке» плетіння. Їх вивчення також пов’язане із національним вихованням. Так, вихованці вищого рівня навчання розробили кілька майстер-класів з теми «Рослинні символи України»: майстер-клас з виготовлення верби, майстер-клас з виготовлення калини та майстер-клас з виготовлення тополі. А вихованці початкового рівня навчання у цих техніках виготовляють квіткові композиції, які є символами нашого народу. У процесі таких занять діти поглиблюють та розширюють свої знання про народні символи України, знайомляться із віршами, піснями про ці символи, легендами, народними оповідками, казками, вчаться бачити красу та багатство природи рідного краю. Дуже великої популярності сьогодні набула ще одна сучасна техніка плетіння бісером за допомогою голки – «кирпичне» плетіння. Цікаво те, що для нього підходять схеми і візерунки стародавньої техніки «мозаїка», яку діти із задоволенням використовують у своїх виробах. Поєднання сучасної та стародавньої технік призвело до створення сучасних шийних прикрас – квіткових кольє.
Навчальною програмою передбачено відвідування Лебединського художнього музею, творчі зустрічі з відомими людьми лебединщини, майстрами народних ремесел. Так, вихованці гуртка відвідали виставку Склярової Тетяни Андріївни «Українська хата рушниками багата», виставку, присвячену 160-річчю перебування Т.Г.Шевченка на лебединщині, виставки місцевих майстрів декоративно-ужиткового мистецтва, у яких беруть участь і кращі роботи вихованців нашого гуртка. Гуртківці стали учасниками творчих зустрічей з народними майстринями: вишивальницями Оксаною Мельник та Світланою Кульомзою, лялькаркою Ольгою Подвезько, майстринею соломоплетіння Ольгою Проніковою, майстринею з виготовлення народної ляльки Наталією Коростіль. Саме такі зустрічі викликають у дітей бажання наслідувати та примножувати традиції народного мистецтва.
Провідними методами роботи у гуртках вищого рівня навчання є проектні та дослідницько-пошукові. Так, вихованцями гуртка була проведена пошукова робота за проектами «Техніки виконання великодніх писанок за допомогою мистецтва бісероплетіння» та «Вишивка бісером». У 2018 році вихованці гуртка взяли активну участь у дослідницькій роботі закладу «Культурно-мистецькі традиції Слобожанщини». Матеріали, які досліджували та узагальнювали вихованці гуртка «Бісероплетіння», увійшли до розділу «Особливості одягу лебединів» історико-публіцистичного альманаху «Моя рідна Слобожанщина. Лебединий край».
Формуванню соціальної компетентності та громадянської активності сприяють різноманітні бесіди про людину як особистість, суспільство, Україну та український народ, його історію та культуру, мову, свій рід. Такі бесіди проводжу з дітьми на різних етапах заняття, залежно від його теми. Часто, у хвилини перепочинку, відклавши у сторону голки та бісер, пропоную дітям обговорити різноманітні теми у вільному діалозі. Тематика таких бесід різноманітна: «Що означає поважати людей?», «За що я люблю рідне місто?», «Традиції моєї сім’ї», «Що означає бути патріотом?», «Здоров’я нації – багатство країни», «Моя майбутня професія».
Цікаво та змістовно проходять на заняттях різні ігрові моменти (вікторини, розгадування ребусів, пантоміми, тощо), ігрові програми (брейн-ринги, конкурси «Хто зверху», «Козацькому роду, нема переводу»).
За умов реформування системи національної освіти, піднесення ролі творчої особистості в суспільстві значної актуальності набула система роботи з обдарованими дітьми. В наш час творча і креативна особистість є не унікальними явищем, а необхідністю для конкурентоспроможного існування в сучасному світі. Тому проблема обдарованості дитини переживає новий пік актуальності. Переконана, що обдаровані діти – це потенціал будь-якої нації, будь-якої держави.
У зв’язку із цим головним своїм завданням вбачаю створення належних умов для формування та розвитку творчої та креативної особистості-патріота, забезпечення оптимальної життєтворчої атмосфери у колективі. Тому декілька років поспіль вивчала проблему роботи з обдарованими дітьми, формування творчої особистості в умовах закладу позашкільної освіти. Як результат, мій досвід роботи з даної проблеми був занесений до картотеки передового педагогічного досвіду СОІППО. Основні ідеї досвіду були презентовані на міському семінарі-практикумі з питань формування національно-патріотичної свідомості особистості, на засіданні методичного об’єднання керівників гуртків закладу.
Показником успішної роботи із обдарованими дітьми є їхні вагомі результати участі у творчих заходах для дітей та учнівської молоді.
Кращі вироби вихованців гуртка постійно експонуються на виставках, які організовує Лебединський художній музей, під час різноманітних міських заходів, благодійних ярмарок.
Позагурткова виховна робота є продовженням роботи, яка проводиться на заняттях гуртка. Це різноманітні за формою та змістом заходи з виховання національної самосвідомості та патріотизму. Так, з нагоди державних свят, днів пам’яті, церковних та народних свят проводжу тематичні бесіди.
Частим гостем нашого гуртка є ветеран АТО Тетяна Шкелебей. Вона розповідає дітям про суворі воєнні будні наших захисників, а діти, у свою чергу, навчають її плести, вишивати і ткати бісером. І, як результат такої співпраці, Тетяна Миколаївна вишила бісером зображення Діви Марії з немовлям і подарувала його вихованцям гуртка.
Однією із улюблених дітьми форм позагурткової роботи є майстер-класи. Вихованці вищого рівня навчання разом з керівником гуртка проводять цікаві майстер-класи для дітей з обмеженими фізичними можливостями, які навчаються у Лебединській спеціалізованій школі-інтернаті для глухих дітей. Також вихованці гуртка потоваришували із Максимом Капраном, який хоч і прикутий до інвалідного візка, але має творчу натуру і велике бажання навчатися. Ми залюбки відвідуємо Максима вдома, проводимо для нього майстер-класи, даруємо вироби, виготовлені власноруч. Приємно, що Максим не лише полюбив мистецтво бісероплетіння, а й оволодів ним на достатньому рівні.
Зустрічі із відомими людьми нашого міста, які є справжніми патріотами України, відбуваються і під час виховних заходів. Так, вихованці гуртка зустрічалися з місцевим письменником Борисом Івановичем Ткаченком, який познайомив дітей зі своєю книгою «Під чорним тавром», першою в Україні книгою про голодомор на Сумщині. Ця книга нагороджена обласною літературною премією імені Миколи Хвильового і була номінована на Шевченківську премію. Також цікаво і творчо пройшла зустріч з місцевими поетами А.В. Удодом та І.В.Борисенко.
Традиційно беремо участь у міських заходах з нагоди Дня Збройних сил України, Дня козацтва, Дня пам’яті та примирення, дня міста, Дня пам’яті жертв Голодомору тощо.
Величезне значення у вихованні дитини має родина, тому максимально намагаюся залучати батьків до проведення виховних заходів гуртка та закладу, до участі у творчих проектах. Так, батьки вихованців гуртка стали учасниками святкових програм «Без верби і калини немає України», «Великодні дзвони», родинних свят «Мій родовід», «Ми – захисники своєї країни, рідної неньки України», «Тепло сімейного вогнища», вечорниць «Щедрий вечір, добрий вечір». Щосуботи в рамках гуртка працює майстерня для батьків, де дорослі поряд з дітьми отримують навики плетіння бісером. Як результат такої роботи, періодично організовую родинні виставки творчих робіт дітей та їх батьків.
У межах обласного соціально-освітнього національно-патріотичного проекту «Голос крові: ми – Українці!» взяли участь у конкурсі мистецьких родоводів «Стежками роду» (2017 рік). Талановита і творча родина Борисенків, діти якої Олександра і Роман є вихованцями гуртка «Бісероплетіння», підготували матеріали, що висвітлювали дослідницько-пошукову діяльність родини, історію роду, його мистецькі спрямування. За активну участь у даному проекті родина Борисенків отримала найвищу нагороду конкурсу мистецьких родоводів «Стежками роду» в номінації «Шлях життя». А у 2020 році родина Борисенко посіла І місце у обласному конкурсі дерев-родоводів «Нехай квітує дерево родинне».
Одним із шляхів національно-патріотичного виховання є волонтерська діяльність. Вже стало нашою гуртковою традицією прибирати могили воїнів-визволителів нашого міста та вшановувати їх пам’ять квітами.
Вихованці гуртка із задоволенням беруть участь у благодійних ярмарках-продажу власних виробів, які проходять в рамках обласної акції «Патріотична хвиля». Вилучені нами кошти є частинкою спільної допомоги, яку надає наш заклад воїнам-захисникам на сході України. Молодші вихованці гуртка активно приєднуються до акцій «Лист до воїна», «Малюнок на фронт», «Тепло долонь і серця – захисникам рідної землі». Під час проведення загальноміської акції «Великодні подарунки» вихованці гуртка долучилися до збору речей першої необхідності, продуктів харчування для жителів с.Мар’їнка Донецької області.
Національно-патріотичне виховання гуртківців продовжується у процесі організації змістовного дозвілля у літній період. Під час роботи профільного відпочинкового табору вихованці гуртка є активними учасниками різнопланових заходів національно-патріотичного спрямування, таких як розважально-патріотична гра «Козацькі забави», розважальна програма «Ой на Івана, ой на Купала», екскурсії до місцевих пам’яток, бесіди «Місто, в якому ти живеш», «Моя рідна Україна», відвідування музею Бойової Слави, екскурсія до міськрайонної бібліотеки, виставка дитячих робіт «Знай і люби свій край» тощо.
Вважаю, що профорієнтаційна робота у гуртку є невід’ємною частиною національно-патріотичного виховання дітей. Основна частина цієї роботи припадає на період канікул, а влітку – це робота в профільному відпочинковому таборі. З метою знайомства з людьми цікавих професій організовую екскурсії до хлібозаводу, кондитерського цеху «Маковичок», до районного відділу поліції, пожежної частини, районного суду, лебединського медичного училища.
Висновок. Отже, відродження народних традицій, звичаїв, обрядів, глибоке вивчення історії рідного краю сприяє вихованню національної самосвідомості, духовному збагаченню особистості. Процес залучення дітей до вивчення різних технік декоративно-ужиткового мистецтва в цілому, та освоєння технік бісероплетіння зокрема, є одним із дієвих і ефективних засобів національно-патріотичного виховання.
