Питання набуття права власності на перероблену річ належить до класичних інститутів цивільного права, що сягають ще римського права (specificatio). У сучасному законодавстві України воно має істотне значення, оскільки стосується визначення правового режиму речей, створених шляхом переробки матеріалів, що належать різним особам.
У процесі господарської діяльності, виробництва, ремонту, переробки сировини або матеріалів постає питання: кому належить створена нова річ — власникові матеріалу чи особі, яка виконала роботу? Розв’язання цього питання має не лише теоретичне, але й практичне значення, зокрема при вирішенні майнових спорів, у сфері договорів підряду, виробництва товарів та інтелектуальної діяльності.

















