1961–1965 навчався на факультеті теорії та історії мистецтв Київського державного художнього інституту (тепер Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури). 1974 закінчив аспірантуру при Інституті мистецтвознавства, фольклору та етнології АН України (тепер [[Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології іменіМ. Т. Рильського НАН України]]).
Після служби в армії (1965−1968) викладав у Косівському технікумі народно-художних промислів (1968−1971), Івано-Франківському ПТУ (1971−1974). Упродовж 1974–1977 — завідувач відділу народного мистецтва Івано-Франківського обласного краєзнавчого музею. 1977–1980 працював у Івано-Франківському обласному художньому музеї.
1980–1988 обіймав посаду заступника директора Івано-Франківських художніх майстерень. 1988–1991 був працівником агрофірми «Прут» у с. Підгайчики Коломийського р-ну.
Від 1991 працював у Івано-Франківських художніх майстернях.
Творчість
У доробку Аронця-маляра — художні полотна, низка виставок та творчих експериментів. Тяжіє до пейзажів та графіки, працює в різних техніках — олії, акварелі, пастелі.
Автор статей про художників Прикарпаття та народне мистецтво Покуття. Свої розвідки друкував у журналах «Нар. творчість та етнографія», «Дзвін». Перші літературно-художні твори опублікував у журналі «Дзвін», згодом друкувався в журналі «Дніпро». Писав вірші (верлібри, танка), прозу (оповідання). Як мистецтвознавець є автором досліджень про художників, зокрема Ю. Неміша (2002) та Д.-Л. Іванцева (2008), а також альбомів: «О. Коровай. Живопис» (2010), «А. Басюк. Скульптура. Живопис» (2016), «О. Заливаха. Живопис» (2016). Автор текстів до альбомів «Художники Прикарпаття» (2002), «Стефанія Сандюк» (2004), збірок поезій «Грані хвиль» (1972), «Криниці вогню» (1982), «Світло різця» (1988). У м. Івано-Франківську побачила світ книга «Верлібр. Танка: поезії» (2002).
У співавторстві уклав путівники «Івано-Франківський краєзнавчий музей» (1979) та «Івано-Франківський художній музей» (1983).
Визнання
Лауреат премії ім. Василя Стефаника (2003).
Член Національної спілки художників України та Національної спілки письменників України (усе — з 1984).
