"Музикотерапія як засіб формування емоційного здоров'я дошкільників"

Опис документу:
Музика - це живе невичерпне джерело натхнення. Музикотерапія стала розвиватися у другій половині ХХ століття. Вона використовується для корекції емоційних станів та відхилень (тривоги, втоми, страху тощо). Мета даної статті полягає у розкритті змісту та основ застосування музикотерапії як складової здоров'язбережувальної технології.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися

Нестеренко Оксана Іванівна

учитель музичного мистецтва (ІІ категорії)

Вільшанської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів,

музичний керівник ДНЗ «Ромашка»

Недригайлівського району Сумської області

Музикотерапія як засіб формування емоційного здоров’я дошкільників

Звуки найкраще резонують у душі та тілі людини, якщо вона водночас рухається, танцює, грає, співає.

Галина Побережна

Вплив музики на людину важко переоцінити. Вона надає насолоду, але одночасно викликає душевне переживання, дає можливість відкрити невідомий світ наших фантазій, збудити до роздумів. Музика - це живе невичерпне джерело натхнення.

Лікувальний вплив музики було відзначено ще з найдавніших часів. У Стародавньому Єгипті безсоння лікували з допомогою співу хору, а в Стародавній Греції за допомогою звуків труби позбавляли від радикуліту чи розладів нервової системи. Конфуцій вважав музику ефективною для пом'якшення народних звичаїв. Сучасна ж музикотерапія стала розвиватися у другій половині ХХ століття. Вона використовується для корекції емоційних станів та відхилень (тривоги, втоми, страху тощо).

Вплив музики на фізіологічні процеси нашого організму стало предметом дослідження вчених різних країн. Ними були зроблені відкриття, на яких згодом і була заснована музикотерапія як наукова дисципліна.

Емоційна сфера дитини не може гармонійно сформуватися сама по собі, а потребує мудрої та дбайливої допомоги дорослих. Одним із методів, що дасть змогу педагогам ефективно корегувати емоційний розвиток дитини та навчати її емоційної саморегуляції, є музична терапія.

У сучасному світі дитяча психіка зазнає впливу безперервно зростаючого інформаційного потоку, потерпає від погіршення екології та інших негативних зовнішніх чинників. У результаті зявляються проблеми в розвитку емоційної сфери дітей, найпоширенішими з яких є фізичне та емоційне напруження. Воно проявляється у дратівливості, агресії і є перешкодою для гармонійного та ефективного розвитку особистості дитини. Зарадити цьому може музичний керівник на своїх заняттях, застосовуючи елементи музикотерапії.

Мета дослідження полягає у розкритті змісту та основ застосування музикотерапії як складової здоровязбережувальної технології.

Актуальність теми полягає у недостатньому вивченні проблеми впливу музикотерапії для покращення емоційного стану здоровя дошкільників.

Об'єкт дослідження: навчально-виховний процес в дошкільному навчальному закладі.

Предмет дослідження: вплив музикотерапії на вади характеру дітей дошкільного віку та покращення емоційного стану у дітей дошкільного віку.

Музикотерапія (музична терапія) - це процес міжособистісного спілкування, у якому кваліфікований музикотерапевт застосовує музику та всі сторони її впливу - фізичну, емоційну, інтелектуальну, соціальну, естетичну і духовну - з метою покращення чи збереження здоров'я дошкільників. За допомогою таких музичних практик, як вільна імпровізація, спів, композиція, слухання, обговорення музики чи рух під музику, музикотерапевт допомагає дитині у досягненні ряду терапевтичних цілей: активізувати пізнавальні процеси, моторику, емоційний розвиток, набути комунікативні навички.

С.Шабутін, С.Хміль, І.Шабутіна вважають, що музикотерапія впливає на рецептори шкіри, активізує функції нервової системи, зменшує больовий поріг, регулює виділення гормонів, що знижує стрес, впливає на серцевий ритм і пульс, може підвищувати і знижувати кров'яний тиск, знижує м'язову напругу і покращує координацію рухів, нівелює неприємні відчуття, впливає на температуру тіла, впливає на травлення, впливає на енергоінформаційний потенціал організму, може поліпшити пам'ять і здатність до навчання, стимулює внутрішньоутробний розвиток плода.

У наукових роботах К. Щедролосєвої , Л. Гаврілової, Н. Кривошеї розкриті лікувально - педагогічні можливості музики, вплив музикотерапії на емоційні стани дошкільників та молодших школярів.

Музична терапія використовує музику як основний чинник психоемоційного впливу на дітей. Здавна відомо, що настрій , емоційний стан людини можна синхронізувати з музикою.

Тож нині усім педагогам-музикантам варто активно використовувати на своїх заняттях здатність музичного звуку, тембру, ритму, темпу впливати на внутрішній світ дитини, викликати тілесні, психічні та емоційні реакції та направляти їх.

Для ефективного впровадження музикотерапії у практику музичному керівникові необхідно дотримуватись певних умов:

  • Створити сприятливі умови для занять з дітьми;

  • Дібрати методичні прийоми – спеціальні музичні , вправи, завдання;

  • Дібрати музичні твори, що дадуть змогу ефективно застосовувати вправи;

  • Забезпечити інтеграцію музичного впливу разом з іншими видами діяльності.

Особливого значення в сучасній музичній терапії набуває інтеграція музики із виражальними можливостями інших видів мистецтв. Найуживанішими з інтегрованих методів музикотерапії є:

  • Малювання під музику;

  • Музично-рухливі ігри;

  • Пантоміма;

  • Пластична драматизація під музику;

  • Музична кольоротерапія;

  • Створення казок під час та після слухання музики.

Подібні комплексні форми творчості залучають до творчого процесу всі органи та системи сприймання дитини. Це підвищує ефективність музико-терапевтичних вправ і дає музичному керівникові змогу різними шляхами позбавити своїх вихованців емоційного та фізичного напруження.

Музико-терапевтичні вправи для зменшення у дітей фізичного та емоційного напруження зазвичай містять два основних компоненти: сприймання музики в русі, заспокоєння й вирівнювання дихання.

Відомо, що у м’язовій ригідності, у проблемах із координацією рухів дітей часто проявляються емоційні проблеми, зокрема ускладнене переживання та відтворення емоцій, нездатність усвідомлювати власні емоції та почуття, а також сприймати почуття інших людей. Натомість здатність вільно та пластично рухатися, відчувати і відтворювати музику тілом прямо пов’язана з емоційною розкутістю. Тож для того, щоб гармонізувати емоційну сферу дітей дошкільного віку, найліпше пропонувати їм активну форму сприймання музики.

Ослабити м’язове напруження, що супроводжує в дітей будь-яке сильне емоційне переживання, можливо також за допомогою вправ для заспокоєння й вирівнювання дихання. Глибоке спокійне дихання допомагає зменшити тривогу й набути впевненості в собі. Окрім суто дихальних вправ, у музико-терапевтичній практиці для релаксації застосовують вправи для розвитку співочого дихання, а також гру на духових інструментах: глиняні свищики, сопілки, губні гармошки, блок-флейти.

Добираючи музику для вправ з музичної терапії, музичному керівникові слід враховувати, що заспокійлива, розслаблююча дія притаманна звукам флейти, скрипки, фортепіано – за умови, що твір звучатиме в тихій динаміці та повільному темпі.

Музико-терапевтична вправа може мати такі фази:

  • Встановлення контакту з дитиною, визначення її емоційного стану;

  • Добирання музики для корекції та гармонізації емоційного стану дитини;

  • Зменшення емоційного напруження – застосування динамічної музики, що стимулює інтенсивні емоції і дає дитині змогу «скинути» емоційне навантаження;

  • Розслаблення і заряд позитивними емоціями – застосування спокійної музики, що знімає напруження і створює атмосферу задоволення.

Розглянемо приклади музико-терапевтичних вправ.

Вправа «Зіграй свій настрій» є колективною формою активного музикування на шумових інструментах. Під час неї діти навчаються озвучувати вірші, грати в ансамблі, а ще – імпровізувати власні невеличкі п’єси, утілюючи в них свій настрій та звукові уявлення.

Вправа «Шарф із чарівними історіями» призначена для дітей із вираженою гіперактивністю, синдромом дефіциту уваги. Діти потребують індивідуальної роботи, під час якої вчаться заспокоюватися і зосереджуватися.

Вправа для розслаблення «Морське дно» призначена для дітей старшої групи. Музичний матеріал для вправи – аудіо запис п’єси «Місячне сяйво» Клода Дебюссі. Педагог промовляє певний текст, узгоджуючи його із рухом музики. Після вправи варто запропонувати дітям під ту саму музику намалювати образи, що постали в їхній уяві. Після цього музичному керівникові слід проаналізувати дитячі малюнки – кольори, насиченість, силу натиску олівця. У такий спосіб можна виявити в дітей приховане емоційне напруження, невдоволення, агресію і спрямувати зусилля для їх усунення під час сеансів музикотерапії.

Вправу «Кольорова музика» доцільно проводити, коли є необхідність викликати в дітей певний настрій. Вправа містить елементи кольоротерапії, а саме передбачає використання різних предметів різного кольору. Музичний супровід вправи та колір предметів залежатиме від настрою, який потрібно створити. Для того, щоб заспокоїти дітей, музичний керівник може запропонувати їх створити танцювальну композицію під музику вальсу, використовуючи при цьому шовкові шарфи синього, блакитного чи зеленого кольорів. Натомість, щоб підбадьорити дітей , слід увімкнути ритмічну музику у жвавому темпі, а як реквізит запропонувати дітям стрічки або хустинки жовтого або червоного кольорів.

Вправа «Відпочинок у лісі» покликана нормалізувати дихання, розслабити мязи горла. Як музичний матеріал для вправи можна використати аудіозапис «Ранок» із сюїти «Пер Гюнт» Едварда Гріга або іншу спокійну музику, шум лісу, спів птахів.

Цю вправу найліпше виконувати з дітьми після фізичного навантаження. Музичний керівник вмикає музику і пропонує дітям зручно вмоститися на підлозі, заплющити очі, уявити сонячний день та зелений ліс. Головний елемент вправи – «лісове» повітря, яке діти мають спокійно, залюбки вдихати і видихати.

В музикотерапії активно запроваджується метод недирективної медитації.

Недирективна медитація – це метод, який дає змогу фокусуватися на диханні або звуці, а також «обробляти» спогади та емоції. Такий метод доцільно використовувати тоді, коли слухач вільно віддається образам та асоціаціям, що виникають у нього під час споглядання розвитку музичного змісту.

Під час вправ на недирективну медитацію музичний керівник пропонує дітям прослуховувати музичні твори, не даючи «підказок», не спрямовуючи увагу дітей на щось конкретне. Слухаючи музику, діти створюють в уяві «музичні сни». Потім кожен із дітей розповідає, що побачив та відчув, які образи навіяла йому музика.

Використовуючи музико-терапевтичні вправи на заняттях, музичний керівник гармонізує внутрішній світ дітей двома способами: фізичним – через заспокоєння дихання і розслаблення м’язів, та емоційним – через розкріпачення уяви та вільне вираження почуттів.

Тож музикотерапія постає як ефективна система, елементи якої кожному музичному керівникові варто впроваджувати у свою щоденну практику.

Список використаних джерел

  1. Гаврілова Л., Кривошея Н. Терапія мистецтвом і музикотерапія в профілактиці та корекції емоційних станів дітей дошкільного й молодшого шкільного віку [Електронний ресурс] / Л. Гаврілова, Н. Кривошея. - Режим доступу

  2. Грицак А. В. Музикотерапія та її терапевтичний вплив на дошкільників [Електронний ресурс].

  3. Драганчук В.М. Музична терапія: теорія та історія: навч. посібник для студ. / В.М. Драганчук. - Луцьк: РВВ «Вежа» Волин. нац. ун-ту ім. Лесі Українки, 2010. - 225 с.

  4. Ігнатьєва Л. Музикотерапія в дитячому садочку / Л. Ігнатьєва // Дошкільна освіта: науково-практичний журнал. - 2008. - №4 (22). - С. 14-18

  5. Колєснік О.В. Музикотерапія, як засіб корекції та розвитку дошкільників [Електронний ресурс] / О.В. Колєснік.

  6. Щедролосєва К. О. Музикотерапія та її лікувально-педагогічні можливості [Електронний ресурс] / К.О. Щедролосєва.

Слухач_____________ Нестеренко Оксана Іванівна 380664322965

Керівник___________ Байдак Юлія Володимирівна, кандидат педагогічних наук

Дата захисту 19.10.2018р. Термін навчання 10.09 – 19.10.2018р.

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Курс:«Активізація творчого потенціалу вчителів шляхом використання ігрових форм організації учнів на уроці»
Черниш Олена Степанівна
36 годин
590 грн