Сьогодні о 18:00
Вебінар:
«
Особливості адаптації та модифікації освітнього процесу в контексті інклюзивного навчання
»

Можливості міжпредметної інтеграції у початкових класах

Опис документу:
У сучасному педагогічному процесі значного розвитку набула ідея міжпредметної інтеграції. Інтегровані уроки ставлять за мету спресувати споріднений матеріал кількох предметів навколо однієї теми. Діти розглядають якесь явище, поняття з різних боків.
Перегляд
матеріалу
Отримати код

Борівська ЗОШ І-ІІ ст. № 2-філія

ООЗ « Борівська ЗОШ I-III ступенів № 1

Борівської районної ради Харківської області

Імені Героя Радянського Союзу В. С. Колісника»

Доповідь на тему:

« Можливості міжпредметної інтеграції у початковій школі»

Виконала вчитель початкових класів

Шаламова А. А.

Борова 2019р.

Можливості міжпредметної інтеграції

у початкових класах

У сучасному педагогічному процесі значного розвитку набула ідея міжпредметної інтеграції. Інтегровані уроки ставлять за мету спресувати споріднений матеріал кількох предметів навколо однієї теми. Діти розглядають якесь явище, поняття з різних боків.

Аналіз чинних програм для чотирирічної початкової школи та вивчення досвіду вчителів свідчить про широкі можливості для інтеграції навчального матеріалу з окремих предметів. Такі нестандартні уроки дають можливість учителеві разом із учнями опанувати значний за обсягом навчальний матеріал, домогтися формування міцних, усвідомлених між предметних зв’язків, уникнути дублювання у вивченні низки питань, досягти цілісності знань .

Підготовка інтегрованих уроків передбачає:

- аналіз річного календарного планування;

- зіставлення матеріалу різних предметів для виділення тем, близьких за змістом або метою використання;

- визначення завдань уроку;

- «конструювання» уроку.

Найбільш відповідальним етапом підготовки інтегрованого заняття  є визначення завдань уроку. З огляду на це, справедливим буде виділення навчальної, розвивальної та виховної мети окремо для кожного з предметів, що інтегруються.

Інтегровані уроки можуть поділятися залежно від:

1. Навчальних предметів, що інтегруються:

- урок української мови з образотворчим мистецтвом;

- урок української мови з природознавством;

- урок літературного читання з основами здоров’я;

- інші варіанти  (Див. Методичні  рекомендації щодо викладання навчальних предметів у загальноосвітніх навчальних закладах у 2016-2017 н.р. Додаток до листа Міністерства освіти і науки України від 17.08.2016р. № 1/9-437)

2. Визначення мети уроку:

- урок з автономними цілями;

- урок з домінуючими та супровідними цілями.

3. Місця проведення уроку:

- уроки, що проводяться у класній кімнаті;

- поза класом:

- урок у залі, музеї, на виставці; урок творчості серед природи;

- комплексна форма (класна у поєднанні з позакласною).

4.Тривалості уроку:

- академічний урок;

- спарений (два-три уроки).

5. Кількості інтегрованих уроків:

- подвоєні ( інтегрування змісту двох навчальних предметів);

- потроєні ( інтегрування змісту трьох навчальних предметів).

У фаховій літературі останніх років можна знайти багато розробок інтегрованих уроків. Вивчення значної кількості таких уроків та власний досвід їх проведення дозволяють зробити висновок про наявність певної структури такої форми уроку.

Перший етап проведення інтегрованого уроку – організаційний.

Другий - ознайомлення з темою та метою.

 На третьому етапі під час актуалізації опорних знань учнів важливою є вступна бесіда, характерна особливість якої - актуалізація знань з усіх інтегрованих предметів. Час її проведення має бути не більше ніж 8-10 хвилин. Підготовка цього етапу уроку потребує від учителя особливої уваги: бесіда повинна бути змістовною, лаконічною, чіткою. Саме тому, об'єднання змісту навчальних дисциплін значно скорочує час на їх опанування і забезпечує різнобічне сприймання предметів чи явищ, що є безперечною перевагою інтеграції.

Наступні етапи інтегрованого уроку можуть проводитися по-різному, залежно від теми й мети конкретного уроку.

Варто наголосити, що методика проведення інтегрованого уроку вимагає від учителя високого професіоналізму та ерудиції. Якщо такі нестандартні уроки відбуваються систематично, це значно впливає на розвиток пізнавальних здібностей молодших школярів.

         На жаль,  предметні програми в початковій школі складені так, що знання дитини залишаються розрізненими, розчленованими по предметних ознаках і тому необхідно використовувати систему інтегрованих уроків.  Адже інтегровані уроки в початковій школі покликані навчити дитину з найперших кроків у школі уявляти світ як єдине ціле, в якому все взаємопов'язане. 

Зразок інтегрованого уроку ( 4 клас )

Тема. « Як не любити той край»

  • літературне читання - В. Сухомлинський «Не забувай про джерело»;

  • природознавство – Озера і болота. Охорона водойм;

  • образотворче мистецтво –засоби створення художнього образу в пейзажі.

Мета: формування предметних компетентностей, актуалізувати і розширити знання дітей про життя і творчість видатного педагога В. О. Сухомлинського; познайомити з твором «Не забувай про джерело», розвивати вміння аналізувати текст, виділяти головне; розвивати мовленнєву компетентність, критичне мислення, екологічну культуру, висловлювати своє ставлення до предмету висловлювання, вміння передавати свої враження від навколишнього світу в малюнку;удосконалювати вміння виділяти й пояснювати зв'язок між причиною і наслідком; відпрацьовувати навички правильного, виразного читання; виховувати дбайливе ставлення до природи, відповідальність за власні вчинки.

Хід уроку

І. Організаційний момент

Продзвенів уже дзвінок,

Починається урок

Він незвичний і цікавий

До нас гості завітали

Повернімось до гостей

Привітаймось: «Добрий день!»

Всі сідайте, тихо діти,

Домовляймось не шуміти,

Руку гарно підіймати,

Та знання мерщій хапати,

Тож часу не гаєм і урок розпочинаєм.

  • Діти, зверніть увагу на запис на дошці. Назви яких предметів записано? (Літературне читання, природознавство, образотворче мистецтво). Що між ними спільного? ( на кожному з цих уроків ми отримуємо нову, цікаву інформацію, зображуємо (описуємо) картини природи, висловлюємо власну думку, робимо висновки)

  • Сьогодні ми спробуємо об'єднати усі три предмети однією темою уроку «Як не любити той край»

  • Чи може дана тема об'єднати три різних предмети? (Так) Чому ви так думаєте? (тому, що на кожному з цих предметів ми вчимося любити рідний край, оберігати його природу.)

ІІ. Мовленнєва розминка

  1. Робота над скоромовкою.

  • Читання скоромовки «дощиком», «радісно», «засмучено».

Взимку вітер вовком виє,

Всіх лякає сніговієм.

Ти не вий, не вий, Вітриську,

До весни вже зовсім близько.

ІІІ. Перевірка домашнього завдання

  • Гра «Хто краще?» Виразне читання вірша Лесі Українки « Конвалія» (в парах на швидкість)

ІV. Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми і мети уроку.

  • Діти, а що ви можете сказати про В.О.Сухомлинського?

  • А які твори Сухомлинського ви знаєте?

  • Сьогодні опрацюємо оповідання В.О. Сухомлинського, а про що в ньому буде іти мова послухайте і уявіть(Відео”Звуки природи. Лісове джерело.”) (Припущення дітей)

Лісове джерельце, добре в нього серце,

Всім дає водиці: і звірятку й птиці,

Дереву й травиці, квітці і людині,

Тому не міліє, дзюркотить, радіє.

Із лісів дзвінкою витіка рікою.

V. Сприймання й усвідомлення нового матеріалу.

5.1. Робота над заголовком. Гра «Передбачення»

- Прочитайте заголовок.

- Як ви вважаєте, про що буде йти мова в оповіданні?

- А що ж це таке джерело?

Джерело — потік підземної води, що витікає на поверхню землі;Джерельна вода завжди чиста, холодна, їїприємнопити. Така вода додає сили, здоров’я.

- Так в Україні одвічно шанувались джерела. Чистота та бездоганність джерельної води оспівана в піснях, описана в картинах. Вода завжди вражає своєю силою і могутністю. Народ ніжно поетизував у своїй творчості воду, її життєдайну енергію, красу і передав те почуття майбутнім поколінням, заповідаючи берегти цей неоціненний скарб.

- А до чого нас спонукає В.О. Сухомлинський в оповіданні?

5.2. Самостійне мовчазне читання оповідання учнями.

- Чи сподобався вам твір?

- До якого жанру він належить?

- Які картини природи, пейзажі ви собі уявляли слухаючи оповідання?

- Який настрій воно створює?

5.3. Словникова робота.

- Читання колонок слів за вчителем, а потім в парах - напівголосно.

Пустир підлітків

Бувальщина хтозна

Мул неприкаяними

Балка околиці

Ухвали заохота

  • Поясніть значення слів: бувальщина – це те, що було насправді;

неприкаяними – ті, що не можуть знайти собі

місця, або переходять з місця на місце;

пустир – місце де майже нічого не росте;

мул – земля, що осідає на дні озера, ставка, річки, моря.

  • Доберіть синоніми до слів: старовинне – давнє;

чимало - багато;

ухвала – рішення.

5.4. Читання оповідання учнями в парах напівголосно «ланцюжком».

5.5. Аналіз змісту оповідання з елементами вибіркового читання.

- Визначте, яка головна думка оповідання ?

- Який був ставок у давнину? Знайдіть відповідь у тексті та зачитайте.

- Що ухвалили селяни на своїй раді?

- Яка причина того, що ставок перетворився на болото?

- Що стало наслідком людської байдужості, ліні?

- Як ви розумієте вислів «лихий приклад – людям заохота»?

- А до чого нас спонукає В.О. Сухомлинський в оповіданні?

- Як ви вважаєте, чи могли люди взявшись за розум врятувати ставок?

5.6. Фізкультхвилинка.

5.7.1. Перегляд відео про джерело.

- Зверніть увагу, яку таємницю нам відкриває природа. А чи знаєте ви, що саме з маленького джерельця утворюється невеличкий струмок, а з нього річка, озеро. Природа-матінка щедро подбала про красу Землі і нашого краю.

5.7. Робота з таблицею (на дошці) .

В кожному населеному пункті чи це місто, чи село протікають природні водойми – річки, на яких люди споруджують(будують) штучні водойми – ставки, канали, водосховища.

- Діти, зерніть увагу на таблицю, усі водойми бувають:

Природними і Штучними

- джерело - канал

- річка - водосховище

- озеро - ставок

- море

- океан

Болото

- До яких водойм можна віднести болото? (до природних, тому що болото утворюється там, де джерела виходять на поверхню землі, де висихають озера, річки)

- А ще навіщо потрібно охороняти водойми? І як скоро вони можуть зникнути?

5.7.2. Робота з підручником (Самостійне мовчазне читання тексту)

Про ці та інші таємниці ми дізнаємося прочитавши текст на ст. 116 – 119 підручника природознавство.

- Що є причиною забруднення водойм і які їх наслідки?

5.7.3. Відгадування загадки.

Синя стрічечка блищить.

Щось тихенько гомонить,

І біжить собі, біжить,

Не зупиниться й на мить. (Річка)

- Скажіть, а яка річка та інші водойми є у нашому населеному пункті? (Річка Кайнара і ставки).

- Чи були такі випадки, забруднення водойм у нашій місцевості, як в оповіданні В.О. Сухомлинського?

- Чому потрібно охороняти водойми від забруднення?

Пам'ятайте, друзі завжди

Неможливо жити без води.

Це – життя колиска, це дощ,

Це роса і квітка на межі.

Це тумани, ріки і моря,

Джерело у спеку – це ЖИТТЯ!

5.7.4. Робота в зошиті с. 49-50.

- А зараз розгорніть ваші зошити з природознавства на с. 49-50 і виконайте завдання.

- Уважно розгляньте схематичне зображення ставка і болота в зошиті.

- Чи можна за таким зображенням уявити який краєвид біля ставка весною?, восени?

- А за текстом оповідання «Не забувай про джерело»?

- Які образи пейзажу створив В.О. Сухомлинський в оповіданні?

- Що ви можете побачити, відчути спостерігаючи за весняним, літнім, осінніми пейзажами.

5.8. Робота над зображенням пейзажу за прочитаним оповіданням.

- Яка пора року описана в оповіданні? (Літо)

- Які кольори фарби ви використали б, щоб намалювати пейзаж пустиря? ( Похмурі, коричневий, жовтий, темно - зелений, сірий)

- А які фарби використали б зображуючи гарний літній день, коли діти і дорослі купаються у глибокому ставку?

-Спробуйте «побачити» це оповідання – уявіть себе художниками, які бажають намалювати яскраві та похмурі ілюстрації до прочитаного твору.

Зверніть увагу на ілюстрації, що на дошці, можливо котрась із них надихне вас на створення власної.

- Подумайте, що саме ви зобразили на своїх ілюстраціях?

5.9. Практична діяльність учнів.

- Уявіть та намалюйте 1 ряд – пейзаж пустиря, 2 ряд – пейзаж коли ставок був глибоким, 3 ряд – болото, що заросло бур'янами та чагарниками.

5.10. Організація виставки робіт

VІ. Рефлексія.

    1. Гра «Чи уважний ти читач?»

Тестування.

  1. Після якої битви був викопаний ставок?

а) за Дніпром; б) під Жовтими Водами; в) пів Києвом.

2. Як прозвали сім'ю, що приїхала у село?

а) Неприкаяними; б) забіяками; в) небораками.

3. Чого вчить нас В.О. Сухомлинський у своєму оповіданні?

а) бути байдужими, лінивими; б) брати приклад з Неприкаяних; в) бути працьовитими і берегти природу.

4. До якого жанру належить твір «Не забувай про джерело»

а) повість; б) оповідання; в) казка.

6.2. Робота над прислів’ями (в групах)

•     Не плюй у криницю, бодоведеться з неїще води напитися.

•     Хтохочечистої води, нехай іде до джерелапити.

•     Треба нахилитися, щоб з криниці води напитися.

•     З малого джерела велика річкабуває.

•     В живому джерелі вода студена.

Хто хоче чистої води, нехай іде до джерела пити.

Річка починається з потічка, а потічок – із джерельця.

Куди водиця тече, там травиця росте.

VІІ. Підсумок уроку.

  • І завершити наш урок мені хотілося б таким віршем:

Вмійте природу любити,

Кожній травинці радіти.

Цвіту не вирви задаром,

Гілки не втни для забави,

Знай, все окрасою буде

Нашого рідного краю.

VІІІ. Домашнє завдання

  1. Виразно читати та переказувати оповідання «Не забувай про джерело»; дібрати прислів’я і загадки про воду.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу.