і отримати безкоштовне
свідоцтво про публікацію
До визначення переможців залишилось:
3
Дня
3
Години
16
Хвилин
30
Секунд
Поспішайте взяти участь в акції «Методичний тиждень».
Головний приз 500грн + безкоштовний вебінар.
Взяти участь
  • Всеосвіта
  • Бібліотека
  • Мотивація навчальної діяльності учнів на уроках біології шляхом використання міжпредметних зв′язків

Мотивація навчальної діяльності учнів на уроках біології шляхом використання міжпредметних зв′язків

Курс:«Активізація творчого потенціалу вчителів шляхом використання ігрових форм організації учнів на уроці»
Черниш Олена Степанівна
36 годин
1800 грн
540 грн
Свідоцтво про публікацію матеріала №EZ599528
За публікацію цієї методичної розробки Гавриш Зінаїда Іванівна отримав(ла) свідоцтво №EZ599528
Завантажте Ваші авторські методичні розробки на сайт та миттєво отримайте персональне свідоцтво про публікацію від ЗМІ «Всеосвіта»
Перегляд
матеріалу
Отримати код

Мотивація навчальної діяльності учнів

на уроках біології

шляхом використання міжпредметних зв′язків

Підготувала:

Гавриш Зінаїда Іванівна,

учитель хімії та біології

Домантівського НВК

Золотоніської районної ради

Черкаської області

Анотація:

Сьогодні в учнів значною мірою згасає інтерес до навчання, тому старання вчителів багато в чому спрямовані на розвиток пізнавальних інтересів дітей. Навчальна діяльність учнів відбувається більш успішно, якщо в них розвинені позитивне ставлення до навчання, пізнавальний інтерес, є потреба в одержанні знань, умінь і навичок. Роботі в цьому напрямі багато в чому сприяє використання на уроках міжпредметних зв’язків.

Мотивація навчальної діяльності учнів на уроках біології

шляхом використання міжпредметних зв′язків

Усіма можливими засобами потрібно запалювати в дітях

гаряче прагнення до знань і навчання.

Я.А.Коменський

Навчально-виховний процес у школі – явище складне, багатогранне. Його специфіка зумовлюється передусім розширеним спілкуванням, найбільшою, на думку Антуана де Сент-Екзюпері, розкішшю на світі. Для вчителя ця розкіш - ніщо інше як професійна необхідність. З її допомогою здійснюється взаємовплив двох рівноправних суб’єктів – учителя й учня. Щоб він був ефективним, у вчителя й учня мають переважати позитивні естетичні почуття як показник людяності, гуманності, творчості, а відтак і працездатності, її результативності. Цей бік педагогічної професії близько стикається з мистецтвом, що завжди є поєднанням таланту й майстерності.

Досвід педагогічної діяльності показує, що вчителеві не достатньо знань з основ наук і методики навчально-виховної роботи. Адже всі його знання і практичні вміння можуть передаватись учням лише завдяки живому й безпосередньому спілкуванні з ними. Для багатьох учителів очевидною є істина: ставлення до них учні часто-густо переносять на предмет, який ними викладається. Саме ці взаємовідношення, їх мистецькі, моральні, психологічні, технологічні складники не завжди усвідомлюються педагогами як вартісний засіб удосконалення їхньої педагогічної діяльності. 2

В сучасних умовах школа не може дати людині запас знань на все життя. Та вона повинна дати кожному учню опорні знання, розвити його мислення, щоб він вмів оцінити нові факти, явища та ідеї, з якими буде зустрічатися в житті, роботі, щоб він був здатен до прийняття, осмислення, відбору та використання добутих знань. Загальноосвітня школа повинна навчити вчитися, забезпечити її такою системою знань і умінь, які необхідні для подальшої самоосвіти, розвити її пізнавальні інтереси і здібності, виховати творчу особистість.

Сучасна методична наука пред’являє цілий ряд вимог, які забезпечують міцність знань учнів: чіткий підбір змісту навчання, встановлення зв’язків з раніше вивченим матеріалом; розвиток пізнавального інтересу шляхом використання різних методичних прийомів; систематичне і багаторазове повторення вивченого матеріалу, поглиблення і систематизація знань. Враховуючи ці вимоги необхідно використовувати різноманітні форми і методи організації навчання. Основною ознакою глибокого оволодіння учнями знань є їх системність.1

Досвід роботи в школі показав, що в розвитку інтересу до предмету не можна повністю покладатися на зміст матеріалу, що вивчається. Якщо учні не залучені в активну діяльність, то будь-який змістовний матеріал викличе у них споглядальний інтерес до предмету, який не буде пізнавальним інтересом.

Учні приходять на урок з переключеною увагою, тому основним завданням для вчителя - перемкнути мозкову доріжку на сприйняття біологічного матеріалу.

Мозок школяра влаштований так, що знання досить рідко проникають в його глибину, частіше вони залишаються на поверхні, і тому неміцні. Розвиток пізнавального інтересу – складне завдання, від вирішення якого залежить ефективність навчальної діяльності школярів.

У зв’язку з необхідністю підвищення успішності розвиток пізнавальних інтересів учнів у процесі навчання має велике значення для будь-якого навчального предмета.

Бажання кожного вчителя – прищепити любов і інтерес до свого предмету. Однак шкільна програма з біології в значній мірі сприяє запам’ятовуванню і не завжди розвиває творчу розумову діяльність учнів.3

Найчастіше вчитель застосовує в своїй роботі такі форми навчальної діяльності як екскурсія, домашня робота , робота в групах, залік, семінар, лекція. Та основною формою, звичайно, є урок. Саме від уроку залежить, як учень засвоїть матеріал. Тому в роботу кожного вчителя все більш впевнено входять нові педагогічні технології. Але такі технології не можна бездумно копіювати, а вже кожен вчитель повинен удосконалювати їх під себе, під своїх учнів.

Одним з найважливіших шляхів формування позитивних відношень до навчання є створення в учнів позитивних мотивів навчання. Мотивація навчання - це найважливіший компонент кожного уроку. Мотивація виконує декілька функцій: збуджує поведінку дитини, направляє й організує урок, придає йому особливу значимість. Проблема мотивації навчання вже давно стоїть перед педагогічною теорією та практикою. Я.А.Каменський писав, що усіма можливими засобами треба розпалювати в дітях вогонь знання та вчення. Однією з важливих сторін мотиваційної сфери навчальної діяльності учнів Я.А. Каменський вважав пізнавальний інтерес до знань та до процесу їх добування, бажання дізнатися як можна більше, розширити свій світогляд. Уроки для дітей повинні бути цікавими. Як же формувати в учнів інтерес до предмету? Над цим питанням завжди замислюється вчитель та розуміє наскільки це складна та багатогранна проблема. Інтерес учня до предмету залежить від багатьох чинників, наприклад, від емоційного стану вчителя, використання додаткових матеріалів, наочності, технічних засобів навчання, міжпредметних зв’язків і т.д. Навчальна діяльність – це основна форма активності учня, спрямована на зміну самого себе як суб’єкта навчання. Мотив як спонукальна причина окремої дії та сукупність дій є результатом складної взаємодії мотивів - цілей, пізнавального інтересу. Він проявляться в навчанні у вигляді ставлення учня до сукупності дій, в результаті яких формуються компетентності певного рівня. Для проведення уроку, на мою думку слід дотримуватись таких рекомендацій, впровадження яких, сприятиме створенню мотиваційних моментів, а сааме: - використовувати різноманітні форми й методи організації роботи, що враховують суб'єктивний досвід учнів щодо теми, яка розглядається:

- створювати атмосферу зацікавленості кожного учня як у власній роботі, так і в роботі всього класного колективу.

- стимулювати учнів до використання різноманітних способів виконання завдань на уроці без побоювання помилитися.

- заохочувати прагнення учнів до самостійної роботи, аналізуючи під час уроку різні способи виконання завдання, запропоновані учнями, відзначати та підтримувати всі прояви діяльності, що сприяють досягненню учнями мети.

- створювати педагогічну ситуацію спілкування, що дозволяє кожному учневі, незалежно від ступеня його готовності до уроку виявляти ініціативу, самостійність і винахідливість у способах роботи.

- обговорювати з учнями наприкінці уроку не лише те, «що ми дізналися» (що опанували), але й те, що сподобалось (не сподобалось) та чому?; що хотіли б виконати ще раз, а що зробити по – іншому.

- під час опитування на уроці (виставлення оцінок) аналізувати не лише правильність (неправильність) відповіді, але і її самостійність. Оригінальність, бажання учня шукати та знаходити різноманітні способи виконання завдань; використовувати перевірку та взаємоперевірку знань.

- з метою зацікавленості предметом, безперервності оволодіння основами знань, які спираються на теоретичні та практичні знання з інших предметів, активніше використовувати міжпредметні зв’язки.

- оголошуючи домашнє завдання, слід повідомляти не лише його зміст та обсяг, але й давати докладні рекомендації щодо раціональної організації навчальної роботи, яка забезпечить виконання домашнього завдання. Працювати над диференціацією завдань. На уроці учень повинен бути налаштований на ефективний процес пізнання, мати в цьому особисту зацікавленість.

Біологія - фундаментальна природнича наука, яка посідає важливе місце в системі викладання загальноосвітніх предметів, яка необхідна учням:

- для розуміння наукової картини світу, цілісного сприйняття біологічних знань, реалізації міжпредметних зв`язків з історією, екологією, географією, хімією, охороною праці;

- вони є основою екологічних знань, які необхідні для збереження довкілля і раціонального природокористування та пропаганди здорового способу життя;

- знання з цього предмету необхідні для усвідомлення ролі науки у вирішенні сировинних, енергетичних, медичних, харчових проблем, що стоять перед людством та формують розуміння впливу біології на технічний прогрес людства;

- вона є основою промислових методів у багатьох галузях народного господарства;

- цей предмет може в деякій мірі забезпечити раціональну поведінку, в деяких випадках і елементарну безпеку у повсякденному житті та діяльності у різних галузях виробництва.

Метою використання мотивації навчальної діяльності учнів на уроках біології шляхом використання міжпредметних зв′язків з історією та іншими предметами є підвищення загальної освіченості учнів загальноосвітніх закладів, заохочення до вивчення предмету, розуміння природничо-наукової картини світу, впровадження екологічного способу мислення

Основні питання теорії і практики міжпредметних зв'язків доцільно обговорювати на засіданнях педагогічної ради, нарадах, методичної ради, шкільних та районних методоб’єднаннях, творчих груп, семінарах практикумах, де виробляється єдиний підхід, окреслюються напрями роботи педагогічного колективу з даної проблеми, аналізується виконане, вносяться відповідні корективи в плани на майбутнє. Наприклад, на загальношкільні вчительські форуми варто виносити такі теми: «Система міжпредметних зв'язків у процесі вивчення навчальної теми», «Міжпредметні зв'язки на уроках систематизації та узагальнення знань», «Методи й прийоми використання міжпредметного матеріалу», «Основні шляхи формування узагальнених умінь і навичок навчальної діяльності учнів», «Міжпредметні зв'язки в позакласній роботі з учнями».

До ефективних форм реалізації міжпредметних зв'язків належать міжпредметні семінари, диспути й конференції, комплексні екскурсії, практичні й самостійні роботи міжпредметного характеру, виконання спеціальних міжпредметних завдань тощо. Доцільне узагальнювальне повторення, що проводиться на міжпредметних уроках, які спільно готують учителі різних дисциплін.

Для успішного здійснення міжпредметних зв'язків учитель у кожному конкретному випадкові має чітко усвідомлювати, з якою метою і в якій формі встановлюється зв'язок. Виходячи із суті й класифікації міжпредметних зв'язків, виокремлюють такі напрями їх реалізації в навчальному процесі: розширення, поглиблення відомостей про певний факт, поняття, закон, теорію; систематизація, узагальнення знань; формування світоглядних висновків; вироблення вмінь та навичок.

Міжпредметні зв'язки є засобом розвитку біологічних понять, сприяють засвоєнню зв'язків між ними й загальними науково-природничими поняттями.

Для реалізації міжпредметних зв'язків учителі з різних предметів природничо-наукового циклу мають спільно планувати комплексні форми навчальної та позакласної роботи, що передбачає їхню обізнаність із підручниками й програмами суміжних дисциплін.

Міжпредметні зв'язки допомагають подолати предметну інертність мислення та розширюють кругозір учнів.

Останнім часом дістали поширення міжпредметні уроки із загальної для кількох навчальних дисциплін теми. Найефективніші вони в старшій школі. Приклади тем таких уроків: «Використання законів фізики в біології», «Хімія в процесі життєдіяльності людини», «Дихання». Так, вивчення біогеоценозу як екосистеми допускає розкриття взаємозв'язків тварин, рослин, мікроорганізмів, біотичних, абіотичних та антропогенних факторів середовища в певному природному комплексі. При цьому вчитель біології використовує внутрішньо- й міжпредметні зв'язки (з курсами фізичної географії, фізики, хімії, природознавства). Формуючи поняття «агроценоз», учитель біології підсилює зв'язок наукових біологічних понять із прикладними поняттями ґрунтознавства й землеробства, рослинництва й тваринництва, розширює зв'язки біології з трудовим навчанням і сільськогосподарською продуктивною працею учнів. Школярі усвідомлюють вплив господарської діяльності людини на природу, на її живі й неживі компоненти.

Під час проведення семінарів практикумів практикуємо проведення бінарних уроків. Наприклад: семінар вчителів біології та географії. Тема уроку: «Тихий океан. Клімат. Рух води в океані. Органічний світ. Багатства океану. Проблема забруднення океанічних вод». З метою інтеграції, об’єднання теоретичних знань у цілісну систему провести бінарний урок поєднавши матеріал географії та біології. Вчитель географії розповідає про клімат, властивості океанічних вод. А вчитель біології розповідає про органічний світ та багатства океану. (Тихий океан надзвичайно багатий на природні ресурси: біологічні, мінеральні, транспортні, енергетичні. Біологічні ресурси – це риба, молюски, ссавці, водорості, які є чудовими продуктами харчування. Тихий океан – це скарбниця мінеральних ресурсів. Його дно встелене залізними і мангановими рудами, фосфоритами. …. Екологія: забруднення тихого океану. Джерела забруднень: атмосферне забрудненя, побутове забрудненя, забруднення стічними водами, радіоактивне забруднення і т.д.).

На уроках біології під час вичення тем «Кров», «Дихання» та ін. вивчається питання «Надання першої домедичної підготовки» використовуються знання, уміння учнів розв’язувати задачі на приготування розчинів.

Використання міжпредметних зв’язків з історією повинно ґрунтуватися на усвідомленні часу як неперервного і незворотного процесу і передбачати вивчення явищ в історичному розвитку (від виникнення до всіх наступних етапів у розвитку і перетворення його). Історичний аспект слід використовують з метою виявлення тенденції розвитку певних систем наукових знань для надання учням можливості прогнозувати подальший розвиток конкретної ідеї, технології. Використання міжпредметних зв’язків з історією означає висвітлювання у змісті біологічної освіти класичної спадщини та сучасних тенденціях розвитку науки, демонстрація видатних подій, що пов`язані з відкриттям основних законів, теорій, діяльністю відомих персоналій біологічних наук, осмислення історичних фактів, відображення закономірностей розвитку вітчизняної науки із світовою історією природничих наук.

Наприклад: Клітинна будова організмів

Розповідь учителя з елементами бесіди. Поговоримо про ще одну ознаку живих організмів – їх будову. Усі живі організми складаються з клітин.

Кому ми завдячуємо цьому відкриттю? (перегляд слайдів «Роберт Гук)

Пропоную перенестися у далеке 17 століття, коли чоловіки носили розкішні перуки, а справжні науки тільки починали розвиватися. Коли кожний учений сам собі конструював збільшувальні прилади. І тільки один дослідник зумів заглянути в середину організму і зробити дійсно велике відкриття (перегляд презентації. Додаток до уроку) Вчитель. Ви уважно переглянули презентацію тож скажіть – скільки років було винахіднику, коли він відкрив клітину? (65-35=30 років).

На уроці з біології на тему «Хімічний склад клітини» до основної інформації про макро- та мікроелементи готую таку інформацію з INTERNET- ресурсу: У 1972 році цей елемент було включено до списку життєво необхідних для людини, він міститься у кожній клітині організму, входить до складу нігтів, волосся, шкіри, очей, печінки, зберігається у м`язовій тканині, у білих і червоних кров`яних клітинах, входить до складу активних центрів близько 200 ферментів, бере участь у синтезі білків. Учні називають. (Цинк)

У 1925 році дослідження вчених показали, що цей елемент, як і Ферум, необхідний для утворення гемоглобіну, є важливим мікроелементом для організму людини, цей елемент робить жінку «найчарівнішою і найпривабливішою». Модниці Давньої Греції та Давнього Риму носили з нього прикраси, які впливали на стан шкіри та жіночі гормони. (Мідь)

Медики знайшли цей елемент в сітківці ока людини, тварин та птахів. У орла його вміст в сітківці, в сто разів більше, ніж у людини. Він відкритий у 1817 році і названий на честь Місяця. Цей мінерал необхідний для боротьби з «убивцею ХХ століття» атеросклерозом. (Селен).

На базі Коврайського навчально-виховного комплексу здійснюється дослідно-експериментальна робота за темою: “Втілення філософсько-педагогічних ідей Григорія Сковороди в навчально-виховний процес засобами педагогіки практичної дії” “загальноосвітня школа I-III ступенів – дошкільний навчальний заклад” імені Г.С. Сковороди Золотоніської районної ради Черкаської області

Сфера діяльності

Виховна система “Пізнай себе, свій край, свій народ”

Факультативи курси за вибором

Гуртки

Відповідальні

Природа

Екологічна стежка

шкільний дендрарій

музей кімнатних рослин

Охорона рослин, народне землезнавство

юні квітникарі, дизайн території

вч.біології Горошко Л.М.

44

Здоров’я

Діяльність “Школи сприяння здоров’ю”

Здорове харчування, народна медицина

Здоровий спосіб життя”

Азбука здоров’я”

спортивні гуртки

вч.основ здоров’я, поч. класів, фізкультури, біології завуч

Гончаренко В.О.

Всіх радо зустрічає лелека – особливо розумний і родинний птах-символ. Лелека – образ української людини – ідеал вихованості. Йому властива велика любов до сім’ї, до дітей. Він – головний герой притчі Г.С. Сковороди “Благодарний Еродій”. Еродій виріс в українській родині, де виховання здійснювалось в дусі поваги до своїх батьків та вдячності їм за все, що вони роблять для своїх дітей. Треба щоб діти були вдячними! А що є джерелом вдячності? Серце! Основна філософська ідея Г.С. Сковороди сконцентрована навколо питання серця. Це – корінь і суть людини, центр її життя. Найвищим гріхом Г.С. Сковорода вважає невдячне серце. Невдячне, втрачене, пусте серце – символ бездуховності. Як глибоко мислив філософ!

Лелека – образ української людини – ідеал вихованості

Тема природи як засіб формування позитивної мотивації на уроках природничо-математичного циклу та у світлі ідей Сковороди.

Людина і природа, людина в світі, єдність людини з природою – все це проблеми й теми загалом не тільки пов’язані, а й у певних аспектах дуже близькі між собою. Справжня людська єдність з природою має не самоочевидний і не поверховий сенс. Для Сковороди така єдність не просто реальна ситуація з життя людини серед природи чи один із варіантів співжиття людини з природою. Для нього єдність з природою – це стан буття й стан душі.

Вчителі наслідуючи ідеї Сковороди, часто проводять уроки в альтанці, яка знаходиться на території школи. Сам філософ, учителюючи в сім’ї Томар, навчав Василя (сина пана) серед розкішної Коврайської природи в альтанці на Кравцевій горі.

Дитина порівнюється з ніжною трояндою, що не може квітнути без сонця. Перші ази науки здобувають маленькі школярі на уроках серед природи, гортаючи сторінку за сторінкою книгу рідної землі. Думка, підкріплена образами рідної землі, стає ясною, запам’ятовування відбувається інтенсивніше.

Урок на природі проходить цікаво і невимушено, це свого роду захоплююча гра. Тут поле діяльності вчителя не обмежене дошкою і крейдою та кількома малюнками. Прикрашена емоціями розповідь учителя, викликає захоплення у школярів і тому вони сприймають матеріал краще. Сама природа приходить нам на допомогу, діти весь час знаходяться в пошуку. Урок приносить їм багато радості і задоволення, дає нові знання.

Тому проводиться хвилина розвантаження, під час якої діти уявляють себе метеликами чи іншими комахами, що літають над ароматними квітами. Подумки вони переносяться на подвір’я школи в красивий розарій і на їхніх обличчях з’являється посмішка.

Велике значення мають екскурсії в природу, де учні ознайомлюються з рослинами в їх природному середовищі. Спілкування з природою викликає в учнів почуття прекрасного, розвиває естетичне світосприйняття. Екскурсії дають можливість зібрати цінний роздавальний матеріал, зробити цікаві фотознімки, які в подальшому використовуються в учнівських роботах.

За природного стану існувала багата незаймана природа, тут для кожного було затишне місце. Але час деформує природний стан і відносить блаженство в минуле. Природа з часом стає іншою, неспроможною дати людям усе для привільного життя.

Діти повинні розуміти, що людина – не господар природи, а її складова частина. Догляд за рослинами й тваринами, охорона природних об’єктів, водойм, парків, квітників, скверів, відзначення професійних свят підвищують дієвість екологічного виховання і сприяють перетворенню знань на екологічні переконання.

Позакласна робота виконує різні функції, основні з яких: всебічний розвиток особистості учня; задоволення бажання засвоювати нові знання, що не входять до навчальної програми; розширення кругозору та формування світогляду; зміцнення інтересу учня до навчання та вміння знайти та вдало представити цікаву наукову інформацію; виховання відповідальності, дисциплінованості та цілеспрямованості; розкриття творчих здібностей, заохочення ініціативи; підтримка нестандартного мислення, відмова від шаблонів і звичайних способів діяльності.

Поряд з традиційними заняттями ефективними формами є екологічні фестивалі до Дня Землі, конкурси екологічного плакату, літературного твору, конференції, виставки,проведення місячника екологічного виховання у школі. У рамках місячника плануються виховні години «Збережемо первоцвіти», «Рідкісні рослини нашого краю»; трудові десанти «Шкільна клумба», «За чисте довкілля», природоохоронні акції. Під час тижнів біології та екології учні школи беруть активну участь в проведенні природоохоронних та екологічних свят: до Міжнародного дня птахів, Всесвітнього дня Землі, дня Навколишнього середовища. Школярі, учасники акції «Допоможімо зимуючим птахам», восени виготовляють і розвішують годівниці, а учні початкової школи протягом зими підгодовують птахів.

Учні школи є активними учасниками районних, обласних і Всеукраїнських акцій та конкурсів («Парад квітів біля школи», «Галерея кімнатних квітів», «Збережемо первоцвіти», «Парки – легені міст і сіл», «Джміль і бджілка», «Мій рідний край, моя земля», «Нехай моя ялинка залишиться в лісі»).

Завдання позаурочних форм навчання – розширення умов для розвитку інтелектуальних можливостей, задоволення їх пізнавальних інтересів і схильностей. Для проведення позакласних заходів використовується найбільш цікава інформація, яка не входить до навчальної програми, яка розвиває та зміцнює інтерес учнів до навчання, розширює їх наукові уявлення.

Для того, щоб більше дізнатися про рідний край, навчитися проводити спостереження у природі, формувати етичні стосунки людини і довкілля, підвищувати екологічну свідомість учнів,творча група вчителів із учнями створили екологічну стежку. Вона широко використовується для дослідної роботи. Це, насамперед, проведення програмових екскурсій та навчальної практики, гурткової роботи, підготовка робіт для конкурсів. Вчителями початкових класів та вихователями дошкільної групи, педагогом організатором, вчителями географії та біології розроблені заходи на екологічній стежці та видані посібники, які включають розробки уроків, виховних заходів, дидактичні матеріали спрямовані на виховання екологічної культури.

У формуванні позитивного ставлення до навчання важливу роль відіграє залучення учнів до озеленення школи,тому розроблено проект створення шкільного дендрарію. Дендрарій – це культурна колекційна ділянка дерев та кущів, призначена для навчальної, наукової, виробничої й естетичної мети, для збагачення зелених насаджень цінними видами рослин. Всі учні школи мають змогу доглядати територію школи, висаджувати і піклуватися про рослини, а потім ними милуватися. Вчителі разом з дітьми закладають шкілку саджанців для подальшого озеленення. Робота в шкільному дендрарії дає можливість відчути багатство і різноманітність рослинного світу, зрозуміти, які великі можливості людини у створенні нових форм рослин та їх поширення. Закономірності життя розкриваються перед учнями, коли вони спостерігають ріст і розвиток рослин, доглядають за насадженнями, аналізують результати дослідів. Це дає змогу здобути певні знання і досвід, цінні практичні навички, розвиває інтереси і здібності учнів з урахуванням їх індивідуальних нахилів і можливостей. Ефективним також є організація занять із вирощування кімнатних рослин.

Складаючи план уроку, ставлю собі такі запитання:з якою метою проводиться урок?

- що має лишитися в пам`яті учнів після уроку?

- які здобуті знання потрібні будуть на наступному уроці, що – через рік,

а що треба запам`ятати і на все життя?

Головне на уроці це виховання допитливості, прагнення пізнати непізнане, дізнатися нове про відоме. З метою налаштування на вивчення нового матеріалу обов`язково готую цікаву інформацію (знайомство людства з різними новими відкриттями, використання біологічних процесів у практичній діяльності людини). До підбору цікавої інформації залучаються учні, що дає їм додаткові бали. Урок дає можливість розглядати не окремі ізольовані процеси і явища, а їх єдність, взаємозалежність, що забезпечує формування у свідомості учнів наукової картини світу.

Список використаних джерел:

  1. .Біологія, довідник для абітурієнтів та школярів загальноосвітніх навчальних

закладів: навчально-методичний посібник. – К.:Література ЛТД, 2006.

  1. Зубакіна В.І. Формування екологічних знань у процесі викладання біології / Біологія. – 2011. - № 16-18.

  2. Миндарь В.І. Використання краєзнавчого матеріалу на уроках біології та в

позакласній роботі // Біологія. – 2012. - № 31.

4. Мороз І.В., Гришко-Богменко Б.К. ботаніка з основами екології. –К.: Вища школа,

1994.

5. Національна доктрина розвитку освіти // Освіта України.-2002.-№33.

6. Подмазін С. Проблема змісту особистісно орієнтованої освіти.-К.,2000.

7. Сковорода Григорій. Повне зібрання творів. У 2-х т. – Т.1. – К., 1973.

8. Щербань П.П. Прикладна педагогіка.-К.: Вища школа, 2002.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу

Опис документу:
Сьогодні в учнів значною мірою згасає інтерес до навчання, тому старання вчителів багато в чому спрямовані на розвиток пізнавальних інтересів дітей. Навчальна діяльність учнів відбувається більш успішно, якщо в них розвинені позитивне ставлення до навчання, пізнавальний інтерес, є потреба в одержанні знань, умінь і навичок. Роботі в цьому напрямі багато в чому сприяє використання на уроках міжпредметних зв’язків.
  • Додано
    02.03.2018
  • Розділ
    Біологія
  • Клас
    9 Клас
  • Тип
    Стаття
  • Переглядів
    234
  • Коментарів
    0
  • Завантажень
    0
  • Номер матеріала
    EZ599528
  • Вподобань
    0
Курс:«Створення та ведення власного блогу на платформі Blogger»
Левченко Ірина Михайлівна
36 годин
1800 грн
540 грн
Свідоцтво про публікацію матеріала №EZ599528
За публікацію цієї методичної розробки Гавриш Зінаїда Іванівна отримав(ла) свідоцтво №EZ599528
Завантажте Ваші авторські методичні розробки на сайт та миттєво отримайте персональне свідоцтво про публікацію від ЗМІ «Всеосвіта»
Шкільна міжнародна дистанційна олімпіада «Всеосвiта Осінь – 2018»

Бажаєте дізнаватись більше цікавого?


Долучайтесь до спільноти