Мохи ростуть переважно у вологому середовищі — у лісах, на болотах, на корі дерев, на камінні.
Відомо близько 20000 видів мохоподібних. Вони поширені в усіх кліматичних зонах суходолу та у прісних водоймах. Найбільше видів мешкає в добре зволожених місцях: вологих лісах (від тайги до тропіків), на луках тощо. На болотах й у тундрі мохи складають основу рослинних угруповань. Часто вони оселяються на деревах, скелях та інших поверхнях. Деякі види поширені в пустелях, протягом років вони можуть зберігати життєздатність, перебуваючи у висушеному стані.
Це рослини, які не мають коренів. У мохів немає провідної тканини, вони не можуть проводити воду і поживні речовини на велику відстань, тому вони невеликого розміру. Багато видів цих рослин можуть висихати і швидко відновлювати свою життєдіяльність після отримання вологи. Функцію коренів виконують ризоїди — вирости, за допомогою яких поглинається вода і поживні речовини.
