МОЯ ЗЕМЛЯ – МОЯ ЖИТОМИРЩИНА/ Збірник самодиктантів/ Навчальний посібник для старшокласників

Опис документу:
У посібнику представлено тексти самодиктантів про природу, історію, літературу рідного краю, дібрані з праць письменників та науковців – вихідців з цього благодатного куточка України – Житомирщини. Тексти-завдання призначені спонукати думати старшокласника над кожною орфограмою та пунктограмою у процесі опрацювання їх, сприяти активізації процесів зв'язку теоретичних знань та практичних умінь.   Матеріали посібника можуть бути використані у практичній роботі вчителями-філологами.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код

МОЯ ЗЕМЛЯ – МОЯ ЖИТОМИРЩИНА

Збірник самодиктантів

Навчальний посібник для старшокласників

2019 рік

Передмова

У сучасності в українській освіті відбувається перехід до нових освітніх стандартів, реалізується компетентнісний підхід у навчально-виховному процесі, здійснюється оновлення технології виробництва.

Закон «Про освіту», Державна національна програма «Освіта. Україна ХХІ століття» спрямовує органи освіти, все вчительство і, особливо, вчителів української мови на те, щоб кожний випускник середньої школи, завершуючи навчання, досконало володів сучасною українською літературною мовою як державною мовою своєї країни.

Відповідно до поставленої мети головним завданням навчання української мови  на сучасному етапі є:

–       урахування виняткової ролі державної мови в суспільному й особистісному розвитку кожного громадянина й потреби належною мірою оволодіти нею.

–       виховання свідомого прагнення до вивчення української мови;

–       ознайомлення з мовною системою як основною для формування мовних умінь і навичок – орфографічних, граматичних, лексичних, правописних, стилістичних;

–       формування духовного світу учнів, цілісних світоглядних уявлень, загальнолюдських ціннісних орієнтирів, тобто прилучення через мову до культурних надбань українського народу і людства  в цілому;

–       урахування компетентісного підходу до навчання української мови;

–       формування в учнів потреби в удосконаленні власної мовленнєвої здатності впродовж усього життя. [3]

Чим вище зростає культура суспільства, чим краще обслуговує вона маси, тим більшого значення набуває грамотність як складовий елемент культури і як передумова її.

Поліпшення орфографічної грамотності учнів є однією з найважливіших і досі до кінця не розв’язаних проблем методики викладання мови. Сучасна методика навчання орфографії пропонує активні методи і прийоми, які сприяють кращому засвоєнню матеріалу, однак процес вироблення вмінь і навичок грамотного письма все ще залишається складним.

Завдання шкільного курсу української мови широкі й багаті. По-перше, учні повинні ознайомитись із мовою як об’єктивною реальністю, усвідомити її роль у суспільному житті. По-друге, необхідно повсякденно розв’язувати і практичні питання. Вони полягають у дотриманні законів і норм літературної мови, в збагаченні словникового запасу учнів, у розвиткові їх мислення, у виробленні навичок правильно, виразно, образно висловлювати думки і почуття. У навчальній програмі підкреслено необхідність навчити школярів користуватися всіма багатствами виражальних засобів української мови. Виробляючи в них уміння і навички, необхідні в житті, у практичній діяльності.

Передумовою успішного розв’язання поставлених у програмі завдань є встановлення правильного співвідношення між теорією і практикою у процесі навчання мови.

Як свідчить аналіз стану грамотності учнів з української мови, у багатьох школярів не сформовано належні навички грамотного письма. Причини низької орфографічної грамотності різні. Серед них слід виділити загального характеру (відсутність єдності у боротьбі за грамотність у школі, безграмотне оточення, строкатість у підготовці учнів одного й того ж класу, переоцінка ролі великої кількості «не правописних» орфограм, правил і визначе і т. ін.) і причини, пов’язані з методикою викладання та індивідуальними особливостями учнів.

Державна підсумкова атестація з української мови за курс базової школи в дев'ятому класі передбачає написання текстуального диктанту. Диктант вже традиційно протягом багатьох років залишається основною формою перевірки орфографічної (уміння правильно писати слова на вивчені орфографічні правила й словникові слова, визначені для запам'ятовування) та пунктуаційної (уміння використовувати розділові знаки відповідно до опрацьованих правил пунктуації) грамотності учнів.

Одним із напрямків роботи вчителя - словесника в 9 класі є підготовка учнів до успішного написання диктанту на Державній підсумковій атестації. І саме під час цієї підготовки вчитель стикається з певними проблемами. Всім відома ситуація, коли діти напам'ять заучують правила з орфографії, відповідають на всі теоретичні питання, але в письмових роботах виявляється величезна кількість саме орфографічних помилок, відповідно оцінки за письмові роботи значно нижчі, ніж за усні відповіді, тести та індивідуальні завдання. Труднощі в оволодінні перевірки навичками залежать не тільки від незнання правил або граматичних понять, але і від невміння застосовувати їх у практиці. Користуватися правилом практично - означає розмірковувати, впізнавати і кваліфікувати орфограми. Все це вимагає складної аналітичної роботи. Для багатьох учнів це досить складно. Особливо це стає актуальним під час підготовки до ДПА з української мови в 9 класі.

Учитель, готуючи учнів до екзамену, прагне опрацювати якнайбільшу кількість текстів диктантів, але на це не вистає часу та й традиційне диктування не завжди ефективне. Саме тут стає у нагоді такий вид диктанту як самодиктант. Його використання не тільки дає можливість опрацювати велику кількість текстів, а й розвинути в учнів орфографічну пильність, стимулювати їх до логічного розмірковування та прийняття самостійних рішень.

Тому той, хто хоче навчитися грамотно,без помилок писати, може працювати з цим посібником, який і створювався для допомоги усім тим, хто ставить перед собою завдання досягти успіхів в оволодінні писемним мовленням самостійно.

Задум створити такий посібник –допоміжник виник на основі багаторічних спостережень за станом грамотності учнів.

У посібнику представлено тексти диктантів про природу, історію, літературу рідного краю, дібрані з праць письменників та науковців – вихідців з цього благодатного куточка України – Житомирщини.

Використаний краєзнавчий матеріал сприяє естетичному вихованню учнів, розвитку їх емоційного світу і художніх смаків, дає можливість простежити загальноісторичний процес крізь призму місцевих подій і явищ, поглибити знання учнів, сприяти свідомому сприйняттю та осмисленню подій історії рідного краю – Житомирщини.

Тексти-завдання, вміщені у посібнику, призначені спонукати думати над кожною орфограмою та пунктограмою у процесі опрацювання їх, сприяти активізації процесів зв'язку теоретичних знань та практичних умінь, оскільки грамотність може виникнути на основі глибокого знання правил та навичок їх практичного застосування.

Посібник розглядається як додаток до підручників і посібників, у яких викладено основні відомості з української орфографії та пунктуації.

Завдання, включені до посібника, враховують і помилки, що не пов'язані з правилами, але часто трапляються в учнівських роботах.

ЯК ПРАЦЮВАТИ З ПОСІБНИКОМ

У текстах завдань немає жодного розділового знака у межах речень, а також наведено варіанти орфограм, правильні з яких слід вибрати. Після письмового опрацювання тексту-завдання за певним номером, перевіривши себе, зробивши остаточну редакцію щодо його орфографічно-пунктуаційного оформлення, учень повинен відшукати текст-відповідь з аналогічним номером ї здійснити перевірку, звіривши свій варіант з правильним. Усі допущені помилки потрібно позначити, виносячи на поля для обліку.

Тексти-завдання (як і тести-відповіді) розбиті на п'ять тематичних блоків, після виконання кожного блоку рекомендується зробити облік та аналіз помилок за спеціальною контрольною таблицею

пор.

Назва теми

Кількість

помилок

1.

Правопис знака м'кшення

2.

Спрощення в групах приголосних

3.

Передача ненаголошених [е],[и],[о]

4.

Подовження, подвоєння в групах приголосних

5.

Правопис великої літери

6.

Пунктуація при однорідних членах речення

7.

Пунктуація у складносурядному реченні

8.

Тире між підметом і присудком

9.

Інше

Внаслідок цього учень матиме повну картину своїх орфографічно-пунктуаційних"білих плям" чи "чорних дір." Знаючи свої слабкі місця, можна буде попрацювати над відповідними темами і по закінченні роботи з посібником значно поліпшити власні вміння, відчути силу та впевненість.

Після опрацювання кожного наступного блоку потрібно порівняти його контрольну таблицю з контрольною таблицею попереднього блоку. Таке порівняння дасть змогу виявити ті теми,що важко даються.

Умовні знаки , що використовуються

у текстах- завданнях:

…. – вставити чи не вставити орфограму;

/ - писати разом чи окремо;

(е,и), (н,нн),(зі,із,з), (у,в) тощо – у дужках пропонуються варіанти орфограми,один з яких правильний;

(ц…ц,т…с),(н…н,н) тощо – крім вибору варіантів орфограми, потрібно ще й вставити чи не вставити іншу орфограму.

ЧАСТИНА ПЕРША

ТЕСТИ-ЗАВДАННЯ

ТЕМА 1

СІМ ЧУДЕС ЖИТОМИРЩИНИ

ТЕСТ-ЗАВДАННЯ №1

ОВРУЦЬКИЙ ХРАМ

Овруч (в,у)перше згаду(ї,є)(ц…ц,т…с)я в (П, п)овіс…ті врем…яних літ 977 року як град (В, в)ручий. На / той / час місто піс…ля (с,з)пустош(е, и)(н…н,н)я (І, і)скорост(и,е)ня від мстивої (К,к)и(є,ї)вс…кої (К,к)нягині (О,о)л…ги стає центром др(и,е)влян…с…кої з(и,е)млі (із,зі,з) ро(с,з)винутими р(и,е)- меслами. Під с…тінами др(и,е)влян…с…кої столиці 977 року загинув ю(н..н,н)ий (К,к)няз… (О,о)лег (С,с)…в…ятославович від руки брата (Я,я)рополка під / час між/усобиці за право володіти краєм.Тоді/ж брат( О,о)лега майбут…ній княз…(К,к)и-

ївс…кої (Р,р)усі (В,в)олодим(е,и)р (шч,щ)о при хре(шч,щ)е-

(н…н,н)і отримав ім….я (В,в)асилій (с,з)в(и,е)лів (с,з)будувати в/ пам…ят… про (О,о)лега д(и,е)р(и,е)в…яну каплицю яка про/стояла майже два столі(т…т,т)я. 1190 року на її міс…ці за ро(с,з)поря(ж,дж)е(н…н,н)ям (Р,р)юрика (Р,р)остиславовича

було (с,з)будова(н…н,н)о золото/верхий кам…яний храм ро(з, с)писа(н..н,н)ий фресками. Будівництво його пр(е,и)пису-

(є,ї)(цц,т…с)я відомому(Д,д)авнь…орус…-комузо(т,д)чому (П,п)(и,е)тру (М,м)(е,и)лонегу. Храм д..вічі руйнували монголо/татари а в 1321 році він був майже до(шч,щ)енту зруйнова(н…н,н)ий (Л,л)итов…цями. Лише на/початку ХХ столі(т…т,т)я цю унікал…ну пам…ятку вирішили р(и,е)ставрувати. Піс…ля ро(с,з)копок (в,у) 1970 році р(и, е)ставрацію очолив молодий арх(и,і)тектор (Щ,щ)ус…єв. Ос…в…яче(н…н,н)я храму відбулося 16 верес..ня 1911 року. Єпр(е,и)пу(шч,щ)е(н…н,н)я(шч,щ)онадо(с,з)добл(и,е)(н…н,н)ям храму працював і відомий худо(ш,ж)ник (Р,р)ер(и,і)х. 1986 року під/час р(и,е)ставрації виявилося (шч,щ)о 14 ікон другого ярусу іконо/стасу належат… до (Н,н)овгород…с…кої школи ХV столі(тт,т)я. Це ві(т,д)кр(е,и)(т…т,т)я стало (з,с)правж…н-…ою с(и,е)нсацією.

За Миколою Кострицею; 180 слів.

ТЕСТ-ЗАВДАННЯ №2

"КАМ'ЯНЕ СЕЛО" НА ПОЛІССІ

Цю місцевіс…т… наз(е,и)вают… р(и,е)ліктовою й унікал…ною. Її (в…в,в)ажают… чи не/єдиною білою плямою на кар…ті (У,у)країни. Загадкова і не/повтор(н…н,н)а вона зовсім поруч ,у) ( О,о)левскому районі (шч,щ)о на (Ж,ж)(е,и)томир(шч,щ)ині. Полі(с…с,с)кий ,с)тоун/хендж

як його вже встигли охр(и,е)стити ро(с,з)мі(шч,щ)е(н…н,н)ий (в,у)сого лише за три(ц…ц,дц)ят кілометрів на (П,п)івніч від (Р,р)ай/центру.

Урочи(шч,щ)е Кам…яне (К,к)амі(н…н,н)е)( С,с)(и,е)ло  унікал…на пам…ятка (Г,г)еології. Воно було одним (із,зі,з) номінан…тів рейтингу (С,с)ім пр(е,и)родних чудес (У,у)краї-

ни. При відїзді на місце нас зустріла самотня алтанка звідки ми вирушили пішки. За/кілка (ф,хв)(е,и)лин перед нами постала д(е,и)вовижна картина (із,зі,з) ро(с,з)киданими по всому лісу (и,е)л(е,и)чезними опуклими валунами (у,в)критими мохом. Пейзаж воістину не/ймовірний! Ні/коли не/думав (шч,щ)о камі(н…н,н)я може бути таким гарним! Ми (в,у)війшли (у,в) те прадавнє село і ніби загубилися від цілого світу (із,зі,з) його ц(і,и)в(и,і)лізац(и,і)єю проблемами і навіт голосами.

Тутешній ліс до всого вражає (шч,щ)е й над/зв(е,и)чайною тишею. Ні/шуму тобі ні/звуку окрім хіба (шч,щ)о пташи(н…н,н)ого співу. З(и,е)мля (у,в)крита м(е,и)-

нуло/річним дубовим листям. Склада(ї,є)(ц…ц,тс)я вра-

же(н…н,н)я (шч,щ)о на неї віками не/ступала нога людини. По/серед лісу раптом зявляю(ц…ц,тс)я д(и,е)сятки в(и,е)-

л(и,и)чезних камяних брил за/(в…в,в)вишки (із,зі,з) будинок. Як/(шч,щ)о дати волю уяві то (у,в) їх ро(с,з)ташува (н…н,н)і ва(ш,ж)ко не/помітити (з,с)правжні вулиці церкву. Ми бродили ц(і,и)ми вулицями ро(з,с)д(е,и)влялися валуни які своєю формою нагадували селянскі хати (с,з) пр(е,и)будо-

вами. Є такі які (з,с)хожі на копиці сіна. А (шч,щ)е є місцевістяку наз(е,и)ваютшкілним майданом.Та най-

знам(и,е)нитіший і най/білший за розмірами тут камін зверху якого видно в(и,е)ликий слід. До валуна сп(и,е)ціал..-

но пр(е,и)ставле(н…н,н)а драбина п(и,е)рила якої обвязані-

сотнями барвистих стрічок. За повірям він дає п(о,а)лом-

никам здоровя і здійснює бажа(н…н,н)я…

За Романом Маленковим;200 сл.

ТЕСТ-ЗАВДАННЯ №3

ВЕРХІВНЯ

Є на (Ж,ж)итомир(шч,щ)ині одне цікавенке с(и,е)ло (В,в)ерхів...ня. А відоме й цікаве воно своїм палацом (у,в) стилі (А,а)мпір який належав (П,п)ол..с..ким ар(е,и)стокра-

там (Г,г)анским. Граф (В,в)ацлав (Г,г)ан…с…кий мав два(ц…ц,дц)ят… одну тисячу гектарів з(и,е)млі й по/над три тисячі кріпаків. Він в(е,и)конував обов…язки маршалка (В,в)олин…с…кої шляхти був (М,м)магістром (М,м)асон..-

с…кої ложі в (Ж,ж)(е,и)томирі. Діяли у (В,в)(и,е)рхівні також суко(нн,н)а фабрика яка в(е,и)робляла десят тисяч штук сукна на рік та велика птахо/ферма (с,з) фаза(нн,н)ами. Після одруже(нн,н)я він подарував (В,в)ерхівню і палац своїй дружині (Е,е)велі(нн,н)і.

Почав будівництво (шч,щ)е бат…ко (В,в)ацлава (Я,я)н (Г,г)ан…с…кий. Саме (Я,я)(нн,н) протягом 1780—1790 ро-

ків на т(и,е)р(е,и)торії сучасного маєтку заснував не/ймовір-

 ний парк сад оранжерею (с,з) рід…кі(ст,с)(нн,н)ии рослинами м(е,и)сливс…кий павіл…йон. Закін…чував будівництво

 маєтку вже син (В,в)ацлав якому вдалос… (з,с)творити доверше(нн,н)ий палацо/парковий ансамбл...

(У,в) маєтку було також збудовано роди(нн,н)у церкву ви(нн,н)ий погре(п,б) підземні ходи якими слуги носили страви до їдале панского будинку. Підземний хід також був прокладе(нн,н)ий до каплиці (с,з) роди(нн,н)ою ус(е,и)палницею ,г)анских. Взагалі (В,в)ацлав

,г)анский полюбляв ч(у,о)мус підземні ходи. Він навітвлаштував для своєї дружини ,е)велі(ннн,н)и

,г)анскої підземний хід до її особистої купалні (в,у) в(и,е)ликому ставу (шч,щ)о на/в/проти палацу. За ро(с,з)кіш інтерєрів цю будівлю називали (В,в)олинским

,в)(и,е)рсалем.

Gazeta.ua; 180 сл.

ТЕСТ-ЗАВДАННЯ №4

МОНАСТИР БОСИХ КАРМЕЛІТІВ

Монастир (Б,б)осих (К,к)армелітів - старови(нн,н)ий храм (в,у) (Б,б)(и,е)родичеві (Ж,ж)(е,и)томирс…кої (О,о)бла-

с…ті. Він біл…ше нагадує фортецю ніж монастир. Це й не /ди-

вно раніше тут ро(с,з)мі(шч,щ)увалися гармати та пос…тій-

(нн,н)ий гар…нізон.

Заснував (К,к)армелі(ц…ц,тс…к)ий (М,м)онастир

(Я,я)нуш (Т,т)ишкевич видатний політичний діяч (Р,р)ечі

(П,п)осполитої він обіймав різ…ні посади (у,в)/тому ч(и,е)слі мав повно/важе(н…н,н)я воє/води (К,к)иїв…с…кого. Будучи ревним (К,к)атоликом (Т,ти)шкевич не/(з,с)купив…ся на (шч,щ)ед…рі пожертви (М,м)онастирям та (Ц,ц)ерквам.

  Він брав учас…т… (в,у) (Ц,це)цор…с…кій битві (1620 рік) бився проти війс…к (О,ос)ман…с…кої (І,і)мперії (у,в) (М,м)олдавії. Поляки були повніс…тю розбиті(Т, )турками. (Я,я)(нн,н)уш (Т,т)ишкевич потрапив (в,у) полон. Йому вдалося з…віл…нитися. На/згадку про благополучне поверне-

(н…н,н)я (Т,т)ишкевич тодіш…ній власник (Б,б)(и,е)рдичева заснував (у,в) 1627 році на березі (Б,б)(и,е)рдичівс…кої річки (Г,г)нилоп…ят… (К,к)атолиц…кий (М,м)онастир (О,о)рдену (Б,б)осих (К,к)армелітів. У 1642 році (М,м)онастир (Б,б)осих (К,к)армелітів було урочисто ві(т,д)крито. На/чес…т… цієї знаме(н.н,н)ої події (Я,я)нуш (Т,т)ишкевич подарував новому (К,к)остелу старови(н…н,н)у ікону (Б,б)ожої (М,м)атері яка здавна вшановувалася його родом.

  За часів визвол…ної війни (Б,б)огдана (Х,х)мел…ни-

ц…кого (у,в) 1648 році кляштор був захопле(нн,н)ий повстан… с…кими війс..ками та серйозно пошкоджений. Кармеліти врятували від зни(шч,щ)е(н…н,н)я ікону (П,п)р(и,е)с..вятої (Д,д)іви (М,м)арії. Її (з,с)ховали (в,у) (Л,л)…вівс…кому монастирі сестер (К,к)армеліток (Б,б)осих. Піс…ля багато/річ…но-

го вигна(н…н,н)я (Б,б)ердичів..с…кі (К,к)армеліти нареш…ті пов(и,е)рнулися на свою землю (у,в) 1663 році та відновили храм.

  Поступово (М,м)онастир (Б,б)осих (К,к)армелітів стає серцем релігійного жи(т…т,т)я (П,п)раво/бере(ж…ж,ж)я а також важливим кул…турним центром.

За Юлією Воронцовою; 200 сл.

ТЕСТ-ЗАВДАННЯ №5

РУЇНИ ФОРТЕЦІ "ЗВЯГЕЛЬ"

Не/має нічого цікавішого ніж руїни старови(нн,н)их замків і фортец…. На т(и,е)р(е,и)торії (У,у)країни знаходи(ц…ц,т…с)я багато таких історичних пам…яток. Руїни фортеці (в,у) (З,з)…в…ягелі відмі(нн,н)е місце для поціновува-

чів старови(нн,н)и.Вониро(с,з)ташова(нн,н)і на високому бере-

зі річки (С,с)луч (в,у) (Н,н)овоград/(В,в)олин…с…кому. (У,в) дав…ні часи місто мало назву (З,з)..в…ягел… яка походила (із, зі,з) давн…о/рус…ких часів.

Тут колис…знаходив..ся величний (З,з)амок (К,к)нязя (О,о)стро(гс…к,з…к)ого. За (с,з)б(и,е)реже(н…н,н)я замку відповідала зведена не/подалік (Ф,ф)ортеця. На (З,з)амковій території був побудова(нн,н)ий (шч,щ)е й (К,к)остел. В/резул..-

таті (У,у)країн…с…кої (В,в)извол…ної (В,в)ійни (у,в) 1648 ро-

ці замок і вежа були зруйновані. (З,с) того часу замок вже не/

відновлювався. Фортецю намагалися р(и,е)конструювати але повернути їй колиш…ню велич не/вийшло. Замкову т(и,е)- р(е,и)торію п(и,е)р(и,е)творили на зону відпочинку.

С…огод…ні руїни фортеці пр(е,и)ваблюют… д(и,е)-

Сятки турис..тів (шч,щ)о/річно.Чітко можна ро(с,з)гледіти за-

Лишки с…тін і фундаменту (З,з)амку. Атмосфера ц…ого міс…

Ця (с,з)датна п(и,е)р(и,е)нести (у,в) далеке минуле. Тут не/по-

кидає ві(т,д)чу(т…т,т)я ка(с,з)ки. (З,с)да(ї,є)(ц…ц,т…с)я що

ос…/ос… з…явля(ц…ц,т…с)я лицарі на білих конях і почне(ц…ц,т…с)я турнір за серце красуні/принцеси.

За Г.Гайдачуком;154 сл.


ТЕСТ-ЗАВДАННЯ №6

РАДОМИСЛЬ - ТВЕРДИНЯ ДУХУ НА ГРАНІТНІЙ СКЕЛІ

Комплекс (З,з)амок/(М,м)узей (Р,р)адомис…л… це арх(и,і)т(и,е)ктурна та історико/кул…турна п(и,е)рлина (П,п)оліс…кого краю. У 1612 році на ц…ому міс…ці було (с,з)будова(нн,н)о папір…ню укріплену фабрику (із,зі,з) виробництва паперу для друкар…ні (К,к)иєво/(П,п)(и,е)чер…с…кої (Л,л)аври. Величний архіт(и,е)ктурний ансамбл.. ро(с,з)ташо-

ва(нн,н)ий між двома водо/спадами (із,зі,з) одного боку омива(ї,є)(ц…ц,т…с)я водами річки (М,м)ики (із,зі,з) ін…шого

в(и,е) л(е,и)чезним чистим озером. На/в/коло (ф,хв)ойні ліси (шч,щ)о насичуют… повіт..ря лікувал…ними еф(и,і)р(нн,н)и-

ми оліями.

Піс…ля проведе(нн,н)ої реставрації (З,з)амок/(М,м)узей (Р,р)адомис…л… являє собою повніс…тю відновле(нн,н)у серед…н…о/вічну фортифікаційну споруду (зі,із,з) ві(тт.,дт)во-

ре(н…н,н)ям автентич…них інтер…єрів XVII-XIX ст. Замок загал…ною пло(шч,щ)ею 2500 квадратних метрів не/має руко/творного фундаменту він збудований на граніт…ній скелі (шч,щ)о йде в/глиб землі на к(и,і)лометри і (с,з)датний простояти столі(т…т,т)я. В/с(и,е)редині замку завдяки товстим кам…яним с..тінам цілий рік зберіга(ї,є)(ц…ц,т…с)я однакова температура +18°. Тут все вражає духом давни(нн,н)и. Велич…ні мури дубові п(и,е)р(и,е)кри(т…т,т)я під стелями балко(нн,н)и (у,в) концерт…ній залі та бійниці чере(с,з) які оборон…ці колис… відстрілювалися від нападників.

Замок/(М,м)узей (Р,р)адомис…л… с…огод..ні це багато/фу-

н кціонал…ний історико/кул…турний комплекс. Душею (Р,р)а домис…ля є (М,м)узей (У,у)країн…с…кої домашн…ої ікони який налічує понад 5000 предметів (Х,х)ристиян…с..ко-го мистецтва ХVII – XX столі(т…т,т)… (із,зі,з) усіх регіонів (У,у)країни.

За Г.Гайдачуком; 175 сл.

ТЕСТ-ЗАВДАННЯ №7

ПАРК "ДРЕВЛЯНСЬКИЙ" У КОРОСТЕНІ

(В,у) одному (зі,із,з) най/давніших (У,у)країн…с…ких міст на (П,п)івночі (У,у)країни (К,к)оростені  є пр(и,е)красний парк (в,у) якому люблят… відпоч(е,и)вати місцеві мешкан…ці. Він має назву (Д,д)др(и,е)влян…с…кий і ро(с,з)кинувся на чималій т(и,е)р(и,е)торії.

Др(и,е)влян…с…кий парк ро(с,з)ташова(нн,н)ий (в,у)

знаковому міс…ці довкола гранітної скелі яка була центром

оборони л(и,е)г(и,е)ударного (І,і)скоростеня (шч,щ)е (у,в) 813 столі(т…т,т)ях. С…огод…ні про ті часи нагадує макет міс..ких укріле(н…н,н)… встановлений не/подалік та пам…ятник древ-лян…с…кому князеві (М,м)алу. Біля під…ні(ж…ж,ж)я крутої

скелі на одному (із,зі,з) б(и,е)р(и,е)гів річ…ки (У,у)жстоїт…

пам…ятник (К,к)нягині (О,о)л…зі бе(с,з) якої не/можливо уявити історію (К,к)оростеня часів (К,к)иївс…кої (Р,р)усі.Також тут ро(с,з)ташовані і знам(и,е)ниті свого часу купал…ні княгині.Загал…на пло(шч,щ)а купален… бли(с,з)…ко ста квадратних метрів.На другому березі річки можна побачити пам…-

ячник створе(нн,н)ий на/чес…т… не/менш відомого героя

(Д,д)обрині (М,м)(е,и)китовича якого місцеві мешкан…ці вва-

жают… своїм земляком і дуже цим пишаю(ц…ц,т…с)я. Як-

(шч,щ)о стосовно правдивос..ті ц…ого факту хтос…(шч,щ)е може (з,с)п(и,е)р(и,е)чатися то про походже(н…,н,н)я (К,к)ня-

жни (М,м)алуш(и,і) та її сина(К,к)нязя (В,в)олодимира (В,в)е-

ликого скул…птури яких також тут ро(с,з)мі(шч,щ)ені не/мо-

же бути жодних сумнівів так вони най/справжнісін…кі (І,і)ско-

ростен…ці.

 Не/так давно ц…ому об…єкту надано статус пам…ятки природи та історії.

Вікіпедія; 173 сл.

ТЕМА 2

ПОЛІСЬКИЙ КРАЮ ДОРОГИЙ!

ТЕСТ-ЗАВДАННЯ №8

ПОЛІССЯ

Рівна як долоня низови(н,нн)а (П,п)оліс…ка країна! Біжат… по ній (з,с) краю/в/край ліси (шч,щ)о с…віту не/видно метут… під вітрами сухі піски як живі… Очей не/відвести від білих озер од місячи…ного сяйва їхніх вод! Закутана (у,в) тяж…кі тумани (у,в) довгі гр(е,и)бні до(шч,щ)і зап(и,е)чалена була тоді ця країна й від…люд…кувата. Між драговинами й болотами бувало лиш де/не/де ро(с,з)кидано пі(шч,щ)ані острівки й коси порос…лі оч(и,е)ретом і лозою єди(н,нн)ий колис… пр(е,и)тулок для болотних хат (П,п)олі(шч,щ)уків. Сила/силе-

(н,нн)а річечок струмків пр(е,и)ток і рукавів просвічуют… го-

лубен…кими жилками (у,в) замулених травах по/вс…ому

(П,п)олі(с,с…с)ю.За своєю течією ліві б(и,е)р(и,е)ги (В,в)о-

лин…с…ких річок (в,у) багат…ох міс…цях вуж…чі ніж праві наче натруджене пл(и,е)че (у,в) скособоченого кривого чоловіка… А буває хоч рі(т,д)ко (шч,щ)о й лівий берег ви(шч,щ)ий за правий чи обидва так само круті уривис…ті… На м(и,е)жі лютого й берез…ня (П,п)оліс…кі ріки (з,с)кресают… а у вес..-

няну повін… далеко в(и,е)ходять… (з,із,зі) ни(с,з)…ких положистих б(и,е)р(и,е)гів ро(с,з)ливаю(ц…ц,т…с)я (в,у) рукави

(і,й) протоки. (У.в) річкових долинах не/висуше(нн,н)их пі-

(шч,щ)аними дюнами багато заплав під…німає по пояс навколиш…ні травники.Горят… не/стихают…(в,у)/літку з(и,е)лені бага(т,т…т)я (П,п)олі(с,с…с)я.

За Маргаритою Малиновською; 181 сл

ТЕСТ-ЗАВДАННЯ №9

ВЕСНА НА ПОЛІССІ

То правда (шч,щ)о в(и,е)сна на (П,п)олі(с…с,с)я заходит… тихо не/крадучис…. (Щ,шч)е за/зимки навідую(ц…ц,

т…с)я кожної ночі (щ,шч)е с…нігу по яругах до/волі а тут дивис… (с,з) якоїс… ночі почнут…потіти шибки синіти над/ве-

чір…я а там уже за/тен…кали по/під приз…бами перші крапли(нн,н)и. В/ран…ці вийди та глян… мален… кіозер…ця по/

пр(е,и)лягали на всіх доро(ш,ж)ках на всіх сте(ш,ж)ках і ус…-

міхаючис… в(и,е)с…ні мор(шч,щ)а(ц…ц,т…с)я на вітрі. (У,в) низинах (с,з)гукуючис… та п(и,е)р(и,е)дзвонюючис… скляними кр(е,и)сталиками журкотят… мален…кі струмочки в(е,и)-

ходят… (с,з) б(и,е)р(и,е)гів тихі (П,п)оліс…кі ріки. С..ніг т(е,и)

хцем сповзає у в(е,и)долинку шукаючи де м…якше. Жодного горобця не/надибаєш під стріхою. Всі на д(и,е)ревах на осо-

(н…н,н)і.Кишит… (в,у) садах на прогалинах.Через них ото й галасу с…тіл…ки через них нічого й не/чути (в,у) с(и,е)лі весною.

Б(и,е)рези о(п,б)чухрані та сум…ні стоят… мовчки нічого не/думаючи морози висушили їх думи. З ран/зарубин капає й капає сік. Кажут… як(шч,щ)о (с,з) б(и,е)рези багато соку йде бути до(шч,щ)ам у/літі.

За О. Опанасюком; 144 сл.

ТЕСТ-ЗАВДАННЯ №10

ЖИВІ КРИНИЧКИ РІДНОГО КРАЮ

Рідний (П,п)оліс…кий край як і вся (Б,б)ат…ків(шч,щ)

на стали часткою моєї біографії творчої і жи(т…т,т)євої… Полі(с…с,с)я (у,в) моїй душі таке ж(е,и)вуче як дж(и,е)р(и,е)ло під спор(е,и)шевим пагірком.(Щ,шч)о ос…уже десяти/рі(чч,ч)я не/лише не/вгамовує спрагу а й в(е,и)дзвонює своїми ж(е,и)ви-

ми краплями чистими і кр(е,и)шталевими. І звісно/ж не/одного мене будит… полу/де(нн,н)им чи вечір…нім дзвоном. А для мене дж(и,е)р(и,е)ло (Б,б)ат…ків(шч,щ)ини то не/мовкнучі дзвони пам…яті. (В,у) душі я ві(т,д)чуваю бе(с,з)межну вдяч…ніс…т… своєму краю. Там на все жи(т…т,т)я я відчув смак жит…н…ого хліба і дж(и,е)рел…ної води. Дж(и,е)рела або живі кр(е,и)нички так називают… їх на (П,п)олі(с…с,с)і б…ют… тут (с,з)/під кожного пагорка. Звідси витоки моєї творчос…ті. Поезія мистецтво (шч,щ)о вірує у зв(е,и)чайні і прос…ті речі (у,в) правду і любов у радо(шч,щ)і і стражда(н…н,н)я (в,у) зустрічі і розлуки… Тому автор глибоко впевне(нн,н)ий (шч,щ)о вона (П,п)оезія ж(е,и)ве і житиме від роду і до роду з/віку і до/віку.

За М. Сингаївським; 140 сл.

ТЕСТ-ЗАВДАННЯ №11

ТАМ, ДЕ ШУМИТЬ ВОДОСПАД…

Ж(е,и)томир має пр(и,е)красну якіс…т… мал….овниче ро(с,з)ташува(нн,н)я над (Т,т)етеревом… Тим хто вибрався за місто одразу/ж впадают… (у, в) око скелі порос…лі ку(шч,щ)ами над річкою (шч,щ)о створює пр(и,е)красний краєвид.

Зразу/ж за (Ж,ж)(е,и)томиром біля (Т,т)ригір…я можна пом(е,и)луватися залишками пра/віч…ного дубового гаю. Навіт… (Б,б)іловежа (з,із,зі) своїми підп(е,и)раючими небо соснами не/може зрівнятися (с,з) дубиною біля старого монастиря у/цілілого якимос… дивом. Можна с…міливо твердити (шч,щ)о таких дубів/велетів струнких наче колони п(у,о)тужних дужих високих нема вже в (Є,є)вропі…

Особливо мал…овничий вигляд має скеля на річці (Г,г)нилоп…ят… (у,в) околицях (Т,тр)оянова. Річка тут була колис… змушена (із,зі,з) в(и,е)л(е,и)чезною силою в(е,и)гризати собі русло яке нині глибоко нуртує біля під…ні(ж…ж,ж)я ро(с,з)бурханих течією скел…Скелі ці кіл…канад…цят… мет…рів висотою по/де/куди оголе(нн,н)і по/ро(с,з)бива(нн,н)і, (с,з)сунуті нагромаджені (у,в) мал….овничому не/ладі сиві ч(и,е)рвоні жовті замшілі (зі,із,з) деревами і темною водою на гл(е,и)б(е,и)ні ріки (з,с)творюют… образ який не/кожен маляр (с,з)може відтворити.

Темна ріка плине по скелястому ложі над нею звисают.. брили граніту які по/де/куди формуют… ніби руїни замку і мури.

За Валентином Грабовським; 158 сл.

ТЕСТ-ЗАВДАННЯ №12

ПОЛІСЬКИЙ ПРИРОДНИЙ ЗАПОВІДНИК

Полі́ский (П)пр(е,и)ро́дний (З,з)апові́дник  природно/заповідний обєкт загално/державного значе(н…н,н)я ро(с,з)ташова(нн,н)ий (у,в) (О,о)левскому та (О,о)вруцкому районах (Ж,ж)(е,и)томирскої області.

Пло(шч,щ)а 20104 гектари. (С,з)творе(нн,н)ий (в,у) 1968 рроці на базі трох лісництв (К,к)оп(е,и)(шч,щ)анского (П,п)(и,е)рганского (О,о)левского та (С,с)(и,е)л(и,е)зівского (С,с)ловечанского ліс/госп/загу. Під/порядкований (Д,д)(и,е)ржавному (К,к)омітету (Л,л)ісового (Г,г)осподарства (У,у)країни.

Заповідник заснова(нн,н)о (з,с) м(и,е)тою (с,з)б(и,е)реже(н…н,н)я типових пр(е,и)родних комплексів (П,п)олі(с…с,с)я охорони р(и,е)ліктових та енд(и,е)міч…них рослин і тварин та від/творе(н…н,н)я і (с,з)багаче(н…н,н)я пр(е,и)родних лісів (П,п)олі(с…с,с)я.

Тут поширені ліси борового і су/борового комплексів (с,з) характерним для ц(і,и)х лісів під/ліском і травянистим покривом. П(и,е)р(и,е)важну частину лісів становлят молоді сосняки.

Крім лісових насаджен… (у,в) заповіднику є сфагнові і сфагново-осокові болота (із,зі,з) учас…тю журавлини карликової б(и,е)рези та сосни. Лісові луки ро(с,з)винуті слабко. Рід…кіс…ні й р(и,е)ліктові рослини такі як дуб скел…ний родо/дендрон жовтий (азалія) б(и,е)реза темно/кора плю(шч,щ) ряд цікавих і рід…кісних папоротей трапляю(ц…ц,т…с)я також (в,у) лісництвах (шч,щ)о м(и,еж)уют… (із,зі,з) заповідником.

За сучасними да(н…н,н)ими  на т(и,е)р(е,и)торії (П,п)оліского (П,п)(З,з) виявлено 771 вид різно/видностей та форм водоростей. Най/більш чиселно тут пр(и,е)д/ставле(нн,н)і з(и,е)лені діатомові та стр(и,е)птофітові водорості. (У,в) водоймах заповідника виявлено сорок дев…ят… рідкісних видів (зі,із,з) них сім занесених до (Ч,ч)ервоної (К,к)ниги (У,у)країни  .

Вікіпедія; 180сл.

ТЕСТ-ЗАВДАННЯ №13

СКЕЛЯ ЧАЦЬКОГО

Унікал…на пам…ятка пр(е,и)роди яка уже стала справж…нім символом (Ж,ж)(е,и)томира  утворилася через вивітрюва(н…н,н)я гір…с…ких порід граніту. Голова (Чац…кого з…явилася на/багато тисячо/літ… раніше ніж саме місто.

Довкола неї без…ліч л(и,е)генд. За од…нією (із, зі,з) них був колис… такий козак (Ч,ч)ац…кий якого п(и,е)р(и,е)с…лідували поляки а він стрибнув (з,із,зі) скелі (шч,щ)об уникнути полону. Інший п(и,е)реказ ро(с,з)повідає (шч,щ)о у бід…няка (Ч,ч)ац…кого була дон…ка яку (у,в)подобав багатий (В,в)ел…можа. Бат…ко рятуючи чес…т… дівчини зійшовся (в,у) дво/бої (із,зі,з) кривдником про/те (у,в)пав (з,із,зі) скелі та загинув. А та за ніч на/була рис його обли(ч…ч,ч)я. За іншою версією скелю у 19 столі(т…т,т)і назвали на/чес…т… (Т,т)адеуша (Ч,ч)ац…кого (П,п)ол…с…кого історика який ві(т,д)крив кіл…ка шкіл на (В,в)олині. Саме він заснував (К,к)р(и,е)м(и,е)нец…кий ліцей на базі якого згодом виник сучасний (Н,н)аціонал…ний (У,у)ніверситет (Т,т)араса (Ш,ш)(и,е)вченка та (В,в)олин…с…ку (Г,г)імназію (у,в) (Ж,ж)(е,и)томирі, яка стала (У,у)ніверситетом імені (І,і)вана (Ф,ф)ранка. До/речі скеля і справді (у,в) профіл… нагадує портрет благодійника в(е,и)соким лобом і прямим носом. 

Голова Чацького це цікава г(и,е)ологічна пам…ятка (Д,д)(и,е)ржавного значе(н…н,н)я та одне (з,зі,із) чудес (У,у)країни. Скелю дуже добре видно (,із,зі,з) пагорба біля (М,м)онументу (С,с)лави та (із,зі,з) оглядового майданчика на греблі (Т,т)етерівс…кого водо/схови(шч,щ)а.  (З,із,зі )іншого боку ро(с,з)ташована (шч,щ)е одна скеля (Ч,ч)отири (Б,б)рати. Свою назву вона отримала через схожіс…т… на чотири люд…с…кі фігури які стоят… поруч.

За Миколою Кострицею; 197 сл.

ТЕМА 3

ПОЛІСЬКЕ КОРІННЯ

ТЕСТ-ЗАВДАННЯ №14

ПОДВИЖНИК ІЗ БРУСИЛОВА

Ім…я подвижника визвол…(нн,н)их змаган… (у,в) (У,у)країні 1917-1920 років (І, і)вана (О,о)гієнка (з, із, зі) (Б,б)русилова тіл…ки (у,в) роки не/залежнос…ті в(е,и)мовляє(ц…ц,т..с)я без застороги. Перший (М,м)(и,і)ністр (О,о)с…віти (К,к)ул…тури й віро/сповідуван… УНР(унр) учений славіст україніст мово…знавец… автор понад ста прац… це все грані д(е,и)вовижного таланту в(и,е)ликого сина (У,у)кра(і,ї)ни. А (щ, шч)е він р(е, и)тел….ний дос…лідник старо/друків автор худож…ніх творів р(е,и)дактор в(е,и)давец…п(и,е)дагог автор десятків підручників та посібників п(и,е)р(и,е)кладач. Його книги могли/б за нормал…них умов стати на/с…тіл…ними книгами у кож…ній кул…турній родині її с…в….ятинею націонал…ною гордіс…тю. (Щ,шч)е будучи чотирна(ц…ц,дц)яти/літ…нім хлопчиком він замис…лювався чому пр(е,и)тих затурканий чужо/мовними порядками на рід…ній з(и,е)млі (Б,б)русилів а (шч, щ)е діди читали граматику (М,м)летія (С,с)мотриц…кого чому онімів сусід…ній (Р,р)адомишл… (щ,шч)о не/давно пос(е,и)лав папір (К,к)иївс…кій (Л,л)аврі яка постачала духовний хліб ус…ому слов…ян…с…кому с…вітові… Не/стримний потяг до зна(н,н…н)я історії кул…тури мови свого народу пр(е,и)вів (І,іІ)вана до (К,к)иївс…кого (У,у)ніверситету де він відбувся як учений майбут…ній д(и,е)ржаво/творец…. Віра (у,в) (У,у)країну(в,у) духов…ні сили її народу кличе (О,о)гієнка до т(и,е)танічної праці над п(и,е)р(и,е)кладом (Б,б)іблії вивче(н,н…н)я мов написа(н,н…н)я підручників (із,з,зі) україн…с…кої мови заснува(н,н…н)я (У,у)країн…с…кого (У,у)ніверситету (у,в) (К,к)ам…ян…ці/(П,п)оділ…с…кому. До створе(н,н…н)я першого україн…с…кого правопису ставився (з,із,зі) цілковитим ус…відомле(н,н…н)ям як фактору єднос…ті нації до вивче(н,н…н)я (У,у)країн…с…кої мови як умови творе(н,н…н)я (У,у)країн…с…кої (Д,д)(и,е)ржави.

За Олексієм Опанасюком;190 слів.

ТЕСТ-ЗАВДАННЯ №15

ЖИТОМИРЩИНА В ЖИТТІ ТА ТВОРЧОСТІ М.РИЛЬСЬКОГО

Ж(е,и)томир(шч,щ)ина (в,у) жи(т…т,т)і та літератур…ній діял…нос…ті (М,м).(Р,р)ил…с…кого займає  над/звичайно важливе місце. Тут знаходя(ц…ц,тс)я глиби(н…н,н)і витоки його таланту події і люди які визначили характер та ідейне спрямува(н…н,н)я його творчості.

  Поет народився 19 березня 1895 року у місті (К,к)и(ї,є)ві але своєю (Б,б)атків(шч,щ)иною він завжди (в…в,в)ажав село (Р,р)оманівку (П,п)опілнянского району на (Ж,ж)(е,и)томир(шч,щ)ині. Тут він провів дитячі та юнацкі роки тут ро(с,з)вивався і міцнів його (шч,щ)едрий поетичний талант формувався світогляд зародилас не/згасна любов до рідної землі. Рилский навідувався (у,в) (Р,р)оманівку до оста(н…н,н)іх днів свого жи(т…т,т)я, знаходячи на маловничих б(и,е)р(и,е)гах річки (У,у)нави ро(з,с)раду і відпочинок ч(и,е)рпаючи в(е,и)соке натхне(н…н,н)я із спілкува(н…н,н)я (із,зі,з) з(и,е)мляками.

  Рід…ній (Р,р)оманівці (М,м)аксим (Р,р)ил…с…кий пр(е,и)с…в…ятив ч(е,и)мало поезій У(Р,р)оманівс…кому запус…ті (М,м)оїй (Р,р)оманівці (М,м)оє село … Над/зв(е,и)чайно (с,з)ворушливо оп(е,и)сав (Р,р)ил…с…кий свою малу (Б,б)ат…ків(шч,щ)ину (у,в) авто/біографіч…ній ста(т…т,т)і Із спогадів (С,с)(и,е)ло (Р,р)оманівка на (К,к)иїв(шч,щ)ині тепер (Ж,ж)(е,и)томирс…кої облас…ті куч(и,е)р…явий лісок на ледве помітному узгір…ї білі хати й з(и,е)лені сади по/над річкою (У,у)навою (шч,щ)о п(и,е)р(и,е)пинена греблею ро(с,з)ливає(ц…ц,тс)я (у,в) ш(е,и)рокий порослий ком(е,и)шами і лата(т…т,т)ям став… Босі діти (із,зі,з) за/смаглими ногами (із,зі,з) пастушими торбинками через плечі… В(и,е)чірні співи дівчат (шч,щ)о солодкою луною пл(е,и)вут (в,у) дал(и,е)чін парубочі ро(с,з)гонисті пісні… Соловїні жгучі ночі жабячий хор і гука(н…н,н)я водяного бугая… Світ як таємнича ледве ро(с,з)крита книга…

  З(и,е)мля (Ж,ж)(е,и)томир(шч,щ)ини пос…тійно надихал Рил…с…кого на творчіс…т… дарувала натхне(н…н,н)я допом(а,о)гала відшукувати найкра(шч,щ)і най/вагоміші і най/заповіт…ніші слова. Пос…тійно відчуваючи (шч,щ)иру любов і повагу своїх з(и,е)мляків в(и,е)ликий поет відповідав їм такою/ж (шч,щ)ирою любов…ю і повагою.

За Валентином Грабовським; 200 сл.

ТЕСТ-ЗАВДАННЯ №16

ЗІТКАНИЙ З МУЗИКИ

(Щ,шч)о є славою землі. (Щ,шч)о є її історією гордіс…тю. Бе(с,з)п(и,е)речно люди духовно багаті талановиті бе(с,з)/межно закохані (в,у) свою (В,в)і(ч…ч,тч)изну люди жи(т…т,т)я яких зал(е,и)шає(ц…ц,т…с)я на сторінках кул…тури на/завжди. Такою людиною є наш з(и,е)мляк (С,с)в…ятослав (Р,р)(и,і)хтер один (з,зі,із) най/в(е,и)знач…ніших п(и,і)аніс…тів ХХ столі(т…т,т)я художник великої душі. Музиці він служив усе ж(е,и)(т…т,т)я. Його мистецтво вражає пр(е,и)голомшує слухачів (ф,х)в(е,и)лює до гл(е,и)б(е,и)ни душі. До/зус…трічі (із,зі,з) (П,п)рофесором (М,м)осковс…кої (К,к)онсерваторії (Г,г)енріхом (Н,н)ейгаузом у н…ого не/ було ні/якої музич…ної ос…віти а було просто пристра(стн,сн)е захопле(н…н,н)я музикою стихійні пошуки за клавіатурою ф(и,е)номінал…но/обдарованого самоука. Коли (Р,р)іхтер (в,у)перше заграв перед (Н,н)ейгаузом той відразу/ж визначив (шч,щ)о перед ним геніал…ний в(е,и)конавец…. Перший виступ 25/річного (С,с)в…ятослава відбувся 1940 року. Це був не/п(и,е)р(и,е)верше(нн,н)ий тріумф. Над/люд…с…ка праце/здат…ніс…т… в(и,е)лика сила волі фанатична любов до музики в(е,и)сока худож…ня кул…тура енц(е,и)клопедичний с…вітогляд усе це зробило музичну творчіс…т… (Р,р)іхтера виконавця яви(шч,щ)ем с…вітового значе(н…н,н)я. Навіт… маючи всес…вітн…овідому популярніс…т… він ніколи не/ставив себе у позу. Я слуга музики любив він повторювати. І це було його ж(е,и)(т…т,т)євим кредо. Музична творчіс…т… геніал…ного мит…ця стала частиною с…вітового в(е,и)конавс…кого мистецтва і духовною сторінкою нашого краю.

За Світланою Олійник; 171 сл.

ТЕСТ-ЗАВДАННЯ №17

БЛУКАЧ МОРІВ І ЙОГО БЕРДИЧІВСЬКЕ КОРІННЯ

Силою обставин починаючи (із,зі,з) вісімнад…цяти років і до оста(н…н,н)іх д…нів він був відірва(нн,н)ий від (Б,б)ат…ків(шч,щ)ини і за власними словами десят… років борознив усі моря і океани в/з/довж і в/поперек по д(и,і)агоналі і п(и,е)рп(и,е)ндикулярно колами пів/колами з(е,и)гзагами і вісімками (шч,щ)о/б потім стати с…півцем моря. Його творчіс…т… повіс…ті романи новели лед… (в,у)кладає(ц…ц,т…с)я (у,в) трид…цят… томів. Маю на/увазі нашого земляка із села (Т,т)ерехове з/під (Б,б)(е,и)рдичева класика (А,а)нглійс…кої літератури (Д,д)жозефа (К,к)онрада.

Герої його книг блукачі морів капітани і моряки на суднах далекого плава(н…н,н)я (А,а)бор(…,е,и)гени (Т,т)ропічних лісів (А,а)фрики чи малодос…ліджених на/той/час арх(и,і)п(и,е)лагів. Чи/ж важила (шч,щ)ос… (в,у) творчос…ті (Д,д)жозафа (К,к)онрада (Ю,ю)зефа (К,к)ожн…овс…кого сина (П,п)ол….с…кого революціонера/заслан…ця його (Б,б)ат…ків(шч,щ)ина?

Ос… які пронизливі слова знайшов с…півец… б(и,е)(с,з)країх океан…с…ких просторів на/знак вдяч…нос…ті с…віт…лій пам…яті дитячих літ (шч,щ)о м(е,и)нули під (Ж,ж)(е,и)томиром та (Б,б)(и,е)рдичевом. Це (зі,із,з) (Ж,ж)(е,и)томира (К,к)онрад писав бат…кові (в,у) (В,в)аршаву Таточку мені тут подобає(ц…ц,т…с)я.

Він і місцем для поселе(н…н,н)я (у,в) (А,а)нглії обрав (Г,г)рафство (К,к)ент саме тому що воно нагадувало йому наш край поля і узви(ш…ш,ш)я добру родючу землю ті чорно/земні долини і пагорби (шч,щ)о наче груди під теплою ласкою сон…ця давали жи(т…т,т)я (у,в)с…ому навколо.

Доля в(и,е)рнула нам (Д,д)жозофа (К,к)онрада… Пов(и,е)рнула разом (з,зі,із) його заповітом на(шч,щ)адкам Бережи нашу землю.. Такої землі як наша ні/де біл…ше не/має.

За Валентином Грабовським; 190 сл.

ТЕСТ-ЗАВДАННЯ №18

ОКРИЛЕНИЙ МРІЄЮ

Піс…ля (М,м)он…юшка (П,п)ол…с…ка музика не/знала композитора який/би дорів…нював талантом (Ю,ю)л…ошу (З,з)арембс…кому. Зарембс…кому виповнилося трид…цят… один рік коли він на/завжди пішов від нас навіт… не/сягнувши з(и,е)ніту своєї слави. Але вся (Є,є)вропа наз(е,и)вала його генієм талантом рід…кісним і над/звичайним.

Як(шч,щ)о (П,п)аганіні ми наз(е,и)ваємо віртуозом скрипки то (З,з)арембс…кий віртуоз п(и,і)аніно.

(З,із,зі) (Ж,ж)(е,и)томиром (в,у) (Ю,ю)л…оша (З,з)арембс…кого пов…язані пер…ші ші(с,ст)на(ц…ц,дц)ят… років жи(т…т,т)я. Тут він народився тут (в,у)/перше почув і на/віки полюбив (У,у)країн…с…кі та (П,п)ол…с…кі піс…ні, тут від (П,п)ол…с…кої п(и,і)аністки і композитора (Л,л)юції (Р,р)уцін…с…кої та (Ч,ч)ес…кого професора музики (Е,е)рнеста (Н,н)есвадби п(и,е)р(и,е)йняв музику традиції нашого краю.

Його музика рідна нашому краєві і місту. Адже його творец… ходив цими брукова(нн,н)ими вулицями і дика краса пр(е,и)б(и,е)режних скел… над (Т,т)етеревом плюс…кіт тихо/водної (К,к)ам…янки (шч,щ)е (із,зі,з) дитинства просилися (у,в) його м(и,е)лодії. (У,в) них з/малку запалися (У,у)країн…с…кі думи і піс…ня. Оста(н…н,н)ім композитор завдячує своїй няні (У,у)країн…с…кій дівчині яка ро(с,з)крила перед ним (в,у)сю ту (шч,щ)едріс…т… почу(т…т,т)ів (шч,щ)о таїт… (у,в) собі (У,у)країн…с…ка піс…ня. Композитор пр(е,и)знає(ц…ц,т…с)я (в,у) лис..ті до пис…ме(н…н,н)ика (К,к)рашевс…кого Найбіл…ше м(и,е)не вабили (з,с)початку піс…ні народ…ні так занедбані доти. Вибрав їх кіл…кана(ц…ц,дц)ят… як теми до кіл…кох композицій (в,у) чотири руки.

Про (Ж,ж)(е,и)томир (Ю,ю)л…юш (З,з)арембс…кий не/забував і (у,в) роки навча(н…н,н)я (в,у) (В,в)іден…с…кій (К,к)онсерваторії і тоді коли став професором (Б,б)рю(сс.,с)ел…с…кої (К,к)оролівс…кої (К,к)онсерваторії але прагнув (шч,щ)о/літа відпочивати (в,у) рідному міс…ті виступаючи (із,зі,з) концертами перед земляками.

За Валентином Грабовським; 200 сл.

ТЕСТ-ЗАВДАННЯ №19

СІМ ЛІТ У ЖИТОМИРІ

Із сім/десяти п…яти літ свого багато/трудового жи(т…т,т)я (Ю,ю)заф (І,г)наци (К,к)рашевс…кий чия титанічна праця занесена як своє/рідний рекорд до (К,к)ниги (Г,г)інес…са сім літ пр(е,и)с…в…ятив нашому місту (Ж,ж)ита і (М,м)иру.

(У,в) (Ж,ж)(е,и)томирі (К,к)рашевс…кий обіймав посаду поп(и,е)чителя навчал…них закладів де/який час був д(і,и)ректором (Ж,ж)(е,и)томирс…кого театру. За сім років перебува(н…н,н)я (в,у) міс…ті (К,к)рашевс…кий написав цілу ни(с,з)ку творів.

Першим овочем 1853 року який як від/значили критики якщо не/народився то принаймні доз…рів на (Ж,ж)(е,и)томирс…кому бруці був один (з,зі,із) ш(и,е)деврів (К,к)рашевс…кого повіс…т… Хата за селом. Саме вона є окрасою циклу (У,у)країн…с…ких народних повістей які за висловом (І,і)вана (Ф,ф)ранка крім першо/рядних народних прикмет мают… і на/завжди матимут… першо/рядну вартіс…т… (у,в) історії (П,п)ол…с…кої літератури як пер…ші промені с…вітла кинуті (в,у) (шч,ц)ю досі темну глибін… яку називаємо жи(т…т,т)ям і душею простого народу.

Крашевс…кий т(и,е)рміново мусив залишити наше місто і п(и,е)реїхав до (В,в)аршави. Але своє захопле(н…н,н)я поселе(н…н,н)ям на березі (Т,т)етерева і (К,к)ам…янки його живо/писними околицями вулицями ріками і особливо скелястими берегами (Т,т)етерева він висловив (у,в) історичному нарисі (Ж,ж)(е,и)томир.

За Валентином Габовським; 165 сл.

ТЕСТ-ЗАВДАННЯ №20

З ОВРУЦЬКОЇ МАЙСТЕРНІ – В ЗІБРАННЯ ЛУВРА

(У,в) його картинах с…тіл…ки страждан… с…кіл…ки (в,у) (П,п)еклі (Д,д)анте. Про/те (в,у) (Д,д)анте муча(ц…ц,т…с)я прос…ті грішники по смерті а (в,у) (В,в)олодимира (Н,н)евмержиц…кого не/ви(н…н,н)і люди за жи(т…т,т)я.То/ж картини його не/просто фарби вражаюче ро(с,з)кладені на полот…ні а спокон/вічна боро(д,т)…ба (Д,д)обра і (З,з)ла.

Аби осмислити до чого докотилося наше п(и,е)р(и,е)калічене війнами люд(цтв,ств), звер…німося до картини (Ш,ш)лях на (Г,г)олгофу написаної через д(и,е)сятирі(ч…ч,ч)я піс…ля (Ч,ч)орноб(е,и)л…с…кої трагедії. З…ліва художник відтворює (Г,г)олгофу (з,с)правж…ню двох/тисячоліт…ню де (із,зі,з) оз…вірілого натовпу (в,у)же виокремлюю(ц…ц,т…с)я хрести (із,зі,з) ро(с,з)п…ятим (І,і)с…ус…ом та (із,зі,з) робітником. (С,з)права багато/рукий (Л,л)енін (із,зі,з) в(е,и)сокого постаменту (у,в)казує на обнесену колючим дротом зону. Там будувався (шч,щ)е один (В,в)авілон а вийшло (Ч,ч)орнобил…! Звідси навіки в(е,и)б(е,и)рає(ц…ц,т…с)я гурт п(и,е)р(и,е)с(и,е)лен…ців на/чолі (із,зі,з) дівчатком/калікою на милиці і (зі,із,з) ліхтарем (Д,д)(и,і)огена (у,в) руці. Оце проводир! Поруч на візку ридає без/ногий п…яничка. Падає під вагою хр(и,е)ста художник автор картини. За ними дід (із,зі,з) іконою єди(н…н,н)им бага(цтв,тств)ом (шч,щ)о взяв (іззі,з) собою мати (із,зі,з) малям пара молодят пр….ямо (із.зі,з) в(и,е)сі(л…л,л)я… Назад воро(т…т,т)я нема про це с…відчат… позабивані на/в/хрест вікна і колючі дроти. Я (шч,щ)е не/зустрічав художника котрий (із,зі,з) такою силою викривав/би наших фал…шивих пророків. Не/дарма одну (із,зі,з) картин майстра (із,зі,з) (О,о)вруча пр(е,и)дбав (Л,л)увр.

За Валентином Грабовським; 190 слів

ТЕСТ-ЗАВДАННЯ №21

НІНА МАТВІЄНКО

  Ніна (М,м)(е,и)трофанівна (М,м)ат..вієнко відома (У,у)країн…с…ка с…півачка голосом якої с…піває й плаче (У,у)країна. Вона народилася (у,в) селі (Н,н)еділи(шч,щ)е (Є,є)міл…чин…с…кого району (у,в) багато/діт…ній родині. Любов до піс…ні отримала від матері яка мала чудовий голос.

В 1966 році поїхала до Києва в студію (У,у)країн…с…кого хору імені (В,в)(и,е)р…овки. Там її талант було помічено і оцінено. В 1968 році (Н,н)іна закін…чила вокал…ну студію при хорі. Від/тоді його солістка. Тут (у,в) хорі відбулося її професійне становле(н…н,н)я поступове і яскраве (з,с)ходже(н…н,н)я до в(и,е)ршин творчої майстернос…ті і слави. В 1979 році вона стає (З,з)аслуженою а в 1985 році (Н,н)ародною (А,а)ртисткою (У,у)країни. В 1988 році їй пр(е,и)суджено (Н,н)аціонал…ну (П,п)ремію імені (Т,тараса (Ш,ш)евченка а (у,в) 2006 році най/почес…ніше зва(н…н,н)я нашої (Д,д)ержави (Г,г)ерой (У,у)країни.

  За цими нагородами стоїт… (шч,щ)оде(н…н,н)а важка і наполеглива праця. Тисячі концер…тів зустрічей творчих в(и,е)чорів записів на радіо і теле/баче(н…н,н)і гастролі по (У,у)країні та (З,з)арубі(ж…ж,ж)ю. (В,у) її репертуарі (У,у)країн…с…кі народ…ні піс…ні піс…ні сучасних (У,у)країн…с…ких композиторів. Окрім яскравого с…півочого таланту (Н,н)іна (М,м)атвієнко має талант драматичної актриси. Список кінематографічних робіт (Н,н)іни (М,м)ат…вієнко чималий вона брала також учас…т… (у,в) багат…ох телевізійних виставах. Є (шч,щ)е одна дивовижна гран… творчого обдарува(н…н,н)я (Н,н)іни (М,м)атвієнко її закоханіс…т… (у,в) літературу (у,в) (У,у)країн…с…ке слово. Верши(нн,н)им літературним надба(н…н,н)ям с…півачки стала її біографічна книга (О,о)й виорю нивку широкую.

  За Валентином Грабовським; 206 сл.

ТЕМА 4

ІСТОРІЯ РІДНОГО КРАЮ

ТЕСТ-ЗАВДАННЯ №22

МІСТО, ЯКЕ МИРНО ЖИВЕ

Л(и,е)генда вістит… бли(с,з)…ко 884 року улюблений

дружи(н,нн)ик князів (А,а)скол…да і (Д,д)іра (Ж,ж)(и,е)томир не/захотів пі(д,т)коритися войовничим русам (шч,щ)о їх пр(е,и)вів (в,у) (К,к)иїв княз… (О,о)лег. Разом (зі,із,з) своїми воїнами лицар відійшов (в,у) древлян…с…ку землю (шч,щ)о/б загубитися с(и,е)ред лісів. Воїни подалися (з,с)першу по рівній місцевос…ті і дісталися до скел…т(и,е)п(и,)еріш…н…ого (К,к)оростишева. Але ці узви(шч,щ)е(н,н…н)я були н(и,е)/високі то/ж дружи(н,нн)ики остаточно зуп(е,и)нили своїх коней біля чудової долини яку створили д…ві ріки (К,к)ам…янка і (Т,т)етерів. Усе тут було не/звичайне в(е,и)сокі скелі і стрімкі кручі б(и,е)регів довкола повні д(е,и)чини ліси і особлива краса краєвиду. Наші предки вміли в(е,и)б(е,и)рати міс…ця для поселен… і те (шч, щ)о вони обрали місцем осі(л,л…л)я саме ці горби нікого не/здивує. О(т, д)же на високій скелі над річкою (К,к)ам…янкою лицар заснував поселе(н,н…н)я і назвав його своїм іменем. Так воно було чи ні п(и,е)р(и,е)вірити не/можливо. Але (Ж,ж)(е,и)том(е,и)ряни вір…ят… (в,у) цю л(и,е)генду і 1984 рік оголосили роком свого юв(е,і)лею м(е,и)нуло від/тоді 1100 літ… З/рештою вчені (з,с)п(и,е)р(и,е)чаю(т…с,ц…ц)я і (щ,шч)о/до походже(н,н…н)я назви міста торгівля житом від с…лів жити мирно мир житичів то(шч,щ)о. Це не так важливо люди (із,зі,з) ві(дч,чч)у(т,т…т)ям часу мусят… мати відправ…ні точки відліку свого існува(н,н…н)я.Згадаймо(шч,щ)о й загал…не наше літо/числе(н,н…н)я так само умовна дата.

За Валерієм Шевчуком;190 сл.

ТЕСТ-ЗАВДАННЯ №23

СТАРОВИННИЙ ЗВЯГЕЛЬ

Місто (Н,н)овоград/(В,в)олин…с(ь)кий ро(з,с)ташоване на мал…овничих берегах (С,с)лучі. Вперше згадує(ц,т..с)я в літописі за 1257 рік як (З,з)в…ягел… (в,у) зв…язку (із,зі,з) спале(н,н..н)ям його (Г,г)алиц…ко/(В,в)олин…с…ким князем (Д,д)анилом (Р,р)омановичем за те (шч,щ)о не/покірні громадяни не/хотіли визнати влади князя. Ро(с,з)ташований на важливому шляху (з,с) (К,к)иївс…кої (Р,р)усі до (З,з)ахідної (Є,є)вропи (З,з)…в…ягел… був значним страт(и,е)гіч…ним пунктом. Положе(н,нн)я назви міста пояс…нюют… так за часів (К,к)иївс…кої (Р,р)усі по повновод…ній тоді (С,с)лучі через (З,з)…в…ягел… проходив торговел…ний шлях (із,з,зі)(К,к)иєва на (З,з)ахід. Річкові б(и,е)р(и,е)ги з…єднувалися підйомним д(и,е)р(и,е)в…яним мостом. Коли кораблі підходили до н…ого їх високі (шч,щ)огли торкалис… натягнутого перед мостом каната поч(и,и)нав (з,дз)вонити (з,дз)він. Це служило сигналом (шч,щ)о час під…няти міст і пропустити корабел…. Від слова "(з,дз)вони" і пішла назва міста.

Населе(н,н…н)я (З,з)…в…ягеля брало активну учас…т… (в,у) повста(н,н..н)і (К,к)осин…с…кого і (Н,н)аливайка. Під/час визвол…ної війни яку очолив (Б,б)огдан (Х,х)мел…ниц…кий десяти/тисячний загін (М,м)аксима (К,к)риво/носа при підтримці місцевого населе(н,н…н)я оволодів (З,з)…в…ягел…с…кою фортецею. У 1795 році піс…ля трет…ого поділу (П,п)ол…(шч,щ)і місто було п(и,е)р(и,е)йменовано у (Н,н)овоград/-(В,в)олин…с…кий.Восени 1846 року тут п(и,е)р(и,е)бував (Т,т)арас (Ш,ш)евченко який тоді брав учас…т… (в,у) археологіч…ній експ(и,е)диції на (В,в)олині та (П,п)оді(л,л…л)і. (У,в) 1781 році тут народилася геніал…на україн…с…ка поетеса (Л,л)еся (У,у)країнка.

За Миколою Кострицею; 180 сл.

ТЕСТ-ЗАВДАННЯ №24

КОПИЩЕ ПРОСИТЬ НЕ ЗАБУВАТИ

Предки пр(е,и)думали поселе(н,н..н)ю (в,у) якому осіли просте і коротке як на вимову ім…я (К,к)опи(шч,щ)е… Історія його поч(е,и)нає(ц…ц,т...с)я (зі,із,з) л(и,е)генд. Кажут…(шч,щ)о р…ятуючис… від ворогів люди все/далі йшли (у,в) пу(шч,щ)і ц…ого лісового краю обживали його. (У,в) дрімучій глушині як/найдалі від чужого ока поселився і старий русич/полі(с…с,с)янин (з,із,зі) синами. Од…ні кажут… (шч,щ)о звали його (Є,є)сип ін….ші (шч,щ)о (І,і)лаш чи (К,к)опи(шч,щ). Збудував старий (з,зі,із) синами оселю над (У,у)бор…тю виро(шч,щ)ували поселен…ці жит…ні злаки звіра полювали. Не/вдовзі біля тієї оселі виросло (шч,щ)е три. Сини одружилися (із,зі,з) дівчатами (шч,щ)о пр(е,и)йшли до них із/за (У,у)бор…ті. (З,с) часом клопоту додалося бо внуки пішли. Треба було біл…ше статків мати то/ж корчували ліс усе далі і сіяли жито (шч, щ)об хліб і силу мати. Пш(и,е)ниці (у,в) минулому не/сіяли ви(шч,щ)е коліна не/виростала а колос не/скріз… устигає вибитися. Пі(шч,щ)ані хоч скло (із,зі,з) них видмухуй землі до/того/ж (в,у)зимку морози а (у,в)літку то пече то мокне. О(д,т)же (у,в) краї цім з/віку/правіку людей пос…тійно в(е,и)ручало жито на убогих грунтах і за будь/якої погоди виб…є(ц…ц,т…с)я воно (у,в) стрілку виколоси(ц…ц,т…с)я виз…ріє. Тоді вже дивис… (шч,щ)о/б вижати в/пору та (у,в)стигнути (з,с)класти (в,у) копи(шч,щ)е до осі(н,н…н)…ої не/годи то буде і ціпам робота то й (із,зі,з) хлібом будеш. На жит…н…ому хлібі зіп…ялося село зросла змуж…ніла людина. Легенди живут… (шч,щ)е й досі і їх вам ро(з,с)кажут… тіл…ки зап(е,и)таєте про давнину. Окрім л(и,е)генд ін…ших с…ві(ч…ч,дч)ен… про давню історію села не/збереглося.

За Олексієм Опанасюком; 225 сл.

ТЕСТ-ЗАВДАННЯ №25

СВЯЩЕННА ЗЕМЛЯ КОДНІ

Не/далеко від села (К,к)од…ня (Ж,ж)итом(е,и)рс…кого району біля дороги на (М,м)(е,и)ролюбівку (с,з)бер(и,е)глася єдина на (У,у)країні (Г,г)айдамац…ка могила. Вона уціліла (с,з) тих далеких часів і мала вигляд пагорба (із,зі,з) встановле(нн,н)им хр(и,е)стом. 1968 року підсипано пагорб і покладено моноліт (с, з) чорного лабрадориту який нагадує за/стигле (у,в) помаху могут…нє орлине крило. На полірованому боці моноліта надпис Віч…на слава народним бор…цям (К,к)оліїв(шч,щ)и(нн,н)и. 1768-1968. Старо/жили пам…ятают… (шч,щ)о раніше тут біля (М,м)иролюбівки колис… (Р,р)о(с,з)копана (М,м)огила знаходилис… кіл…ка пагор..бів (шч,щ)о нагадували гайдамац…кі могили…

Код…ня як пам…ятне місце відігравала значну рол… (в,у) духовному жи(т…т,т)ті нашого краю. Ступив на цю с…в…я(шч,щ)е(нн,н)у землю і (Т,т)арас (Ш,ш)евченко. Він п(и,е)р(и,е)бував на (В,в)олині зокрема (у,в) (Ж,ж)(е,и)томирі (Н,н)овограді/(В,в)олин…с…кому працюючи (у,в) комісіях по розбору стародав…ніх актів та по вивче(н…н,н)ю пам…яток старовини. Хоча ні/де не/зафіксовано п(и,е)р(и,е)бува(н…н,н)я (К,к)обзаря (у,в) (К,к)од…ні про/те біл…шіс…т… дос…лідників твер…дят… (шч,щ)о він не/ міг не/відвідати с…в…я(шч,щ)е(нн,н)их могил за двад…цят… кілометрів від (Ж,ж)(е,и)томира. До 125/рі(ч…ч,ч)я (із,зі,з) д…ня народже(н…н,н)я (Ш,ш)евченка (у,в) (К,к)од…ні (у,в)становле(нн,н)о пам…ятник. Тому не/в(е,и)падково (Р,р)еспублікан…с…ке с…в…ято (У,у)країн…с…кої мови яке проходило на (Ж,ж)(е,и)томир(шч,щ)ині (у,в) трав…ні 1989 року ро(с,з)почалося тут біля пам…ятника бор…цям (К,к)оліїв(шч,щ)ини.

За кн.. "Козацькі часи на Житомирщині"; 170 сл.

ТЕСТ-ЗАВДАННЯ №26

ПАВОЛОЧ – МІСТО КОЗАЦЬКЕ

Серед населених пунктів краю історія яких пов…язана (із.зі,з) діял…ніс…тю україн…с…кого козацтва (у,в)/першу чергу с…лід згадати (П,п)аволоч нині село (П,п)опіл…нян…с…кого району на (Ж,ж)(е,и)томир(шч,щ)ині.

Історики пояс…нюют… походже(н…н,н)я його назви від слова паволока (шч,щ)о (в,у) стародавніх слов…ян означало шовкову або взагалі дорогоці(нн,н)у тканину. Т(и,е)р(е,и)торія с(и,е)ла була здавна заселена люд…ми і широко/відомим є поселе(н…н,н)я (Т,т)рипіл…с…кої кул…тури (у,в) околицях (П,п)аволочі. (З,зі,із) історич…них докумен…тів місто відоме (із,зі,з) ХVІ столі(т…т,т)я як влас…ніс…т… (О,о)стафія (Д,д)ашковича до/ речі вихід…ця (із,зі,з) міста (О,о)вруча. Він був одним (із,зі,з) перших козац…ких ватаж…ків старостою (К,к)анівс…ким і (Ч,ч)еркас…ким.

Паволоч була досит… сил…но /укріпленим містечком. Центр її (із,зі,з) тр…ох боків був оточений річ…кою (Р,р)оставицею і струмком (П,п)наволочкою а (із,зі,з) четвертого високим валом (із,зі,з) дубовим часто/колом та ровом. На пев…ній відстані від містечка знаходився високий курган де (у,в) часи не/бе(с,з)пеки стояв вартовий козак (із,зі,з) віхою для подачі с(е,и)гналу про ворожий наступ. (У,в) часи визвол…ної війни 1648-1654 років міста (П,п)аволоч (В,в)і(нн,н)иця (Б,б)рацлав становили другу лінію оборони (У,у)країн…с…ких земел…. (У,в) Паволочі зупинявся (із,зі,з) своїм штабом (Б,б)огдан (Х,х)мел…ниц…кий 1648 року. Саме тут гет…ман зробив перші кроки по організації оборони (У,у)країни від наступаючих (П,п)ол….с…ко/(Л,л)итовс…ких війс…к по відновле(н…н,н)ю (У,)україн…с…кої армії.

З кн.. "Козацькі часи на Житомирщині"; 190 сл.

ТЕСТ-ЗАВДАННЯ №27

ГАЙДАМАЦЬКИЙ РУХ НА ЖИТОМИРЩИНІ

Документи зас…відчуют… (шч,щ)о гайдамаки діяли і (у,в) нашім краї. (У,в) червні 1720 року повсталі мі(шч,щ)ани (О,о)вруча і с(и,е)ляни ро(с,з)громили (О,о)вруц…кий замок кос…т…ол і монастир. Тоді/ж і громада (Р,р)адомишля відмовилас… видати шляхті селян які зни(шч,щ)или маєток забрали пан…с…ке майно і (у,в)т(и,е)кли до села (З,з)аболо(т…т,т)я. На (П,п)олі(с…с,с)і та (у,в) околицях (Р,р)адомишля і (Б,б)русилова діяли пов

стан…ці яких очолював (Б,б)ондаренко.(У,в) квіт…ні 1735 року козаки напали на (Б,б)ілилівку (О,о)гаївку нині села (Р,р)ужин…с…кого району де пограбували шляхтичів. 1750 року гайдамац…кі загони діяли по всій т(и,е)риторії (В,в)олині. Поліс…кі ліси не/прохід…ні болота тако/ж були місцем дії загонів зокрема очолюваних (І,і)ваном (П,п)одолякою. Гайдамаки с…піл…но (із,зі,з) селянами нападали на шляхтичів і католиц…ких с…в…я(шч,щ)е(нн,н)иків знищували документи забирали гроші. В(и,е)лику підтримку вони знайшли серед мі(шч,щ)ан (І,і)скоростеня і селян (Б,б)азара. (В,у) містечку (Н,н)ародичі селяни і мі(шч,щ)ани ро(с,з)громили пан…с…кий маєток вигнали шляхту і купців. (У,в) (О,о)вруц…кому старостві майже (шч,щ)оночі палали пан…с…кі маєтки і шляхта змушена була відсиджуватис… (в,у) замках побоюючис… (Г,г)айдамац…ких засідок на шляхах. В(и,е)ршиною/ж (Г,г)айдамац…кого руху стало повста(н…н,н)я 1768 року відоме (у,в) історії під назвою (К,к)оліїв(шч,щ)ина.

За кн.. "Козацькі часи на Житомирщині"; 165 сл.

ТЕСТ-ЗАВДАННЯ №28

ГОРОДИЩА

Дос…лідже(н…н,н)я давн…о/рус…ких городи(шч,щ) на (Ж,ж)итомир-

(шч,щ)ині ро(с,з)почалося на/при/кін…ці XIX століття. Ч(е,и)малі заслуги (у,в) ц…ому професора (К,к)иївс…кого університету (В,в)олодимира (А,а)нтоновича та (Ж,ж)(е,и)томир…с…кого археолога (С,с)ергія (Г,г)амченка.

Вс…ого на т(и,е)р(е,и)торії облас…ті зафіксовано близ…ко ші(сд,ст)десяти давн…о/рус…ких городи(шч,щ). Най/біл…ш відомими серед них є чотири городи(шч,щ)а літо/писного міста (І,і)скоростеня. Всі вони знаходя(ц…ц,т…с)я (у,в) межах сучасного міста (К,к)оростеня три на правому березі ріки (У,у)ж і одне на лівому. Дані археологічних робіт зас…відчуют… (шч,щ)о міс…ке ядро тут почало формуватис… на базі тр…ох право/б(и,е)режних городи(шч,щ) не/піз…ніше VIII ст.

Важливим політичним центром древлян…с…кої землі став (В,в)ручий сучасний (О,о)вруч який ро(с,з)мі(шч,щ)увався на правому березі річки (,Нн)орин…. Літо/писна згадка про н…ого в 977 році зас…відчує (шч,щ)о місто мало міцний дерев…яний замок (із,зі,з) міс…кими воротами і підйомним мостом який п(и,е)р(и,е)кидався через глибокий рів. До потужного (К,к)нязівс…кого замку пр(е,и)микав в(и,е)ликий посад торгово/реміснича частина міста пло(шч,щ)ею близ…ко 28 г(и,е)ктарів.

В(и,е)ликим населеним пунктом міс…кого типу давн…о/рус…кого часу був (Г,г)ородес…к який знаходився (у,в) с(и,е)ред…ній течії річки (Т,т)етерів нині село (Г,г)ород…с…ке (К,к)оростишівс…кого району і про який згадує(ц…ц,т…с)я (у,в) літописі від 1257 року. Від ц…ого міста залишилос… три городи(е,щ)а умовно названі археологами (В,в)еликим (М,м)алим та (Ч,ч)(и,е)рвона гора.

Добре укріпленим пунктом на (Ж,ж)(е,и)томир(шч,щ)ині (у,в) XIII столі(т…т,т)і був (К,к)олодяжин. Він згадує(ц…ц,т…с)я (в,у) літо/писі (у,в) зв…язку (зі,із,з) монголо/татарс…кою навалою (в,у) 1241 році. Дав…ній (К,к)олодяжин знаходився на крутому виступі корі(нн,н)ого берега річки (С,с)луч. З двох сторін був оточе(нн,н)ий глибокими та широкими ярами (із,зі,з) напол…ної сторони укріпле(нн,н)ий двома рядами валів та ровів.

. За Юлією Воронцовою; 217 сл.

ТЕСТ-ЗАВДАННЯ №29

ОСОБЛИВI ЧАРИ СТАРОВИННОГО МIСТА

  Тихі вулиці безліч зелені чудові краєвиди тихо/пли(н…н,н)а і чистоводна (С,с)луч. Сюди з…ї(ж..ж,ждж)алися ті хто любив спокій. Тут народжувалися л(и,е)генди і жили вони довгі віки. Любий (Л,л)есин (З,з)…в…ягел…! Місто яке захоплює ш(е,и)рокою (У,у)країн…с…кою стихією гарною мовою піснею. Місто яке на великій карті (У,у)країни має свою історію давню і визначну.

Минуле (Н,н)овограда/(В,в)олин…с…кого тісно по/в…язане (із,зі,з) іменами видатних постатей які зіграли важливу рол (у,в) історії (Д,д)ержави. Саме сюди на (В,в)олин… (в,у) (З,з)…в…ягел.. на місце служби чоловіка (П,п)етра (К,к)осача піс…ля шлюбу (у,в) 1868 році відправи(ц…ц,т…с)я (О,о)лена (П,п)чілка. Саме тут (в,у) (З,з)…в…ягелі й народи(ц…ц,т…с)я у 1871 році (Л,л)еся (У,у)країнка Л,лариса (П,п)етрівна (К,к)осач (в,у) будинку (М,м)і(шч,щ)анина (О,о)кружка.

  (У,в) будинку (О,о)кру(ш,ж)ків (К,к)осачі знаходилис… до в(и,е)сни 1873 року. Згодом сім…я п(и,е)р(и,е)їхала (в,у) найняту садибу (П,п)ані (З,з)ава(ц…,дс…)кої яка мала великий одно/поверховий будинок і дуже гарний ро(с,з)кішний хоча й запу(шч,щ)ений сад. (У,в) (З,з)в…ягелі на (В,в)олині (У,у)країн…с…кі симпатії і твор…чі пор(е,и)ва(н…н,н)я (О,о)л…ги (К,к)осач (шч,щ)е біл…ше міц…ніют…. Волин… захопила її гарною мовою піснею ро(с,з)кішною пр(е,и)родою. Характерно (шч,щ)о слова (В,в)олин… і (З,з)…в…ягел… часто п(и,е)р(и,е)плітаю(ц…ц,т…с)я воєдино (в,у) спогадах (О,о)л…ги (Л,л)еся пізналася (із,зі,з) нею піснею на (В,в)олині.
  Знав (Н,н)овоград/(В,в)олин…с…кий і (Ш,ш)евченка. (У,в) жовт…-

ні/листопаді 1846 року по/бував він (в,у) (В,в)олин…с…кій губернії зокрема через міста (Н,н)овоград/(В,в)олин…с…кий і (Ж,ж)итомир пов(и,е)ртався до (К,к)иєва. А події описані у його повіс…ті (В,в)арнак та одно/іме(н…н,н)ій поемі відбуваю(ц…ц,т…с)я (у,в) нашому краї.

Уже ці кіл…ка фактів с…ві(ч…ч,дч)ат… (шч,щ)о в патріархал…ній тиші (З,з)в…ягел…с…ких вулиц… могли з…явитися не/буде(н…н,н)і ідеї тут завжди жили по/дерзнове(нн,н)ому с…міливі люди. Місто вабит… до себе мит…ців. Воно має (у,в) собі особливі чари. Його спокій породжує творчий не/спокій краса творе(н…н,н)я красивого і вічного.

За Г.Гайдачуком;212 сл.

ТЕМА 5

ТВОРЧИЙ УЖИНОК ПОЕТІВ ЖИТОМИРЩИНИ

ТЕСТ-ЗАВДАННЯ №30

ЖИТОМИРська школа поезії

Ж(е,и)томир(шч,щ)ина дала с…вітові багат…ох в(е,и)датних майстрів поетичного слова. (В,у) міс…ті (Н,н)овограді/(В,в)олин…с…кому народилася бе(с,з)смертна (Л,л)еся (У,у)країнка село (Р,р)оманівка (П,п)опіл…нян…с…кого району стало духовною колискою (М,м)аксима (Р,р)ил…с…кого (Ж,ж)(е,и)томир є бат..ків(шч,щ)иною видатного (У,у)країн…с…кого поета/патріота (О,о)лега (О,о)л…жича. Традиції поетів/класиків продовжуют… с…огод…ні нові поколі(н…н,н)я пис…ме(нн,н)иків/полі(шч,щ)уків. Багато (із,зі,з) них уже збагатили сучасну україн…с…ку літературу новими худож…німи формами та образами яскравим поетичним с…вітобаче(н…н,н)ям. Кра(шч,щ)і твори наших земляків відображают… реалії нашого жи(т…т,т)я (у,в) (в,у)сіх його проявах. Зв(и,е)ртаючис… до ро(с,з)маї(т…т,т)я тем і проблем вони намагаю(ц…ц,т…с)я досягти широких поетичних узагал…нен… (з,с)казати вагоме слово про себе і про той складний час (в,у) якому їм довелося жити і творити.

   С…огод…ні де/хто (із,зі,з) літературо/знавців і критиків почав активно говорити про так звану житомирську школу (у,в) сучас…ній (У,у)країн…с…кій прозі. На нашу думку термін житомирська школа можна ус…пішно застосовувати не/тіл…ки по/відноше(н…н,н)ю до прози а й до поезії. (В,у) творчос…ті багат…ох наших поетів/земляків проявилис… іма л…ції які визначили певну ідейно-тематичну та художньо/естетичну спіл…ніс…т… їх творів. Ця с…піл…ніс…т… яскраво прояилас… перш/за все (у,в) поєдна(н…н,н)і класичних поетичних традицій і новаторс…кого пошуку жи(т…т,т)євої конкретики і гл(е,и)бокого філософс…кого узагал..не(н…н,н)я (у,в) патріотиз…мі і романтич…ній піднесе(нн,н)ос…ті.

Засновкниками (Ж,ж)(е,и)томир…с…кої школи (із,зі,з) повним правом можна (в,вв)ажати (Б,б)ориса (Т,т)ена та (М,м)ихайла (К,к)лименка  а її най/біл…ш популярними с…огод…ні представниками поетів (В,в)алентина (Г,г)рабовс…кого та (М,м)ихайла (С,с)ича.

За В. Шинкаруком; 207 сл.

ТЕСТ-ЗАВДАННЯ №31

СПРАВЖНЯ ПОЕЗІЯ СЛОВА

Поезія це поклик краси який живе в душі кожної людини. Варто лише про/будити його (з,с)хвилювати зб(и,е)іма ли саму душу і прокине(ц…ц,т…с)я (у,в) ній приспа(нн,н)ий вулкан заграє р(і,и)тм(и,і)ка звуча(н..н,н)я ві(т,д)чу(т…т,т)я гармонії. Слово тр(е,и)вож…ніс…т… слово жада(н..н,н)я душі (в,у) своїх не/повторних п(и,е)р(и,е)ливах напевно і є справж…ніс..тю поезії почу(т…т,т)ям (шч,щ)о наснажує поета. Звід(ц,с)и прагне(н…н,н)я (з,с)казати людям про своє п(и,е)р(и,е)думане п(и,е)р(и,е)болене. І (з,с)казане пр(е,и)тама(н…н,н)им лише йому словом. Дійти най/(шч,щ)іма ли згоди (із,зі,з) власним серцем (зі,зі,з) с…вітом (шч,щ)об і душі с..півалося і слову мовилос…. Лише тоді слово те почує своє відлу(н…н,н)я (у,в) с(и,е)рцях людей (в,у) навколиш…нім с…віті.

Цьому навчає мене най/мудріший учител… народна піс…ня яка од/віку є най/яскравішим виразником народної етики і естетики його дум і сподіван… вічних протиріч… і складностей жи(т…т,т)я. (У,в) цьому її правдивіс…т… і поетична сут…ніс…т…. Не/буде п(и,е)р(и,е)біл…ше(н…н,н)ям коли скажу фол…клор для мене най/перша початкова і ви(шч,щ)а школа. Та це й пр(е,и)родно бо народ…ні прис…лів…я піс…ні (із,зі,з) дитинства кожному (із,зі,з) нас як диха(н…н,н)я як вода для пи(т…т,т)я як трава на яку в/перше ступили.

За Миколою Сингаївським; 159 слів.

ТЕСТ-ЗАВДАННЯ №32

КОЛИ ПІЗНАЄТЬСЯ РІДНЕ СЛОВО

Все поч(е,и)нає(ц…ц,т…с)я (із,зі,з) дитинства пізна(н…н.н)я с…віту і себе зустріч (із,зі,з) красою і потворніс…тю вихова(н…н,н)я і змужні(н…н,н)я. Саме тоді (в,у) най/меншому віці пізнає(ц…ц,т…с)я і слово. Згадує(ц…ц,т…с)я про це (у,в) пору зрілос…ті коли людина бачит… себе (із,зі,з) слова і (із,зі,з) літами все час…тіше звертає(ц…ц,т…с)я до пам…яті дитинства. Вихова(н…н,н)я поета починає(ц…ц,т…с)я на/сам/перед (із,зі,з) вихова(н…н,н)я словом.

(Щ,шч)асливий той до кого поезія пр(е,и)йшла раніше Поезія теплих лугів сивого жита м…яких наче оксамитних туманів лас…тівочих весен син…оц….вітних л…онів.А звідси і поезія праці причетнос …ті до навколишн…ого ж(е,и)во/твору с…півучого розмаї(т…т,т)я краси. Коли її багато як трави. Коли ден… мокрий як хлю(шч,щ), або чистий як сл….оза а з(и,е)мля в(и,е)села як в(и,е)с…ня(нн,н)ий жайворонок. І це вже не/слово а характеристика почута з вуст матері, в моєму селі на Поліссі. Так я пізнавав слово, звичайно ж, не само/по/собі а разом (із,зі,з) працею (із,зі,з) полем/видно/колом. Хіба можна забути оцю поезію люд…с…кого с…пілкува(н…н,н)я згинув як б(и,е)р(и,е)зневий с…ніг вмішалася як середа (у,в) тиждень… держи(ц…ц,т…с)я як пісок на вилах…

І коли ми чуємо (шч,щ)о кожне сіл…це має своє с…лівце то село і слово це початок моєї поетич…ної біографії.

За Миколою Сингаївським; 182 сл.

ТЕСТ-ЗАВДАННЯ №33

ЛІТЕРАТУРНИЙ ПОДВИГ БОРИСА ТЕНА

Україні по(шч,щ)астило (у,в) (Ж,ж)(е,и)томирі знайшовся митец.. ви(шч,щ)ої проби (М,м)икола (Х,х)омичев…с..кий який досконало знав серед інших мов і давн…о/грец…ку. Він кохався (у,в) рід…ній мові та поезії (шч,щ)е (із,зі,з) часів коли втовкмачували (шч,щ)о нашої мови не/було нема і бути не/ може. Як (Л,л)ариса (К,к)осач пр(е,и)брала собі псевдонім (У,у)країнка так (Х,х)омичевс…кий узяв ім…я головної ріки нашого народу (Б,б)ористен тобто по/грец…ки (Д,д)…ніпро. Тіл…ки в(и,е)ликого таланту людина могла зробити цю о(ч..ч,дч)айдушну заявку на подвиг. Борис (Т,т)ен обе(з,с)смертив себе тим (шч,щ)о зробив близ…ким (У,у)країн…цям (Г,г)омера і цей п(и,е)реклад нас…тіл…ки органічно вплів (І,і)(лл,л)іаду та Оді(с, с…с)ею (у,в) структури (У,у)країн…с…кого пис…ма (шч,щ)о самого п(и,е)р(и,е)кладача наз(е,и)ваємо нашим (Г,г)омером ХХ столі(т..т,т)я. Наодин…ці (із,зі,з) (Г,г)омером він пробув трид…цят… один рік ші(с,ст)на(ц..ц,дц)ят… забрала (О,о)ді(с,с…с)ея і п…ятна(ц…ц,дц)ят… (І,і)(л,ллі)ада. Праця т(і,и)танічна подвижниц…ка. Крім того за цими вершинами стоят… (шч,щ)е п(и,е)р(и,е)клади з давн..о/грец…кої (А,а)рістотеля (А,а)рістофана (Е,е)с…хіла (С,с)офокла (Е,е)вріпіда (із,зі,з) (А,а)нглійс…кої (Ш,ш)екс…піра (із,зі,з) (П,п)ол…с…кої (М,м)іцкевича. Сто зарубіжних авторів запросив до нашої оселі (Х,х)омичев…с…кий людина/універсал поет п(и,е)р(и,е)кладач композитор педагог діяч націонал…ного відродже(н…н,н)я. Він був патріотом (У,у)країни й тоді коли це не/шанувалося керував літературними й музич…ними студіями хором (із,зі,з) якого (з,с)формувався знаменитий (Л,л)…онок. Над/усе шанував мову вважав (шч,щ)о без неї пропадає нація не/про(шч,щ)ав націонал…ної зради.

За Олексієм Опанасюком; 190 слів

ТЕСТ-ЗАВДАННЯ №34

ОЛЬГА ДОБАХОВА

Гід…ні пр(и,е)т(и,е)нденти на не/забут…ніс…т… є звичайно (у,в) (в,у)сіх сферах жи(т..т,т)я і діял…нос…ті. Серед них значи(ц…ц,т…с)я й ім..я селянки/полі(с…с,с)янки (із,зі,з) (К,к)ирданів (О,о)вруц…кого району (О,о)л…ги (П,п)(е,и)липівки Добахової. Не/титул народної поетеси чи зва(н…н,н)я (З,з)аслуже(нн,н)ого (П,п)рацівника (К,к)ул…тури дают… нам право возв(и,е)личувати її до рів…ня славетних дочок нації хоча (О,о)л…га (Д,д)обахова одержала їх за реал…ні заслуги перед народом. І с…вітла пам…ят… про неї криє(ц…ц,т…с)я (у,в) доброму духовному спадку який вона залишила пр(е,и)йдеш…нім поколі(н…н,н)ям.

Творчий доробок (О,о)л…ги (П,п)(е,и)липівни ваговитий д…віс…ті два(ц…ц,дц)ят… віршів вісім/десят п…ят… пісен… покладених на музику яку/ж сама і писала . Твори (Н,н)ародної поетеси на/друковані (у,в) багат…ох з…бірках одна (із,зі,з) них (С,с)ерце с…піває власна.

Справжній художник пише не/пензлем а душею. Барвис…ті слова (О,о)л…га Пилипівна ч(и,е)рпає (із,зі,з) глибини свого серця (із,зі,з) віч…но ж(е,и)вого джерела творчої скарбниці народу. Її твори це відлитий (в,у) рядок час то поезія про оновлене (П,п)олі(с…с,с)я ніж…ні пахо(шч,щ)і рідної землі і замріяні ліси пом(и,е)режані квітами луки і пишно/квіт…ні гаї то піс…ні і вір…ші про людину/творця. А коли твори ідут… (у,в) народ це чи не/найбіл …ше (шч,щ)ас…тя для мит…ця!

Існує повір…я (у,в) народі коли народжує(ц…ц,т…с)я людина то загоряє(ц…ц,т…с)я на небі зірка. І чим яскравіше жи(т…т,т)я тим яскравіша та зірка. Саме таким було воно (у,в) (О,о)л…ги (П,п)(е,и)липівни. І завжди жити їй у піс…нях народу бо повно/водим струмком вливаю(ц…ц,т…с)я вони (у,в) нашу могут …ню (У,у)країн…с…ку пісе(нн,н)у ріку. І с…вітити зір…ці поетеси.

За Л. Скуратівською; 200 сл.

ТЕСТ-ЗАВДАННЯ №35

АНДРІЙ МАЛИШКО І ОВРУЧЧИНА

Творчіс…т… (М,м)алишка є од…нією (із,зі,з) най/поміт…ніших сторінок не/тіл…ки (у,в) поетичному літописі (В,в)і(ч.,тч)из…няної літератури. Гл(е,и)бока народ…ніс…т…, пісе(н…н,н)іс…т… худож…ня довершеніс…т… підн(и,е)сли його поезію до с…вітових в(и,е)ршин худож…н…ого слова.

Цілком справ(и,е)дливо (у,в)казуют… дос…лідники творчос…ті (М,м)алишка на дж(и,е)рела та витоки його поезії. Це рідна (О,о)бухів(шч,щ)ина материна піс…ня багатий (У,у)країн…с…кий фол…клор над/звичайна праце/здат..ніс..т.. і бе(с,з)п(и,е)речно талант. Але є у твор..чій біографії (М,м)алишка період (шч,щ)о відіграв не /друго/рядну рол… (в,у) становле(н…н,н)і його як поета як громадянина. Це роки вч(е,и)телюва(н…н,н)я (у,в) (О,о)вруц…кій семи/річ..ній школі сіл..с..кої молоді на (Ж,ж)(е,и)томир(шч,щ)ині.

Цей квітучий (Д,д)ревлян..с..кий край його історичне м(е,и)нуле (шч,щ)ирі люди (із,зі,з) якими довелос… с..пілкуватис.. і працювати (М,м)алишку зал(е,и)шили помітний с..лід (в,у) його поезії знайшли відображе(н…н,н)я (в,у) спогадах та щоде(н…н,н)икових записах.

Овруц..ка з(и,е)мля над(е,и)хнула поета на ни(с,з)ку вір…шів які ввійшли потім до з..бірок різних років. Це зокрема вір..ші (М,м)ати (О,о)панас (Б,б)іда (З,з)аспів про (Б,б)оженка та ін….ші. На/проха(н…н,н)я (Д,д)овженка (М,м)алишко написав чотири піс…ні до к(и,і)ноф(и,і)л…му (Щ,шч)орс ряд картин якого з…німалис… біля (К,к)оростеня де загинув відомий нач/див.

За Леонідом Монастирецьким; 155 сл.

ЧАСТИНА ДРУГА

ТЕКСТИ-ВІДПОВІДІ

СІМ ЧУДЕС ЖИТОМИРЩИНИ

ТЕСТ-ЗАВДАННЯ №1

ОВРУЦЬКИЙ ХРАМ

Овруч уперше згадується в "Повісті врем'яних літ" 977 року як "град Вручий". На той час місто, після спустошенняІскоростеня від мстивої київської княгині Ольги, стає центром древлянської землі, з розвинутими ремеслами. Під стінами древлянської столиці 977 року загинув юний князь Олег Святославович від руки брата Ярополка під час міжусобиці за право володіти краєм. Тоді ж брат Олега, майбутній князь Київської Русі Володимир, що при хрещенні отримав ім'я Василій, звелів збудувати в пам'ять про Олега дерев'яну каплицю, яка простояла майже два століття. 1190 року на її місці за розпорядженням Рюрика Ростиславовича було збудовано золотоверхий кам'яний храм, розписаний фресками. Будівництво його приписується відомому давньоруському зодчому Петру Милонегу. Храм двічі руйнували монголо-татари, а в 1321 році він був майже дощенту зруйнований литовцями. Лише на початку ХХ століття цю унікальну пам'ятку вирішили реставрувати. Після розкопок у 1970 році реставрацію очолив молодий архітектор Щусєв. Освячення храму відбулося 16 вересня 1911 року. Є припущення, що над оздобленням храму працював і відомий художник Реріх. 1986 року під час реставрації виявилося, що 14 ікон другого ярусу іконостасу належать до новгородської школи ХV століття. Це відкриття стало справжньою сенсацією.

За Миколою Кострицею; 180 слів.

ТЕСТ-ЗАВДАННЯ №2

"КАМ'ЯНЕ СЕЛО" НА ПОЛІССІ

Цю місцевість називають реліктовою й унікальною. Її вважають чи не єдиною білою плямою на карті України. Загадкова і неповторна, вона зовсім поруч, в Олевському районі, що на Житомирщині.Поліський Стоунхендж, як його вже встигли охрестити, розміщений усього лише за тридцять кілометрів на північ від райцентру

Урочище Кам’яне Село— унікальнапам’яткагеології. Воно було одним із номінантів рейтингу «Сім природних чудес України».При від’їзді на місце нас зустріла самотня альтанка, звідки ми вирушили пішки. За кілька хвилин перед нами постала дивовижна картина з розкиданими по всьому лісу величезними опуклими валунами, вкритими мохом. Пейзаж воістину неймовірний! Ніколи не думав, що каміння може бути таким гарним! Ми увійшли в те прадавнє село і ніби загубилися від цілого світу з його цивілізацією, проблемами і навіть голосами.

Тутешній ліс, до всього, вражає ще й надзвичайною тишею. Ні шуму тобі, ні звуку, окрім хіба що пташиного співу. Земля вкрита минулорічним дубовим листям. Складається враження, що на неї віками не ступала нога людини. Посеред лісу раптом з’являються десятки величезних кам’яних брил заввишки з будинок. Якщо дати волю уяві, то в їх розташуванні важко не помітити справжні «вулиці», «церкву». Ми бродили цими вулицями, роздивлялися валуни, які своєю формою нагадували селянські хати з прибудовами. Є такі, які схожі на копиці сіна. А ще є місцевість, яку називають "шкільним майданом". Та найзнаменитіший і найбільший за розмірами тут камінь, зверху якого видно великий слід. До валуна спеціально приставлена драбина, перила якої обв’язані сотнями барвистих стрічок. За повір’ям, він дає паломникам здоров’я і здійснює бажання…

За Романом Маленковим;200 сл.

ТЕСТ-ЗАВДАННЯ №3

ВЕРХІВНЯ

Є на Житомирщині одне цікавеньке село Верхівня. А відоме й цікаве воно своїм палацом в стилі ампір, який належав польським аристократам Ганським. Граф Вацлав Ганський мав двадцять одну тисячу гектарів землі й понад три тисячі кріпаків. Він виконував обов’язки маршалка волинської шляхти, був магістром масонської ложі в Житомирі. Діяли у Верхівні також суконна фабрика, яка виробляла “десять тисяч штук сукна на рік” та велика птахоферма з фазанами. Після одруження він подарував Верхівню і палац своїй дружині Евеліні.

Почав будівництво ще батько Вацлава — Ян Ганський. Саме Ян протягом 1780—1790 років на території сучасного маєтку заснував неймовірний парк, сад, оранжерею з рідкісними рослинами, мисливський павільйон. Закінчував будівництво маєтку вже син Вацлав, якому вдалось створити довершений палацо-парковий ансамбль.

У маєтку було також збудовано родинну церкву, винний погреб, підземні ходи, якими слуги носили страви до їдалень панського будинку. Підземний хід також був прокладений до каплиці з родинною усипальницею Ганських. Взагалі Вацлав Ганський полюбляв чомусь підземні ходи. Він навіть влаштував для своєї дружини Евеліни Ганської підземний хід до її особистої купальні у великому ставу, що навпроти палацу. За розкіш інтер’єрів цю будівлю називали «Волинським Версалем».

Gazeta.ua; 180 сл.

ТЕСТ-ЗАВДАННЯ №4

МОНАСТИР БОСИХ КАРМЕЛІТІВ

Монастир Босих Кармелітів - старовинний храм у Бердичеві Житомирської області. Він більше нагадує фортецю, ніж монастир. Це й не дивно - раніше тут розміщувалися гармати та постійний гарнізон.

Заснував Кармелітський монастир Януш Тишкевич - видатний політичний діяч Речі Посполитої, він обіймав різні посади, в тому числі мав повноваження воєводи київського. Будучи ревним католиком, Тишкевич не скупився на щедрі пожертви монастирям та церквам.

  Він брав участь у Цецорській битві (1620 рік) - бився проти військ Османської імперії в Молдавії. Поляки були повністю розбиті турками. Януш Тишкевич потрапив у полон. Йому вдалося звільнитися. На згадку про благополучне повернення Тишкевич, тодішній власник Бердичева, заснував в 1627 році на березі бердичівської річки Гнилоп'ять католицький монастир Ордену Босих Кармелітів. У 1642 році Монастир Босих Кармелітів було урочисто відкрито. На честь цієї знаменної події Януш Тишкевич подарував новому костелу старовинну ікону Божої Матері, яка здавна вшановувалася його родом.

  За часів визвольної війни Богдана Хмельницького в 1648 році кляштор був захоплений повстанськими військами та серйозно пошкоджений. Кармеліти врятували від знищення ікону Пресвятої Діви Марії. Її сховали у львівському монастирі сестер кармеліток босих. Після багаторічного вигнання бердичівські кармеліти, нарешті, повернулися на свою землю в 1663 році та відновили храм.

  Поступово Монастир Босих Кармелітів стає серцем релігійного життя Правобережжя, а також важливим культурним центром.

За Юлією Воронцовою; 200 сл.

ТЕСТ-ЗАВДАННЯ №5

РУЇНИ ФОРТЕЦІ У ЗВЯГЕЛІ

Немає нічого цікавішого, ніж руїни старовинних замків і фортець. На території України знаходиться багато таких історичних пам'яток. Руїни фортеці у Звягелі – відмінне місце для поціновувачів старовини. Вони розташовані на високому березі річки Случ у  Новоград-Волинському. У давні часи місто мало назву Звягель, яка походила з давньоруських часів.

Тут колись знаходився величний замок князя Острозького. За збереження замку відповідала зведена неподалік фортеця. На замковій території був побудований ще й костел. В результаті української визвольної війни в 1648 році замок і вежа були зруйновані. З того часу замок вже не відновлювався. Фортецю намагалися реконструювати, але повернути їй колишню велич не вийшло. Замкову територію перетворили на зону відпочинку.

Сьогодні руїни фортеці приваблюють десятки туристів щорічно. Чітко можна розгледіти залишки стін і фундаменту замку. Атмосфера цього місця здатна перенести в далеке минуле. Тут не покидає відчуття казки. Здається, що ось-ось з'являться лицарі на білих конях і почнеться турнір за серце красуні- принцеси.

За Г.Гайдачуком; 154 сл.

ТЕСТ-ЗАВДАННЯ №6

РАДОМИСЛЬ - ТВЕРДИНЯ ДУХУ НА ГРАНІТНІЙ СКЕЛІ

Комплекс "Замок-музей Радомисль" – це архітектурна та історико-культурна перлина поліського краю. У 1612 році на цьому місці було збудовано "папірню" – укріплену фабрику з виробництва паперу для друкарні Києво-Печерської лаври. Величний архітектурний ансамбль, розташований між двома водоспадами, з одного боку омивається водами річки Мики, з іншого – величезним чистим озером. Навколо – хвойні ліси, що насичують повітря лікувальними ефірними оліями.

Після проведеної реставрації замок-музей "Радомисль" являє собою повністю відновлену середньовічну фортифікаційну споруду з відтворенням автентичних інтер’єрів XVII-XIX ст. Замок загальною площею 2500 квадратних метрів не має рукотворного фундаменту, він збудований на гранітній скелі, що йде вглиб землі на кілометри, і здатний простояти століття. Всередині замку, завдяки товстим кам’яним стінам, цілий рік зберігається однакова температура +18°. Тут все вражає духом давнини. Величні мури, дубові перекриття під стелями, балкони в концертній залі та бійниці, через які оборонці колись відстрілювалися від нападників.

Замок-музей "Радомисль" сьогодні – це багатофункціональний історико-культурний комплекс. Душею Радомисля є Музей української домашньої ікони, який налічує понад 5000 предметів християнського мистецтва ХVII – XX століть з усіх регіонів України.

Вікіпедія; 175 сл.

ТЕСТ-ЗАВДАННЯ №7

ПАРК "ДРЕВЛЯНСЬКИЙ" У КОРОСТЕНІ

В одному з найдавніших українських міст на півночі України – Коростені – є прекрасний парк, у якому люблять відпочивати місцеві мешканці. Він має назву "Древлянський" і розкинувся на чималій території. Древлянський парк розташований у знаковому місці: довкола гранітної скелі, яка була центром оборони легендарного Іскоростеня ще в 8 – 13 століттях. Сьогодні про ті часи нагадує макет міських укріплень, встановлений неподалік, та пам'ятник древлянському князеві – Малу. Біля підніжжя крутої скелі, на одному з берегів річки Уж, стоїть пам'ятник княгині Ользі, без якої неможливо уявити історію Коростеня часів Київської Русі. Також тут розташовані і знамениті свого часу купальні княгині. Загальна площа купалень – близько ста квадратних метрів. На другому березі річки можна побачити пам'ятник, створений на честь не менш відомого героя – Добрині Микитовича, якого місцеві мешканці вважають своїм земляком і дуже цим пишаються. Якщо стосовно правдивості цього факту хтось ще може сперечатися, то про походження княжни Малуші та її сина, князя Володимира Великого, скульптури яких також тут розміщені, не може бути жодних сумнівів: так, вони  найсправжнісінькі іскоростенці.

 Не так давно цьому об'єкту надано статус пам'ятки природи та історії.

Вікіпедія;173 сл.

ПОЛІСЬКИЙ КРАЮ ДОРОГИЙ!

ТЕСТ-ЗАВДАННЯ №8

ПОЛІССЯ

Рівна, як долоня, низовинна поліська країна! Біжать по ній з краю в край ліси, що світу не видно, метуть під вітрами сухі піски, як живі… Очей не відвести від білих озер, од місячного сяйва їхніх вод! Закутана в тяжкі тумани, в довгі грибні дощі, запечалена була тоді ця країна й відлюдькувата. Між драговинами й болотами, бувало, лиш де-не-де розкидано піщані острівки й коси, порослі очеретом і лозою,- єдиний колись притулок для болотних хат поліщуків. Сила-силенна річечок, струмків, приток і рукавів просвічують голубенькими жилками в замулених травах по всьому Поліссю. За своєю течією ліві береги волинських річок у багатьох місцях вужчі, ніж праві, наче натруджене плече в скособоченого, кривого чоловіка… А буває, хоч рідко, що й лівий берег вищий за правий чи обидва так само круті, уривисті…На межі лютого й березня поліські ріки скресають, а у весняну повінь далеко виходять з низьких, положистих берегів, розливаються у рукави й протоки. У річкових долинах, не висушених піщаними дюнами, багато заплав піднімає по пояс навколишні травники. Горять, не стихають улітку зелені багаття Полісся.

За Маргаритою Малиновською; 181 сл.

ТЕСТ-ЗАВДАННЯ №9

ВЕСНА НА ПОЛІССІ

То правда, що весна на Полісся заходить тихо, не крадучись. Ще зазимки навідуються кожної ночі, ще снігу по яругах доволі, а тут, дивись, з якоїсь ночі почнуть потіти шибки, синіти надвечір'я, а там уже затенькали попід призьбами перші краплини. Вранці вийди та глянь: маленькі озерця поприлягали на всіх дорожках, на всіх стежках і, усміхаючись весні, морщаться на вітрі. У низинах, згукуючись та передзвонюючись скляними кристаликами, журкотять маленькі струмочки; виходять з берегів тихі поліські ріки. Сніг тихцем сповзає у видолинку, шукаючи, де м'якше. Жодного горобця не надибаєш під стріхою. Всі - на деревах, на осонні. Кишить у садах, на прогалинах. Через них ото й галасу стільки, через них нічого й не чути у селі весною.

Берези, обчухрані на сумні, стоять мовчки, нічого не думаючи,- морози висушили їх думи. З ран-зарубин капає й капає сік. Кажуть, якщо з берези багато соку йде - бути дощам уліті.

За О. Опанасюком; 144 сл.

ТЕСТ-ЗАВДАННЯ №10

ЖИВІ КРИНИЧКИ РІДНОГО КРАЮ

Рідний поліський край, як і вся Батьківщина, стали часткою моєї біографії - творчої і життєвої… Полісся в моїй душі таке живуче, як джерело під споришевим пагірком. Що ось уже десятиріччя не лише не вгамовує спрагу, а й видзвонює своїми живими краплями - чистими і кришталевими. І, звісно ж, не одного мене будить полуденним чи вечірнім дзвоном. А для мене джерело батьківщини - то немовкнучі дзвони пам'яті. У душі я відчуваю безмежну вдячність своєму краю. Там на все життя я відчув смак житнього хліба і джерельної води. Джерела, або живі кринички - так називають їх на Поліссі -б'ють тут з-під кожного пагорка. Звідси витоки моєї творчості. Поезія - мистецтво, що вірує у звичайні і прості речі - в правду і любов, у радощі і страждання, в зустрічі і розлуки… Тому автор глибоко впевнений, що вона, Поезія, живе і житиме від роду і до роду, з віку і до віку.

За М. Сингаївським; 140 сл.

ТЕСТ-ЗАВДАННЯ №11

ТАМ, ДЕ ШУМИТЬ ВОДОСПАД…

Житомир має прекрасну якість: мальовниче розташування над Тетеревом… Тим, хто вибрався за місто, одразу ж впадають в око скелі, порослі кущами над річкою, що створює прекрасний краєвид.

Зразу ж за Житомиром біля Тригір'я можна помилуватися залишками правічного дубового гаю. Навіть Біловежа зі своїми підпираючими небо соснами не може зрівнятися з дубиною біля старого монастиря, уцілілого якимось дивом. Можна сміливо твердити, що таких дубів-велетів, струнких, наче колони, потужних, дужих, високих, нема вже в Європі…

Особливо мальовничий вигляд має скеля на річці Гнилоп'ять в околицях Троянова. Річка тут була колись змушена з величезною силою вигризати собі русло, яке нині глибоко нуртує біля підніжжя розбурханих течією скель. Скелі ці кільканадцять метрів висотою, подекуди оголені, порозбивані, зсунуті, нагромаджені в мальовничому неладі, сиві, червоні, жовті, замшілі, з деревами і темною водою на глибині ріки створюють образ, який не кожен маляр зможе відтворити.

Темна ріка плине по скелястому ложі, над нею звисають брили граніту, які подекуди формують ніби руїни замку і мури.

За Валентином Грабовським; 158 сл.

ТЕСТ-ЗАВДАННЯ №12

ПОЛІСЬКИЙ ПРИРОДНИЙ ЗАПОВІДНИК

Полі́ський приро́дний запові́дник — природно-заповідний об'єкт загальнодержавного значення, розташований в Олевському та Овруцькому районах Житомирської області.

Площа 20104 гектари. Створений у 1968 році на базі трьох лісництв: Копищанського, Перганського , Олевського лісгоспзагу та Селезівського Словечанського лісгоспзагу. Підпорядкований Державному комітету лісового господарства України.

Заповідник засновано з метою збереження типових природних комплексів Полісся, охорони реліктових та ендемічних рослин і тварин та відтворення і збагачення природних лісів Полісся.

Тут поширені ліси борового і суборового комплексів з характерним для цих лісів підліском і трав'янистим покривом. Переважну частину лісів становлять молоді сосняки.

Крім лісових насаджень, у заповіднику є сфагнові і сфагново-осокові болота з участю журавлиникарликової берези та сосни. Лісові луки розвинуті слабко.Рідкісні й реліктові рослини, такі як дуб скельний, рододендрон жовтий (азалія), береза темнокора, плющ, ряд цікавих і рідкісних папоротей трапляються також у лісництвах, що межують з заповідником.

За сучасними даними  на території Поліського ПЗ виявлено 771 вид, різновидностей та форм водоростей. Найбільш чисельно тут представлені зелені, діатомові та стрептофітові водорості. У водоймах заповідника виявлено сорок дев'ять рідкісних видів, з них сім занесених до Червоної книги України

Вікіпедія; 180 сл..

ТЕСТ-ЗАВДАННЯ №13

СКЕЛЯ ЧАЦЬКОГО

Унікальна пам'ятка природи, яка уже стала справжнім символом Житомира,  утворилася через вивітрювання гірських порід граніту. Голова Чацького з’явилася набагато тисячоліть раніше, ніж саме місто.

Довкола неї – безліч легенд. За однією з них, був колись такий козак Чацький, якого переслідували поляки, а він стрибнув зі скелі, щоб уникнути полону. Інший переказ розповідає, що у бідняка Чацького була донька, яку вподобав багатий вельможа. Батько, рятуючи честь дівчини, зійшовся у двобої з кривдником, проте впав зі скелі та загинув. А та за ніч набула рис його обличчя. За іншою версією, скелю у 19 столітті назвали на честь Тадеуша Чацького – польського історика, який відкрив кілька шкіл на Волині. Саме він заснував Кременецький ліцей, на базі якого згодом виник сучасний Національний університет Тараса Шевченка, та Волинську гімназію в Житомирі, яка стала університетом імені Івана Франка. До речі, скеля і справді в профіль нагадує портрет благодійника високим лобом і прямим носом. 

Голова Чацького – це цікава геологічна пам'ятка державного значення та одне із чудес України. Скелю дуже добре видно з пагорба біля Монументу Слави та з оглядового майданчика на греблі Тетерівського водосховища.  З іншого боку розташована ще одна скеля – Чотири брати. Свою назву вона отримала через схожість на чотири людські фігури, які стоять поруч.

За Миколою Кострицею; 197 сл.

ПОЛІСЬКЕ КОРІННЯ

ТЕСТ-ЗАВДАННЯ №14

ПОДВИЖНИК ІЗ БРУСИЛОВА

Ім'я подвижника визвольних змагань в Україні 1917-1920 років Івана Огієнка з Брусилова тільки в роки незалежності вимовляється без застороги. Перший міністр освіти, культури й віросповідувань УНР, учений, славіст, україніст, мовознавець, автор понад ста праць – це все грані дивовижного таланту великого сина України. А ще він ретельний дослідник стародруків, автор художніх творів, редактор, видавець, педагог, автор десятків підручників та посібників, перекладач. Його книги могли б, за нормальних умов, стати настільними книгами у кожній культурній родині,її святинею, національною гордістю. Ще будучи чотирнадцятилітнім хлопчиком, він замислювався: чому притих затурканий чужомовними порядками на рідній землі Брусилів (а ще діди читали граматику Мелетія Смотрицького), чому онімів сусідній Радомишль, що недавно посилав папір Київській лаврі, яка постачала духовний хліб усьому слов'янському світові… Нестримний потяг до знання історії, культури, мови свого народу привів Івана до Київського університету, де він відбувся як учений, майбутній державотворець. Віра в Україну, в духовні сили її народу кличе Огієнка до титанічної праці над перекладом Біблії, вивчення мов, написання підручників з української мови, заснування українського університету в Кам'янці-Подільському. До створення першого українського правопису ставився з цілковитим усвідомленням як фактору єдності нації, до вивчення української мови – як умови творення української держави.

За Олексієм Опанасюком;190 слів.

ТЕСТ-ЗАВДАННЯ №15

ЖИТОМИРЩИНА В ЖИТТІ ТА ТВОРЧОСТІ М.РИЛЬСЬКОГО

Житомирщина у житті та літературній діяльності М.Рильського займає  надзвичайно важливе місце. Тут знаходяться глибинні витоки його таланту, події і люди, які визначили характер та ідейне спрямування його творчості.

  Поет народився 19 березня 1895 року у місті Києві, але своєю батьківщиною він завжди вважав село Романівку Попільнянського району на Житомирщині. Тут він провів дитячі та юнацькі роки, тут розвивався і міцнів його щедрий поетичний талант, формувався світогляд, зародилась незгасна любов до рідної землі. М.Рильський навідувався в Романівку до останніх днів свого життя, знаходячи на мальовничих берегах річки Унави розраду і відпочинок, черпаючи високе натхнення із спілкування з земляками.

  Рідній Романівці М.Рильський присвятив чимало поезій: “У Романівському запусті” , “Моїй Романівці” , “Моє село” … Надзвичайно зворушливо описав М.Рильський свою малу батьківщину в автобіографічній статті “Із спогадів”: “Село Романівка на Київщині (тепер Житомирської області), кучерявий лісок на ледве помітному узгір’ї, білі хати й зелені сади понад річкою Унавою, що, перепинена греблею, розливається в широкий, порослий комишами і лататтям став… Босі діти з засмаглими ногами, з пастушими торбинками через плечі… Вечірні співи дівчат, що солодкою луною пливуть у далечінь, парубочі розгонисті пісні… Солов’їні жгучі ночі, жаб’ячий хор і гукання водяного бугая… Світ — як таємнича, ледве розкрита книга…"

Земля Житомирщини постійно надихала М.Рильського на творчість, дарувала натхнення, допомогала відшукувати найкращі, найвагоміші і найзаповітніші слова. Постійно відчуваючи щиру любов і повагу своїх земляків, великий поет відповідав їм такою ж щтрою любов’ю і повагою.

За Валентином Грабовським; 200 сл.

ТЕСТ-ЗАВДАННЯ №16

ЗІТКАНИЙ З МУЗИКИ

Що є славою землі? Що є її історією, гордістю? Безперечно, люди духовно багаті, талановиті, безмежно закохані у свою Вітчизну, люди, життя яких залишається на сторінках культури назавжди. Такою людиною є наш земляк Святослав Ріхтер – один із найвизначніших піаністів ХХ століття, художник великої душі. Музиці він служив усе життя. Його мистецтво вражає, приголомшує слухачів, хвилює до глибини душі. До зустрічі з професором Московської консерваторії Генріхом Нейгаузом у нього не було ніякої музичної освіти, а було просто пристрасне захоплення музикою, стихійні пошуки за клавіатурою феноменально обдарованого самоука. Коли Ріхтер уперше заграв перед Нейгаузом, той відразу ж визначив, що перед ним геніальний виконавець. Перший виступ 25-річного Святослава відбувся 1940 року. Це був неперевершений тріумф. Надлюдська працездатність, велика сила волі, фанатична любов до музики, висока художня культура, енциклопедичний світогляд – усе це зробило музичну творчість Ріхтера-виконавця явищем світового значення. Навіть маючи всесвітньовідому популярність, він ніколи не ставив себе у позу. "Я – слуга музики", - любив він повторювати. І це було його життєвим кредо. Музична творчість геніального митця стала частиною світового виконавського мистецтва і духовною сторінкою нашого краю.

За Світланою Олійник; 171 сл.

ТЕСТ-ЗАВДАННЯ №17

БЛУКАЧ МОРІВ І ЙОГО БЕРДИЧІВСЬКЕ КОРІННЯ

Силою обставин, починаючи з вісімнадцяти років і до останніх днів, він був відірваний від батьківщини і, за власними словами, десять років борознив усі моря і океани "вздовж і впоперек, по діагоналі і перпендикулярно, колами, півколами, зигзагами і вісімками", щоб потім стати співцем моря. Його творчість – повісті, романи, новели – ледь укладається в тридцять томів. Маю на увазі нашого земляка із села Терехове з-під Бердичева, класика англійської літератури Джозефа Конрада.

Герої його книг – блукачі морів, капітани і моряки на суднах далекого плавання, аборигени тропічних лісів Африки чи малодосліджених на той час архіпелагів. Чи ж важила щось у творчості Джозафа Конрада – Юзефа Кожньовського, сина польського революціонера-засланця, - його батьківщина?

Ось які пронизливі слова знайшов співець безкраїх океанських просторів на знак вдячності світлій пам'яті дитячих літ, що минули під Житомиром та Бердичевом. Це з Житомира Конрад писав батькові у Варшаву: "Таточку, мені тут подобається."

Він і місцем для поселення в Англії обрав графство Кент саме тому, що воно нагадувало йому наш край – поля і узвишшя,добру родючу землю, ті чорноземні долини і пагорби, що, наче груди, під теплою ласкою сонця давали життя всьому навколо.

Доля вернула нам Джозофа Конрада… Повернула разом із його заповітом нащадкам: "Бережи нашу землю.. Такої землі, як наша, ніде більше немає"

За Валентином Грабовським; 190 сл.

ТЕСТ-ЗАВДАННЯ №18

ОКРИЛЕНИЙ МРІЄЮ

Після Монюшка польська музика не знала композитора, який би дорівнював талантом Юльошу Зарембському. Зарембському виповнилося тридцять один рік, коли він назавжди пішов від нас, навіть не сягнувши зеніту своєї слави. Але вся Європа називала його генієм, талантом рідкісним і надзвичайним. Якщо Паганіні ми називаємо віртуозом скрипки, то Зарембський – віртуоз піаніно.

З Житомиром у Юльоша Зарембського пов'язані перші шістнадцять років життя. Тут він народився, тут уперше почув і навіки полюбив українські та польські пісні, тут від польської піаністки і композитора Люції Руцінської та чеського професора музики Ернеста Несвадби перейняв музику, традиції нашого краю.

Його музика рідна нашому краєві і місту. Адже його творець ходив цими брукованими вулицями, і дика краса прибережних скель над Тетеревом, плюскіт тиховодної Кам'янки ще з дитинства просилися в його мелодії. У них змалку запалися українські думи і пісня. Останнім композитор завдячує своїй няні – українській дівчині, яка розкрила перед ним усю ту щедрість почуттів, що таїть у собі українська пісня. Композитор признається у листі до письменника Й. Крашевського:"Найбільше мене вабили спочатку пісні народні, так занедбані доти. Вибрав їх кільканадцять як теми до кількох композицій у чотири руки."

Про Житомир Юльюш Зарембський не забував і в роки навчання у Віденській консерваторії, і тоді, коли став професором Брюссельської королівської консерваторії, але прагнув щоліта відпочивати у рідному місті, виступаючи з концертами перед земляками.

За Валентином Грабовським; 200 сл.

ТЕСТ-ЗАВДАННЯ №19

СІМ ЛІТ У ЖИТОМИРІ

Із сімдесяти п'яти літ свого многотрудного життя Юзаф Ігнаци Крашевський, чия титанічна праця занесена як своєрідний рекорд до книги Гінесса, сім літ присвятив нашому місту Жита і Миру.

У Житомирі Крашевський обіймав посаду попечителя навчальних закладів, деякий час був директором Житомирського театру. За сім років перебування у місті Крашевський написав цілу низку творів.

Першим овочем 1853 року, який, як відзначили критики, - якщо не народився, то принаймні дозрів на Житомирському бруці, - був один із шедеврів Крашевського – повість "Хата за селом". Саме вона є окрасою циклу українських народних повістей, які, за висловом Івана Франка, "крім першорядних народних прикмет, мають і назавжди матимуть першорядну вартість в історії польської літератури як перші промені світла, кинуті у цю, досі темну глибінь, яку називаємо життям і душею простого народу".

Крашевський терміново мусив залишити наше місто і переїхав до Варшави. Але своє захоплення поселенням на березі Тетерева ї Кам'янки, його живописними околицями, вулицями, ріками і особливо скелястими берегами Тетерева, він висловив в історичному нарисі "Житомир."

За Валентином Габовським; 165 сл.

ТЕСТ-ЗАВДАННЯ №20

З ОВРУЦЬКОЇ МАЙСТЕРНІ – В ЗІБРАННЯ ЛУВРА

У його картинах стільки страждань, скільки у "Пеклі" Данте. Проте у Данте мучаться прості грішники по смерті, а у Володимира Невмержицького – невинні люди за життя. Тож картини його - не просто фарби, вражаюче рокладені на полотні, а споконвічна боротьба Добра і Зла.

Аби осмислити до чого докотилося наше перекалічене війнами людство, звернімося до картини"Шлях на Голгофу", написаної через десятиріччя після Чорнобильської трагедії. Зліва художник відтворює Голгофу справжню, двохтисячолітню, де з озвірілого натовпу уже виокремлюються хрести з розп'ятим Ісусом та з робітником. Справа – багаторукий Ленін з високого постаменту вказує на обнесену колючим дротом зону. Там будувався ще один Вавілон, а вийшло – Чорнобиль! Звідси навіки вибирається гурт переселенців на чолі з дівчатком-калікою на милиці і з ліхтарем Діогена в руці. Оце проводир! Поруч на візку ридає безногий п'яничка. Падає під вагою хреста художник – автор картини. За ними дід із іконою – єдиним багатством, що взяв із собою, мати з малям, пара молодят прямо з весілля… Назад вороття нема – про це свідчать позабивані навхрест вікна і колючі дроти. Я ще не зустрічав художника, котрий з такою силою викривав би наших фальшивих пророків. Недарма одну з картин майстра з Овруча придбав Лувр.

За Валентином Грабовським; 190 слів

ТЕСТ-ЗАВДАННЯ №21

НІНА МАТВІЄНКО

  Ніна Митрофанівна Матвієнко – відома українська співачка, голосом якої співає й плаче Україна. Вона народилася в селі Неділище Ємільчинського району в багатодітній родині. Любов до пісні отримала від матері, яка мала чудовий голос.

В 1966 році поїхала до Києва в студію українського хору імені Г. Ве

рьовки. Там її талант було помічено і оцінено. В 1968 році Ніна закінчила вокальну студію при хорі. Відтоді – його солістка. Тут в хорі відбулося її професійне становлення, поступове і яскраве сходження до вершин творчої майстерності і слави. В 1979 р. Вона стає Заслуженою, а в 1985 році – Народною артисткою України. В 1988 році їй присуджено Національну премію імені Тараса Шевченка, а в 2006 році – найпочесніше звання нашої держави – Герой України.

  За цими нагородами стоїть щоденна, важка і наполеглива праця. Тисячі концертів, зустрічей, творчих вечорів, записів на радіо і телебаченні, гастролі по Україні та зарубіжжю. У її репертуарі – українські народні пісні, пісні сучасних українських композиторів. Окрім яскравого співочого таланту, Ніна Матвієнко має талант драматичної актриси. Список кінематографічних робіт Ніни Матвієнко чималий, вона брала також участь в багатьох телевізійних виставах. Є ще одна дивовижна грань творчого обдарування Ніни Матвієнко – її закоханість в літературу, в українське слово. Вершинним літературним надбанням співачки стала її біографічна книга «Ой, виорю нивку широкую».

За Валентином Габовським; 206 сл.

ІСТОРІЯ РІДНОГО КРАЮ

ТЕСТ-ЗАВДАННЯ №22

МІСТО, ЯКЕ МИРНО ЖИВЕ

Легенда вістить: близько 884 року улюблений дружинник князів Аскольда і Діра Житомир не захотів підкоритися войовничим русам, що їх привів у Київ князь Олег. Разом зі своїми воїнами лицар відійшов у древлянську землю, щоб загубитися серед лісів. Воїни подалися спершу по рівній місцевості і дісталися до скель теперішнього Коростишева. Але ці узвищення були невисокі, тож дружинники остаточно зупинили своїх коней біля чудової долини, яку створили дві ріки Кам:янка і Тетерів. Усе тут було незвичайне: високі скелі і стрімкі кручі берегів, довкола повні дичини ліси і особлива краса краєвиду. Наші предки вміли вибирати місця для поселень, і те, що вони обрали місцем осілля саме ці горби, нікого не здивує. Отже, на високій скелі над річкою Кам'янкою лицар заснував поселення і назвав його своїм іменем. Так воно було чи ні, перевірити неможливо. Але житомиряни вірять у цю легенду і 1984 рік оголосили роком свого ювілею: минуло відтоді 1100 літ… Зрештою, вчені сперечаються і щодо походження назви міста: торгівля житом, від слів "жити мирно", "мир житичів" тощо. Це не так важливо: люди з відчуттям часу мусять мати відправні точки відліку свого існування. Згадаймо, що й загальне наше літочислення так само умовна дата.

За Валерієм Шевчуком;190 сл.

ТЕСТ-ЗАВДАННЯ №23

СТАРОВИННИЙ ЗВЯГЕЛЬ

Місто Новоград-Волинський розташоване на мальовничих берегах Случі. Вперше згадується в літописі за 1257 рік як Звягель у зв'язку із спаленням його галицько-волинським князем Данилом Романовичем за те, що непокірні громадяни не хотіли визнати влади князя. Розташований на важливому шляху з Київської Русі до Західної Європи, Звягель був значним стратегічним пунктом. Положення назви міста пояснюють так: за часів Київської Русі по повноводній тоді Случі через Звягель проходив торговельний шлях із Києва на Захід. Річкові береги з'єднувалися підйомним дерев'яним мостом. Коли кораблі підходили до нього, їх високі щогли торкались натягнутого перед мостом каната, починав дзвонити дзвін. Це служило сигналом, що час підняти міст і пропустити корабель. Від слова "дзвони" і пішла назва міста.

Населення Звягеля брало активну участь у повстанні Косинського і Наливайка. Під час визвольної війни, яку очолив Богдан Хмельницький, десятитисячний загін Максима Кривоноса при підтримці місцевого населення оволодів Звягельською фортецею. У 1795 році після третього поділу Польщі місто було перейменовано у Новоград-Волинський. Восени 1846 року тут перебував Тарас Шевченко, який тоді брав участь в археологічній експедиції на Волині та Поділлі. У 1781 році тут народилася геніальна українська поетеса Леся Українка.

За Миколою Кострицею; 180 сл.

ТЕСТ-ЗАВДАННЯ №24

КОПИЩЕ ПРОСИТЬ НЕ ЗАБУВАТИ

Предки придумали поселенню, в якому осіли, просте і коротке, як на вимову, ім'я Копище… Історія його починається з легенд. Кажуть, що, рятуючись від ворогів, люди все далі йшли в пущі цього лісового краю, обживали його. У дрімучій глушині, якнайдалі від чужого ока, поселився і старий русич-полісянин із синами. Одні кажуть, що звали його Єсип, інші – що Ілаш чи Копищ. Збудував старий із синами оселю над Убортю, вирощували поселенці житні злаки, звіра полювали. Невдовзі біля тієї оселі виросло ще три. Сини одружилися з дівчатами, що прийшли до них із-за Уборті. З часом клопоту додалося, бо внуки пішли. Треба було більше статків мати, тож корчували ліс усе далі і сіяли жито, щоб хліб і силу мати. Пшениці в минулому не сіяли: вище коліна не виростала, а колос не скрізь устигає вибитися. Піщані, хоч скло з них видмухуй, землі, до того ж узимку – морози, а влітку – то пече, то мокне. Отже, в краї цім звіку-правіку людей постійно виручало жито: на убогих грунтах і за будь-якої погоди виб'ється воно в стрілку, виколоситься, визріє. Тоді вже дивись, щоб вижати впору та встигнути скласти у копище до осінньої негоди, то буде і ціпам робота, то й з хлібом будеш. На житньому хлібі зіп'ялося село, зросла, змужніла людина. Легенди живуть ще й досі, і їх вам розкажуть, тільки запитаєте про давнину. Окрім легенд, інших свідчень про давню історію села не збереглося.

За Олексієм Опанасюком;225 сл.

ТЕСТ-ЗАВДАННЯ №25

СВЯЩЕННА ЗЕМЛЯ КОДНІ

Недалеко від села Кодня Житомирського району, біля дороги на Миролюбівку, збереглася єдина на Україні гайдамацька могила. Вона уціліла з тих далеких часів і мала вигляд пагорба із встановленим хрестом. 1968 року підсипано пагорб і покладено моноліт з чорного лабрадориту, який нагадує застигле в помаху могутнє орлине крило. На полірованому боці моноліта надпис: "Вічна слава народним борцям Коліївщини. 1768-1968". Старожили пам'ятають, що раніше тут, біля Миролюбівки (колись Розкопана Могила), знаходились кілька пагорбів, що нагадували гайдамацькі могили…

Кодня, як пам'ятне місце, відігравала значну роль у духовному житті нашого краю. Ступив на цю священну землю і Тарас Шевченко. Він перебував на Волині, зокрема в Житомирі, Новограді –Волинському, працюючи в комісіях по розбору стародавніх актів та по вивченню пам'яток старовини. Хоча ніде не зафіксовано перебування Кобзаря в Кодні, проте більшість дослідників твердять, що він не міг не відвідати священних могил за двадцять кілометрів від Житомира. До 125-річчя з дня народження Шевченка в Кодні встановлено пам'ятник. Тому невипадково республіканське свято української мови, яке проходило на Житомирщині в травні 1989 року розпочалося тут, біля пам'ятника борцям Коліївщини.

За кн.. "Козацькі часи на Житомирщині"; 170 сл.

ТЕСТ-ЗАВДАННЯ №26

ПАВОЛОЧ – МІСТО КОЗАЦЬКЕ

Серед населених пунктів краю, історія яких пов'язана з діяльністю українського козацтва, в першу чергу слід згадати Паволоч, нині село Попільнянського району на Житомирщині.

Історики пояснюють походження його назви від слова"паволока", що у стародавніх слов'ян означало шовкову або взагалі дорогоцінну тканину. Територія села була здавна заселена людьми, і широковідомим є поселення трипільської культури в околицях Паволочі. З історичних документів місто відоме з ХVІ століття як власність Остафія Дашковича, до речі, вихідця з міста Овруча. Він був одним із перших козацьких ватажків, старостою канівським і черкаським.

Паволоч була досить сильно укріпленим містечком. Центр її з трьох боків був оточений річкою Роставицею і струмком Паволочкою, а з четвертого – високим валом з дубовим частоколом та ровом. На певній відстані від містечка знаходився високий курган, де в часи небезпеки стояв вартовий козак з віхою для подачі сигналу про ворожий наступ. У часи визвольної війни 1648-1654 років міста Паволоч, Вінниця, Брацлав становили другу лінію оборони українських земель. У Паволочі зупинявся зі своїм штабом Богдан Хмельницький 1648 року. Саме тут гетьман зробив перші кроки по організації оборони України від наступаючих польсько-литовських військ по відновленню української армії.

З кн.. "Козацькі часи на Житомирщині"; 190 сл.

ТЕСТ-ЗАВДАННЯ №27

ГАЙДАМАЦЬКИЙ РУХ НА ЖИТОМИРЩИНІ

Документи засвідують, що гайдамаки діяли і в нашім краї. У червні 1720 року повсталі міщани Овруча і селяни розгромили Овруцький замок, костьол і монастир. Тоді ж і громада Радомишля відмовилась видати шляхті селян, які знищили маєток, забрали панське майно і втекли до села Заболоття. На Поліссі та в околицях Радомишля і Брусилова діяли повстанці, яких очолював Бондеренко.У квітні 1735 року козаки напали на Білилівку, Огіївку(нині села Ружинського району), де пограбували шляхтичів.1750 року гайдамацькі закони діяли по всій території Волині. Поліські ліси, непрохідні болота також були місцем дії загонів, зокрема очолюваних Іваном Подолякою. Гайдамаки, спільно з селянами, нападали на шляхтичів і католицьких священників, знищували документи, забирали гроші. Велику підтримку вони знайшли серед міщан Іскоростеня і селян Базара. У містечку Народичі селяни і міщани розгромили панський маєток, вигнали шляхту і купців. У Овруцькому старостві майже щоночі палали панські маєтки, і шляхта змушена була відсиджуватись у замках, побоюючись гайдамацьких засідок на шляхах. Вершиною ж гайдамацького руху стало повстання 1768 року, відоме в історії під назвою Коліївщина.

За кн.. "Козацькі часи на Житомирщині"; 165 сл.

ТЕСТ-ЗАВДАННЯ №28

ГОРОДИЩА

Дослідження давньоруських городищ на Житомирщині розпочалося наприкінці XIX столітті. Чималі заслуги в цьому — професора Київського університету Володимира Антоновича та житомирського археолога Сергія Гамченка.

Всього на території області зафіксовано близько 60 давньоруських городищ. Найбільш відомими серед них є чотири городища літописного міста Іскоростень. Всі вони знаходяться в межах сучасного міста Коростень: три — на правому березі річки Уж і одне — на лівому. Дані археологічних робіт засвідчують, що міське ядро тут почало формуватись на базі трьох правобережних городищ не пізніше VIII столітті

Важливим політичним центром древлянської землі став Вручий (сучасний Овруч), який розміщувався на правому березі річці Норинь. Літописна згадка про нього в 977 році засвідчує, що місто мало міцний дерев'яний замок з міськими воротами і підйомним мостом, який перекидався через глибокий рів. До потужного князівського замку примикав великий посад (торгово-реміснича частина міста) площею близько 28 гектарів.

Великим населеним пунктом міського типу давньоруського часу був Городеськ, який знаходився в середній течії річки Тетерів (нині село Городське Коростишівського району) і про який згадується в літопису від 1257 року. Від цього міста залишилось три городища, умовно названі археологами Великим, Малим та Червона гора.

Добре укріпленим пунктом на Житомирщині в XIII столітті був Колодяжин. Він згадується в літопису у зв'язку з монголо-татарською навалою у 1241 році. Давній Колодяжин знаходився на крутому виступі корінного берега річки Случ. З двох сторін був оточений глибокими та широкими ярами, з напольної сторони укріплений двома рядами валів та ровів.

За Юлією Воронцовою; 219 сл.

ТЕСТ-ЗАВДАННЯ №29

ОСОБЛИВI ЧАРИ СТАРОВИННОГО МIСТА

  Тихі вулиці, безліч зелені, чудові краєвиди, тихоплинна і чистоводна Случ. Сюди з’їжджалися ті, хто любив спокій. Тут народжувалися легенди і жили вони довгі віки.
Любий Лесин Звягель! Місто, яке захоплює широкою українською стихією — гарною мовою, піснею. Місто, яке на великій карті України має свою історію, давню і визначну.

Минуле Новограда-Волинського тісно пов’язане з іменами видатних постатей, які зіграли важливу роль в історії держави. Саме сюди, на Волинь, у Звягель на місце служби чоловіка, Петра Косача, після шлюбу в 1868 році відправиться Олена Пчілка. Саме тут у Звягелі й народиться у 1871 році Леся Українка (Лариса Петрівна Косач) у будинку міщанина Окружка.

  У будинку Окружків Косачі знаходились до весни 1873 року. Згодом сім’я переїхала у найняту садибу пані Завадської, яка мала великий одноповерховий будинок і дуже гарний, розкішний, хоча й запущений сад. У Звягелі, на Волині, українські симпатії і творчі поривання Ольги Косач ще більше міцніють. Волинь захопила її гарною мовою, піснею, розкішною природою. Характерно, що слова "Волинь" і "Звягель" часто переплітаються воєдино у спогадах Ольги:"Леся пізналася з нею (піснею) на Волині".

  Знав Новоград-Волинський і Т.Г.Шевченко. У жовтні-листопаді 1846 року побував він у Волинській губернії, зокрема, через міста Новоград-Волинський і Житомир повертався до Києва. А події, описані у його повісті "Варнак" та одноіменній поемі, відбуваються у нашому краї.

Уже ці кілька фактів свідчать, що в патріархальній тиші звягельських вулиць могли з’явитися небуденні ідеї, тут завжди жили по-дерзновенному сміливі люди. Місто вабить до себе митців. Воно має в собі особливі чари. Його спокій породжує творчий неспокій, краса — творення красивого і вічного.

За Г.Гайдачуком;212 сл.

ТВОРЧИЙ УЖИНОК ПОЕТІВ ЖИТОМИРЩИНИ

ТЕСТ-ЗАВДАННЯ №30

ЖИТОМИРська школа поезії

Житомирщина дала світові багатьох видатних майстрів поетичного слова. У місті Новограді-Волинському народилася безсмертна Леся Українка, село Романівка Попільнянського району стало духовною колискою Максима Рильського, Житомир є батьківщиною видатного українського поета-патріота Олега Ольжича.Традиції поетів-класиків продовжують сьогодні нові покоління письменників-поліщуків. Багато з них уже збагатили сучасну українську літературу новими художніми формами та образами, яскравим поетичним світобаченням. Кращі твори наших земляків відображають реалії нашого життя в усіх його проявах. Звертаючись до розмаїття тем і проблем, вони намагаються досягти широких поетичних узагальнень, сказати вагоме слово про себе і про той складний час, в якому їм довелося жити і творити.

   Сьогодні дехто із літературознавців і критиків почав активно говорити про так звану “житомирську школу” в сучасній українській прозі. На нашу думку, термін “житомирська школа” можна успішно застосовувати не тільки по відношенню до прози, а й до поезії. В творчості багатьох наших поетів-земляків проявились тенденції, які визначили певну ідейно-тематичну та художньо-естетичну спільність їх творів. Ця спільність яскраво прояилась, перш за все, в поеднанні класичних поетичних традицій і новаторського пошуку, життєвої конкретики і глибокого філософського узагальнення, в патріотизмі і романтичній піднесеності.

Засновкниками “житомирської школи” з повним правом можна вважати Бориса Тена та Михайла Клименка, а її набільш популярними сьогодні представниками – поетів Валентина Грабовського та Михайла Сича.

За В. Шинкаруком;207 сл.

ТЕСТ-ЗАВДАННЯ №31

СПРАВЖНЯ ПОЕЗІЯ СЛОВА

Поезія – це поклик краси, який живе в душі кожної людини. Варто лише пробудити його, схвилювати, збентежити саму душу – і прокинеться в ній приспаний вулкан, - заграє ритміка, звучання, відчуття гармонії. Слово - тривожність, слово - жадання душі у своїх неповторних переливах, напевно, і є справжністю поезії, почуттям, що наснажує поета. Звідси – прагнення сказати людям про своє передумане, переболене. І сказане притаманним лише йому словом. Дійти найщирішої згоди із власним серцем, зі світом, щоб і душі співалося, і слову мовилось. Лише тоді слово те почує своє відлуння в серцях людей, у навколишнім світі.

Цьому навчає мене наймудріший учитель – народна пісня, яка одвіку є найяскравішим виразником народної етики і естетики, його дум і сподівань, вічних протиріч і складностей життя. У цьому її правдивість і поетична сутність. Не буде перебільшенням, коли скажу: фольклор для мене – найперша, початкова і вища, школа. Та це й природно, бо народні прислів'я, пісні – з дитинства кожному з нас як дихання, як вода для пиття, як трава, на яку вперше ступили.

За Миколою Сингаївським; 159 слів.

ТЕСТ-ЗАВДАННЯ №32

КОЛИ ПІЗНАЄТЬСЯ РІДНЕ СЛОВО

Все починається з дитинства: пізнання світу і себе, зустріч з красою і потворністю, виховання і змужніння. Саме тоді, у найменшому віці, пізнається і слово. Згадується про це в пору зрілості, коли людина бачить себе зі слова і з літами все частіше звертається до пам'яті дитинства. Виховання поета починається насамперед з виховання словом.

Щасливий той, до кого поезія прийшла раніше. Поезія теплих лугів, сивого жита, м'яких, наче оксамитних, туманів, ластівочих весен, синьоцвітних льонів.А звідси – і поезія праці, причетності до навколишнього животвору, співучого розмаїття краси. Коли її багато, як трави. Коли день мокрий, як хлющ, або чистий, як сльоза, а земля весела, як весняний жайворонок. І це вже не слово, а характеристика, почута з вуст матері, в моєму селі на Поліссі. Так я пізнавав слово, звичайно ж, не само по собі, а разом із працею, з полем-видноколом. Хіба можна забути оцю поезію людського спілкування: згинув, як березневий сніг; вмішалася, як середа в тиждень; держиться, як пісок на вилах…

І коли ми чуємо, що кожне сільце має своє слівце, то село і слово –це початок моєї поетичної біографії.

За Миколою Сингаївським; 182 сл.

ТЕСТ-ЗАВДАННЯ №33

ЛІТЕРАТУРНИЙ ПОДВИГ БОРИСА ТЕНА

Україні пощастило: в Житомирі знайшовся митець вищої проби Микола Хомичевський, який досконало знав серед інших мов і давньогрецьку. Він кохався в рідній мові та поезії ще з часів, коли втовкмачували, що нашої мови "не було, нема і бути не може". Як Лариса Косач прибрала собі псевдонім Українка, так Хомичевський узяв ім'я головної ріки нашого народу Бористен, тобто по-грецьки Дніпро. Тільки великого таланту людина могла зробити цю одчайдушну заявку на подвиг. Борис Тен обезсмертив себе тим, що зробив близьким українцям Гомера, і цей переклад настільки органічно вплів "Іліаду" та "Одіссею" в структури українського письма, що самого перекладача називаємо нашим Гомером ХХ століття. Наодинці з Гомером він пробув тридцять один рік: шістнадцять забрала "Одіссея" і п'ятнадцять - "Іліада". Праця титанічна, подвижницька. Крім того, за цими вершинами стоять ще переклади з давньогрецької Арістотеля, Арістофана, Есхіла, Софокла, Евріпіда, з англійської Шекспіра, з польської Міцкевича. Сто зарубіжних авторів запросив до нашої оселі Хомичевський – людина-універсал; поет, перекладач, композитор, педагог, діяч національного відродження. Він був патріотом України й тоді, коли це не шанувалося: керував літературними й музичними студіями, хором, з якого сформувався знаменитий "Льонок". Над усе шанував мову, вважав, що без неї пропадає нація, не прощав національної зради.

За Олексієм Опанасюком; 190 слів

ТЕСТ-ЗАВДАННЯ №34

ОЛЬГА ДОБАХОВА

Гідні претенденти на незабутність є, звичайно, в усіх сферах життя і діяльності. Серед них значиться й ім’я селянки-полісянки з Кирданів Овруцького району Ольги Пилипівни Добахової. Не титул народної поетеси чи звання заслуженого працівника культури дають нам право возвеличувати її до рівня славетних дочок нації, хоча Ольга Добахова одержала їх за реальні заслуги перед народом. І світла пам’ять про неї криється в доброму духовному спадку, який вона залишила прийдешнім поколінням.

Творчий доробок Ольги Пилипівни ваговитий: двісті двадцять віршів, вісімдесят п'ять пісень, покладених на музику, яку ж сама і писала . Твори народної поетеси надруковані в багатьох збірках (одна з них «Серце співає» – власна).

Справжній художник пише не пензлем, а душею. Барвисті слова Ольга Добахова черпає з глибини свого серця, з вічно живого джерела – творчої скарбниці народу. Її твори – це відлитий у рядок час, то поезія про оновлене Полісся, ніжні пахощі рідної землі і замріяні ліси, помережані квітами луки і пишноквітні гаї; то пісні і вірші про людину-творця. А коли твори ідуть в народ – це чи не найбільше щастя для митця!

Існує повір’я в народі: коли народжується людина, то загоряється на небі зірка. І чим яскравіше життя, тим яскравіша та зірка. Саме таким було воно в Ольги Пилипівни. І завжди жити їй у піснях народу, бо повноводим струмком вливаються вони в нашу могутню українську пісенну ріку. І світити зірці поетеси.

За Л. Скуратівською; 200 сл.

ТЕСТ-ЗАВДАННЯ №35

АНДРІЙ МАЛИШКО І ОВРУЧЧИНА

Творчість Малишка є однією з найпомітніших сторінок не тільки в поетичному літописі вітчизняної літератури. Глибока народність, пісенність, художня довершеність піднесли його поезію до світових вершин художнього слова.

Цілком справедливо вказують дослідники творчості А. Малишка на джерела та витоки його поезії. Це рідна Обухівщина, материна пісня, багатий український фольклор, надзвичайна працездатність і, безперечно, талант. Але є у творчій біографії Андрія Малишка період, що відіграв не другорядну роль у становленні його як поета, як громадянина.Це роки вчителювання в Овруцькій семирічній школі сільської молоді на Житомирщині.

Цей квітучий древлянський край, його історичне минуле, щирі люди, з якими довелось спілкуватись і працювати Малишку, залишили помітний слід у його поезії, знайшли відображення у спогадах та щоденникових записах.

Овруцька земля надихнула поета на низку віршів, які ввійшли потім до збірок різних років. Це, зокрема, вірші "Мати", "Опанас Біда", "Заспів про Боженка" та інші. На прохання Довженка Малишко написав чотири пісні до кінофільму "Щорс", ряд картин якого знімались біля Коростеня, де загинув відомий начдив.

За Леонідом Монастирецьким; 155 сл.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1.  Закорко В. Чи модно бути грамотною людиною?// Українська мова та література в середніх школах, гімназіях, ліцеях, колегіумах. – 2007. – № 1. – с. 41 – 45.

2.  Конденсюк Т. Підвищення грамотності учнів // Рідна школа. – 2002. – № 4. –        с.    17-19

3. Українська мова. 5 – 9 класи. Навчальні програми для учнів загальноосвітніх навчальних закладів із навчанням українською мовою / Укладачі: Г. Т. Шелехова, М. Пентилюк, В. І. Новосьолова, Т. Д. Гнаткович, К. В. Таранік-Ткачук, Н. Б. Кожова. – К.: Видавничий дім «Освіта», 2013.

4.  Хом’як І. Проблема формування орфографічних навичок учнів середньої школи. // Дивослово. – 1995. - № 7. – с. 24

5. Яворська С. Система роботи над орфографічними помилками. // Дивослово. – 1998. - № 3. – с. 33 - 35

6. Грабовський В. Творення легенди: Краєзнавчі додатки.// Житомир "Полісся", 2008. – 192 с.

7. Костриця М Географія Житомирської області. - Житомир:ВКО "Газета "Житомирський вісник", 1993.

8. Костриця М., Мокрицький Г. У просторі і часі: Видатні постаті Житомирщини. - Житомир: Журфонд, 1995.

9.Шинкарук В. Літературна Житомирщина: Бібліографічний довідник, -Житомир: Льонок, 1993

10. Опанасюк О. Копище. –К.- : Молодь, 1975.

11. Козацькі часи на Житомирщині.- Житомир: Льонок, 1994.

12. Пасічник М., Білоус П.Письменники Житомирщини. Книга 1. – Видавець Пасічник М.П., 2010. -429 с.

ЗМІСТ

Передмова ……………………………………….

Частина перша. Тексти-завдання.

Тема 1.Сім чудес Житомирщини.

Тест-завдання № 1. Овруцький храм…………………

Тест-завдання №2. "Кам'яне село" на Поліссі ………

Тест-завдання №3. Верхівня

Тест-завдання №4. Монастир Босих Кармелітів

Тест-завдання №5. Руїни фортеці"Звягель'

Тест-завдання №6. Радомисль – твердиня духу на гранітній скелі

Тест-завдання №7. Парк "Древлянський" у Коростені

Тема 2.Поліський краю дорогий

Тест-завдання №8. Полісся

Тест-завдання №9. Весна на Поліссі

Тест-завдання №10. Живі кринички рідного краю

Тест-завдання №11. Там, де шумить водоспад

Тест-завдання №12. Поліський природний заповідник

Тест-завдання №13. Скеля Чацького

Тема 3. Поліське коріння

Тест-завдання №14..Подвижник із Брусилова

Тест-завдання №15..Житомирщина в житті та творчості

М.Рильського

Тест-завдання №16. Зітканий з музики

Тест-завдання №17. Блукач морів і його бердичівське коріння

Тест-завдання №18. Окрилений мрією

Тест-завдання №19. Сім літ у Житомирі

Тест-завдання №20. З овруцької майстерні – у зібрання Лувра

Тест-завдання №21. Ніна Матвієнко

Тема 4 Історія рідного краю

Тест-завдання №22. Місто, яке мирно живе.

Тест-завдання №23. Старовинний Звягель.

Тест-завдання №24. Копище просить не забувати.

Тест-завдання №25. Священна земля Кодні.

Тест-завдання №26. Паволоч – місто козацьке.

Тест-завдання №27. Гайдамацький рух на Житомирщині.

Тест-завдання №28. Городища.

Тест-завдання №29. Особливі чари старовинного міста.

Тема 5. Творчий ужинок поетів Житомирщини

Тест-завдання №30.Житомирська школа поезії.

Тест-завдання №31. Справжня поезія слова

Тест-завдання №32.Коли пізнається рідне слово.

Тест-завдання №33. Літературний подвиг Бориса Тена.

Тест-завдання №34.Ольга Добахова

Тест-завдання №35. Андрій Малишко і Овруччина

Частина друга. Тексти-відповіді.

Тема 1.Сім чудес Житомирщини.

Тест-завдання № 1. Овруцький храм…………………

Тест-завдання №2. "Кам'яне село" на Поліссі ………

Тест-завдання №3. Верхівня

Тест-завдання №4. Монастир Босих Кармелітів

Тест-завдання №5. Руїни фортеці"Звягель'

Тест-завдання №6. Радомисль – твердиня духу на гранітній скелі

Тест-завдання №7. Парк "Древлянський" у Коростені

Тема 2.Поліський краю дорогий

Тест-завдання №8. Полісся

Тест-завдання №9. Весна на Поліссі

Тест-завдання №10. Живі кринички рідного краю

Тест-завдання №11. Там, де шумить водоспад

Тест-завдання №12. Поліський природний заповідник

Тест-завдання №13. Скеля Чацького

Тема 3. Поліське коріння

Тест-завдання №14..Подвижник із Брусилова

Тест-завдання №15..Житомирщина в житті та творчості

М.Рильського

Тест-завдання №16. Зітканий з музики

Тест-завдання №17. Блукач морів і його бердичівське коріння

Тест-завдання №18. Окрилений мрією

Тест-завдання №19. Сім літ у Житомирі

Тест-завдання №20. З овруцької майстерні – у зібрання Лувра

Тест-завдання №21. Ніна Матвієнко

Тема 4 Історія рідного краю

Тест-завдання №22. Місто, яке мирно живе.

Тест-завдання №23. Старовинний Звягель.

Тест-завдання №24. Копище просить не забувати.

Тест-завдання №25. Священна земля Кодні.

Тест-завдання №26. Паволоч – місто козацьке.

Тест-завдання №27. Гайдамацький рух на Житомирщині.

Тест-завдання №28. Городища.

Тест-завдання №29. Особливі чари старовинного міста.

Тема 5. Творчий ужинок поетів Житомирщини

Тест-завдання №30.Житомирська школа поезії.

Тест-завдання №31. Справжня поезія слова

Тест-завдання №32.Коли пізнається рідне слово.

Тест-завдання №33. Літературний подвиг Бориса Тена.

Тест-завдання №34.Ольга Добахова

Тест-завдання №35. Андрій Малишко і Овруччина

Список використаної літератури

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Акція «Методичне літо»
Призовий фонд 50 000 грн!
Взяти участь

Всеосвіта є суб’єктом підвищення кваліфікації.

Всі сертифікати за наші курси та вебінари можуть бути зараховані у підвищення кваліфікації.

Співпраця із закладами освіти.

Дізнатись більше про сертифікати.

Приклад завдання з олімпіади Українська мова. Спробуйте!
До ЗНО з УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ТА ЛІТЕРАТУРИ залишилося:
0
0
міс.
2
1
дн.
0
9
год.
Готуйся до ЗНО разом із «Всеосвітою»!