Мнемотаблиця для переказу оповідання В.О.Сухомльнського "Як горобцеві захотілося дізнатись, куди заходить сонце"
Зайшло сонце за обрій. Почервоніло небо. Сидить у гнізді цікавий горобець. Дивиться на червоне небо й думає: куди зайшло сонце? Полечу, дізнаюсь. Пурхнув з гнізда й полетів. Пролетів село, пролетів поле, ось уже й ліс. Пролетів ліс — знову поле. А сонця не видно. Знесилився горобець, немає снаги далі летіти. Упав на землю. Віддихався, підвів голову. Бачить, навколо соняшники квітнуть, повернули свої квітучі голівки на захід. Побачив один головатий соняшник горобця та й питає: — Куди це ти летиш, горобче, ніч надворі? — Хочу дізнатися, куди зайшло сонце. Усміхнувся соняшник і говорить: — Почекай до ранку. Я розбуджу тебе, коли сонце зійде. Ти й запитаєш, куди воно заходить. Заснув горобець під головатим соняшником. Ось уже й сонечко показалося з-за обрію. Розбудив соняшник горобця. Запитує горобець у сонця: — Сонечку, куди ти заходиш на ніч? Сонце засміялося й відповіло: — Вночі я спочиваю за далекими горами й синіми морями. Не лети до мене, горобчику, бо ніколи не долетиш.
