Міжнародний день екологічних знань відзначають щороку 15 квітня.
Свято було засноване 1992 року, коли на Конференції ООН в Ріо-де-Жанейро (Бразилія) було наголошено на важливості екологічної освіти громадян всіх країн для реалізації довгострокових планів розвитку людства.
В Україні день екологічних знань відзначається з 1996 року за ініціативи громадських природоохоронних організацій.
Основне завдання цього дня — популяризація екологічних знань, формування екологічної культури населення, надання інформації про стан екологічної безпеки та навколишнього середовища, виховання у дітей і дорослих екологічного мислення.
Термін «екологія» відомий кожній освіченій людині, тому що про екологію говорять усі: засоби масової інформації – радіо, телебачення, преса. Проблеми, пов’язані з охороною довкілля використовуються у боротьбі за владу під час передвиборчих компаній. Слово екологія на вустах у перших керівників держав світу, оскільки це стає одним із головних завдань державної безпеки.
Становлення екології як науки відноситься до середини ХІХ ст. і пов’язується з ім’ям видатного німецького біолога-дарвініста Ернста Геккеля. У 1866 році Е. Геккель використав термін «екологія» в своїй роботі «Загальна морфологія». Термін «екологія» походить від грецького «oicos» – дім, помешкання, місце перебування та «logos» – наука. Тобто – це наука про дім, місце існування.
У сучасному розумінні екологія — це наука про зв’язки організмів між собою та з навколишнім середовищем. Тому, щоб досягти розумної рівноваги між зростаючими потребами людства і можливостями планети, які постійно зменшуються, при цьому зберігаючи і без того незадовільний стан природи, кожен у наш час повинен володіти мінімальним набором екологічних знань та способів дбайливої взаємодії з навколишнім світом.
Екологічна просвіта та виховання є одним із пріоритетних напрямків роботи загальноосвітніх установ. Адже від екологічної культури підростаючого покоління залежить майбутнє всієї планети. Звичайно, вирішити глобальні екологічні проблеми можна тільки спільними зусиллями на загальнодержавному і світовому рівні, але поліпшити екологію місця проживання під силу навіть одній конкретній людині.
Найголовнішими задачами екологічної освіти є:
виховання розуміння сучасних екологічних проблем держави й світу, усвідомлення їх важливості, актуальності і універсальності;
відродження кращих традицій українського народу у взаємовідносинах з довкіллям, виховання любові до рідної природи;
подолання споживацького ставлення до природи;
розвиток особистої відповідальності за стан довкілля;
розвиток умінь приймати рішення щодо проблем навколишнього середовища, оволодіння нормами екологічно грамотної поведінки;
виховання глибокої поваги до власного здоров’я та вироблення навичок його збереження.
День екологічних знань значимий не тільки для тих, хто займається екологічним вихованням та освітою, а й для всіх жителів нашої планети, адже йдеться про безпечне життя в майбутньому всіх нас. Прищеплення екологічної культури сьогодні – запорука збереження здоров’я майбутніх поколінь!
Формуючи екологічну культуру сьогодні — зберігаємо здоров’я майбутніх поколінь!
