Презентація присвячена унікальному синтезу мозаїки та фрески в інтер'єрі Софійського собору в Києві. Матеріал розкриває сучасні наукові погляди на дату заснування собору (1011 р.) та роль княжої родини в його розбудові. У роботі детально описано технологічні особливості виготовлення смальти, секрети «вічного золота» та оптичні ефекти мозаїк, що створюють ілюзію божественного сяйва .
Особлива увага приділена головним образам — Богоматері Оранті («Нерушимій Стіні»), «Євхаристії» . Окремий розділ присвячено світським фрескам у сходових вежах, що зображують іподром, полювання та музикантів, що є рідкісним прикладом поєднання сакрального та придворного мистецтва в середньовічному храмі . Матеріал також висвітлює складну реставраційну долю розписів та їхнє значення як національного оберега.
